Ухвала суду № 39356890, 19.06.2014, Апеляційний суд Київської області

Справа № 373/438/13ц Головуючий у І інстанції Потоцький В.В.Провадження № 22-ц/780/2460/14 Доповідач у 2 інстанції МаринаКатегорія 52 19.06.2014

УХВАЛА

Іменем України

19 червня 2014 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі :

Головуючого - Мережко М.В.

Суддів - Суханової Є.М., Сушко Л.П.

При секретарі - Франюк Т.В.

Розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою Національного Історико - Етнограафічного заповідника «Переяслав» Міністерства Культури України на рішення Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 29 січня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Національного Історико - Етнограафічного заповідника «Переяслав» Міністерства Культури України про визнання незаконним наказу про накладення дисциплінарного стягнення .

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду , дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів ,-

В с т а н о в и л а :

У лютому 2013 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до суду із позовною вимогою про визнання неправомірним та скасування наказу генерального директора Національного історико-етнографічного заповідника "Переяслав" №-11-ДС від 19 жовтня 2012 року, в частині накладення на ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді догани.

Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що оспорюваний наказ не відповідає обставинам та сутності конфлікту, а саме порушення ОСОБА_1 п. п. 8, 11, п.1 примітки до пункту 30, 155, 171 «Інструкції з обліку та зберігання матеріальних цінностей», затвердженої наказом міністерства культури СРСР від 17.07.1985 року №290 .Крім того позивач вважає, що його дії були правомірні та посилається на п. 30 Інструкції з обліку та зберігання матеріальних цінностей, який передбачає порядок проникнення до музейного сховища у відсутності зберігача, та вказує, що такі дії у відсутності особи на яку покладено функції зберігача, можливі тільки у випадку крайньої необхідності. Вважає, що такої необхідності у керівництва музею не було. ОСОБА_1 вказує на те, що відповідно до п. 28 вказаної вище Інструкції, при звільненні чи переході зберігача на іншу роботу в цьому музеї, дирекція зобов'язана забезпечити своєчасне передання музейних цінностей, що перебувають на його зберіганні новому працівнику, а у випадку неможливості цього - спеціально створеній комісії. Оскільки з головним зберігачем фондів Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав» ОСОБА_2 сплив термін строкового трудового договору, на думку позивача, керівництво заповідника повинно було діяти відповідно до вимог п.п. 28, 30 Інструкції, а тому наказ необхідно скасувати ,просив позов задовольнити.

Рішенням Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 29 січня 2014 р. позов задоволено..

Не погоджуючись з рішенням суду , відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення скасувати, посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права , ухвалити рішення про відмову у задоволенні позовних вимог. В апеляційній скарзі , зазначав , що суд неповно з»ясував обставини ,що мають значення для вирішення справи , висновки суду не відповідають обставинам справи , порушено норми ст. 139 КЗпП України.

Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним та

обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з"ясованих обставин справи, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами , які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається, як на підставу свої вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи (за винятком тих осіб, які не мають цивільної процесуальної дієздатності), в інтересах яких заявлено вимоги.

Суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

Судом першої інстанції встановлено , що 20 вересня 2012 року між працівниками НІЕЗ «Переяслав» ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та адміністрацією НІЕЗ «Переяслав» в особі генерального директора НІЕЗ «Переяслав» Довгошиї П.О., та начальника юридичного відділу, за суміщенням заступника генерального директора з питань обліку та збереження музейних цінностей Панченко Т.А. виник конфлікт з приводу відмови працівників виконувати розпорядження адміністрації, тобто усної вказівки Довгошиї П.О. про створення комісії для проникнення до приміщення фондосховища та перенесення музейних цінностей в інше приміщення з метою їх збереження.

19 жовтня 2012 року генеральним директором Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав» Довгошиєю П.О. видано наказ № 11 ДС « Про застосування дисциплінарних стягнень». Згідно цього наказу, ОСОБА_1 , завідувачу науково-дослідним відділом Музею трипільської культури НІЕЗ «Переяслав» оголошено догану за порушення п.п. 8, 11, п. 1 примітки до п. 30 п.п. 155, 171 Інструкції з обліку та зберігання матеріальних цінностей, затвердженої наказом Міністерства культури СРСР від 17.07.1985 року № 290, шляхом перешкоджання законним діям генерального директора Довгошиї П.О. та начальника юридичного відділу, за суміщенням заступника генерального директора з питань обліку та збереження музейних цінностей Панченко Т.А., оголошено догану. (т.1 а.с.4-8)

Наказом №4-ОС від 03 січня 2012 року Панченко Т.А. провідному юрисконсульту, доручено виконання поряд з її основною роботою, обумовленої трудовим договором додаткової роботи з доплатою 50% за вакантною посадою заступника генерального директора з питань обліку та збереження музейних цінностей у порядку суміщення посад без звільнення її від основної роботи з 03 січня 2012 року( т.1 а.с. 33) .

11 вересня 2012 року наказом №146-ОС звільнено ОСОБА_2 старшого наукового співробітника науково-дослідного відділу Дендропарк, головного зберігача фондів звільнено 18 вересня 2012 року у зв'язку із закінченням строку трудового договору ( т.1 а.с. 36).

19 вересня 2012 року наказом №152-ОС доручено Панченко Т.А. начальнику юридичного відділу НІЕЗ «Переяслав», за її згодою, виконання поряд з її основною роботою, обумовленою трудовим договором, додаткової роботи за вакантною посадою головного зберігача фондів у порядку суміщення посад без її звільнення від основної роботи з 19 вересня 2012 року. Даний наказ погоджено заступником міністра культури листом Міністерства Культури України ( т.1 а.с. 37) .

Відповідно до п.п. 1 п. 30 Інструкції з обліку та зберігання матеріальних цінностей, затвердженої наказом міністерства культури СРСР від 17 липня 1985 року №290, вхід до фондосховищ здійснюється спеціально створеною комісією. За результатами відкриття складається акт.

Відповідно до ст. 139 КЗпП України, працівники зобов'язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися і до майна власника, з яким укладено трудовий договір.

Згідно зі ст. 147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано в тому числі такий захід як догана.

Відповідно до положень ст.ст. 148-149 КЗпП України дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення. До застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, попередню роботу працівника.

Як видно з наказу про накладення дисциплінарного стягнення, в тексті не зазначено, який саме наказ, розпорядження чи вказівку не виконав ОСОБА_1, а лише мається посилання на порушення вимог Інструкції з обліку та зберігання музейних цінностей, затверджених наказом Міністерства культури СРСР №290 від 17 липня 1985 року.

Як слідує з оскаржуваного наказу №11-ДС, «о 16 годині 20 вересня 2012 року Панченко Т.А., ОСОБА_8 і генеральний директор Довгошия П.О. прибули до робочої кімнати відділу науково-фондової роботи, щоб оглянути шафи. Знаючи про домовленість з ОСОБА_4 і обізнаність про цей факт всіх присутніх працівників (а саме: ОСОБА_9, ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_11, ОСОБА_1, ОСОБА_12, ОСОБА_4), Панченко Т.А. запропонувала ОСОБА_4, ОСОБА_9, ОСОБА_5 бути також присутніми у складі комісії для відкриття сейфу з ключами, відібрання ключів від кімнати фондосховища, її огляду та вибору місця розміщення шаф з метою перенесення музейних предметів у фондосховище. Однак, як тільки ця пропозиція була озвучена всі присутні працівники почали чинити категоричний супротив участі у даній комісії, відкритті сейфу, відкритті кімнати фондосховища, її огляду з метою перенесення музейних предметів у фондосховище».

Отже, розпорядження чи вказівку генеральний директор давав ОСОБА_4, ОСОБА_9, ОСОБА_5, а решта «присутніх працівників» були «обізнаними про цей факт».

Позивач в ході конфлікту лише висловив свою думку з приводу того, що відбувається. В оспорюваному наказі: «При цьому в процесі конфлікту ОСОБА_1 та ОСОБА_4 двічі озвучено в ультимативній формі фразу, яку підтримано іншими працівниками: «ваші усні вказівки (мається на увазі - генерального директора) не приймаються, ніяких дій без письмових вказівок ми виконувати не будемо», а також: «жодних усних вказівок ми виконувати не будемо. Пишіть письмовий наказ або доручення».

Виконання подібних вказівок керівництва, а також участь уперенесенні музейних предметів із кімнати до фондосховищ не входить у функціональні (посадові) обов'язки позивача, який є працівником зовсім іншого структурного підрозділу НІЕЗ «Переяслав» - завідувачем науково-дослідним відділом Музею трипільської культури.

Профспілкова організація працівників НІЕЗ не дала згоди на застосування відносно позивача дисциплінарного стягнення.

Ухвалюючи рішення про скасування наказу від №-11-ДС від 19 жовтня 2012 року, в частині накладення на ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді догани суд дійшов вірного висновку, що застосовуючи до позивача догану, відповідачем не зазначено, які саме правила, статут чи положення,наказ, що діють на підприємстві, порушив позивач, висловивши свою думку з приводу того, що відбувалося 20 вересня 2012 року .

Посилання в апеляційній скарзі на порушення судом норм ст.

139 КЗпП України, з указанням в рішенні ,що перенесення музейних предметів до фондосховища не є функціональним обов»язком ОСОБА_1, а отже вказана вказівка керівника не була для нього обов»язковою, є безпідставними , оскільки позивач ОСОБА_1 був лише присутній при тому коли керівник видавав вказівки іншим особам .

Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції , відповідно до ст. 303 ЦПК України , колегія суддів вважає ,що рішення постановлено з дотриманням вимог матеріального і процесуального права , підстави для його скасування відсутні .

Керуючись ст.ст. 303,307,308.,313- 315, 317,319 ЦПК України, колегія суддів ,-

У х в а л и л а :

Апеляційну скаргу Національного Історико - Етнограафічного заповідника «Переяслав» Міністерства Культури України - відхилити.

Рішення Переяслав -Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 29 січня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий

Судді