Ухвала суду № 39350669, 19.06.2014, Дніпровський районний суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області)

19.06.2014

Справа № 410/1617/12

Провадження № 1/410/611/12

Справа № 410/1617/12

Ухвала

Іменем України

19 червня 2014 року

Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді Бровченка В.В.,

при секретарі Тимошенко Я.О.,

за участю прокурора Францішка С.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у смт. Ювілейне клопотання секретаря Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області про вирішення питання, пов'язаного з виконанням вироку відносно

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Дніпропетровська, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого АДРЕСА_1,

встановив:

Вироком Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 18 квітня 2012 року ОСОБА_1 засуджено за ч.2 ст.364-1, ч.2 ст.366 КК України до покарання:

- за ч.2 ст.364-1 КК України - у виді штрафу в розмірі 170000 грн., з позбавленням права займати певні посади строком на 3 роки,

- за ч.2 ст.366 КК України - у виді позбавлення волі строком три роки, з позбавленням права займати певні посади строком на 2 роки та зі штрафом 4250 грн.

На підставі ч.3 ст.72 КК України основне покарання за ч.2 ст.364-1 КК України у виді штрафу підлягає самостійному виконанню.

На підставі ч.1 ст.70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно визначено додаткове покарання у виді позбавленням права займати певні посади строком на 3 роки із виплатою штрафу в розмірі 4250 грн.

На підставі ст.75 КК України звільнено засудженого ОСОБА_1 від відбування призначеного основного покарання за ч.2 ст.366 КК України у виді позбавлення волі з іспитовим строком 2 роки та на нього покладені обов'язки, передбачені пунктами 2, 3, 4 ч.1 ст.76 КК України.

Вирок набрав законної сили 07 травня 2012 року.

03 грудня 2012 року ОСОБА_1 несплачена сума штрафу у розмірі 174250 грн. розстрочена на 12 місяців, тобто до 03 грудня 2013 року.

У вказаний судом час сума штрафу засудженим не була сплачена, а тому 08 січня 2014 року секретар Дніпропетровського районного суду звернулася з клопотанням про заміну ОСОБА_1 несплаченої суми штрафу іншим покаранням.

Засуджений ОСОБА_1 у судовому засіданні пояснив, що штраф не сплатив, оскільки не мав роботи та не має для цього коштів. Просив не позбавляти його волі.

Прокурор у судовому засіданні вважав за необхідне замінити засудженому покарання на позбавлення волі строком на 3 роки 6 місяців 6 днів.

Дослідивши матеріали кримінальної справи, суд приходить до наступного.

Відповідно до ч.1 ст.26 Кримінально-виконавчого кодексу України (далі КВК України) засуджений зобов'язаний сплатити штраф

у місячний строк після набрання вироком суду законної сили і повідомити про це відповідний суд шляхом представлення документа про сплату штрафу.

У разі призначення штрафу з розстрочкою виплати певними частинами засуджений зобов'язаний сплачувати штраф у розмірі та строки, встановлені вироком суду. Про сплату відповідної частини штрафу засуджений повідомляє відповідний суд шляхом пред'явлення документа про сплату відповідної частини штрафу (ч.2 ст.26 КВК України).

Частина 3 вказаної статті передбачає, що у разі несплати засудженим штрафу у строк, передбачений частиною першою цієї статті, суд розглядає питання про розстрочку виплати несплаченої суми штрафу або заміну несплаченої суми штрафу покаранням у виді громадських, виправних робіт або позбавлення волі відповідно до закону.

У разі несплати засудженим чергового платежу при призначенні штрафу з розстрочкою виплати, суд через місяць після закінчення строку виплати чергового платежу замінює несплачену суму штрафу покаранням у виді громадських, виправних робіт або позбавлення волі відповідно до закону (с.4 ст.26 КВК України).

Згідно з п.10 ч.1 ст.537 КПК України питання про заміну покарання відповідно до ч.5 ст.53 КК України вирішується судом, який ухвалив вирок.

Відповідно до ч.5 ст.53 КК України у разі несплати штрафу в розмірі не більше трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та відсутності підстав для розстрочки його виплати суд замінює несплачену суму штрафу покаранням у виді громадських робіт із розрахунку одна година громадських робіт за один установлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян або виправними роботами із розрахунку один місяць виправних робіт за двадцять установлених законодавством неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, але на строк не більше двох років.

У разі несплати штрафу в розмірі понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, призначеного як основне покарання, та відсутності підстав для розстрочки його виплати суд замінює несплачену суму штрафу покаранням у виді позбавлення волі із розрахунку один день позбавлення волі за вісім неоподатковуваний мінімум доходів громадян у таких межах: від одного до п'яти років позбавлення волі - у випадку призначення штрафу за вчинення злочину середньої тяжкості.

За приписом ч.3 ст.12 КК України злочином середньої тяжкості є злочин, за який передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше десяти тисяч неоподатковуваний мінімум доходів громадян або позбавлення волі на строк не більше п'яти років.

Виходячи з вищенаведеного і враховуючи, що ОСОБА_1 добровільно не сплатив всю суму штрафу, призначену вироком, суд вважає, що є підстави для заміни призначеного покарання на інше у відповідності зі ч.5 ст.53 КК України, при цьому враховує наступне.

Так, 04 червня 2014 року набрав законної сили Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у сфері державної антикорупційної політики у зв'язку з виконанням Плану дій щодо лібералізації Європейським Союзом візового режиму для України» від 13 травня 2014 року.

Цим законом внесені зміни до Кримінального кодексу України, зокрема до ст.364-1 КК України, санкція частини 2 якої викладена в такій редакції:

«карається штрафом від чотирьохсот до дев'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або позбавленням волі на строк від трьох до шести років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та зі спеціальною конфіскацією».

Таким чином, з моменту вчинення ОСОБА_1 злочину, за яким йому призначене покарання за ч.2 ст.364-1 КК України у виді штрафу в розмірі 10000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (в редакції від 15 листопада 2011 року), закон про кримінальну відповідальність змінився і разом з альтернативними покараннями, передбачає більш м'якше покарання у виді штрафу.

Частина 1 статті 5 КК України передбачає, що закон про кримінальну відповідальність, що скасовує злочинність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.

Якщо після вчинення особою діяння, передбаченого цим Кодексом, закон про кримінальну відповідальність змінювався кілька разів, зворотну дію в часі має той закон, що скасовує злочинність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи (ч.4 ст.5 КК України).

З урахуванням перелічених положень закону, суд вважає необхідним привести вирок від 18 квітня 2012 року в частині покарання, призначеного ОСОБА_1 за ч.2 ст.364-1 КК України (в редакції від 15.11.2011 року) до покарання, передбаченого ч.2 ст.364-1 КК України (в редакції від 13.05.2014 року), а саме знизити суму штрафу до дев'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто до 15300 грн.

Після цього на підставі ч.5 ст.53 КК України несплачену суму штрафу в розмірі 19550 грн. (15300 + 4250) необхідно замінити на покарання у виді громадських робіт. Засуджений ОСОБА_1 офіційно не працює, а тому суд не вправі замінити несплачену суму штрафу на покарання у виді виправних робіт.

Керуючись ст.26 КВК України, ст.ст.5, 53, 56 КК України, ст.ст.537, 539 КПК України, суд -

ухвалив:

Клопотання секретаря Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 08 січня 2014 року - задовольнити.

Вирок Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 18 квітня 2012 року в частині покарання, призначеного ОСОБА_1 за ч.2 ст.364-1 КК України (в редакції від 15.11.2011 року) привести до покарання, передбаченого ч.2 ст.364-1 КК України (в редакції від 13.05.2014 року) відповідно до положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у сфері державної антикорупційної політики у зв'язку з виконанням Плану дій щодо лібералізації Європейським Союзом візового режиму для України» від 13 травня 2014 року, а саме знизити суму штрафу до дев'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто до 15300 грн. (п'ятнадцяти тисяч трьохсот гривен).

Замінити засудженому ОСОБА_1 несплачену суму штрафу у розмірі 19550 грн. (дев'ятнадцять тисяч п'ятсот п'ятдесят гривен) на покарання у виді громадських робіт строком 240 (двісті сорок) годин.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Дніпропетровської області протягом семи днів з дня її проголошення.

Суддя В.В. Бровченко