Рішення № 3935898, 22.06.2009, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

12.06.09р.

Справа № 8/132-09

За позовом Державного підприємства Дніпропетровський державний проектний інститут житлового і цивільного будівництва "Дніпроцивільпроект" (м. Дніпропетровськ)

до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області (м.Дніпропетровськ)

про стягнення 6 489,98 грн.

Суддя Дубінін І.Ю.

Представники:

від позивача: Бандуристий Р.С. –представник (дов. № 2 від 31.03.09 р.)

від відповідача: Полівчук Д.П. –ст. юрисконсульт (дов. № 795/НМ від 17.02.09 р.)

Суть спору:

Позивач звернувся до відповідача з позовом про стягнення з останнього 6 489,98 грн. заборгованості по оплаті наданих послуг за договором про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю № 37 від 12.09.07 р.

Ціна позову складається з сум: основного боргу –4 972,17 грн., втрат від інфляції –638,83 грн., 3% річних –101,34 грн., пені –429,59 грн. та штрафу –348,05 грн.

Відповідач проти позову частково заперечує, посилаючись на наступне:

Частина 2 ст. 231 ГК України передбачає розміри застосування штрафних санкцій при порушенні господарського зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України, якщо інше не передбачено законом чи договором.

Відповідач є бюджетною організацією, яка фінансується за рахунок Державного бюджету України, а тому є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки.

Пунктом 3.2.4. вказаного договору передбачено, що при несвоєчасному внесенні плати, Орендар зобов'язаний сплачувати пеню з розрахунку подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми наданих послуг за кожен день просрочення.

Враховуючи наведене, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача штрафу в розмірі семи відсотків вартості наданих послуг суперечать умовам договору.

Згідно ст. 51 Бюджетного кодексу України, розпорядники коштів Державного бюджету України одержують бюджетні асигнування, що є підставою для затвердження кошторисів. Кошторис є основним плановим документом бюджетної установи, який надає повноваження щодо отримання доходів і здійснення видатків, визначає обсяг і спрямування коштів для виконання бюджетною установою своїх функцій та досягнення цілей, визначених на бюджетний період відповідно до бюджетних призначень.

Державне казначейство України здійснює контроль за відповідністю кошторисів розпорядників бюджетних коштів розпису Державного бюджету України.

Розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов'язання та провадять видатки тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами.

Заборгованість відповідача перед позивачем за виконані роботи згідно договору від 12.09.07 р. № 37 в сумі 4 972,17 грн. виникла не з вини відповідача, тому що фінансування на утримання МВС України у 2008 році виділялось з Державного бюджету України не в повному обсязі від реальної потреби органів внутрішніх справ, у т.ч. - на оплату комунальних платежів.

Щодо стягнення з відповідача пені, 3% річних та втрат від інфляції, відповідач просить суд врахувати, що кошторисом ГУМВС України в Дніпропетровській області не передбачено виділення з держбюджету грошових коштів на погашення вказаних сум, а також врахувати вимоги ст. 233 ГК України щодо зменшення розміру штрафних санкцій.

По справі оголошувалась перерва з 26.05.09 р. по 12.06.09 р.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін, господарський суд, -

В С Т А Н О В И В:

01.11.07 р. між Управлінням Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області, правонаступником якого є Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області (відповідач) та Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Дніпропетровській області (Фонд) було укладено Договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 12/02-3037-0Д.

Згідно п. 1.1. вказаного договору, Фонд передав, а відповідач прийняв у строкове платне користування державне окреме нерухоме майно - нежитлове приміщення (кім. № 406) площею 25,0 кв.м., розміщене за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Леніна, 29, кімната 406, що перебуває на балансі ДП "Дніпроцивільпроект" (позивач).

Відповідно до п. 10.1. цього ж Договору, він є укладеним строком на один рік, що діє з 01.11.07 р. до 31.10.08 р. включно.

Факт передачі вказаного вище майна в оренду відповідачу підтверджується актом приймання-передачі від 01.11.07 р., підписаним Фондом та відповідачем, а також актом приймання-передачі від 31.12.08 р., підписаному позивачем та відповідачем.

Відповідно до п. 5.11. названого договору оренди, відповідач зобовґязався здійснювати витрати, пов'язані з утриманням орендованого майна, укласти з позивачем договір про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю.

На виконання вказаного пункту договору оренди, між сторонами був укладений договір про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю № 37 від 12.09.07 р.

Згідно п. 1.1. вказаного договору, позивач забезпечує обслуговування, експлуатацію будівлі, що знаходиться за адресою: вул. Набережна ім. В.І. Леніна, 29, а також утримання прибудинкової території, а відповідач бере участь у витратах позивача на виконання вказаних робіт пропорційно до займаної ним площі в цій будівлі.

Відповідно до п. 2.1. цього ж договору № 37 від 12.09.07 р., оплата за експлуатаційні послуги по обслуговуванню та утриманню будівлі, інженерно-технічних мереж, прибудинкової території встановлюється згідно з "Розрахунком вартості послуг по обслуговуванню виробничих приміщень наданих в оренду", який є невід'ємною частиною до договору (додається).

Пунктом 3.2.3. вказаного договору встановлено обов'язок орендаря не пізніше 10-го числа місяця, наступного за звітним місяцем, вносити плату на рахунок позивача, що обслуговує будівлю, за санітарне обслуговування прибудинкової території та технічне обслуговування будівлі пропорційно займаної площі, а також за комунальні та експлуатаційні послуги, водопостачання, каналізацію, теплопостачання, електропостачання, зв'язок, згідно рахунку, наданому позивачем.

Матеріалами справи та самим відповідачем підтверджено в судовому засіданні та у відзиві на позов, що за період з січня по грудень 2008 р. утворилась заборгованість відповідача перед позивачем за вказаним договором в загальній сумі 4 972,17 грн.

Станом на момент розгляду справи відповідач доказів погашення вказаної заборгованості суду не надав.

Виходячи з предмету договору, останній за своєю правовою природою є договором про надання послуг.

Згідно ст.ст. 901, 903 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст.ст. 525, 526, 530 ЦК України, одностороння вiдмова вiд зобов'язання або одностороння змiна його умов не допускається, якщо iнше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином вiдповiдно до умов договору та вимог цього Кодексу. Якщо у зобов'язаннi встановлений строк (термiн) його виконання, то воно пiдлягає виконанню у цей строк (термiн). Зобов'язання, строк (термiн) виконання якого визначений вказiвкою на подiю, яка неминуче має настати, пiдлягає виконанню з настанням цiєї подiї.

Викладене є підставою для задоволення позову в частині основного боргу - 4 972,17 грн.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звiльняється вiд вiдповiдальностi за неможливiсть виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого iндексу iнфляцiї за весь час прострочення, а також три проценти рiчних вiд простроченої суми, якщо iнший розмiр процентiв не встановлений договором або законом.

Надані позивачем розрахунки сум втрат від інфляції та 3% річних виконані відповідно до чинного законодавства України, що є підставою для задоволення позовних вимог щодо стягнення з відповідача втрат від інфляції в сумі 638,83 грн. та 3% річних в сумі 101,34 грн.

Згідно ст.ст. 611, 549, 551 ЦК України, у разi порушення зобов'язання настають правовi наслiдки, встановленi договором або законом, зокрема - сплата неустойки. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або iнше майно, якi боржник повинен передати кредиторовi у разi порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у вiдсотках вiд суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме i нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмiр встановлюється договором або актом цивiльного законодавства. Розмiр неустойки, встановлений законом, може бути збiльшений у договорi.

Згідно п. 3.2.4. договору № 37 від 12.09.07 р. позивачем була нарахована відповідачу пеня в сумі 429,59 грн. у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми прострочення за кожний календарний день.

Частина 6 статті 232 ГК України передбачає, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Умовами укладеного між сторонами договору не передбачено іншого, ніж визначено вказаною статтею Закону.

Перевіривши розрахунок суми пені, наданий позивачем, судом встановлено, що він виконаний відповідно до вимог закону та умов договору, укладеного між сторонами, що є підставою для стягнення з відповідача пені в сумі 429,59 грн.

Господарським судом також встановлено:

Згідно ст.ст. 229, 230 ГК України, учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами. Штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. 231 ГК України, законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається. У разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах - за порушення строків виконання зобов'язання (прострочення) понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання.

Оскільки відповідач є бюджетною організацією, яка фінансується за рахунок Державного бюджету України, до спірних правовідносин слід застосувати вказані вимоги ст. 231 ГК України.

Викладене є підставою для стягнення з відповідача штрафу у розмірі 7% від вартості неоплачених ним за договором послуг, що складає:

4 972,17 грн. / 100% х 7% = 348,05 грн.

Заперечення відповідача спростовуються вищенаведеним, обґєктивними обставинами і матеріалами справи.

Судові витрати слід покласти на відповідача.

Керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 901, 903 ЦК України, ст. ст. 33, 34, 44, 49, 82 - 85 ГПК України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області (49600, м. Дніпропетровськ, вул. Красна, 20А, код 08592141, р/р 35228051001418 в ГУДКУ в Дніпропетровській області, МФО 805012) на користь Державного підприємства Дніпропетровський державний проектний інститут житлового і цивільного будівництва "Дніпроцивільпроект" (49600, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна ім. В.І. Леніна, 29, код 02497789, п/р 26006118288001 у КБ "Приватбанк", МФО 305299) - 4 972,17 грн. основного боргу, 638,83 грн втрат від інфляції, 101,34 грн. річних, 429,59 грн. пені, 348,05 грн. штрафу, 102,00 грн. витрат на держмито, 118,00 грн. судових витрат, видавши наказ.

Суддя І.Ю. Дубінін