Постанова № 39350443, 10.06.2014, Львівський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2014 року № 9104/121769/12

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Гінди О.М.

суддів: Мікули О.І., Ніколіна В.В.

за участю секретаря судових засідань: Щерби С.Б.

представника позивача - Чорного П.І.

представника відповідача - Задорожного І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовківському районі Львівської області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 29 травня 2012 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства «Виробничо-комерційна фірма «Чотар» до Державної податкової інспекції у Жовківському районі Львівської області про скасування податкових повідомлень-рішень, -

встановив:

20.02.2012 позивач - ПП «ВКФ «Чотар» звернувся в суд із адміністративним позовом до відповідача - ДПІ у Жовківському районі Львівської області в якому просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 30.09.2011 № 000668/23-0/12903 та від 05.12.2011 № 0007232300.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що протиправними є висновки податкового органу про заниження податку на додану вартість внаслідок господарських взаємовідносин з ПП «Львів-Металбуд», ПП «ЛьвівПроектбудРеставрація», ПП «Загата», ТзОВ «Цайпер Україна», ПП «Воллі», ПП «Сервіс доріг», ПП «Західбудсервіс», ПП «Промкомфортстиль», ПП «Західпромінвестбуд», ПП «Констракшн Груп», ПП «Екоенергобуд», ПП «Картельбудпостач», ТзОВ «Керера» та про нікчемність і фіктивність проведених між ними господарських операцій. Реальність взаємовідносин між позивачем та вказаними контрагентами спростовується належними первинними документами. В основу висновків про допущені позивачем порушення покладено лише твердження про те, що підприємства-постачальники мають ознаки сумнівності, зокрема, такі як відсутність за місцезнаходженням, не декларування податків. Вважає, що такі висновки є абсолютно безпідставними та нічим не підтверджені, не можуть бути покладені в основу порушення позивачем податкового законодавства та нікчемності правочинів. Крім того, податковий орган не вправі самостійно давати висновки про нікчемність правочинів. Також, звертає увагу, що грошові зобов'язання за період з 01.01.2008 по 30.06.2011, частково визначені з порушенням строку давності, визначеного ст. 102 Податкового кодексу України.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 29.05.2012 позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення ДПІ у Жовківському районі від 30.09.2011 № 000668/23-0/12903 та від 05.12.2011 № 0007232300.

Із постановою суду першої інстанції не погодився відповідач та оскаржив її в апеляційному порядку. Вважає, що така прийнята без урахування фактичних обставин справи та з порушенням норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а тому просить її скасувати та відмовити у задоволенні позову.

В обґрунтування апеляційних вимог апелянт посилається на те, що суд першої інстанції не дослідив того, що податкове повідомлення-рішення від 30.09.2011 № 000668/23-0/1293, на час звернення позивача до суду, на підставі пп. 5.1.2 п. 5.1 Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого Наказом ДПА України від 22.12.2010 № 985, скасоване рішенням ДПА у Львівській області від 05.12.2011 № 0007232300, та направлено нове податкове повідомлення-рішення від 05.12.2011 № 32126/10/25-005/2606. Також, апелянт звертає увагу, що правочини між позивачем та ПП «Львів-Металбуд», ПП «ЛьвівПроектбудРеставрація», ПП «Загата», ТзОВ «Цайпер Україна», ПП «Воллі», ПП «Сервіс доріг», ПП «Західбудсервіс», ПП «Промкомфортстиль», ПП «Західпромінвестбуд», ПП «Констракшн Груп», ПП «Екоенергобуд», ПП «Картельбудпостач», ТзОВ «Керера» є нікчемними, оскільки в ході проведення перевірок щодо цих підприємств-постачальників, встановлено відсутність за місцезнаходженням, не подання податкової звітності, що свідчить про неможливість фактичного здійснення продажу та поставок товару. На думку ДПІ, ці обставини вказують на те, що операції з купівлі продажу товару між позивачем та зазначеними контрагентами вчинені лише з метою отримання податкової вигоди при фактичній відсутності господарських взаємовідносин між сторонами. Договорами про виконання субпідрядних робіт, не передбачено надання будь-яких звітів про проведення вимірювання, а у актах виконаних робіт не вказано, які саме роботи проведені на окремому об'єкті. Виконання даного виду послуг вимагає відповідних дозвільних документів (ліцензії, дозволів) та працівників відповідного фаху.

Суд апеляційної інстанції, заслухав доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, перевірив матеріали справи та обговорив підстави і межі апеляційних вимог, вважає, що апеляційну скаргу належить задовольнити частково.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що у період з 10.08.2011 по 22.08.2011 працівниками ДПІ у Жовківському районі Львівської області проведено виїзну позапланову перевірку ПП «ВКФ «Чотар» з питань дотримання вимог податкового, валютного на іншого законодавства за період з 01.01.2008 по 30.06.2011, результати якої оформлені актом від 15.09.2011 № 1273/23-0/13820331.

Згідно висновків акта перевірки, позивачем порушено пп.пп. 7.4.1, 7.4.4, 7.4.5 п. 7.4, пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. Закону України «Про податок на додану вартість», п.п. 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість усього на суму 255718 грн, у т.ч.: за І кв. 2008 року - 11075 грн, за ІІ кв. 2008 року - 11577 грн, за ІІІ кв. 2008 року - 15104 грн, за IV кв. 2008 року - 32806 грн, за І кв. 2009 року - 21323 грн, за ІІ кв. 2009 року - 9027 грн, за ІІІ кв. 2009 року - 26938 грн, IV кв. 2009 року - 25541 грн, за І кв. 2010 року - 13188 грн, ІІ кв. 2010 року - 9028 грн, ІІІ кв. 2010 року - 35994 грн, IV кв. 2010 року - 14571 грн, І кв. 2011 року - 15596 грн, ІІ кв. 2011 року - 13950 грн.

На підставі акта перевірки, відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 30.09.2011 № 000668/23-0/12903, яким ПП «ВКФ «Чотар» збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ в сумі 283948 грн, у т.ч.: 233066 грн - основний платіж, 50882 грн - штрафи.

Позивач, не погодившись із цим податковим повідомленням-рішенням, оскаржив його у адміністративному порядку, шляхом подання скарги до ДПА у Львівській області, за результатами розгляду якої, рішенням від 05.12.2011 № 32126/10/25-005/2606 податкове повідомлення-рішення від 30.09.2011 № 000668/23-0/12903 скасовано в частині 1 грн штрафу.

У зв'язку з викладеним, відповідачем направлено нове податкове повідомлення-рішення від 05.12.2011 № 0007232300, яким визначено грошове зобов'язання з ПДВ в сумі 283947 грн, у т.ч.: 233066 грн - основний платіж, 50881 грн - штрафи.

Також, позивачем подано скаргу до ДПА України, однак рішенням від 12.01.2012 № 787/6/10-2115 скаргу залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення без змін.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що позов належить задовольнити, оскільки матеріалами справи підтверджується реальність господарських операцій позивача з ПП «Львів-Металбуд», ПП «ЛьвівПроектбудРеставрація», ПП «Загата», ТзОВ «Цайпер Україна», ПП «Воллі», ПП «Сервіс доріг», ПП «Західбудсервіс», ПП «Промкомфортстиль», ПП «Західпромінвестбуд», ПП «Констракшн Груп», ПП «Екоенергобуд», ПП «Картельбудпостач», ТзОВ «Керера», а також первинними документами (договорами, актами та платіжними документами, актами виконаних робіт), зміст та форма яких відповідає вимогам закону. У актах зазначено конкретний вид послуг, що надавався та для якого саме замовника. Послуги, виконані ПП «Чотар» із залученням субвиконавців, прийняті кінцевим замовником, оплачені та враховані при визначення валових доходів. Зазначене підтверджує реальність цих послуг та їх взаємозв'язок із господарською діяльністю позивача. Відносно окремих підприємств - контрагентів позивача, фактично висновки перевірки ґрунтуються на припущенні про неспроможність контрагентів позивача виконувати поставку та продаж товару (надання послуг) з причин відсутності за місцезнаходженням, неподання звітності. Такі висновки зроблені за самими лише даними звітності контрагентів за даними центральної бази даних ДПА України, без її перевірки, а тому не можуть вважатися достовірними. Щодо окремих контрагентів відповідач використав дані, зазначені в актах перевірок цих контрагентів, складених іншими податковими органами. Проте, акти перевірок ПП «Загата», «ПП Львів-металбуд», ПП «Цайпер-Україна», ПП «Воллі» складені за відсутності представників цих підприємств та без аналізу первинних документів. Відтак, наведені в них відомості не мають характеру доказів.

Суд апеляційної інстанції з такими висновками суду першої інстанції погоджується частково, з огляду на таке.

Порядок нарахування та сплати податку на додану вартість, а також порядок формування податкового кредиту з цього податку до 01.01.2011 регулювався Законом України «Про податок на додану вартість» від 3 квітня 1997 року N 168/97-ВР (далі - Закон N 168/97-ВР).

Підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону N 168/97-ВР визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до підпункту 7.4.5 цього пункту, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Згідно підпункту 7.5.2 пункту 7.5. статті 7 Закону N 168/97-ВР, датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Порядок нарахування та сплати податку на додану вартість, а також порядок формування податкового кредиту з цього податку за правовідносинами, які виникли після 01.01.2011 року врегульовані Податковим кодексом України від 2 грудня 2010 року N 2755-VI (далі - ПК України).

В підпункті 14.1.181 пункту 14.1 ст. 14 ПК України податковий кредит визначено як сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 ПК України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з пунктом 198.2 цієї статті, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 статті 198 ПК України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Кодексу, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність» від 16 липня 1999 року N 996-XIV (тут та далі в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, Закон N 996-XIV) визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

З аналізу наведених вище норм вбачається, що визначальним фактором для формування платником податку податкового кредиту з ПДВ є наявність у нього виданої йому продавцем товару податкової накладної. При цьому, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні придбаного товару (отриманих робіт, послуг) сум ПДВ до складу податкового кредиту, є підтвердження реальності господарської операції належним чином оформленими первинними документами, які є характерними для тої чи іншої господарської операції. Разом з тим, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Як вбачається із матеріалів справи, між позивачем та ПП «Картельбудпостач» виникли господарські відносини на підставі договору № 60-С від 14.09.2007, за яким надавалися послуги зі зняття характеристики визнання напруги для діагностики заземлюючого пристрою ВРП 110 кВ.

Загальна сума розрахунків - 22302 грн, в т.ч. ПДВ - 3717 грн. Розрахунки проведені повністю.

Також, позивач мав господарські відносини з ПП «Львів-металбуд», які виникли на підставі договору про партнерство і надання послуг № 61-с від 14.09.2007, за яким ПП «Львів-металбуд» виконувало як субпідрядник пусконалагоджувальні роботи, поточне обслуговування електрогосподарства, електровимірювальні роботи для замовників ПП «Чотар», а також на підставі договору № 62-С від 19.05.2008 (монтаж систем опалення) та № 63-с від 19.12.2008 (облаштування душової кімнати).

ПП «Львів-металбуд» була ліцензія на будівельну діяльність від 08.08.2007 № 48, чинна до 08.08.2012. Розрахунки проводилися в безготівковому порядку, платіжними дорученнями, що встановлено під час перевірки. У лютому 2008 року - червні 2009 року до складу податкового кредиту включено ПДВ на суму 95194,99 грн. Розбіжність встановлено лише за березень 2008 в сумі 1687 грн на користь ПП «Чотар».

У акті перевірки зазначено, що керівником цих підприємств була ОСОБА_4 Щодо посадових осіб підприємства порушено кримінальну справу № 140-0011. На час перевірки та вирішення справи вироку у кримінальній справі немає.

Під час перевірки використано акт ДПІ у Шевченківському районі м. Львова від 07.04.2011 р. № 673/23-1/32053687 «Про результати позапланової невиїзної перевірки ПП «Львів-металбуд» з питань правильності формування податкового зобов'язання та податкового кредиту за січень, лютий 2011 року». Перевірка проводилася у відсутності посадових осіб підприємства та без аналізу первинних документів.

У позивача також були господарські відносини з ПП «Промкомфортстиль», які виникли на підставі договору про партнерство і надання послуг № 65-С від 20.04.2009. ПП «Промкомфортстиль», як субвиконавцем, надавались послуги з технічного обслуговування електрообладнання для ВАТ «Львівський холодокомбінат», ВАТ «Західенерго» (акт № 01 за квітень 2009 року на суму 21840 грн, у т.ч. ПДВ - 3640 грн), ІП «Кока-Кола Беверіджиз Україна Лімітед», ТзОВ «ТПК «Бумеранг», ВАТ «Львівський хімічний завод», ТзОВ «НВФ «ОРУС» (акт № 02 за травень 2009 року на суму 7986 грн, у т.ч. ПДВ - 1331 грн).

Розрахунки проведені повністю, видано податкові накладні №№ НН-300423 від 30.04.2009, НН 180507 від 18.05.2009 (а.с. 148 -153). Сума взаємовідносин - 29826 грн, у т.ч. ПДВ - 4971 грн. Податкові накладні включені до відповідних звітних періодів, а саме: у квітні 2009 року - 3640 грн, у травні 2009 року - 1331 грн. Розбіжностей не встановлено.

Господарські відносини з ПП «Західпромінвестбуд» у позивача виникли на підставі договору про партнерство і надання послуг № 66-С від 06.07.2009, на виконання якого перше, як субвиконавець, надавало послуги з технічного обслуговування електрообладнання для ІП «Кока-Кола Беверіджиз Україна Лімітед», ВАТ «Іскра», ДП МОУ «Львівський державний авіаційно-ремонтний завод», ВАТ «Західенерго», Львівський РСП Украероруху, ВАТ «Львівський холодокомбінат», КЗЛОРМО «Фтизіопульмунологія», ВАТ «Миколаївцемент», ТзОВ «Деос-Реліз», ІП «Західна індустріальна компанія», ВАТ «Стрийський завод «Металіст», ДП «Львівстандартметрологія», ТзОВ з ІІ «Шенкель Баутехнік (Україна), ВАТ «Львівський хімічний завод», ВАТ «Львівський завод фрезерних верстатів», Львівський музей історії релігій, ГУМВСУ у Львівській області, ЗАТ «УВТК», Західно-Українська геофізична розвідувальна експедиція, ЛМКП «Львівтеплоенерго», ПП «ДЮМ», що підтверджується актами № 01 за липень 2009 року, № 02-1/08, № 02-02/08 за серпень 2009 року, 03-01/09, 03-02/09 за вересень 2009 року, № 04-01/09 від 19.10.2009 року, № 05-01/09 від 16.11.2009 року, № 05-02/09 від 30.11.2009 року, № 06-01/09 від 15.12.2009 року, № 06-02/09 від 28.12.2009 року, № 06-03/09 від 30.12.2009 року.

Загальна сума розрахунків становить 281445 грн, в т.ч. ПДВ - 46907,5 грн. Розрахунки проведені в безготівковій формі, що підтверджується платіжними дорученнями. Податкові накладні включені до відповідних звітних періодів, а саме: у липні 2009 року -14789 грн, у серпні 2009 року - 6578 грн, у жовтні 2009 року - 4928 грн, у листопаді 2009 року - 6762,50 грн., у грудні 2009 року - 13850 грн.

Постановою Господарського суду Львівської області від 16.03.2010 ПП «Західпромінвестбуд» визнано банкрутом.

Під час перевірки досліджувались також господарські відносини позивача з ПП «Констракшн Груп», які виникли на підставі договору про партнерство і надання послуг № 67-С від 22.02.2010. У акті № 01-2/10 від 26.02.2010 зазначено про виконання наступних послуг: випробувально-вимірювальні роботи електрообладнання (ПП «Азов-Галичина), випробувально-вимірювальні роботи електрообладнання (ВАТ «Облгуртгосптовари), випробування аспіраційних установок Бурштинської ТЕС (ВАТ «Західенерго»), проведення випробувань електрифікованого інструменту та захисних засобів (ВАТ «Стрийський завод «Металіст») на суму 22410 грн, у т.ч. ПДВ - 3735 грн (а.с. 94).

Актом № 01-2/10 від 03.03.2010 зафіксовано здачу робіт з поточного обслуговування електрогосподарства та технічне обслуговування котельні (ІП «Кока-Кола Беверіджиз Україна Лімітед) на суму 23652 грн, у т.ч. ПДВ - 3942 грн (а.с. 96).

Актом № 02-2/10 від 31.03.2010 зафіксовано виконання робіт, виконаних для ІП «Кока-Кола Беверіджиз Україна Лімітед», ТзОВ «Технологічно-експериментальний завод», ТзОВ «Трансбуд-компані», ТзОВ «Вента. ЛТД», ЗАТ «Львівський жиркомбінат», ТзОВ «Кроно-Україна», ВАТ «Миколаївцемент»; актом № 03-1/10 від 26.04.2010 - для ІП «Кока-Кола Беверіджиз Україна Лімітед», ТзОВ «Про Тек Вікна Україна», ДП МОУ «Львівський державний авіаційно-ремонтний завод», ВАТ «Львівський хімічний завод», ДП «Львівський бронетанковий ремонтний завод».

Видано податкові накладні № 809 від 26.02.2010, № 833 від 03.03.2010, № 1088 від 31.03.2010, № 1441 від 26.04.2010. Факт розрахунків підтверджується платіжними дорученнями (а.с. 102-103).

30.04.2010 також було укладено договір № 68-С про створення науково-технічної продукції, за яким ПП «Контракш Груп» зобов'язалося виконати ремонтні роботи в офісній кімнаті вартістю 16800 грн, у т.ч. ПДВ - 2800 грн. Сторонами узгоджено кошторис. Виконання робіт підтверджується актом від 25.05.2008. Оплата була проведена платіжним дорученням від 25.05.2008 № 50. Видано податкову накладну № 1848 від 25.05.2010 (а.с. 104 -108).

Податковий кредит за рахунок цих взаємовідносин сформовано у лютому-травні 2010, про що зазначено у акті перевірки. Водночас, на с. 52 акта перевірки вказано, що станом на 30.06.2011 сальдо по взаєморозрахунках становить 0,00 грн, розбіжностей не встановлено. Водночас, зроблено висновок про завищення податкового кредиту на суму 4971 грн, у т.ч. за квітень 2009 року - 3640 грн, за травень 2009 року - 1331 грн.

З ПП «Сервіс доріг» господарські відносини у позивача виникли на підставі договору про партнерство і надання послуг № 69-С від 01.06.2010 та тривали у червні-липні 2010 року.

ПП «Сервіс доріг», як субвиконавець, надавало послуги з технічного обслуговування електрообладнання для ІП «Кока-Кола Беверіджиз Україна Лімітед», ТзОВ «Мізол Захід», Львівський РСП Украероруху (акт № 01 від 21.06.2010 на суму 17157 грн, у т.ч. ПДВ - 2859,50 грн), ТзОВ «Трансбуд-компані», ВАТ «Іскра», ТзОВ «НВФ «ОРУС» (акт № 02 від 30.06.2010 на суму 5484 грн, у т.ч. ПДВ - 914 грн), ТзОВ «Шляхове будівництво «Альтком», ТзОВ «Фабрика меблів «ВЕЕМ», ТзОВ «Кроно-Україна», ТзОВ «Галицька основа» (акт № 03 від 14.07.2010 на суму 12504 грн, у т.ч. ПДВ - 2084 грн), ДП «Факто - Львів», ВАТ «Миколаївцемент», ТзОВ з І.І. «Хенкель Баутехнік (Україна) (акт № 04 від 22.07.2010 на суму 28230 грн, у т.ч. ПДВ - 4705 грн), ІП «Кока-Кола Беверіджиз Україна Лімітед», ТзОВ «Діскавері» - Бурове обладнання України» (акт № 05 від 30.07.2010 на суму 11460 грн, у т.ч. ПДВ - 1910 грн).

За цими операціями видані податкові накладні № 621000003 від 21.06.2010, № 6300000045 від 30.06.2010, № 71400000001 від 14.07.2010, № 722000002 від 22.07.2010, № 730000003 від 30.07.2010. Оплата за цими відносинами підтверджується платіжними дорученнями. (а.с. 113 -125).

Сума взаємовідносин - 74835 грн, в т.ч. ПДВ - 12472,5 грн, у т.ч. за червень 2010 року становить 22641 грн (у т.ч. ПДВ - 3773,5 грн), у липні 2010 року - 52194 грн, у т.ч. ПДВ - 8699 грн. Розбіжностей не виявлено. Сальдо на 30.06.2011 - 0,00 грн.

Під час перевірки використано акт ДПІ Франківському районі м. Львова від 06.04.2011 № 575/23-2/34259967 «Про результати невиїзної документальної перевірки ПП «Сервіс доріг» з питань правомірності нарахування ПДВ за період з 01.01.2010 по 31.12.2010, яка проведена без відома та без присутності посадових осіб підприємства.

Взаємовідносини ПП «Екоенергобуд» з позивачем виникли на підставі договору про партнерство і надання послуг № 70-С від 09.08.2010. ПП «Екоенергобуд» як субвиконавець надавало послуги з технічного обслуговування електрообладнання для ТзОВ «Кроно-Україна», ТзОВ «Фабрика меблів ВЕЕМ», ДП «Львівський державний цирк», Львівський державний університет внутрішніх справ, ТзОВ з І.І. «Хенкель Баутехнік (Україна)» (акт № 01 від 26.08.2010 на суму 41808 грн, у т.ч. ПДВ - 6968 грн), ТзОВ «Діскавері» - Бурове обладнання Україна», ТзОВ «Фабрика меблів «ВЕЕМ, ВАТ «Миколаївцемент» (акт № 02 від 31.08.2010 на суму 35148 грн, у т.ч. ПДВ - 5858 грн), ЗАТ «Львівська кондитерська фірма «Світоч» (акт № 03 від 06.09.2010 на суму 27300 грн, в т.ч. ПДВ - 4550 грн), ІП «Кока-Кола Беверіджиз Україна Лімітед», ДГП «Укргеофізика», Львівський державний коледж декоративного і ужиткового мистецтва ім. І.Труша (акт № 04 від 20.09.2010 на суму 28332 грн, в т.ч. ПДВ - 4722 грн), ГУМВС України у Львівській області, ДП «Львівський бронетанковий ремонтний завод», ДП «Львівський науково-виробничний центр стандартизації, метрології та сертифікації»(акт № 05 від 20.09.2010 на суму 15582 грн, у т.ч. ПДВ - 2597 грн), ІП «Кока-Кола Беверіджиз Україна Лімітед», ВАТ «Західенерго», Львівський музей історії релігій (акт № 06 від 18.10.2010 на суму 24246 грн, у т.ч. ПДВ -4041 грн), ЗАТ «Львівський жиркомбінат» (акт № 07 від 29.10.2010 на суму 4044 грн, у т.ч. ПДВ - 674 грн), ІП «Кока-Кола Беверіджиз Україна Лімітед», ТзОВ «Діскавері»-Бурове обладнання Україна», ТзОВ «Ліхтнер бетон Львів», ВАТ «Західенерго» (акт № 08 від 25.11.2010 на суму 25446 грн, у т.ч. ПДВ - 4241 грн), ІП «Кока-Кола Беверіджиз Україна Лімітед», ТзОВ «Діскавері»- Бурове обладнання Україна» (акт № 09 від 30.11.2010 на суму 17055 грн, у т.ч. ПДВ - 2842,50 грн), ВАТ «Пластик», ДП «Соренсен і Хаар», ВАТ «Миколаївцемент», ТзОВ «Галицька основа», ВАТ «Львівський завод фрезерних верстатів», ТзОВ «НВФ «ОРУС» (акт № 10 від 28.12.2010 на суму 16629 грн, у т.ч. ПДВ - 2771,50 грн).

Загальна сума взаємовідносин - 251190 грн, у т.ч. ПДВ - 41865 грн. Розрахунки проведені в безготівковому порядку та видані податкові накладні № 8250000006 від 25.08.2010, № 8310000001 від 31.08.2010, № 906000003 від 06.09.2010, № 9200000004 від 20.09.2010, № 9300000078 від 30.09.2010, № 101800004 від 18.10.2010, № 1029000077 від 29.10.2010, № 1125000009 від 25.11.2010, № 1130000418 від 30.11.2010, № 1228000005 від 28.12.2010 (а.с. 159 -184).

Окрім того, між сторонами було укладено договір № 71-С від 06.09.2010 про створення науково-технічної продукції, за яким ПП «Екоенергобуд» виготовляв та монтував обладнання стаціонарної електровипробувальної лабораторії фірми. Вартість робіт узгоджена кошторисом і складає 15600 грн, у т.ч. ПДВ - 2600 грн. Виконання робіт підтверджується актом від 06.09.2010 та податковою накладною від 06.09.2010 № 9060000002 (а.с. 109 -112).

Податкові накладні включені до відповідних звітних періодів, а саме: у серпні 2010 року -12826 грн, у вересні 2010 року -14469 грн, у жовтні 2010 року - 4715 грн, у листопаді 2010 року -7083,50 грн, у грудні 2010 року -2771,50 грн. В акті перевірки зазначено, що податковий кредит від «Екоенергобуд» має ознаки ризикового. Водночас аргументів для такого висновку не наведено.

Господарські відносини позивача з ТзОВ «Цайпер-Україна» виникли на підставі договору про партнерство і надання послуг № 71-с від 24.01.2011 і тривали протягом січня-лютого 2011 року. За договором ТзОВ «Цайпер-Україна» як субвиконавець надавало послуги з технічного обслуговування електрообладнання для ІП «Кока-Кола Беверіджиз Україна Лімітед», ЗАТ «Львівська кондитерська фірма «Світоч», ТзОВ ТПП «Універсал», ТзОВ «Про Тек Вікна Україна», ВАТ «Львівський завод фрезерних верстатів» (акт № 01 від 31.01.2011 на суму 25251 грн, у т.ч. ПДВ - 4208,50 грн), ТзОВ «Українська панчішна фабрика», ЗАТ «Завод комунального транспорту», Міського палацу культури імені Гната Хоткевича, ТзОВ «Галицька основа», ТзОВ НВФ «ОРУС», ТзОВ «Міта -Техніка» (акт № 02 від 28.02.2011 на суму 11496 грн, у т.ч. ПДВ - 1916 грн), ІП «Кока-Кола Беверіджиз Україна Лімітед» (акт № 03 від 28.02.2011 на суму 15414 грн, у т.ч. ПДВ - 2569 грн).

Розрахунки проведені повністю. Видано податкові накладні № 1310010 від 31.01.2011, № 48 від 28.02.2011, № 205 від 23.02.2011 (а.с. 134 -147).

Сума взаємовідносин становить 52161 грн, у т.ч. ПДВ - 8693 грн, за січень 2011 року - 25251 грн (у т.ч. ПДВ - 4208,50 грн), за лютий 2011 року - 26910 (у т.ч. ПДВ - 4485 грн).

В ході опрацювання Системи автоматизованого співставлення податкового зобов'язання та податкового кредиту на рівні ДПА України податковим органом встановлено розбіжність в сумі 8693,50 грн на користь ПП «Чотар».

Під час перевірки використано акт ДПІ у Галицькому районі м. Львова від 20.06.2011 № 1580/23-209/32484335 «Про результати позапланової невиїзної перевірки ТзОВ «Цайпер-Україна» з питань правильності обчислення та своєчасності сплати податків та обов'язкових платежів до бюджету за період з 01.04.2008 по 16.06.2011», яка мала камеральний характер, оскільки первинних документів під час цієї перевірки не досліджувалося.

З ПП «Західбудсервіс» господарські відносини у позивача виникли на підставі договору про партнерство і надання послуг № 73-с від 01.03.2011. ПП «Західбудсервіс» як субвиконавець надавало послуги з технічного обслуговування електрообладнання для ІП «Кока-Кола Беверіджиз Україна Лімітед», ТзОВ «Фабрика меблів «ВЕЕМ», ТзОВ «ТД «ТДК», ЗАТ «Завод комунального транспорту», ТзОВ «Про Тек Вікна Україна», ТзОВ «Діскавері»-Бурове обладнання Україна», ТзОВ «Факро -Орбіта», ТзОВ «Автонавантажмаш», ДЗ «Личаківський районна СЕС м. Львова, ДГП «Укргеофізика» (акт № 01 від 31.03.2011 на суму 41412 грн, у т.ч. ПДВ - 6902 грн), ІП «Кока-Кола Беверіджиз Україна Лімітед», ВАТ «Миколаївцемент», ТзОВ «Про Тек Вікна Україна», ТзОВ «Ваги АКСІС Україна», ДП «Львівський бронетанковий ремонтний завод» (акт № 02 від 21.04.2011 на суму 45483 грн, у т.ч. ПДВ - 7580,50 грн).

Розрахунки проведені та видано податкові накладні № 000087 від 31.03.2011, № 0000204 від 21.04.2011.

Сума взаємовідносин у березні-квітні 2011 року становить 86895 грн, у т.ч. ПДВ - 14482,50 грн, з яких за березень 2011 року - 41412 грн (у т.ч. ПДВ - 6902 грн).

При перевірці використано акт ДПІ у Залізничному районі м. Львова від 01.07.2011 № 1802/23-4/31442493 «Про результати документальної невиїзної перевірки ПП «Західбудсервіс» щодо підтвердження відображення у податковій декларації з податку на додану вартість податкового зобов'язання та податкового кредиту по декларації за березень 2011 року», яким встановлено відсутність підприємства за місцем знаходження та зроблено висновок про здійснення діяльності, спрямованої на надання податкової вигоди третім особам.

У акті перевірки зазначено, що керівником ПП «Західбудсервіс» була ОСОБА_4 Щодо посадових осіб підприємства порушено кримінальну справу № 140-0011. На час перевірки та вирішення справи вироку у кримінальній справі немає.

З ПП «Воллі» господарські відносини виникли на підставі договору про партнерство і надання послуг № 74-С від 04.05.2011. ПП «Воллі» як субвиконавець надавало послуги з технічного обслуговування електрообладнання для ІП «Кока-Кола Беверіджиз Україна Лімітед», ТзОВ «Шляхове будівництво «Альтком», ТзОВ «Кроно-Україна», ТзОВ «Про Тек Вікна Україна», ТзОВ НВФ «ОРУС»(акт № 01 від 31.05.2011 р. на суму 21747 грн., у т.ч. ПДВ - 3624,50 грн.), ІП «Кока-Кола Беверіджиз Україна Лімітед», ПАТ «Іскра», ТзОВ «Шляхове будівництво «Альтком», ТзОВ «Галицька основа», ТзОВ «Українська панчішна компанія», ЗАТ «Завод комунального транспорту», ТзОВ «І.К.ВЕЛ», ТзОВ «Міта-Техніка» (акт № 02 від 30.06.2011 на суму 16464 грн, у т.ч. ПДВ - 2744 грн.

Видано податкові накладні № 145 від 31.05.2011, № 158 від 30.06.2011 (а.с. 126 -132). Сума взаємовідносин становить 38211 грн, у т.ч. ПДВ - 6368,50 грн, з яких за травень 2011 року ПДВ - 3624,50 грн, за червень 2011 року ПДВ - 2744 грн. Розрахунки проведені частково. Сальдо по взаєморозрахунках на 30.06.2011 становить 16464 грн (К-т). Під час співставлення показників податковим органом встановлено розбіжності податкового кредиту в сумі 3624,50 грн за травень 2011 року на користь ПП «Чотар».

Під час перевірки використано акт ДПІ Франківського району м. Львова від 20.07.2011 № 1260/23-4/34029609 «Про проведення аналізу діяльності ПП «Воллі» з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту декларацій з ПДВ за травень 2011 року».

Окрім того, ПП «Чотар» мало правовідносини з ПП «ЛьвівПроектбудРеставрація», ПП «Загата», ТзОВ «Керера», які не пов'язані із обслуговуванням електротехнічного обладнання і стосувалися виконання ремонту в офісі та придбання меблів.

Господарські відносини з ПП «ЛьвівПроектбудРеставрація» у позивача виникли на підставі договору № 64-с від 23.02.2009, за яким виконувалися облицювальні і малярні роботи в офісі фірми на суму 6000 грн, у т.ч. ПДВ - 1000 грн.

У акті перевірки зазначено, що керівником ПП «ЛьвівПроектбудРеставрація» була ОСОБА_4 Щодо посадових осіб підприємства порушено кримінальну справу № 140-0011. На час перевірки та вирішення справи вироку у кримінальній справі немає.

Також позивач мав господарські відносини з ПП «Загата», предметом яких була купівля-продажу товариства. Виписало рахунок-фактуру № 05/02 від 05.02.2009 на поставку офісних меблів (стінка, диван) на суму 6000 грн.

Оплата проведена в безготівковому порядку. Виписана накладна від 09.02.2009 та податкова накладна від 09.02.2009. Податковим органом встановлено розбіжність податкового кредиту на 1000 грн у лютому 2009 року на користь ПП «Чотар»

При перевірці використано акт ДПІ у Пустомитівському районі від 09.12.2010 «Про результати невиїзної документальної перевірки ПП «Загата»», яка проводилася за відсутності документів та посадових осіб ПП «Загата».

З ТзОВ «Керера» у позивача господарські відносини виникли на підставі договору про створення науково-технічної продукції № 67-С від 06.07.2009, за яким ТзОВ «Керера» виконувало монтаж підвісної стелі в офісі фірми на суму 3600 грн (у т.ч. ПДВ - 600 грн), згідно кошторису.

Виконання робіт підтверджується актом від 30.07.2009 № 266 та податковою накладною від 30.07.2009 № 000000266. Розрахунки проведені повністю платіжним дорученням № 94 від 07.07.2009.

Постановою Господарського суду Львівської області від 11.05.2010 ПП «Керера» визнано банкрутом.

За результатами перевірки господарських відносин позивача з вказаними вище контрагентами, податковий орган дійшов висновку, що такі не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах при придбання та продажу товарів, робіт послуг. Товар, послуги по вказаних правочинах не був переданий в порушення ст.ст. 662, 655 ЦК України. У акті перевірки зроблено висновки про нікчемність правочинів, укладених ПП «Чотар» з ПП «Львів-Металбуд», ПП «ЛьвівПроектбудРеставрація», ПП «Загата», ТзОВ «Цайпер Україна», ПП «Воллі», ПП «Сервіс доріг», ПП «Західбудсервіс», ПП «Промкомфортстиль», ПП «Західпромінвестбуд», ПП «Констракшн Груп», ПП «Екоенергобуд», ПП «Картельбудпостач», ТзОВ «Керера», які мають ознаки сумнівності, оскільки відсутні докази фактичної їх можливості здійснювати підприємницьку діяльність.

Проте, як правильно досліджено судом першої інстанції, висновки податкового органу є безпідставними, оскільки такі не відповідають фактичним обставинам справи.

Реальність придбання та поставки товару (послуг) ПП «Чотар» підтверджується первинними документами (договорами, актами та платіжними документами, актами виконаних робіт), зміст та форма яких відповідає вимогам закону. В актах зазначено конкретний вид послуг, що надавався та для якого саме замовника. Послуги, виконані ПП «Чотар» із залученням субвиконавців, прийняті кінцевим замовником, оплачені та враховані при визначення валових доходів. Зазначене підтверджує реальність цих послуг та їх взаємозв'язок із господарською діяльністю позивача.

Відносно окремих підприємств - контрагентів позивача, податковий орган зазнає, що ті відсутні за місцезнаходженням. Однак, сама по собі ця обставина не свідчить про неспроможність підприємства займатись підприємницької діяльністю, не доводить безтоварність операцій, крім того жодних належних письмових доказів про це не надано. Таким чином, суд першої інстанції обґрунтовано не взяв до уваги покликання відповідача на відсутність підприємств за місцезнаходженням, оскільки вони ґрунтуються на припущеннях, які не підтверджені жодними доказами.

Факту підробки первинних документів, зокрема внесення до них завідомо недостовірних даних, відповідач у встановленому порядку не довів. Відтак, презумпція добросовісності платника податків у встановленому законом порядку не спростована.

Оцінюючи ці факти, суд першої інстанції вірно надав перевагу письмовим доказам (первинним документам) та поясненням позивача, а також врахував, що про реальність господарських операцій з позивачем свідчить те, що отриманий товар та послуги від зазначених контрагентів були реально обліковані підприємством та кінцевими замовниками. Достовірних фактів, які б викликали сумнів в реальності наданих послуг, суду не представлено.

Також суд першої інстанції вірно зазначив, що покликання на відомості, які є в «Системі автоматизованого співставлення податкового зобов'язання та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» та дані податкової звітності контрагентів не може вважатися доказом, оскільки відповідно до ст. 70 КАС України засобами доказування є пояснення сторін, третіх осіб та їхніх представників, показання свідків, письмові і речові докази, висновки експертів.

Фактично, висновки перевірки ґрунтуються на припущенні про неспроможність контрагентів позивача виконувати поставку та продаж товару (надання послуг) з причин відсутності за місцезнаходженням, неподання звітності. Такі висновки зроблені за самими лише даними звітності контрагентів за даними центральної бази даних ДПА України, без її перевірки, а тому не можуть вважатися достовірними. До того ж самі ці звіти (декларації) суду як докази відповідачем надано не було. Щодо окремих контрагентів відповідач використав дані, зазначені в актах перевірок цих контрагентів, складених іншими податковими органами. Проте, акти перевірок ПП «Загата», «ПП Львів-металбуд», ПП «Цайпер-Україна», ПП «Воллі» складені за відсутності представників цих підприємств та без аналізу первинних документів.

Натомість, первинні документи, надані платником податків, невмотивовано не взяті до уваги і не вплинули на висновки податкового органу.

Відповідачем також не було встановлено обізнаності позивача, щодо протиправного характеру діяльності його контрагентів, прямої чи опосередкованої причетності до такої протиправної діяльності з метою отримання податкової вигоди.

Суд апеляційної інстанції вважає безпідставним збільшення покупцю податкового зобов'язання у зв'язку з недодержанням податкової дисципліни продавцем, оскільки зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо перший виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту. Чинне законодавство України не ставить у залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання податкового законодавства іншими суб'єктами господарювання.

Позиція суду викладена у постанові Верховного Суду України від 31.01.2011 року № 21-47а10, яка у відповідності до ст. 244-2 КАС України є обов'язковою для врахування судом під час вирішення спору у подібних правовідносинах.

Щодо посилання податкового органу на нікчемність правочину, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що відповідно до ст. 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Тобто обов'язковою умовою, для визнання договору нікчемним є наявність умислу у сторін (сторони) угоди, що означає, що вони (вона), виходячи з обставин справи, усвідомлювали або повинні були усвідомлювати протиправність укладеного правочину та усвідомлювали суперечність його інтересам держави та суспільства і прагнули або свідомо допускали настання протиправних наслідків. Умисел юридичної особи визначається як умисел тієї посадової або іншої фізичної особи, що підписала договір від імені юридичної особи.

Відповідачем не наведено жодних доказів, які б вказували на наявність умислу та мети у позивача чи його контрагентів на порушення укладеним договором публічного порядку та на спрямування його на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина.

Разом з тим, безпідставним є посилання представника відповідача в суді апеляційної інстанції на вирок Сихівського районного суду м. Львова згідно якого керівника ПП «Волі» засуджено за ч. 2 ст. 27 ч. 2 ст. 205, ч. 2 ст. 27 ч. 4 ст. 358, ст. 70 КК України, оскільки сама по собі фіктивність реєстрації юридичної особи не є беззаперечним свідченням безтоварності усіх господарських операцій, здійснених цим суб'єктом господарювання, та не може розцінюватися як імперативна ознака фіктивності усіх укладених ним правочинів. Правовідносини між позивачем та зазначеними вище контрагентами не були предметом дослідження у вказаній кримінальній справі, доказів участі позивача у схемі транзитного руху коштів податковий орган не надав, хоча у відповідності до вимог ст. 71 КАС України, у цій категорії справ обов'язок доказування правомірності своїх рішень лежить саме на ньому. Позивач, як платник податків, діяв у межах чинного законодавства, не обізнаний про умисел контрагента та не відповідає за його діяння.

Згідно із вимогами ч. 4 ст. 72 КАС України, вирок суду у кримінальній справі, який набрав законної сили, є обов'язковим для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинено воно цією особою. Проте, у даній справі не розглядається питання про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений цей вирок.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про протиправність донарахування позивачу грошового зобов'язання з ПДВ в суму 283947 грн, а тому суд першої інстанції обґрунтовано скасував податкове повідомлення-рішення від 05.12.2011 № 0007232300.

При цьому, суд першої інстанції безпідставно визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення від 30.09.2011 № 000668/23-0/12903, з огляду на таке.

Згідно п. 56.15 ст. 56 Податкового кодексу України скарга, подана із дотриманням строків, визначених пунктом 56.3 цієї статті, зупиняє виконання платником податків грошових зобов'язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні (рішенні), на строк від дня подання такої скарги до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження. Протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржується, не надсилаються, а сума грошового зобов'язання, що оскаржується, вважається неузгодженою.

Відповідно до пп. 60.1.3 п. 60.1 ст. 60 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо контролюючий орган зменшує нараховану суму грошового зобов'язання раніше прийнятого податкового повідомлення-рішення або суму податкового боргу, визначену в податковій вимозі.

У випадках, визначених підпунктами 60.1.3 і 60.1.5 пункту 60.1 цієї статті, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними з дня надходження до платника податків податкового повідомлення-рішення або податкової вимоги, які містять зменшену суму грошового зобов'язання або податкового боргу (п. 60.4 ст. 60 Податкового кодексу України).

Як вбачається із матеріалів справи, за результатами адміністративного оскарження, рішенням ДПА у Львівській області від 05.12.2011 № 32126/10/25-005/2606 зменшено на 1 грн грошове зобов'язання, яке визначене податковим повідомленням-рішенням від 30.09.2011 № 000668/23-0/12903 у зв'язку з чим відповідачем надіслано нове податкове повідомлення-рішення від 05.12.2011 № 0007232300, а тому перше є відкликаним та не підлягає виконанню.

Суд першої інстанції безпідставно вказав, що законодавством не встановлено правовий статус податкового повідомлення-рішення у період між його прийняттям та відкликанням, оскільки протягом цього періоду таке є неузгодженим.

З огляду на те, що вказане податкове повідомлення-рішення на час звернення позивача до суду та на час вирішення цієї справи є відкликаним, то відповідно воно для позивача не породжує жодних обов'язків, що свідчить про відсутність підстав для його скасування у судовому порядку.

Враховуючи те, що постанова суду першої інстанції в частині визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення від 30.09.2011 № 000668/23-0/12903 прийнята з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи за цими позовними вимогами, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про її скасування у цій частині з прийняттям нової постанови про відмову у задоволенні позову за вказаними вимогами. У іншій частині позовних вимог, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про їх задоволення, правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги у цій частині не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування оскаржуваної постанови у решті, суд апеляційної інстанції не вбачає.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд -

постановив:

апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовківському районі Львівської області - задовольнити частково.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 29 травня 2012 року у справі № 2а-1484/12/1370 - скасувати в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Жовківському районі від 30.09.2011 № 000668/23-0/12903 та в цій частині у задоволенні позову відмовити.

У решті постанову Львівського окружного адміністративного суду від 29 травня 2012 року у справі № 2а-1484/12/1370 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення.

На постанову протягом двадцяти днів з дня складення її у повному обсязі може бути подана касаційна скарга безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: О.М. Гінда

Судді: О.І. Мікула

В.В. Ніколін

Постанова у повному обсязі складена та підписана 13 червня 2014 року.