Ухвала суду № 39347190, 10.06.2014, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2014 р.Справа № 820/7316/14Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Катунова В.В.

Суддів: Ральченка І.М. , Рєзнікової С.С.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м.Харкові Міжрегіонального Головного управління Міндоходів на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 12.05.2014р. по справі № 820/7316/14

за позовом Державного підприємства "Український державний центр по експлуатації спеціалізованих вагонів"

до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м.Харкові Міжрегіонального Головного управління Міндоходів

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач - ДП "Український державний центр по експлуатації спеціалізованих вагонів", звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив скасувати податкову повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів №0000034000 від 13.01.2014 року.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 12.05.14р. задоволено позовні вимоги ДП "Український державний центр по експлуатації спеціалізованих вагонів".

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій посилаючись на прийняття оскаржуваного рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції оскаржувану постанову скасувати та прийняти нову постанову якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

У відповідності до положень ст. 197 КАС України, зазначена адміністративна справа розглянута в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши постанову суду першої інстанції, дослідивши доводи апеляційної скарги, письмових заперечень, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, що фахівцями Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів була проведена камеральна перевірка даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ДП "Український державний центр по експлуатації спеціалізованих вагонів" за серпень 2013 р., за результатами якої 20.12.2013 р. був складений акт за № 138/40-00-14/01056362, де були зафіксовані порушення вимог податкового законодавства, а саме:

- п. 102.5 ст. 102, п. 192.1 ст. 192, п.п. 198.1, 198.6 ст. 198 та п. 201.10 статті 201 Податкового Кодексу України, а саме: заниження суми податкових зобов'язань на суму ПДВ 83 333,34 грн. за жовтень 2013 року, що призвело до порушення п. 200.1, п. 200.2 ст. 200 Податкового Кодексу України, заниження позитивного значення різниці між сумою податкових зобов'язань - сумою податкового кредиту на суму 23333,34 грн. за жовтень 2013 року та до заниження суми податку, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного (податкового) періоду з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного періоду на суму 83333,34 грн.

За наслідками вказаного акту перевірки 13.01.2014 року відповідачем стосовно позивача було прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000034000 на загальну суму грошового зобов'язання 125001,01 грн.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції дійшов до висновку, що вимоги позивача правомірні та такі, що ґрунтуються на положеннях діючого законодавства, є належним чином обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої виходячи з наступного.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України ) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 статті 198 вказаного Кодексу визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

В пункті 198.6 статті 198 Податкового кодексу України зазначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (пункт 201.7 статті 201 Податкового кодексу України).

Згідно з пунктом 201.8 статті 201 Податкового кодексу України, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Податкова накладна, відповідно до приписів абзацу першого пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Встановлені обставини справи, які не спростовуються доводами апеляційної скарги, свідчать про те, що між ДП "Укрспецвагон" (постачальник) та ТОВ "Сталь-Інвест" (покупець) укладено договір № П-ЦВСВ(ОРВ-09.155)ю від 16.06.2009 р. та специфікацією №1,, відповідно до умов якого постачальник зобов'язується виготовити та передати у власність покупцю, а покупець прийняти і оплатити на умовах даного договору напіввагон чотиривісний моделі 12-Л45 ТУ У 35.2-01124454-032-2004, виробництва ДП "Укрспецвагон", в кількості 55 одиниць на загальну суму 8 250 000,0 (вісім мільйонів двісті п'ятдесят тисяч) гривень.

Згідно пункту 15.3 договору в редакції додаткової угоди № 3, термін дії даного договору з моменту його підписання до повного виконання.

Як свідчать докази у справі, в червні 2009 р., відповідно до умов договору від 16.06.2009 року №П-ЦВСВ(ОРВ-09.155)ю, ТОВ "Сталь-інвест" здійснив попередню оплату у сумі 8 250 000,00 грн. за такими платіжними дорученнями:

- 1 206 600,00 грн. - за платіжним дорученням № 221 від 17.06.2009 р.;

- 1 500 000,00 грн. - за платіжним дорученням № 227 від 18.06.2009 р.;

- 1 500 000,00 грн. - за платіжним дорученням № 230 від 18.06.2009 р.;

- 743 400,00 грн. - за платіжним дорученням № 235 від 19.06.2009 р.;

- 1 500 000,00 грн. - за платіжним дорученням № 232 від 19.06.2009 р.;

- 1 800 000,00 грн. - за платіжним дорученням № 233 від 19.06.2009 р., що підтверджується випискою коштів по банківському рахунку за вказаний період.

Також, за наслідками вказаної господарської операції були виписані податкові накладні 17.06.2009 р. № 1226 на суму ПДВ- 201 100,00 грн., 18.06.2009 р. № 1228 на суму ПДВ- 500000,00 грн., 19.06.2009 р. № 1229 на суму ПДВ 673900,00 грн., податкові зобов'язання за якими відображені у додатку № 5 до декларації з ПДВ за червень 2009 р.

Про те, здійснивши попередню оплату у сумі 8 250 000,00 грн. та не отримавши напіввагонів, ТОВ "Сталь-інвест" звернулося до господарського суду Харківської області з позовом до ДП "Укрспецвагон", згідно якого просив суд зобов'язати відповідача виконати зобов'язання за договором № П-ЦВСВ(ОРВ-09.155)ю від 16.06.2009 р. та специфікацією № 1 від 16.06.2009 р. яка є невід'ємною частиною цього договору, в натурі, а саме поставити напіввагони чотиривісні моделі 12-9745 ТУ У 35.2-01124454-032-2004, виробництва ДП "Укрспецвагон", в кількості 55 одиниць на загальну суму 8 250 000,00 (вісім мільйонів двісті п'ятдесят тисяч грн.).

За результатом розгляду позову судом першої інстанції та апеляційним судом, Вищий господарський суд України постановою від 23.03.2011 р. по справі №37/197-10 залишив постанову Харківського апеляційного господарського суду від 12.01.2011р. по даній справі без змін, де суд зобов'язав ДП "Укрспецвагон" виконати постачання за договором № П-ЦВСВ(ОРВ-09.155)ю від 16.06.2009 р. та специфікацією № 1 від 16.06.2009 р., яка є невід'ємною частиною цього договору, в натурі, а саме: поставити напіввагони чотиривісні моделі 12-9745 ТУ У 35.2-01124454-032-2004, виробництва ДП "Укрспецвагон", в кількості 55 одиниць на загальну суму 8 250 000,00 (вісім мільйонів двісті п'ятдесят тисяч грн.).

На підставі зазначеного рішення, листом № листом № 1806 від 18.06.2013 р. ТОВ "Сталь - Інвест" звернулося до ДП "Укрспецвагон" з проханням повернути заборгованість в сумі 8 250 000,00 грн. за непоставлену продукцію на його поточний рахунок. Відповідно до зазначеного листа ДП "Укрспецвагон" проводить часткове повернення коштів на поточний рахунок ТОВ "Сталь - Інвест" на загальну суму 500 000,00 грн. в т.ч. ПДВ 83 333,33 грн., а саме платіжним доручення №8047 від 21.10.2013р. на суму 400 000,00 грн. та платіжним доручення м №8092 від 22.10.2013р. на суму 100 000,00 грн. з формулюванням "повернення коштів за піввагони згідно листа № 1806 від 18.06.2013р. по договору П-ЦВСВ(ОРВ-09.155)ю від 16.06.2009 р., у зв'язку з чим ДП "Укрспецвагон" виписав розрахунки коригування кількісних і вартісних показників на повернення коштів:

- № 80 від 21.10.2013р. на суму зобов'язань - ( - 333 333,33) грн., ПДВ - (-66 666,67) грн. до податкової накладної № 1229 від 19.06.2009 р.;

- № 84 від 22.10.2013р. на суму зобов'язань - ( - 83 333,33) грн., ПДВ - (-16 666,67) грн. до податкової накладної № 1229 від 19.06.2009р.;

Данні розрахунки відображені у додатку № 1 "Розрахунок коригування сум податку на подану вартість до податкової декларації з ПДВ" до декларації з ПДВ за жовтень 2013 р., що підтверджуються відповідними відмітками на зазначених розрахунках.

Відповідно до п. 192.1 ст.192 ПКУ, якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню.

За приписами пп.. 192.1.1 п.192.1 ПКУ якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то:

а) постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов'язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок, та надсилає отримувачу розрахунок коригування податку;

б) отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв'язку з отриманням таких товарів/послуг.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що статтею 192 ПК України не передбачено ніяких обмежень у строках проведення коригувань податкових зобов'язань, і позивач саме на виконання даної норми виписав розрахунок коригування податку та зменшив суму податкових зобов'язань з ПДВ.

Крім того, відповідно до статті 264 ЦК України, перебіг позовної давності переривається: вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку; у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників; якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

Отже, у ДП "Укрспецвагон" виникло право на зменшення суми податкових зобов'язань з ПДВ у жовтні 2013р. на суму 83333,34 грн.

Крім того, зі змісту акту перевірки вбачається, що висновки державної податкової інспекції ґрунтуються на порушенні п. 102.5 ст. 102 ПКУ, згідно з якою заяви про повернення надміру сплачених грошевих зобов'язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених цим Кодексом, можуть подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем здійснення такої переплати або права на таке відшкодування.

Отже, посилання відповідача на порушення позивачем п. 102.5 ст. 102 ПК України є помилковим, оскільки в даному пункті мова йде відносно строків подачі заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або про їх відшкодування з державного бюджету України внаслідок помилково та/або надміру сплаченої суми, і нічого не сказано відносно коригування податкових зобов'язань та повернення сум попередньої оплати.

Судом першої інстанції правомірно зазначено, що вказана норма регулює строки давнини у двох випадках - подання платником податку заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або заяви про їх відшкодування у випадках, передбачених цим Кодексом, що відсутнє в даному випадку.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги колегія суддів не приймає до уваги, оскільки викладена правова позиція не є обґрунтованою та підтвердженою матеріалами справи.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м.Харкові Міжрегіонального Головного управління Міндоходів залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 12.05.2014р. по справі № 820/7316/14 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя Катунов В.В.Судді Ральченко І.М. Рєзнікова С.С.