Рішення № 3935476, 20.05.2009, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.05.09 Справа № 4/162/09

Суддя Зінченко Н.Г.

За позовом Відкритого акціонерного товариства “Укртелеком” в особі Центра електрозв’язку № 2 (м. Мелітополь) Запорізької філії Відкритого акціонерного товариства “Укртелеком”, (72312, м. Мелітополь Запорізької області, пр. Б.Хмельницького, 15)

До відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім феросплавів “Таврія”, (69065, м. Запоріжжя, вул. Кияшко, 42, к. 29)

Про стягнення 1 040,79 грн. основного боргу за надані телекомунікаційні послуги, 19,30 грн. пені, 4,82 грн. річних відсотків та 23,63 грн. втрат від інфляції грошових коштів

Суддя Зінченко Н.Г.

секретар судового засідання Скиба О.Б.

За участю представників:

Від позивача –Омельяненко В.В. –довіреність ВКТ № 929487 від 29.12.2008 р.

Від відповідача –не з’явився

15.04.2009 р. до господарського суду Запорізької області звернулося Відкрите акціонерне товариство “Укртелеком” в особі Центра електрозв’язку № 2 (м. Мелітополь) Запорізької філії Відкритого акціонерного товариства “Укртелеком”, м. Мелітополь Запорізької області (ВАТ “Укртелеком” в особі ЦЕЗ № 2 Запорізької філії ВАТ “Укртелеком”) з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім феросплавів “Таврія”, м. Запоріжжя (ТОВ “ТД феросплавів “Таврія”) про стягнення 1 040,79 грн. основного боргу за договором про надання послуг електрозв’язку № 535 від 11.04.2006 р., 19,30 грн. пені, 23,63 грн. втрат від інфляції грошових коштів та 4,82 грн. річних відсотків.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 15.04.2009 р. порушено провадження у справі № 4/162/09, судове засідання призначено на 20.05.2009 р., у сторін витребувані документи і докази, необхідні для вирішення спору.

В судовому засіданні 20.05.2009 р. справу розглянуто, прийнято та оголошено на підставі ст. 85 ГПК України за погодженням з представником позивача вступну та резолютивну частини рішення.

За клопотанням представника позивача розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

Відповідач в судове засідання 20.05.2009 р. не прибув, про визнання позову не заявив, відзив на позовну заяву, витребувані ухвалою суду по справі документи і матеріали суду не надав, про поважність причин неявки суд не попередив.

Про дату, час та місце розгляду справи № 4/162/09 відповідач був повідомлений належним чином ухвалою суду про відкриття провадження у справі, яка направлялася отримана уповноваженою особою ТОВ “ТД феросплавів “Таврія” 27.04.2009 р., про що свідчить відмітка на повідомленні про вручення рекомендованого поштового відправлення № 5588294.

У відповідності до ст. 22 ГПК України, сторони зобов’язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об’єктивного дослідження всіх обставин справи.

Згідно ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

З урахуванням викладеного, суд вирішив за доцільне розглянути справу по суті за наявними в ній матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті, за відсутністю відповідача.

Заявлені позивачем вимоги ґрунтуються на ст. 625 ЦК України, ст., ст. 218, 220, 232 ГК України, положеннях Закону України “Про телекомунікації” і полягають в тому, що 11.04.2006 р. між позивачем та відповідачем був укладений договір про надання послуг електрозв’язку № 535, за умовами якого позивач зобов’язався надавати відповідачу послуги електрозв’язку та певні безкоштовні послуги, перелік яких наведено в додатках № 1 і № 2 до Договору, а відповідач зобов’язався отримувати зазначені послуги та сплачувати їх вартість відповідно до діючих тарифів. На виконання умов Договору позивачем відповідачу за період з жовтня 2008 року по січень 2009 року надавалися послуги електрозв’язку на загальну суму 1 040,79 грн. Відповідно до розділу 4 Договору підставою для здійснення розрахунків за надані послуги є рахунок на оплату наданих послуг, який одночасно є актом передавання-приймання виконаних робіт за розрахунковий період. У зв’язку із цим, за спірний період позивачем виставлялися відповідачу щомісячно рахунки за послуги електрозв’язку на загальну суму 1 040,79 грн. Згідно з п. 4.5 Договору розрахунки за фактично отримані послуги електрозв’язку за кожний попередній місяць проводяться відповідачем протягом 10-и днів з дня одержання рахунку, але не пізніше 20-го числа місяця, наступного за розрахунковим. Відповідачем в порушення умов Договору рахунки на оплату послуг зв’язку за спірний період оплачені не були. Таким чином, відповідач порушив взяті на себе за умовами Договору № 535 від 11.04.2006 р. зобов’язання та вимоги чинного законодавства. Пунктом 5.8 зазначеного Договору сторони визначили, що у разі несплати за надані послуги електрозв’язку понад установлений термін (3 21 числа місяця, що наступає після розрахункового періоду) відповідач сплачує пеню, яка обчислюється від суми простроченого платежу у розмірі облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня, за кожну добу затримки, згідно з чинним законодавством. Крім того, ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми. Враховуючи викладене та норми чинного законодавства, позивач просить суд позов задовольнити та стягнути з ТОВ “ТД феросплавів “Таврія” 1 040,79 грн. основного боргу за договором про надання послуг електрозв’язку № 535 від 11.04.2006 р., 19,30 грн. пені, 23,63 грн. втрат від інфляції грошових коштів та 4,82 грн. річних відсотків.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд –

ВСТАНОВИВ:

На підставі Закону України “Про телекомунікації” та Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, які затверджені постановою Кабінету міністрів України № 720 від 09.08.2005 р., 11.04.2006 р. між ВАТ “Укртелеком” в особі ЦЕЗ № 2 Запорізької філії ВАТ “Укртелеком” (позивачем у справі) та ТОВ “ТД феросплавів “Таврія”, (відповідачем у справі) був укладений договір про надання послуг електрозв’язку № 535 (далі за текстом –Договір), з відповідними додатками та доповненнями.

За умовами Договору позивач (підприємство зв’язку) зобов’язався надавати відповідачу (споживачу) послуги електрозв’язку та певні безкоштовні послуги, перелік яких наведено в Додатках № 1 і № 2 до Договору, а відповідач зобов’язався отримувати зазначені послуги та сплачувати їх вартість відповідно до діючих тарифів.

Послуги, які надаються позивачем, сплачуються за тарифами, затвердженими згідно з чинним законодавством, обсяг яких сторони узгодили в Додатках № 1 і № 2 до Договору, що передбачено п. 4.1 Договору.

Відповідно до пунктів 7.1 і 7.2 Договір набирає чинності з дня його підписання і діє п’ять років.

Відповідно до розділу 4 Договору підставою для здійснення розрахунків за надані послуги є рахунок на оплату наданих послуг, який одночасно є актом передавання-приймання виконаних робіт за розрахунковий період.

У відповідності до змісту Договору та виходячи з положень Закону України “Про телекомунікації” та Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг розрахунковим місяцем вважається кожний календарний місяць року, у межах якого надавалися послуги. Вартість послуг визначається на підставі встановлених оператором тарифів, що діяли в момент надання послуг згідно з додатками до Договору. Додатково при оплаті послуг нараховується ПДВ за ставкою, що діяла на момент оплати.

На виконання умов Договору позивачем відповідачу за період з жовтня 2008 року по січень 2009 року надавалися послуги електрозв’язку на загальну суму 1 040,79 грн.

На оплату наданих послуг електрозв’язку за спірний період позивачем виставлялися відповідачу щомісячно рахунки за послуги зв’язку на загальну суму 1 040,79 грн., які одночасно є актами передавання-приймання виконаних робіт за відповідний місяць, втому числі:

- рахунок № 100535 від 31.10.2008 р. на оплату послуг за жовтень 2008 року в сумі 288,45 грн. з ПДВ;

- рахунок № 100535 від 30.11.2008 р. на оплату послуг за листопад 2008 року в сумі 307,57 грн. з ПДВ;

- рахунок № 100535 від 31.12.2008 р. на оплату послуг за грудень 2008 року в сумі 288,94 грн. з ПДВ;

- рахунок № 100535 від 31.01.2009 р. на оплату послуг за січень 2009 року в сумі 154,47 грн. з ПДВ.

Вказані рахунки позивачем направлялися за належною юридичною адресою відповідача.

Таким чином, позивач взяті на себе зобов’язання за Договором виконав належним чином і у повному обсязі.

Пунктом 40 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг встановлено, що плата за отримані телекомунікаційні послуги вноситься споживачем після отримання ним рахунка, але не пізніше 20 числа місяця, що настає після повного розрахункового періоду, та до 20 числа поточного місяця у разі застосування попередньої оплати, якщо інше не передбачено договором.

Згідно з п. 38 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг розрахунковий період за надані телекомунікаційні послуги оператор визначає самостійно. Тривалість одного розрахункового періоду, як правило, становить календарний місяць.

Пунктом 4.2 Договору встановлено, що відповідач сплачує послуги електрозв’язку за спільно погодженою кредитною системою оплати.

Відповідно до п. 4.5 Договору розрахунки за фактично отримані послуги електрозв’язку за кожний попередній місяць проводяться відповідачем протягом 10-и днів з дня одержання рахунку, але не пізніше 20-го числа місяця, наступного за розрахунковим.

Зі змісту п. 3.2.8 та п. 4.3 Договору вбачається, що відповідач прийняв на себе обов’язок своєчасно проводити оплату наданих послуг у терміни та за тарифами, визначеними Договором.

Відповідачем в порушення умов Договору оплата послуг електрозв’язку за спірний період здійснена не була.

Отже, відповідач взяті на себе зобов’язання згідно умов Договору № 535 від 11.04.2006 р. належним чином та в повному обсязі не виконав.

Статтею 193 ГК України встановлено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Норми права аналогічного змісту містить ст. 526 ЦК України.

У відповідності до приписів ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов’язання є недопустимою, якщо інше не встановлено договором або законом.

Враховуючи викладене, матеріалами справи доведено, що відповідач оплату за надані йому послуги електрозв’язку в сумі 1 040,79 грн. не здійснив, факт наявності заборгованості відповідача перед ВАТ “Укртелеком” в особі ЦЕЗ № 2 Запорізької філії ВАТ “Укртелеком” у розмірі 1 040,79 грн. підтверджується фактичними обставинами справи.

Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача основного боргу в розмірі 1 040,79 грн. за Договором № 535 від 11.04.2006 р. пред’явлена до стягнення обґрунтовано та підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання малу бути виконано, що передбачено ч. 6 ст. 232 ГК України.

Пунктом 5.8 зазначеного Договору сторони визначили, що у разі несплати за надані послуги електрозв’язку понад установлений термін (3 21 числа місяця, що наступає після розрахункового періоду) відповідач сплачує пеню, яка обчислюється від суми простроченого платежу у розмірі облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня, за кожну добу затримки, згідно з чинним законодавством.

Законом України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” № 543/96-ВР від 22.11.1996 р. (з наступними змінами та доповненнями) встановлено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Позивачем пред’явлена до стягнення пеня в розмірі 19,30 грн., яка розрахована за період з 21.11.2008 р. по 24.02.2009 р.

З огляду на вищенаведені норми законодавства, суд вважає, що вимога про стягнення з відповідача пені в сумі 19,30 грн. за неналежне виконання грошових зобов’язань за договором № 535 від 11.04.2006 р. є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

У відповідності до положень чинного законодавства захист цивільних прав здійснюється, зокрема, шляхом стягнення з особи, яка порушила право, завданих збитків, а у випадках передбачених законодавством або договором, неустойки (штрафу, пені), а також інших засобів передбачених законодавством.

До інших засобів захисту цивільних прав, у відповідності до ст. 625 ЦК України, відносяться втрати від інфляції та 3 % річних.

Статтю 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Сума втрат від інфляції грошових коштів за прострочення виконання грошового зобов’язання, згідно розрахунку позивача, становить 23,63 грн., а сума 3 % річних за прострочення виконання грошового зобов’язання, згідно розрахунку позивача, складає 4,82 грн.

Таким чином, вимоги про стягнення з відповідача 3 % річних в розмірі 4,82 грн. та 23,63 грн. втрат від інфляції грошових коштів заявлені позивачем у відповідності до вимог чинного законодавства та підлягають задоволенню.

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач доказів погашення заборгованості у повному обсязі суду не надав, в судове засідання не з’явився без обґрунтування причин поважності неявки.

Позивач надав всі необхідні докази в обґрунтування позовних вимог.

На підставі викладеного, суд вважає позовні вимоги про стягнення з ТОВ “ТД феросплавів “Таврія” 1 040,79 грн. основного боргу за договором про надання послуг електрозв’язку № 535 від 11.04.2006 р., 19,30 грн. пені, 23,63 грн. втрат від інфляції грошових коштів та 4,82 грн. річних відсотків документально підтвердженими, обґрунтованими, заснованими на законі та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати присуджуються до стягнення з відповідача, оскільки спір доведено до суду з його вини.

На підставі викладеного, керуючись ст., ст. 525, 526, 549, 611, 625 ЦК України, ст., ст. 193, 230 ГК України, ст., ст. 33, 44, 47, 49, 75, 82-84 ГПК України, суд –

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім феросплавів “Таврія”, (69065, м. Запоріжжя, вул. Кияшко, 42, к. 29, код ЄДРПОУ 33920423, р/р № 26001060079567, МФО 313399) на користь Відкритого акціонерного товариства “Укртелеком” в особі Центра електрозв’язку № 2 (м. Мелітополь) Запорізької філії Відкритого акціонерного товариства “Укртелеком”, (72312, м. Мелітополь Запорізької області, пр. Б.Хмельницького, 15, код ЄДРПОУ 01184385, р/р № 2600540046 в ЗОД ВАТ “Райффайзен Банк Аваль” м. Запоріжжя, МФО 313827) 1 040 (одну тисячу сорок) грн. 79 коп. основного боргу, 19 (дев’ятнадцять) грн. 30 коп. пені, 23 (двадцять три) грн. 63 коп. втрат від інфляції грошових коштів та 4 (чотири) грн. 82 коп. річних відсотків, 220 (двісті двадцять) грн. 00 коп. судових витрат.

Видати наказ.

Суддя Н.Г.Зінченко

Рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст. 84 ГПК України “22” травня 2009 р.