Рішення № 3935682, 20.05.2009, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.05.09 Справа № 1/38/09

Суддя О.І. Немченко

за позовом: закритого акціонерного товариства “Агронива”, 70220, Запорізька область, Гуляйпільський район, с. Воздвижівка, вул. Леніна, 34

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю “Виробниче об’єднання Будгаз”, 70500, Запорізька область, м. Оріхів, вул. Ленінградських Курсантів, 68, кв. 31

про стягнення 277903,89 грн.

Суддя Немченко О.І.

Представники сторін:

від позивача –Домбровський Г.М., дор. № 29 від 04.11.2008 р.;

від відповідача –не з’явився;

СУТНІСТЬ СПОРУ:

          21.04.2009 р. до господарського суду Запорізької області звернулось закрите акціонерне товариство “Агронива” з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю “Виробниче об’єднання Будгаз” про стягнення 250000,00 грн. основного боргу, 27903,89 грн. пені на підставі договору від 17.07.2008 р., а також ст.ст. 509, 526, 549, 611, 655, 692 Цивільного кодексу України.

21.04.2009 р. порушено провадження у справі 1/38/09, судове засідання призначено на 20.05.2009 р.

Ухвалою від 21.04.2009 р. позивачу було відмовлено в задоволенні вимоги щодо забезпечення позову.

Судове засідання закінчено 20.05.2009 р. оголошенням вступної та резолютивної частин рішення за згодою представника позивача.

Позивач в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, заявлені в позовній заяві та просить суд стягнути з відповідача 250000,00 грн. основного боргу, 27903,89 грн. пені, на підставах викладених в позовній заяві.

Відповідач в судове засідання не з’явився. Документи, відзив на позовну заяву, які були витребувані ухвалою суду не надіслав. Про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Про причини неявки відповідач не повідомив.

Справа розглянута в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними в ній матеріалами та без застосування засобів технічної фіксації судового процесу.

Вивчивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

          17.07.2008 р. між позивачем та відповідачем був укладений договір купівлі - продажу (надалі –Договір).

Згідно з п. 1., предметом Договору є пшениця 5 –6 класу в кількості 250 т по ціні 1000 грн. за тону., яку продавець –позивач зобов’язується відпустити зі складу покупцю –відповідачу. Сторони обумовили кінцевий термін розрахунку до 01.10.2008 р.

Пунктом 2.2. Договору передбачено, що транспортні витрати покладаються відповідача.

Відповідно до п. 3 загальна сума Договору складає 250000,00 грн. з ПДВ.

Термін дії Договору до 01.10.2008 р. (п. 3.3. Договору).

Позивач поставив, а відповідач отримав товар за накладною № 168 від 17.08.2008 р. на загальну суму 250000,00 грн., про що свідчить підпис уповноваженої відповідачем на отримання товару особи (довіреність серії ЯОХ № 393850 від 17.07.2008 р.).

31.12.2008 р. сторонами був підписаний акт звірки взаємних розрахунків, в якому відповідач засвідчує свою заборгованість перед позивачем в сумі 250000,00 грн. за накладною № 168 від 17.07.2008 р.

Позивач направив на адресу відповідачу претензію № 9 від 02.02.2009 р., в якій пропонує відповідачу оплатити основний борг, а також нараховану за час прострочення оплати пеню. Претензія отримана відповідачем 17.02.2009 р. (повідомлення про вручення поштового відправлення № 00009430).

На виконання ухвали суду між сторонами 19.05.2009 р. був підписаний акт звірки взаємних розрахунків без будь-яких заперечень зі сторони відповідача, де сторони констатують заборгованість відповідача на суму 250000,00 грн.

Оцінивши надані докази, суд вважає, що вимога позивача про стягнення з відповідача 250000,00 грн. основного боргу обґрунтована та підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення зміну або припинення цивільних прав та обов’язків (ст. 626 ЦК України).

Договір є обов’язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов’язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до ст. 530 ЦК України.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов’язання, що виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб’єкт (зобов’язана сторона, у тому числі боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформації тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб’єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Аналогічний припис містить норма статті 526 Цивільного кодексу України.

Порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання)(стаття 610 ЦК України).

Таким чином, позивач виконав свої зобов’язання за Договором –відпустив відповідачу зі свого складу пшеницю обумовлених між сторонами кількості та якості.

Відповідач взяті на себе зобов’язання за Договором належним чином не виконав. Отримавши товар 17.07.2008 р., оплату товару вчасно не здійснив. Сума боргу так і не була погашена.

          Факт заборгованості відповідача в сумі 250000,00 грн. позивачем документально підтверджений в судовому засіданні та в повному обсязі визнаються відповідачем в актах звірки взаємних розрахунків між сторонами, зазначених вище.

Таким чином, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 250000,00 грн. основного боргу обґрунтована та підлягає задоволенню.

Позивач просить стягнути з відповідача 27903,89 грн. пені за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань.

Згідно з положеннями ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: … сплата неустойки.

Штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання (ст. 230 ГК України).

Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства… (п.п. 1, 2 ст. 551 ЦК України).

Договором передбачено відповідальність покупця у разі несвоєчасної оплати за отриманий товар –сплата пені в розмірі 0,1 % за кожен день прострочення (п. 2.3. Договору).

Відповідно до п. 6 ст. 232 господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Згідно з ст. ст. 1, 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”, розмір пені, встановлюється за згодою сторін, …обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Тобто законом встановлюється заборона перевищення верхньої межі. Оскільки сторони встановили розмір пені, який не перевищує подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період з 01.10.2008 р. по 20.03.2009 р., за який позивач відповідно до наданого розрахунку просить стягнути пеню, то її розмір повинен бути розрахований, виходячи з встановленого в Договорі.

Позивач в розрахунку, керується розміром подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у зазначений період. Тому вимога позивача підлягає частковому задоволенню, розмір пені передбачений сторонами у Договорі є 0,1 % від суми заборгованості за кожний день прострочення, та складає 116,26 грн. за період з 01.10.2008 р. по 20.03.2009 р.

Відповідно до ст. 49 ГПК України розподіл судових витрат здійснюється пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Виробниче об’єднання Будгаз” (70500, Запорізька область, м. Оріхів, вул. Ленінградських Курсантів, 68, кв. 31, р/р 26007055878089 в ОВ ЗРУ “Приватбанк”, МФО 313399, код 32671995) на користь закритого акціонерного товариства “Агронива” (70220, Запорізька область, Гуляйпільський район, с. Воздвижівка, вул. Леніна, 34, р/р 260051158 в “Райфайзен банк “Аваль”, МФО 313827, код 03749276) 250 000 (двісті п’ятдесят тисяч) грн. 00 коп. основного боргу, 116 (сто шістнадцять) грн. 26 коп. пені, 2501 (дві тисячі п’ятсот одна) грн. 14 коп. державного мита та 106 (сто шість) грн. 20 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

Суддя О.І. Немченко

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підпису.

Рішення оформлено і підписано, згідно із вимогами ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, 25 травня 2009 року.