ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32
______
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19.05.09 Справа № 8/89
За позовом Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком» в особі Центру електрозв’язку № 5 Луганської філії ВАТ «Укртелеком», м. Лисичанськ Луганської області,
до Комунального підприємства «Луганська обласна паливно-енергетична компанія», м. Луганськ, -
про стягнення 481 грн. 44 коп.
Суддя господарського суду Луганської області Середа А.П.,
при секретарі судового засідання –Качановській О.А.,
в присутності представників сторін:
від позивача –Смірнов К.М. - юрисконсульт, - довіреність № 171 від 22.07.08 року;
від відповідача –представник не з’явився, -
розглянувши матеріали справи, -
в с т а н о в и в:
суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача заборгованості за надані телекомунікаційні послуги в розмірі 481,44 грн., яка утворилася внаслідок неналежного виконання відповідачем умов договору №447 про надання послуг електрозв’язку, укладеного між сторонами 01.07.08 року, а також судових витрат.
На підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи було відкладено з 17 квітня до 05 травня 2009 року у зв’язку з неявкою відповідача; з 05 травня до 19 травня 2009 року –з метою, надання сторонам можливості подати до суду додаткові докази, у тому числі здійснити взаємозвірку стану платежів за договором.
У судовому засіданні, яке відбулося 219.05.09 року, представник позивача позов підтримав у повному обсязі та подав клопотання про відмову від здійснення технічної фіксації судового процесу технічними засобами, що не суперечить вимогам ст.ст.4-4 та 81-1 ГПК України, а тому його судом задоволено.
Відповідач відзивом на позовну заяву за вих. №306 від 05.05.09 року повідомив, що заборгованість визнає частково - у розмірі 467,74 грн.
19.05.09 року від відповідача, через канцелярію суду, надійшла заява, в якій він ставить суд до відома про те, що позов визнає у сумі 478,80 грн., а частку боргу у розмірі 2,64 грн. не визнає, оскільки ця сума була нарахована після 01.02.09 року, а договір про надання послуг електрозв’язку станом на 01.02.09 року уже було розірвано.
Він також звернувся до суду з письмовим клопотанням (вих. №335 від 19.05.09 року) про розгляд спору по суті за його відсутності
Представник позивача не заперечив проти задоволення цього клопотання.
Розглянувши останнє, враховуючи думку представника позивача з цього приводу, суд вважає, що воно не суперечить вимогам чинного законодавства, а тому підлягає задоволенню.
І.Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи та додатково надані докази, суд дійшов наступного.
1. 01.08.08 року між Відкритим акціонерним товариством «Укртелеком»в особі Центру електрозв’язку №5 Луганської філії ВАТ «Укртелеком», місто Лисичанськ Луганської області (Підприємство зв’язку) та Комунальним підприєжмством «Луганська обласна паливно-енергетична компанія»(Споживач) укладено договір про надання послуг електрозв’язку № 447, за умовами якого Підприємство зв’язку надає Споживачу послуги електрозв’язку, перераховані в додатку №1, і безплатні послуги, перераховані в додатку №2 (пункт 1 договору), а Споживач має право користуватися додатковими (сервісними) видами послуг, які надаються по телефону (п. 3.1.3), користуватися телефонним зв’язком із спецслужбами (п. 3.1.4), користуватися автоматичним міжміським та міжнародним телефонним зв’язком, якщо це передбачено технічними можливостями обладнання АТС (п.3.1.11), користуватися міжміським та міжнародним телефонним зв’язком за допомогою оператора за попереднім замовленням (п. 3.1.12).
Споживач зобов’язаний своєчасно вносити плату за користування телефоном, міжміські та міжнародні телефонні розмови, подані в кредит телеграми та інші послуги, надані по телефону (п. 3.2.8); своєчасно вносити плату за користування радіоточкою (п. 3.2.16).
Послуги, які надаються Підприємством зв’язку, оплачуються за тарифами, затвердженими згідно з чинним законодавством (п. 4.1); Споживач сплачує послуги електрозв’язку за спільно погодженою авансовою системою оплати (п. 4.2); Споживач повинен своєчасно оплачувати надані послуги (п. 4.3); розрахунки за фактично отримані в кредит послуги електрозв’язку та кожний попередній місяць проводяться Споживачем протягом десяти днів з дня одержання рахунка, але не пізніше 20-го числа місяця, наступного за розрахунковим. За отримані в кредит послуги міжміського та міжнародного телефонного зв’язку справляється додаткова плата в розмірі двох відсотків вартості наданих послуг (п. 4.5).
У разі застосування авансової системи оплати Споживач для одержання послуг електрозв’язку проводить щомісячно, до 20 числа поточного місяця, попередню оплату їх вартості у розмірі не менше суми послуг, наданих у попередньому розрахунковому періоді, з подальшим перерахунком (до 10 числа місяця, що настає після розрахункового періоду), виходячи з фактично наданих послуг (п. 4.6).
У разі несплати за надані послуги електрозв’язку понад встановлений термін (з 21 числа місяця, що настає після розрахункового періоду) Споживач сплачує пеню, яка обчислюється від вартості неоплачених послуг у розмірі ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, за кожну добу затримки (п.5.8).
Цей договір набирає чинності з дня підписання і діє п’ять років (п.7.1).
Якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодна із сторін не повідомила про його припинення, то договір вважається дійсним на той же термін (п. 7.2).
01.10.08 року сторони уклали додаткову угоду до цього договору, на підставі якої з 01.10.08 року встановили нові ставки абонплати (за місяць): за основний телефонний апарат - 30,74 грн.; за підключений спарений телефонний апарат - 24,60 грн.; за паралельний телефон –18,44 грн. і т.д.
Згідно матеріалам справи договір є розірваним з 02.02.09 року (пояснення представника позивача від 19.02.09 року).
На виконання умов договору Підприємством зв’язку (позивачем) за період з 01.11.08 року по 01.03.09 року надано відповідачу послуг електрозв’язку на суму 690,61 грн.
З матеріалів справи (розрахунок суми боргу) вбачається, що Споживачем вжито заходів до його часткового погашення, у зв’язку з чим станом на 24.03.09 року він складає 481,44 грн., що підтверджується наданими позивачем до матеріалів справи:
розрахунком суми заборгованості відповідача;
рахунками про надання послуг електрозв’язку №5504475: від 30.11.08 року на суму 126,86 грн.; від 31.12.08 року на суму 386,75 грн.; від 31.01.09 року на суму 170,02 грн.; від 28.02.09 року на суму 10,08 грн.;
іншими матеріалами справи.
Представник позивача спростував твердження відповідача про невизнання ним частки боргу у розмірі 2,64 грн.(пояснення від 19.05.09 року), пославшись на те, що, дійсно, 05.01.09 року від відповідача до позивача надійшов лист за вих. №1212 від 30.12.08 року, в якому він просив розірвати договір про надання послуг електрозв’язку №447 від 01.07.08 року, починаючи з 01.02.09 року, - однак цей день був вихідним, а тому фактично договір розірвано з 02.02.09 року, - з огляду на що за 01.02.09 року споживачу було нараховано абонплату у розмірі 2,64 грн.
ІІ. Заслухавши представника позивача, оцінивши наявні у справі докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі з таких підстав.
Як сказано у ст.11 Цивільного кодексу України (далі –ЦКУ), цивільні права та обов'язки виникають з дій осіб, які встановлені актами цивільного законодавства.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, між іншим, являються договори та інші правочини.
Зобов'язанням є правовідносини, в яких одна сторона (боржник) зобов'язана виконати на користь іншої сторони (кредитора) певні дії (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші і т.д.) або утриматися від певних дій а кредитор має право вимагати від боржника виконання його зобов'язання.
Згідно ст.526 ЦКУ зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Статтею 527 ЦКУ встановлено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор –прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання.
Правовідносини, які мають місце між сторонами по справі, належать до договору про надання послуг.
За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання (ст. 901 ЦКУ).
Отримавши надані послуги, споживач (відповідач по справі) повинен був дотримуватися вимог ст.ст. 530 та 903 ЦКУ, - здійснити оплату за них у порядку та у строк, встановлені договором, - тобто діяти у відповідності до пунктів 3.2.8, 3.2.16, 4.1-4.3 та 4.5-4.6 договору.
Однак він у вказаний термін вартість наданих послуг сплатив частково, що підтверджується матеріалами справи, тим самим порушив вимоги як частини 1 ст.530, так і частини 1 статті 903 ЦКУ, якою встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов’язаний оплатити надану йому послугу у розмірі, у термін та у порядку, встановлених договором.
Отже, з боку відповідача має місце порушення зобов’язання.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦКУ).
Згідно п.п.3 та 4 статті 611 Кодексу у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки та відшкодування збитків та моральної шкоди.
Частинами 1 та 2 статті 612 ЦКУ визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.
З урахуванням викладеного та наявних у справі доказів суд вважає, що позивач належним чином довів наявність вини відповідача у невиконанні умов договору, а тому особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності його вини (умислу чи необережності), якщо інше не встановлено законом або договором (частина 1 ст.614 ЦКУ).
Боржник, який порушив зобов'язання, повинен відшкодувати кредиторові спричинені збитки. Розмір збитків, спричинених порушенням зобов'язання, доказується кредитором (частини 1 та 2 ст.623 ЦКУ).
Якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків. Договором може бути встановлено обов'язок відшкодувати збитки лише в тій частині, в якій вони не покриті неустойкою. Договором може бути встановлено стягнення неустойки без права на відшкодування збитків або можливість за вибором кредитора стягнення неустойки чи відшкодування збитків (ст. 624 ЦКУ).
Відповідач позовні вимоги не спростував.
Обраний позивачем спосіб захисту порушеного права відповідає вимогам ст. 16 ЦКУ.
За таких обставин суд вважає, що вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача як на сторону, яка порушила умови договору та вимоги чинного цивільного законодавства України.
На підставі викладеного, ст.ст. 11, 16, 509,525,526, 527, 530, 610-614, 901 та 903 Цивільного кодексу України, керуючись ст.ст. 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд
в и р і ш и в :
1.Позов задовольнити у повному обсязі.
2.Стягнути з Комунального підприємства «Луганська обласна паливно-енергетична компанія», ідентифікаційний код 30091715, яке знаходиться за адресою: міст Луганськ, вул. Лермонтова, 1-б, - на користь Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком»в особі Центр електрозв’язку №5 Луганської філії ВАТ «Укртелеком», місто Лисичанськ Луганської області, ідентифікаційний код 01182820, який знаходиться за адресою: місто Лисичанськ, просп. Леніна, 58 Луганської області, - заборгованість у сумі 481 (чотириста вісімдесят одна) грн. 44 коп., а також витрати по сплаті державного мита у сумі 102 (сто дві) грн. 00 коп. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп.; видати наказ після набрання рішенням чинності.
Відповідно до ст.85 ГПК України у судовому засіданні 19.05.09 року за згодою представника позивача оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.
Рішення може бути оскаржено до Луганського апеляційного господарського суду у той же термін.
Рішення складено у повному обсязі та підписано –21 травня 2009 року.
Суддя А.П.Середа
Судове рішення № 3934951, Господарський суд Луганської області було прийнято 19.05.2009. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 8/89. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: