Рішення № 3934963, 02.06.2009, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.06.09 Справа № 11/197/09

Господарський суд Запорізької області у складі:

головуючий –суддя Гончаренко С.А.,

при секретарі судового засідання –Вака В.С.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Товариство з обмеженою відповідальністю “РИМ2000” (пров. Джинчарадзе, 12, ж/м Тополя-1, м. Дніпропетровськ, 49040; поштова адреса вул. Панікахі, 2, м. Дніпропетровськ, 49600)

до відповідача: Відкрите акціонерне товариство “Запорізький завод Феросплавів” (вул. Діагональна, 11, м. Запоріжжя, 69035)

за участю представників

від позивача: Танцюра А.О.– дов. б/н від 25.03.2009р.

від відповідача: Махаєва О.О.– дов. № 18-106 від 25.05.2009р.

про: стягнення 26115,94 грн.

В С Т А Н О В И В :

До господарського суду надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю “РИМ2000” про стягнення з відкритого акціонерного товариства “Запорізький завод Феросплавів” 26115,94 грн., які складаються з 21700,00 грн. вартості отриманого товару, 2123,19 грн. пені, суми втрат від інфляції –2013,39 грн. та 3% річних в сумі 279,36 грн.

02.04.2009 року порушено провадження по справі і справа призначена до розгляду. З метою надання додаткових доказів та для надання можливості сторонам нормативно та документально обґрунтувати свої доводи та заперечення в судовому засіданні оголошувалась перерва.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечив, при цьому зазначив, що у позивача відсутнє право вимагати оплату поставленого товару та нарахування штрафних санкцій, оскільки ТОВ “РИМ2000” не надав доказів вручення супроводжувальних документів, зокрема рахунків-фактур на оплату.

Позивач на погоджується із запереченнями відповідача виходячи із умов договору та інструкцій П-6, П-7 держарбітражу при раді Міністрів СРСР про порядок приймання товару по кількості та якості, а саме: відповідно до п. 4.3 договору поставки № 1254 від 24.12.2007р. разом із товаром продавець повинен надати покупцеві наступні оригінали документів: рахунок, накладна на відпуск товару, податкову накладну, сертифікат якості. Стверджує, що перелічені документи відповідачу надавались, в противному випадку сторони у відповідності до інструкції П-6 склали б акт, в якому зазначили факт відсутності тих чи інших документів, при цьому приймання товару не припинялось би.

За фактом поставки товару згідно договору поставки № 1254 від 24.12.2007 р. відповідачем було підписано видаткові накладні № R-168457 від 22.09.2008р. та № R-169838 від 26.09.2008р. актів про відсутність будь-яких документів, які повинні бути передані позивачем разом з товаром при приманні відповідачем товару за кількістю та якістю відповідачем не складалося. На вищезазначених накладних ніяких застережень щодо відсутності будь-яких товарно-супровідних документів, в тому числі рахунків фактур, відповідачем зроблено не було.

Наполягає на задоволенні позовних вимог з підстав зазначених в позові.

Вивчивши матеріали справи і вислухавши пояснення представників позивача, встановив наступні обставини:

Статтею 11 Цивільного кодексу України закріплено, що цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки.

Відповідно до п. 2 цієї статті підставою виникнення цивільних прав та обов’язків є договори та інші правочини.

24.12.2007р. між відкритим акціонерним товариством “Запорізький завод феросплавів” та товариством з обмеженою відповідальністю “РИМ2000” було укладено договір поставки № 1254.

Загальна сума договору на момент його укладення складала 464,00 грн., але згідно з п. 2.2 договору, сума може бути змінена в сторону її збільшення на суму поставки товару, згідно з додатковими угодами до основного договору, які є його невід’ємною частиною.

Згідно з додатковими угодами, які укладалися між сторонами, позивач відповідно до специфікацій, зазначених в основному договорі та у додаткових угодах № 1, 2, 3, 4, 5, 6 до договору поставив товар за видатковими накладними:

- № R-129436 від 21.01.2008р. на загальну суму 464,00 грн.;

- № R-150341 від 28.05.2008р. на загальну суму 391,20 грн.;

- № R-152305 від 09.06.2008р. на загальну суму 247,00 грн.;

- № R-156820 від 26.08.2008р. на загальну суму 21699,97 грн.;

- № R-168457 від 22.09.2008р. на загальну суму 12399,98 грн.;

- № R-169838 від 26.09.2008р. на загальну суму 9299,99 грн.

Факт отримання вказаної у накладних кількості товару відповідачем не оспорюється.

Відповідно до п. 3.1. договору поставки № 1254 від 24.12.2007р. покупець повинен оплатити вартість фактично поставленого товару шляхом перерахування грошей на р/р продавця протягом 5 банківських днів з моменту передачі товару.

Останній строк поставки, згідно додаткової угоди № 5 та специфікації № 6 –30.09.2008р., а згідно додаткової угоди № 6 та специфікації № 7 –03.10.2008р. Таким чином, кінцевий строк виконання зобов’язань щодо оплати поставленого за вказаними поставками товару –13.10.2008р.

Відповідно до ст. 193 ГК України, ст. 526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Взяті на себе зобов’язання відповідач неналежним чином (своєчасно та у повному обсязі) не виконав, товар на суму 21700,00 грн., поставлений за видатковою накладною № R-168457 від 26.09.2008р. та видатковою накладною № R-168457 від 22.09.2008р. не оплатив.

Відповідно до ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до п. 6.3 договору за кожний день затримки оплати товару понад встановлений п. 3.1 договору строк, покупець зобов’язаний сплатити постачальнику пеню в розмірі 0,1% від вартості не оплаченого в строк товару. Позивач правомірно обмежив розмір пені подвійною обліковою ставкою НБУ у відповідності до ст. 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”. Пеня за порушення строків виконання зобов’язань за період з 13.10.2008 по 31.12.2008 (72 дня) склала 2123,19 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України божник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. За прострочення виконання грошового зобов’язання позивач нарахував відповідачу суму втрат від інфляції –2013,39 грн. та 3 % річних в сумі 279,36 грн.

Розрахунок сум пені, 3% річних та суми втрат від інфляції ретельно перевірений у судовому засіданні.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 21700,00 грн. основного боргу, пені в сумі 2123,19 грн. втрат від інфляції в сумі 2013,39 грн. та 3 % річних в сумі 279,36 грн. позивачем заявлені правомірно, підтвердженні зібраними у справі доказами, тому підлягають задоволенню.

Заперечення відповідача про не виникнення у позивача права вимагати оплату поставленого товару у зв’язку з відсутністю доказів надання (вручення) рахунків на оплату судом до уваги не приймаються.

В п.4.6 договору поставки № 1254 від 24.12.2007 року сторони закріпили порядок приймання товару, а саме: із застосуванням вимог інструкцій П-6 та П-7 про порядок приймання товару за кількістю та якістю.

Згідно з п 12 Інструкції Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР про порядок приймання продукції за кількістю від 15.06.1965 р. № П-6 приймання продукції за кількістю проводиться за транспортним та супроводжувальними документами (рахунком-фактурою, специфікації, опису та ін.) відправника (виготовлювача). Відсутність вказаних документів або деяких з них не призупиняє приймання продукції. В цьому разі складається акт про фактичну наявність товару і в акті вказується, які документи відсутні.

Відповідно з п. 14 Інструкції Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР про порядок приймання продукції за якістю від 25.04.1966 р. № П-7 приймання продукції за якістю та комплектністю відбувається в точній відповідності зі стандартами, технічними умовами, Основними та Особливими умовами поставки, іншими обов’язковими для сторін правилами, а також за супроводжувальними документами, підтверджуючими якість та комплектністю поставленої продукції (технічний паспорт, сертифікат, свідоцтво про якість, рахунок-фактура, специфікація та ін.). Відсутність вказаних супроводжувальних документів або деяких з них не призупиняє приймання продукції. В цьому випадку також складається акт про фактичну якість та комплектність поставленої продукції і в акті вказується, які документи відсутні.

Згідно з п. 5 Інструкції Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР про порядок приймання продукції за кількістю від 15.06.1965 р. № П-6 та п. 4 Інструкції Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР про порядок приймання продукції за якістю від 25.04.1966 р. № П-7 у всіх випадках, коли при прийманні товару від органів транспорту встановлюються пошкодження або псування товару, невідповідність щодо його кількості, отримувач зобов’язаний вимагати від органу транспорту складання комерційного акту (відмітки на товарно-транспортній накладній або складання акту –при поставці товару автомобільним транспортом).

За фактом поставки товару згідно договору поставки № 1254 від 24.12.07 р. відповідачем було підписано видаткові накладні № R-168457 від 22.09.08 р. та № R-169838 від 26.09.08 р. Актів про відсутність будь-яких документів, які повинні бути передані позивачем разом з товаром при приманні відповідачем товару за кількістю та якістю відповідачем не складалося. На вищезазначених накладних ніяких застережень щодо відсутності будь-яких товарно-супровідних документів, в тому числі рахунків фактур, відповідачем зроблено не було.

Виходячи з того, що видаткові накладні було підписано особою, яка уповноважена відповідачем прийняти товар поставлений ТОВ “РИМ2000” без зауважень щодо відсутності товарно-супровідних документів, в тому числі рахунків фактур та відсутні акти (або вказівка в видаткових накладних на такий акт) про те, що поставлений товар не мав будь-яких супровідних документів, передбачених умовами договору, спростовує доводи відповідача про ненадання рахунків на оплату.

Крім того, відповідно до ч.2 ст.193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Направлена позивачем 24.12.08 на адресу відповідача вимога про сплату поставленого товару залишена відповідачем без відповіді. Не направлення позивачу інформації щодо відсутності будь-яких документів для здійснення оплати підтверджує висновки про те, що всі документи, в тому числі і рахунки, були передані відповідачу.

Судові витрати віднести на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 46, 47-1, 49, 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Стягнути з відкритого акціонерного товариства “Запорізький завод Феросплавів” (вул. Діагональна, 11, м. Запоріжжя, 69035, р/р 26005130029045 в КБ “Приватбанк”, МФО 305299, код ЄДРПОУ 00186542) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “РИМ2000” (пров. Джинчарадзе, 12, ж/м Тополя-1, м. Дніпропетровськ, 49040; поштова адреса вул. Панікахі, 2, м. Дніпропетровськ, 49600, код ЄДРПОУ 23646710) 21700,00 грн. основного боргу, 2123,19 грн. пені, 2013,39 грн. втрат від інфляції, 279,36 грн. 3 % річних, 261,16 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Гончаренко С.А.

В судовому засіданні 02.06.2009р. за згодою представників позивача оголошені вступна та резолютивна частини рішення. Повний текст рішення складений та підписаний 05.06.2009р.