Постанова № 39347807, 13.06.2014, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" червня 2014 р. Справа № 922/1028/14

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Гончар Т. В., суддя Білецька А.М. , суддя Гребенюк Н. В.

при секретарі Томіній І.В.

за участю представників:

позивача - Кролевецький К.І. за довіреністю б/н від 20.01.2014 р.

відповідача - Нікуліна І.В. за довіреністю б/н від 11.09.2013 р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "НЬЮ СИСТЕМС АМ" м. Харків (вх. №1265 Х/3) на рішення господарського суду Харківської області від 24.04.14 р. у справі № 922/1028/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Стальконструкція" м. Харків

до Товариства з обмеженою відповідальністю "НЬЮ СИСТЕМС АМ" м. Харків

про стягнення 110202,57 грн.

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Харківської області від 24.04.14 р. по справі № 922/1028/14 (суддя Сальнікова Г.І.) позов задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "НЬЮ СИСТЕМС АМ" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Стальконструкція" заборгованість за виконанні роботи в розмірі 100774,84 грн., пеню в розмірі 6496,47 грн., інфляційні втрати в розмірі 1316,12 грн. 3% річних в розмірі 1615,14 грн. та судовий збір в розмір 2204,06 грн.

Відповідач з рішенням господарського суду Харківської області не погодився, звернувся до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 24.04.14 р. по справі № 922/1028/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Стальконструкція" щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "НЬЮ СИСТЕМС АМ" 100774,84 грн., заборгованість за договором №19/4/12 від 19.04.12 р., 6496,47 грн. пені; 1316,12 грн. індексу інфляції, 1615,14 грн. 3 % річних, 2204,06 грн. судового збору.

В обґрунтування викладених вимог заявник посилається на те, що позивач не має права на стягнення грошових коштів, які утримуються відповідачем як гарантійний фонд в розмірі 5%, що складає 48438,73 грн. При цьому, відповідач пропонує свій контрозрахунок, в якому визнає заборгованість за договором в розмірі 57265,51 грн., в зв'язку з чим вважає, що рішення господарського суду підлягає скасуванню в частині стягнення з відповідача 48438,73 грн. гарантійного фонду, а також відповідно зменшенню розміру пені, інфляційних нарахувань, 3% річних та розміру судового збору, що підлягає стягненню з відповідача.

Позивач відзив на апеляційну скаргу не надав, в судовому засіданні з наведеними відповідачем доводами не погоджується, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення. оскаржуване рішення - без змін.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені у апеляційній скарзі доводи відповідача, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та повторно розглянувши справу в порядку ст. 101 ГПК України, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення з наступних підстав.

Як свідчать матеріали справи, між ТОВ "Нью Системс АМ" (замовник) та ТОВ "Стальконструкція" (підрядник) укладений договір підряду №19/4/12 від 19.04.2012 р. щодо реконструкції та реставрації об'єкту будівництва - аеровокзал для будівництва, за адресою: м. Харків, вул. Ромашкіна, 1, відповідно до умов якого замовник, доручає, а підрядник бере на себе зобов'язання по виконанню робіт з виготовлення та монтажу металоконструкції телескопічних трапів (2шт) на об'єкті: Перший пасажирський термінал аеровокзалу м. Харкова, що знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Ромашкіна, 1, на умовах та в терміни, передбачені даним договором.

Також 01.09.2012 р. між ТОВ "Нью Системс АМ" та ТОВ "Стальконструкція" була укладена додаткова угода №1 про зміну договору №19/4/12 від 19.04.2012 р., в якій сторони погодили наступне: 1. Замовник і підрядник, маючи право погоджувати умови договору №19/4/12 від 12 квітня 2012 року, та у зв'язку з досягнутими домовленостями про збільшення обсягів робіт, що виконуються підрядником на підставі договору і, як наслідок, збільшення ціни договору та строку виконання домовились збільшити ціну договору на вартість додаткових робіт у сумі 77651,14 грн. та змінити п. 2.1 договору, виклавши його у наступній редакції: п. 2.1. договірна ціна становить 924 218, 66 грн. (дев'ятсот двадцять чотири тисячі двісті вісімнадцять гривень 66 копійок), в тому числі ПДВ-20%, складає 154 036, 44 грн. (сто п'ятдесят чотири тисячі тридцять шість гривень 44 копійки). Авансовий платіж на придбання матеріалів складає: 600 000, 00грн. (шістсот тисяч гривень 00 копійок). 2. Замовник та підрядник узгоджують між собою вартість додаткових робіт, передбачених цією угодою підписання узгодженої договірної ціни, яка є невід'ємною частиною цієї угоди. 3. Інші умови вищевказаного договору, не змінені цією угодою, залишаються чинними у тій редакції, в якій вони викладені сторонами раніше, і сторони підтверджують їх обов'язковість для себе.

Відповідно до п. 4.1 договору №19/4/12 від 19.04.2012 р., авансовий платіж здійснюється протягом 3 (трьох) днів з моменту підписання договору. Оплата за фактично виконані роботи проводиться замовником шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок підрядника на підставі підписаних сторонами актів приймання виконаних робіт.

Відповідно до п. 4.2. договору №19/4/12 від 19.04.2012 р., розрахунки за виконані роботи проводяться на підставі документів про обсяги виконаних робіт та їх вартість. Документи про виконані роботи та їх вартість складаються і підписуються підрядником та передаються замовнику.

Згідно п. 4.3. договору, при розрахунку суми оплати за фактично виконані роботи замовник утримує грошові кошти в наступному розмірі: а) для формування Гарантійного фонду у розмірі 5% (п'ять відсотків) вартості фактично виконаних робіт, до моменту формування Гарантійного фонду у розмірі, що передбачений договором.

Судом першої інстанції встановлено, що позивачем за договором було виконано робіт всього на загальну суму 968774,84 грн., що підтверджується підписаними сторонами актами виконаних підрядних робіт за формою Кб-2в за вересень 2012 року на суму 891123,70 грн. та 77 651,14 грн., проте відповідач в порушення норм чинного цивільного та господарського законодавства України та умов договору підряду №19/4/12 від 19.04.2012 р., лише частково оплатив виконані позивачем роботи на загальну суму 868000,00 грн. Таким чином, неоплаченими залишаються виконані позивачем належним чином роботи на загальну суму 100 774,84 грн.

Таким чином, з урахуванням встановлених обставин справи, приймаючи до уваги, що виконання підрядних робіт за договором підтверджено матеріалами справи, відповідачем належними доказами не спростовується, доказів сплати суми боргу за виконані позивачем роботи відповідачем не надано, аргументованих заперечень не представлено, суд першої інстанції дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення з відповідача 100 774,84 грн. основного боргу за виконані позивачем роботи.

Позивачем також заявлена до стягнення пеня, яка нарахована позивачем на підставі п. 6.3 договору. Згідно з поданим позивачем розрахунком розмір пені складає 6496,47 грн. за період з 04.09.2013 року по 03.03.2014 року (а.с. 13).

Зважаючи на те, що нарахована позивачем пеня ґрунтується на умовах договору та вимогах чинного законодавства, а також враховуючи встановлені фактичні дані щодо невиконання відповідачем взятих на себе зобов'язань з оплати виконаних позивачем робіт, місцевий господарський суд вважав правомірним стягнення з відповідача на користь позивача пені в сумі 6496,47 грн.

Також, на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України, суд першої інстанції задовольнив позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 3% річних в розмірі 1615,14 грн. та інфляційних в розмірі 1316,12 грн. з огляду на встановлений судом факт неналежного виконання відповідачем договірних зобов'язань щодо повної та своєчасної оплати виконаних робіт.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що судом використано у повному обсязі свої повноваження, передбачені процесуальним законом щодо повного та всебічного з'ясування обставин справи, пов'язаних з предметом доказування у даній справі, а висновки, викладені в рішенні узгоджуються з приписами норм чинного законодавства, які в даному випадку регулюють спірні правовідносини, що призвело до прийняття правомірного рішення.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Обов'язок доказування відповідно до приписів статті 33 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

Відповідач в апеляційній скарзі факт виконання позивачем підрядних робіт за договором на загальну суму 968774,84 грн. визнає, а також зазначає про те, що відповідач виконав свої зобов'язання щодо оплати на загальну суму 868000,00 грн., залишивши несплаченою вартість робіт в розмірі 52336,11 грн., яку, за твердженнями відповідача, планувалося перерахувати позивачу пізніше, після врегулювання розбіжностей між сторонами.

Таким чином, відповідач фактично визнає заборгованість за договором № 19/4/12 від 19.04.2012 р. в розмірі 52336,11

Разом з цим, відповідач вважає, що позивач не має права на стягнення грошових коштів, які утримуються відповідачем, як гарантійний фонд в розмірі 5%, що складає 48438,73 грн.

Однак, колегія суддів не може погодитись з наведеними відповідачем доводами та зазначає наступне.

Так, відповідно до п. 4.3 договору генерального підряду при розрахунках суми оплати за фактично виконані роботи замовник утримує грошові кошти для формування гарантійного фонду у розмірі 5% вартості фактично виконаних робіт, до моменту формування гарантійного фонду у розмірі, що передбачений договором.

Таким чином сума гарантійного фонду складає 48438,73 грн.

Пунктом 6.5. договору сторони встановили, що договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 30.12.2012 р.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що протягом терміну дії договору підрядник у відповідності до зобов'язань за договором належним чином виконував підрядні роботи. Доказами відповідного є підписані між сторонами акти приймання виконаних підрядних робіт за формою КБ-2В за вересень 2012 року на суму 891123,70 грн. та 77 651,14 грн.

Отже, позивачем виконано всього робіт на загальну суму 968774,84 грн., проте відповідач лише частково оплатив виконані позивачем роботи на загальну суму 868000,00 грн., що визнається самим відповідачем.

Відповідно до ч. 1 ст. 854 Цивільного кодексу України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника - достроково.

Згідно п. 99 Загальних умов укладання та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджених постановою Кабінету міністрів України № 668 від 01.08.2005 р., розрахунки за виконані роботи проводяться на підставі документів про обсяг виконаних робіт та їх вартість. Документи про виконані роботи та їх вартість складаються і підписуються підрядником та передаються замовнику. Замовник перевіряє ці документи і в разі відсутності зауважень підписує їх. Після підписання документів замовник зобов'язаний оплатити виконані роботи.

Отже, оскільки факт виконання підрядником робіт та їх прийняття замовником (відповідачем) за договорами, тобто факт їх остаточної здачі, підтверджено матеріалами справи, а також враховуючи, що договір закінчив свою дію, тому у відповідача відсутні правові підстави для утримання гарантійного фонду в розмірі 48438,73 грн.

Відповідна вимога про оплату відповідачем суми сформованого гарантійного фонду за договором № 19/4/12 від 19.04.2012 р. була направлена позивачем на адресу відповідача листом № 371/1 від 16.08.2013 р. та вручена 27.08.2013 р.

За таких обставин, у відповідності з умовами договорів, а також вимог чинного законодавства, зокрема ч. 2 ст. 854 Цивільного кодексу України, відповідач зобов'язаний сплатити позивачу обумовлену договором вартість виконаних робіт.

В даному випадку, наявні у справі документи в їх сукупності, а саме акти здачі-приймання виконаних робіт на загальну суму 968774,84 грн., які підписані відповідачем без жодних зауважень, а також докази часткової оплати виконаних позивачем робіт в розмірі 868000,00 грн., свідчать про наявність у відповідача заборгованості за виконанні роботи в розмірі 100774,84 грн.

Перевіривши правильність нарахування позивачем пені за період з 04.09.2013 року по 03.03.2014 року в розмірі 6496,47 грн., колегія суддів констатує, що дане нарахування не суперечить вимогам чинного законодавства України, ґрунтується на умовах договору та відповідає наявному в матеріалах справі розрахунку.

Здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку в частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача інфляційних та 3% річних, колегія суддів у відповідності до вимог ст. 625 Цивільного кодексу України вважає правомірним нарахування позивачем інфляційних в розмірі 1316,12 грн. та 3% річних в розмірі 1615,14 грн.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги правомірно визнані судом першої інстанції матеріально та документально обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

В свою чергу, відповідач ані під час вирішення спору у господарському суді Харківської області, ані під час розгляду його апеляційної скарги не надав жодного належного матеріального доказу обґрунтованості та правомірності як своїх заперечень проти позову, так і висловлених у своїй апеляційній скарзі тверджень. Наведені ним в апеляційній скарзі доводи про порушення судом норм матеріального та процесуального права нічим не обґрунтовані та не узгоджуються з наявними у справі матеріалами. Його позиція не підтверджена належними та допустимими доказами. Тому, вказані вимоги відповідача, що зазначені в апеляційній скарзі, не підлягають задоволенню, а наведені на їх підтвердження доводи не можуть бути прийнятими до уваги колегією суддів в якості підстав для скасування прийнятого у даній справі рішення господарського суду Харківської області від 24.04.14 р. у справі № 922/1028/14

Керуючись статтями ст. ст. 32-34, 43, 99, 101, пунктом 1 статтею 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів ,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "НЬЮ СИСТЕМС АМ" м. Харків залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 24.04.14 р. у справі № 922/1028/14 залишити без змін.

Постанова набирає чинності з дня її проголошення і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом 20-ти днів.

Повний текст постанови складено та підписано 12 червня 2014 року

Головуючий суддя Гончар Т. В.

Суддя Білецька А.М.

Суддя Гребенюк Н. В.