Рішення № 3936011, 24.06.2009, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"24" червня 2009 р. Справа № 18/67

За позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Агролюкс"

до відповідача Сільськогосподарське приватне підприємство "Зірка"

про стягнення в сумі 217 463 грн. 28 коп.

Суддя Гудак А.В.

Представники:

Від позивача : представник не з"явився

Від відповідача : представник Сокотун В.А. дов. в справі

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся до господарського суду Рівненської області з позовом про стягнення з відповідача 217463,2 грн.- суми основного боргу -126816,89 грн. пені - 17029,32 грн., збитків від інфляціїї 13551,21 грн., відсотки в розмірі 5177,95 грн., штраф в сумі 54887,91 грн. Позивачем 25.05.09 подано клопотання про збільшення розміру позовних вимог в частині стягнення пені в сумі 19607,23 грн., інфляційних в сумі 19466,03 грн. та відсотків в розмірі 6801,63 грн. В судовому засіданні позовні вимоги, відповідно до права, наданого статтею 22 ГПК України, підтвердив.

Відповідач позов визнав частково в сумі основного боргу , що становить 126816,89 грн. Щодо стягнення штрафних санкцій ( пені та штрафу) , то просить в цій части зменшити їх розмір, обгрунтовуючи тим, що згідно із частиною 1 ст.233 ГК України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкці надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов"язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов"язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Що ж стосується нарахування інфляційних, то СГПП "Зірка" також не може погодитись з їх нарахуванням, оскільки у розрахунку до позовної заяви у графах "сума інфляції за один день" і "Кількість днів" відсутні цифрові показники. Окрім того, просить врахувати при винесенні рішення згідно ізс т.121 ГПК України, що відповідач є сільськогосподарським підприємством з сезонним характером робіт, а тому просить відстрочити виконння рішеня суду на 3 місяці.

В судовому засіданні оголошувалась перерва з "09" червня 2009 р. по "24" червня 2009 р. для прийняття та проголошення рішення, про що сторони були повідомлені належним чином, зокрема в протоколі судового засідання представник сторін даний факт засвідчили своїми підписами. Однак, представник позивача не з"явився в судове засіданння. В судовому засіданні оголошувалась перерва з "09" червня 2009 р. по "10" червня 2009 р. для прийняття та проголошення рішення, про що сторони були повідмлені належним чином, зокрема в протоколі судового засідання представник сторін даний факт засвідчили своїми підписами. Однак, представник позивача не з"явився в судове засіданння.Враховуючи те, що представник позивача був належним чином повідомленнй про прийняття та оголошення судового рішення, в судовому засіданні було оголошено резолютивну частину рішення без участі представника позивача.

Враховуючи те, що представник позивача був належним чином повідомленнй про прийняття та оголошення судового рішення, в судовому засіданні було оголошено резолютивну частину рішення без участі представника позивача.

Статті 20, 22, 91, 107 Господарського процесуального кодексу України сторонам роз'яснені.

Відводи з підстав, передбачених статтею 20 ГПК України, відсутні.

Протокол судового засідання складено відповідно до статті 811 ГПК України.

Заслухавши у відкриттих судових засіданнях пояснення представників сторін, вивчивши подані ними письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, місцевий господарський суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення частково.

Суд виходив з такого.

"01" жовтня 2008 р. між сторонами укладено договір (без номеру) купівлі-продажу товарів на умовах товарного кредиту ( надалі по тексту - договір).

В Цивільному та Господарському кодексах України відсутнє поняття "товарного кредиту". Таке визначення міститься в п. 11.1.2 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств". Товарний кредит - це надання товарів однією особою іншій на умовах угоди, що передбачає відстрочку кінцевого розрахунку на визначений строк та під відсотки. Товарний кредит передбачає передачу права власності на товари (результати робіт, послуг) покупцеві (замовникові) у момент підписання договору або в момент фізичного отримання товарів (робіт, послуг) таким покупцем (замовником) незалежно від часу погашення заборгованості.

Таким чином сторонами по договору передбачені умови угоди товарного кредиту, що відповідає вимогам чинного законодавства, формі та змісту угоди.

Згідно з даним договором позивач зобов"язується передати у власність відповідачу товар, а відповідач зобов"язується прийняти цей товар та своєчасно здійснити його оплату на умовах даного договору. Відповідно до п.1.2 договору предметом постачання є засоби захисту рослин , перелік, види, ціна, кількість і вартість яких передбачається в Специфікації № 1, що є додатком та невід"ємною частиною договору. Розділом 4 договору визначено форми та порядок проведення розрахунків. Так, п.4.2 визначено, що ціна товару, що поставляється за цим договором, зміні не підлягає і визначається в кожній позиції номенклатури в Специфікації № 1 від 01.10.08, що є невід"ємною частиною цього договору. Загальна сума товару, щопоставляється становить ( без ПДВ) 152466,41 грн., ПДВ -30493,28 грн., усього з ПДВ - 189959,69 грн. Пунктом 4.3. передбачено, що відповідач зобов"язується оплатити вартість товару, визначену в п.4.2 договору в термін до 15.10.08. Поряд з цим відповідач зобов"язується сплатити проценти на суму, що відповідає ціні товару проданого в кредит, що вказана в п.4.2 договору, починаючи від дня передання товару до його фактичної оплати, в розмірі 20% від суми нарахованих процентів, на загальну вартість товару, що поставляється. Разом з ПДВ проценти становлять 6,6% річних.

На виконання умов договору позивач поставив по видатковим накладним: № РН-0000587 від 01.10.08 товар на суму 169870,09 грн., який отриманий відповідачем, що підверджується довіреністю ЯОЮ серія № 076721/21 від 03.09.08 на отримання від позивача товарно-матеріальних цінностей; № РН-0000590 від 01.10.08 товар на суму 13089,60грн., який отриманий відповідачем, що підверджєуться довіреністю ЯОЮ серія № 076738/38 від 01.10.08 на отримання від позивача товарно-матеріальних цінностей.

Станом на 15.03.09 Сільськогосподарське приватне підприємство "Зірка" частково розрахувалося за отриманий товар , заборгованість по договору становить 126816,89 грн., що не заперечується представниками сторін.

Відповідно до статті 193 ГК України суб”єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов”язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов”язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов”язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов”язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ст.ст. 509,525,526 Цивільного кодексу України зобов"язаням є правідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов"язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов"язку. Зобов"язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог,що звичайно ставляться. .

Таким чином, вимоги щодо стягнення суми основного боргу - 126816,89 грн. підставні та обгрунтовані та підлягають до задоволення відповідно до ст.ст. 509,525,526 ЦК України та ст.ст. 173,193 ГК України.

За змістом статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки та відшкодування збитків та моральної шкоди.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Позивачем нараховано інфляцію в сумі 19466,03 грн. за період з 16.10.08 по 30.04.09 на сум заборгованості в розмірі 182816,89 грн. Однак, як вбачається із розрахунку з 20.02.09 заборгованість за отриманий товар становила 126816,89 грн. Верховним судом України листом від 03.04.97 № 62-97р надано рекомендації стосовно порядку застосування індексів інфляції при розгляду судових справ. Судом з урахуванням даних вимог здійснено перерахунок нарахування індексу інфляції за період: з 01.03. 2009 року по 30.04.2009 року року із суми боргу - 126861,89 грн. , що становить 3170,42 грн. ( 126816,89 грн.*101,4*101,1/100-126816,89 грн.), тобто в розрахунку нарахування інфляції, доданої до заяви про збільшення розміру позовних вимог допущено помилку за цей період, хоча сума інфляційних, зазначена в заяві обгрунтована і становить 19466,03 грн. ( 16259,60 грн. інфляція за період з 16.10.08 по 28.02.09 із суми боргу - 182959,69 грн, обрахована позивачем вірно та за період з 01.03.09 по 30.04.09, де допущена помилка, становить -3170,42 грн., що разом становить суму заявлену до стягнення - 19466,03 грн.

Відповідно до ст. 536 ЦК України та пунктом 4.3.договору передбачено, що відповідач зобов"язується оплатити вартість товару, визначену в п.4.2 договору в термін до 15.10.08. Поряд з цим відповідач зобов"язується сплатити проценти на суму, що відповідає ціні товару проданого в кредит, що вказана в п.4.2 договору, починаючи від дня передання товару до його фактичної оплати, в розмірі 20% від суми нарахованих процентів, на загальну вартість товару, що поставляється. Разом з ПДВ проценти становлять 6,6% річних.

Сума, нарахованих відсотків за період з 01.10.08 по 25.05.09 становить 6801,63 грн. ( (4651,98 грн. за період з 01.10.08 по 10.02.09 із суми -182959,69 грн.; 2149,65 грн. за період з 20.02.09 по 25.05.09 із суми - 126816,89 грн.). Розрахунок судом перевірено.

В Цивільному та Господарському кодексах України відсутнє поняття "товарного кредиту". Таке визначення міститься в п. 11.1.2 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств". Товарний кредит - це надання товарів однією особою іншій на умовах угоди, що передбачає відстрочку кінцевого розрахунку на визначений строк та під відсотки. Товарний кредит передбачає передачу права власності на товари (результати робіт, послуг) покупцеві (замовникові) у момент підписання договору або в момент фізичного отримання товарів (робіт, послуг) таким покупцем (замовником) незалежно від часу погашення заборгованості.

Статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов"язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов"язання (неналежне виконання).

Згідно статті 611 ЦК України у разі порушення зобов"язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом

Відповідно до статті 230 ГК України штрафними санкціями визначаються господарські санкції у вигляді грошової суми ( неустойка, штраф,пеня), яку учасник господарських відносин зобов"язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов"язання. Відповідно до статті 549 ЦК України неустойокою ( штрафом,пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов"язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов"язання за кожен день прострочення зобов"язання.

Відповідно до ч.6 ст.232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за просторчення виконання зобов"язання, якщо інше не встановлено договором або законом, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов"язання мало бути виконано.

Пунктом 4.6 договору передбачено, що в разі просточення своїх зобов"язань визначених аунктом 4.3 договру, відповідач сплачує позивачу пеню обчислену від суми простроченого платежу в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на період, за який стягується пеня відповідно до законодавства України. Пункт 4.7 даного договору передбачає, що при порушенні кінцевого терміну розрахунків, визначеного п.4.3 договору більше, ніж на 10 днів відповідач також додатково сплачує позивачу штраф у розмірі 30% від суми заборгованості та відшкодовує продавцеві збитки спричинені невчасним розрахунком.

Позивачем, відповідно до п.4.6. договору та поданого розрахунку нараховано пеню в сумі 19607,23 грн. в т.ч.:за період з 16.10.08 по 19.02.09 в сумі 15116,67 грн. із суми боргу - 182959,69 грн; за період з 20.02.09 по 15.04.09 в сумі 4490,57 грн. із суми боргу - 126816,89 грн.та згідно із п.4.7. договору застововано штраф в сумі 30% від суми боргу ( 182959,69 грн.), що становить - 54887,91 грн.

При розгляді справи судом встановлено, що відповідач неналежним чином виконав свої договірні зобов"язання, а тому згідно п.4.6 та п.4.7 договору позивач має право вимагати сплату штрафу, розмір якого становить 54887,91 грн. та пеню в сумі 19607,23 грн. Відповідно до ч.2 статті 233 ГК України, якщо порушення зобов"язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій .Позивачем не надано суду доказів заподіяння йому збитків внаслідок неналежного виконання відповідачем його зобов’язання. Виходячи з того, що невиконання відповідачем своїх зобов"язань позивачу або іншим учасникам господарських відносин не заподіяні збитки, у відповідності до п.3 ст.83 ГПК України, суд прийшов до висновку про необхідність зменшення розміру штрафних санкцій в сумі пені до 980,36 грн. а в частині штрафу в сумі до 2744,40 грн.

Окрім того, у відзиві на позов відповідач просить надати відстрочку виконання рішення госпоарського суду строком на 3 ( три) місяці, оскільки підприємство є сільськогосподарським товаровиробником з сезонним характером робіт та негайне виконання рішення господарського суду спричинить негативні наслідки для підприємства та поставить під загрозу збір урожаю 2009 року.

Відповідно до п.6 ст.83 ГПК України суду при прийнятті рішення надано право відстрочити або розстрочити його виконання.

Суд, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об"єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, з урахуванням приписів ст.121 ГПК України дійшов висновку, що дане клопотання не підлягає до задоволення, оскільки відповідачем не обгрунтовано та документально не підверджено виняткові обствини справи для надання відстрочки виконання рішення господарського суду по даній справі.

З урахуванням вищевикладеного, позовні вимоги про стягнення з відповідача основного боргу- 126816,89 грн., пені- 19607,23 грн., штрафу - 54887,91 грн., 6,6% річних - 6801,63 грн та 19466,03 грн. інфляційних підлягають задоволенню частково в сумі: основного боргу- 126816,89 грн., 6,6% річних ( проценти) - 6801,63 грн та 19466,03 грн. інфляційних, пені в сумі 980,36 грн.,штрафу в розмірі 2744,40 грн. з покладенням на відповідача витрат по сплаті держмита та витрат по оплаті інформаційно-технічних послуг по забезпеченню судового процесу пропорційно сумі задоволених позовних вимог.. Розмір пропорції задоволених позовних вимог проти заявлених становить 68,48%.

В задоволенні позовних вимог про стягнення 18626,87 грн. пені та 52143,51 грн. штрафу відмовити.

Крім того, позивач просить відшкодувати витрати, понесені з оплатою послуг адвоката в сумі 10000 грн.00 коп.

Статтею 44 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до складу судових витрат входить оплата адвоката. В контексті цієї норми судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають сплаті в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами.

З матеріалів справи вбачається, що між позивачем та адвокатом Саюком Ю.В. укладено Договір б/н від 06.04.09 про надання правової допомоги (ведення справи в суді). Предметом даного договору є надання в порядку та на умовах, визначених цим договором, правової допомоги щодо захисту інтересів позивача в госполарських судах України в першій та апеляційній інстанціях з птання стягнення заборгованості з СПП "Зірка, що виникла перед ТОВ "Агролюкс" внаслідок неналежного виконання, СПП "Зірка" зобов"язань по оплаті товарів, отриманих в 2008-2009 роках.

Згідно із п. 4.1 даного Договору загальна сума гонорару становить 12680,00 грн. ( 10%від суми заборговансоті - 126816,89грн.), яка згідно із пп.5.1.1 даного договору має бути оплачена до 01.05.09 в сумі 10000,00 грн.

Позивач подав суду видатковий касовий ордер № 62 від 15.04.09 щодо отримання коштів в сумі 10000,00 грн.

Таким чином, згідно статті 44 Господарського процесуального кодексу України, яка передбачає відшкодування сум в якості судових витрат, які були сплачені стороною за отримання послуг адвоката, відшкодування витрат на адвокатські послуги в сумі 10000 грн.00 коп. підтверджені належними доказами. Однак, частиною 5 ст.49 ГПК України визначено, що розподіл судових витрат, пов"язаних із проведенням судової експертизи, послугами перекладача, авоката, витратами на інформаціфйно-технічне забезпечення судового процесу, тощо. Ці витрати розподіляються наступним чином і покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог - в разі часткового задоволення позову. В даному випадку розмір задоволених вимог становить 68,48%. А тому судові витрати, пов"язані з послугами адвоката, що підлягають відшкодуванню становлять 6848,00 грн.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно зі статтею 91 Господарського процесуального кодексу України, сторона у справі, не згідна із рішенням суду має право подати апеляційну скаргу, а прокурор - апеляційне подання на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили. Апеляційна скарга або подання подається через місцевий господарський суд, який розглянув справу.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.44, 49, 811, 82-85, ст.ст.116-117 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Сільськогосподарське приватне підприємство "Зірка" (Зірка,Острозький район, Рівненська область,35820, код ЄДРПОУ 30716452, розрахунковий рахунок № 260096469, банк: АППБ "Аваль" м. Рівне, МФО банку 333227) на користь Товариство з обмеженою відповідальністю "Агролюкс" (вул. Курчатова 18а,Рівне,33018, код ЄДРПОУ 31960883) основний борг в сумі 126816грн. 89коп., нараховану пеню в сумі 980грн. 36коп., збитки від інфляції в сумі 19466грн. 03коп., 6,6% річних в сумі 6801 грн.63 коп., штраф в сумі 2744 грн.40 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 1616грн. 12коп., витрат на оплату послуг за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 80грн 81коп. та 6848грн.00 коп витрат на оплату послуг адвоката. Наказ видати після набрання рішенням законної сили відповідно до частини 3-4 статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

3. В решті позову відмовити.

Суддя Гудак А.В.

Повний текст рішення суддею підписано "24" червня 2009 р.