Рішення № 39348955, 16.06.2014, Кальміуський районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Іллічівський районний суд м. Маріуполя)

264/13459/13-ц

2/264/8126/2014

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" червня 2014 р. Іллічівський районний суд м. Маріуполя Донецької області під головуванням судді Пустовойт Т. В., при секретарі Сакалош О.В., розглянувши в ході відеоконференцзв'язку у відкритому судовому засіданні в м.Маріуполі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права користування житловим приміщенням, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання права користування житловим приміщенням, в обґрунтування якого вказав, що його засуджено за вчинення тяжкого злочину на тривалий строк ув'язнення, однак в нього відсутнє право на користування яким-небудь житловим приміщенням, що ставить під сумнів реалізацію ним права на житло та соціальну адаптацію. Також вказав, що його батькові надавалась квартира АДРЕСА_1, 18.05.2006 року позивача знято з реєстрації у вказаній квартирі у зв'язку з переїздом в м.Маріуполь разом з дружиною. В м.Маріуполі проживав до 15.05.2007 року по АДРЕСА_2, після чого був знятий з реєстрацвї. З дозволу матері знову вселився у вищевказану квартиру в м.Донецьку, мати зверталась до КП «Керуюча компанія Петровського району м.Донецька», якій належить квартира, з проханням зареєструвати позивача, в чому було відмовлено у зв'язку з наявною заборгованістю. ІНФОРМАЦІЯ_2 мати померла, право користування квартирою позивача поставили під сумнів племінник ОСОБА_3 та невістка. Зареєструвався у квартирі колишньої дружини в АДРЕСА_2, яка на праві власності належить братові дружини ОСОБА_2 До затримання мешкав на орендованих квартирах в м.Маріуполі та в м.Донецьку. 09.08.2012 року вироком Жовтневого районного суду м.Маріуполя засуджений до 7 років позбавлення волі. У зв'язку з вищевикладеним був вимушений звернутись до суду та просить визнати за ним право користування житловим приміщенням, розташованим в АДРЕСА_2.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 до судового засідання не з'явився, надав заяву, в якій позовні вимоги визнав в повному обсязі, просив їх задовольнити.

Суд вислухавши позивача, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню з наступних підстав.

Статтею 47 Конституції України встановлено, що кожен має право на житло. Держава створює умови, за яких громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду. Громадянам, які потребують соціального захисту, житло надається державою та органами місцевого самоврядування безоплатно або за доступну для них плату відповідно до закону. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше, як на підставі закону за рішенням суду.

Згідно ст.150 ЖК України громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей і мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд: продавати, дарувати, заповідати, здавати в оренду, обмінювати, закладати, укладати інші не заборонені законом угоди.

Відповідно до ч.1 ст.151 ЖК України члени сім'ї власника жилого будинку (квартири), які проживають разом з ним у будинку (квартирі), що йому належить, користуються жилим приміщенням нарівні з власником будинку (квартири), якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням.

Як вбачається з ч.2 ст.151 ЖК України за згодою власника будинку (квартири) член його сім'ї вправі вселяти в займане ним жиле приміщення інших членів сім'ї. На вселення до батьків їх неповнолітніх дітей згоди власника не потрібно.

Згідно з ч.4 ст.174 ЦПК України у разі визнання відповідачем вимог позову, суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Судом встановлено, що будинок АДРЕСА_2 належить на праві приватної власності ОСОБА_2, що підтверджується інформацією з реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру іпотек, єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна від 03.06.2014 року.

Таким чином суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню та за ним слід визнати право користування житловим приміщенням, розташованим за адресою АДРЕСА_2.

Керуючись ст.ст.10, 60, 174, 209, 212-215, 218, ЦПК України, ст.47 Конституціії України, ст.ст.150, 151 ЖК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права користування житловим приміщенням - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, право користування житловим приміщенням, розташованим за адресою АДРЕСА_2.

На рішення може бути подана апеляція в Апеляційний суд Донецької області через Іллічівський районний суд м. Маріуполя Донецької області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

З повним текстом рішення можливо буде ознайомитися після 20.06.2014 року.

Суддя: Т. В. Пустовойт