Рішення № 3934842, 01.06.2009, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.06.09 Справа № 1/21/09

Суддя О.І. Немченко

за позовом Управління державної служби охорони при ГУМВС України в Запорізькій області, м. Запоріжжя, вул. Запорізька, 15

до відповідача Запорізької районної Державної адміністрації Запорізької області, 69089, м. Запоріжжя, вул. Істоміна, 8

про стягнення 593,60 грн.,

Суддя Немченко О.І.

Представники сторін:

від позивача: Леонова В.О., дов. № 19/1-1-2544/Мх від 25.11.2008 р.;

від відповідача: Філоненко Л.В., дов. № 01-21/0461 від 20.05.2009 р.;

СУТНІСТЬ СПОРУ:

31.03.2009 р. до господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Управління державної служби охорони при ГУМВС України в Запорізькій області до Запорізької районної Державної адміністрації Запорізької області про стягнення 593,60 грн. основного боргу на підставі договору № 17-41313/212 від 10.11.2008 р. та ст.ст. 525, 526, ЦК України, 174, 193, 202 ГК України.

31.03.2009 р. порушено провадження у справі, судове засідання призначено на 13.05.2009 р.

Ухвалою від 13.05.2009 р. розгляд справи відкладався на 01.06.2009 р. за клопотанням відповідача.

Судове засідання закінчено 01.06.2009 р. оголошенням вступної та резолютивної частин рішення за згодою представників сторін.

У судовому засіданні 01.06.2009 р. сторони просять суд припинити провадження в частині стягнення з відповідача 302,99 грн. на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України, у зв’язку з оплатою відповідачем частини боргу.

Позивач просить стягнути з відповідача залишок суми основного боргу –290,61 грн.

Відповідач вимоги позивача визнає, запізнення з оплатою за отримані послуги пояснює затримкою фінансових надходжень з державного бюджету.

Справа розглядається без застосування засобів технічної фіксації судового процесу.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд,-

ВСТАНОВИВ:

          10.11.2008 р. між Управлінням державної служби охорони при УМВС України в Запорізькій області та Запорізькою районною Державною адміністрацією Запорізької області, було укладено договір № 17-41313/212 (надалі Договір), предметом якого відповідно до розділу 2 Договору є спостереження за системами тривожної сигналізації, що встановлені на «Об'єкті», з реагуванням наряду міліції ДСО.

На підставі наказу ДДСО при МВС України № 182 від 29.08.2008р. Управління Державної служби охорони при ГУМВС України в Запорізькій області перейменовано в Управління Державної служби охорони при УМВС України в Запорізькій області та є його правонаступником.

Відповідно до пп.. 11.1, 11.2 Договору, він набуває чинності з дня підписання сторонами строком на три місяці. Якщо за 20 днів до закінчення терміну дії Договору жодна із сторін не вимагатиме його припинення або перегляду, Договір вважається подовженим на тих же умовах на кожний наступний такий же термін.

Оскільки до матеріалів справи не надано доказів вимог припинення договору, суд вважає, що Договір продовжений до теперішнього часу на тих же умовах.

Відповідно до пункту 3.1. Договору, сума Договору визначається сторонами на основі розрахунку та протоколом узгодження вартості (…).

Згідно з пунктом 3.3. Договору, відповідач зобов’язався оплачувати послуги за цим Договором шляхом передоплати платіжним дорученням до 5 числа кожного поточного місяця на розрахунковий рахунок позивача.

Таким чином, на підставі Договору № 17-41313/212 від 10.11.2008 р. Запорізькій районній Державній адміністрації Запорізької області були надані послуги охорони.

Як свідчать матеріали справи, позивач виконав свої зобов’язання за Договором - надав послуги охорони на суму 593,60 грн. за січень 2009 р., про що сторонами підписаний акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 17_УО-01915 за січень 2009 р. на суму 593,60 грн.

Відповідач, свої зобов’язання за Договором не виконав належним чином та розрахунок за отримані послуги охорони «Об’єкта»у січні 2009 р. в передбачений Договором термін не здійснив.

Після звернення позивача з позовом до суду відповідач сплатив суму основного боргу частково, а саме 30.03.2009 р. –142,99 грн., 22.04.2009 р. –160,00 грн., факт чого підтверджується платіжними дорученнями № 138 від 30.03.2009 р., № 162 від 22.04.2009 р.

В судовому засіданні сторони звернулись з заявою до суду про припинення провадження в частині стягнення з відповідача 302,99 грн., в зв’язку з частковою оплатою відповідачем суми основного боргу.

Вивчивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що провадження в частині стягнення з відповідача 302,99 грн., підлягає припиненню, на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України, в зв’язку з відсутністю предмету спору в цій частині.

Позивач просить стягнути з відповідача залишок суми основного боргу 290,61 грн.

У зв’язку з частковою оплатою відповідача, на теперішній час він має перед позивачем заборгованість у сумі 290,61 грн., яку він визнав у судовому засіданні, та яка до теперішнього часу не погашена.

Оцінивши надані докази, суд вважає, що вимога позивача про стягнення з відповідача 290,61 грн. основного боргу обґрунтована та підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення зміну або припинення цивільних прав та обов’язків (ст. 626 ЦК України).

Договір є обов’язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України)

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов’язання, що виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб’єкт (зобов’язана сторона, у тому числі боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформації тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб’єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Аналогічний припис містить норма статті 526 Цивільного кодексу України.

Порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання)(стаття 610 ЦК України).

Таким чином, позивач виконав свої зобов’язання за Договором –надав відповідачу послуги спостереження за системами тривожної сигналізації, що встановлені на «Об'єкті», з реагуванням наряду міліції ДСО.

Однак, відповідач взяті на себе зобов’язання за Договором належним чином не виконав, отримані послуги вчасно не оплатив.

          Факт заборгованості відповідача в сумі 290,61 грн. позивачем документально підтверджений в судовому засіданні та в повному обсязі визнається відповідачем.

Таким чином, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 260,61 грн. основного боргу обґрунтована та підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 44, 49, п. 1-1 ст. 80, ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.          Провадження у справі в частині стягнення 302,99 грн. основного боргу припинити.

2.          Стягнути з Запорізької районної Державної адміністрації Запорізької області (69089, м. Запоріжжя, вул. Істоміна, 8, р/р 35211001000543 в ГУДК в Запорізькій області, МФО 813015, код 20488417) на користь Управління державної служби охорони при ГУМВС України в Запорізькій області (69002, м. Запоріжжя, вул. Запорізька, 15, р/р 26004060516823 в ПВ ЗРУ ЗАТ «Приватбанк», МФО 313399, код 08596891) 290 (двісті дев’яносто) грн. 61 коп. основного боргу, 102 (сто дві) грн. 00 коп. державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

Суддя О.І. Немченко

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підпису.

Рішення оформлено і підписано, згідно із вимогами ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, 02 червня 2009 року.