Ухвала суду № 39341900, 18.06.2014, Дніпровський районний суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області)

Справа № 175/5986/13-к

Провадження № 1-кп/175/212/13

Ухвала

Іменем України

18 червня 2014 року

Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді Бровченка В.В.,

при секретарі Тимошенко Я.О.,

за участю прокурора Панкеєва А.О.,

розглянувши дистанційно у відкритому судовому засіданні у смт. Ювілейне клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 про застосування Закону України «Про амністію у 2014 році»,

встановив:

За вироком Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 14 травня 2014 року ОСОБА_1 засуджений за ч.2 ст.185 КК України із застосуванням ч.4 ст.70 КК України до 1 року 7 місяців позбавлення волі. Початок строку покарання визначено з 14 травня 2014 року і у строк покарання зараховано відбуте покарання за вироком Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 11.04.2014 року, тобто з 28 листопада 2013 року по 13 травня 2014 року включно. Вирок Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 14 листопада 2013 року підлягає самостійному виконанню.

До набрання вироком законної сили, 12 червня 2014 року до суду надійшли клопотання ОСОБА_1 від 05 і 11 червня 2014 року, у яких він просить застосувати до нього Закон України «Про амністію у 2014 році» (в редакції від 06 травня 2014 року). Клопотання просить розглянути у режимі відео конференції.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 підтримав клопотання і просив їх задовольнити, оскільки має двох неповнолітніх доньок, відносно яких не позбавлявся батьківських прав.

Заслухавши думку прокурора, який вважав за можливе звільнити засудженого від відбування покарання по амністії, суд вважає, що клопотання підлягають задоволенню з наступних підстав.

19 квітня 2014 року набрав чинності Закон України «Про амністію у 2014 році» від 08 квітня 2014 року (далі Закон), який з 14 травня 2014 року діє в редакції від 06 травня 2014 року.

Статтею 1 пунктом «в» Закону передбачено звільнення від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, засуджених за умисні злочини, які не є тяжкими або особливо тяжкими відповідно до ст.12 КК України… осіб, не позбавлених батьківських прав, які на день набрання чинності цим законом мають дітей, яким не виповнилося 18 років…

Відповідно до п. «г» ст.9 Закону застосування цього Закону з підстав, передбачених статтями 1-5 Закону здійснюється щодо осіб, відносно яких судом ухвалені вироки, які не набрали законної сили - за клопотанням самої особи, її захисника чи законного представника.

За інформацією Дніпропетровського слідчого ізолятора від 17.06.2014 року № 3/5-9931 відносно ОСОБА_1 інші кримінальні провадження судами не розглядаються. Вирок Дніпропетровського районного суду від 14 травня 2014 року не набув чинності.

З урахуванням вищенаведеного і при наявності клопотання ОСОБА_1, який засуджений за вчинення умисного злочину, що не є тяжким чи особливо тяжким, має неповнолітню доньку ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.п.89), відносно якої в матеріалах кримінального провадження відсутні відомості щодо позбавлення обвинуваченого батьківських прав, він підпадає під дію п. «в» ст.1 Закону України «Про амністію у 2014 році» (в редакції від 06.05.2014 року) і підлягає звільненню від відбування призначеного покарання по амністії.

Керуючись ст.ст.1, 9 Закону України «Про амністію у 2014 році» (в редакції від 06 травня 2014 року), ст.ст.74 ч.1, 85 КК України, суд -

ухвалив:

Клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 від 05 і 11 червня 2014 року - задовольнити.

Обвинуваченого ОСОБА_1 від відбування призначеного вироком Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 14 травня 2014 року покарання у вигляді одного року семи місяців позбавлення волі, - звільнити по амністії.

Обвинуваченого ОСОБА_1 звільнити з під варти після набрання ухвалою законної сили.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом 7 днів з дня її оголошення.

Суддя В.В. Бровченко