Ухвала суду № 39349180, 11.06.2014, Апеляційний суд Житомирської області

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №287/356/13-ц Головуючий у 1-й інст. Волощук Віктор Васильович

Категорія 48 Доповідач Коломієць О. С.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2014 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого-судді Коломієць О.С.

суддів Зарицької Г.В., Якухно О.М.

при секретарі

судового засідання Вітомській С.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на повнолітнього сина, який продовжує навчання,

за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Олевського районного суду Житомирської області від 24 квітня 2014 року,-

в с т а н о в и л а :

Позивач звернулась до суду з вищевказаним позовом, в якому просить стягнути аліменти на утримання повнолітнього сина, який навчається на 1-му курсі денної форми навчання як студент Житомирського військового інституту імені С.П.Корольова Національного авіаційного університету. При цьому посилається на те, що сторони у справі є батьками сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, який є повнолітнім і продовжує навчання. Проте, відповідач матеріальну допомогу на утримання сина не надає, хоча спроможний це робити регулярно.

Рішенням Олевського районного суду Житомирської області від 24 квітня 2014 року позов ОСОБА_2 задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання повнолітнього сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/10 частки всіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно, без урахування часу на зимові та літні канікули, починаючи з 04.12.2003 року та на період навчання і до закінчення навчання ОСОБА_6, тобто до 30.06.2017 року. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Посилаючись на незаконність та необґрунтованість рішення суду першої інстанції, позивач подала апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати та ухвалити нове про задоволення позовних вимог в повному обсязі. Доводи апеляційної скарги обґрунтовує тим, що судом неповно з'ясовано обставини справи, порушені норми матеріального та процесуального права. При цьому посилається на те, що присуджений судом розмір аліментів вочевидь не відповідає потребам сина, який є студентом Житомирського військового інституту імені С.П.Корольова, проте не забезпечений ні гуртожитком, ні одягом, ні харчуванням. Також судом не враховано матеріальний стан позивача, витрати які вона постійно несе на утримання повнолітнього сина та спроможність відповідача сплачувати аліменти в розмірі ? частини його заробітку (доходу) щомісячно.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 199 СК України якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.

За ч. 3 цієї статті право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

Суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина з дотриманням вимог ст.200 СК України, а саме : у твердій грошовій сумі або у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу, а при визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_2 та відповідач ОСОБА_3 є батьками повнолітнього сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується копією свідоцтва про народження (а.с.6).

01 вересня 2013 року син ОСОБА_6 поступив на денну форму навчання до Житомирського військового інституту імені С.П.Корольова Національного авіаційного університету. Із довідки, яка видана 11.04.2011 року № 395/82 вищевказаним навчальним закладом вбачається, що ОСОБА_6 на теперішній час навчається на 1-му курсі денної форми навчання як студент (за державним замовленням); безкоштовним житлом, одягом та харчуванням не забезпечувався (а.с.50).

Позивач ОСОБА_2 працює в Олевській ЗОШ І-ІІІ ст. № 2 вихователем групи продовженого дня на 0,5 ставки та її заробітна плата за жовтень-грудень 2013 року та січень-березень 2014 року склала 9073,10 грн. (а.с.46, 48). Має також на утриманні малолітнього сина ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.47).

Відповідач ОСОБА_3 працює на посаді оператора спецводоочищення ХЦ Відокремленого підрозділу рівненської АЕС Державного підприємства «НАЕК «ЕНЕРГОАТОМ», має постійний заробіток, який за період з вересня 2013 року по лютий 2014 року склав 61642,11 (а.с.35). 05 березня 2002 року уклав шлюб з ОСОБА_9. Від шлюбу має неповнолітнього сина ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_3, на утримання якого сплачує аліменти в розмірі 16,6% заробітку (доходу) щомісячно. Довідкою Житлово-експлуатаційної дільниці № 4 м.Кузнецовськ Рівненської області від 06.02.2014 р. № 123 підтверджується, що відповідач зареєстрований та проживає в АДРЕСА_1 та має такий склад сім'ї : мати ОСОБА_11, яка є непрацездатною особою, дружина ОСОБА_9 та син ОСОБА_10 (а.с.20). Крім того, останній хворіє на виразкову хворобу шлунка, про що свідчить рішення ЛКК № 88 від 12.02.2014 року (а.с.19).

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції, виходив із того, що повнолітній син сторін - ОСОБА_6, навчається на денній формі у вищому навчальному закладі, потребує матеріальної допомоги, а його батько - ОСОБА_3, має можливість таку допомогу надавати. З урахуванням матеріального стану відповідача суд дійшов правильного висновку, що розмір аліментів має становити 1/10 від всіх видів його заробітку (доходу), при цьому суд врахував обставини, передбачені ст. 182 СК України, в тому числі і ті, на які є посилання у апеляційній скарзі.

Доводи апеляційної скарги в частині присудження аліментів в розмірі ? частини, які підлягають стягненню на повнолітнього сина є безпідставними, оскільки належних та допустимих доказів, які б підтверджували необхідність стягнення аліментів саме в такому розмірі та недостатній їх розмір визначений судом, з урахуванням розміру прожиткового мінімуму встановленого ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» для працездатних осіб в сумі 1218 грн. і заробітку відповідача, позивачем представлено не було.

Відповідно до ст. 212 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Результати оцінки доказів суд відображає в рішенні, в якому наводяться мотиви їх прийняття чи відмови в прийнятті.

Судом досліджені наявні в справі докази, в рішенні наведені мотиви їх прийняття.

Статтею 308 ЦПК України визначено, що суд апеляційної інстанції відхиляє апеляційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції дійшов вказаного висновку при повному, всебічному та об'єктивному з'ясуванні обставин справи, прав і обов'язків сторін у даних правовідносинах, перевірив належним чином доводи сторін, з'ясував характер та суть заявлених позивачем вимог, норм права, якими вони регулюються, дав належну правову оцінку зібраним у справі доказам.

Тому, колегія суддів приходить до переконання, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду та не впливають на правильність прийнятого рішення, оскільки суду не було надано інших доказів, на які апелянт посилається на підтвердження обставин, крім тих, на які суд послався в своєму рішенні.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції постановлене з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 308, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Олевського районного суду Житомирської області від 24 квітня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня її проголошення.

Головуючий: Судді: