Рішення № 3934685, 11.06.2009, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"11" червня 2009 р. Справа № 12/985

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Грачова В.М., при секретарі Кадусі Н.В., за участю помічника прокурора Паламаря П.Г., представників сторін: позивача –Бурби Л.В., Устименко П.І. за довіреностями, відповідача –не з’явились, у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду в м. Черкаси, розглянувши справу за позовом заступника прокурора Черкаської області в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в Черкаській області до колективного сільськогосподарського пайового підприємства «Прогрес»про відшкодування шкоди, заподіяної самовільним використанням водних ресурсів в сумі 2222 грн. 70 коп.,

ВСТАНОВИВ:

Заявлено позов про відшкодування відповідачем шкоди, заподіяної самовільним використанням водних ресурсів, в розмірі 2222 грн. 70 коп. та судових витрат.

Ухвалою суду від 28.05.2009 року за клопотанням помічника прокурора і згодою представника позивача замінено первісного відповідача –товариство з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Добро»на належного –колективне сільськогосподарське пайове підприємство «Прогрес».

У судовому засіданні представники прокурора та позивача позов з підстав, викладених в позовній заяві, підтримали і просили суд його задовольнити.

Відповідач відзив на позовну заяву не подав, проти позову не заперечував, явку представника в засідання суду не забезпечив. Відповідно ст. 75 ГПК України суд розглянув справу без його участі за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши пояснення прокурора, представника позивача, дослідивши наявні в справі письмові докази та оцінивши їх у сукупності, суд позов задовольняє частково з наступних підстав.

Проведеною перевіркою Державної екологічної інспекції в Черкаській області виявлено порушення відповідачем природоохоронного законодавства, та згідно довідки № 45 від 07.07.2008 року встановлено, що відповідачем у період з 01.01.2006 року по 02.07.2008 року без отримання спеціального дозволу використано підземну воду у кількості 4100 куб. м., за наслідками перевірки складено акт.

Відповідно до розрахунку, здійсненому позивачем у відповідності до «Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення правил охорони водних ресурсів на землях водного фонду, пошкодження водогосподарських споруд і пристроїв, порушення правил їх експлуатації, затвердженої наказом Державного комітету України по водному господарству № 290 від 29.12.2001 року, зареєстрованої в Міністерстві юстиції 18.01.2002 року за № 44/6332, розмір шкоди, заподіяної внаслідок самовільного водокористування відповідачем, складає 2222 грн. 70 коп.

Згідно ст.ст. 3 ч. 2, 16, 19, 23 ч. 1, 56 п.п. 2 Кодексу України про надра, земельні, лісові та водні відносини регулюються відповідним законодавством України, надра надаються у користування підприємствам, установам, організаціям і громадянам лише за наявності у них спеціального дозволу (ліцензії), без спеціальних дозволів мають право видобувати для своїх господарських і побутових потреб прісні підземні води до 20 метрів, основними вимогами в галузі охорони надр є недопущення самовільного користування надрами.

За змістом ст.ст. 1 ч. 1 абз. 4, 44 ч. 1 п. 9, 48 ч. 1, 49 ч. 1, 110 ч. 1, 2 п. 6 Водного Кодексу України, використання води – це процес вилучення води для використання у виробництві з метою отримання продукції та для господарсько-питних потреб населення; спеціальне водокористування це, в тому числі, і використання води, яке здійснюється на підставі дозволу; водокористувачі зобов'язані здійснювати спеціальне водокористування лише за наявності дозволу; порушення водного законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно з законодавством України; відповідальність за порушення водного законодавства несуть особи, винні у недотриманні умов дозволу або порушенні правил спеціального водокористування.

Відповідно до ст. 68 ч. 4 Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища”, ст. 111 Водного Кодексу України, підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України, відшкодування збитків, завданих внаслідок порушень водного законодавства, не звільняє винних від збору за спеціальне водокористування, притягнення винних до відповідальності не звільняє їх від обов’язку відшкодування збитків.

Наказом Міністра охорони навколишнього природного середовища України від 18.05.1995 року № 37 (з наступними змінами і доповненнями), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 01.06.1995 року за № 162/698, затверджено «Методику розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства по охорону та раціональне використання водних ресурсів». Пунктами 4.2., 6.1. названої Методики передбачено відповідальність юридичних і фізичних осіб за порушення ними встановлених умов водокористування, зокрема –самовільного водоспоживання, тобто забору води з поверхневих чи підземних джерел без дозволу на спец водокористування, встановлено порядок розрахунку розмірів збитків, заподіяних державі внаслідок самовільного використання води.

За розрахунком, виконаним на підставі вищеназваної Методики, розмір збитків, що підлягає відшкодуванню відповідачем, складає 444 грн. 54 коп., розрахунок, виконаний позивачем, суд вважає помилковим.

Згідно ст. 11, 1166 ч. 1 ЦК України, цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки; підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; майнова шкода, завдана неправомірними діями чи бездіяльністю особи, відшкодовується нею в повному обсязі.

Судом, відповідно до ст. 22 ГПК України, було запропоновано сторонам подати докази в обґрунтування позову і заперечень проти нього, брати участь в засіданнях суду, вони своїми правами скористались на свій розсуд, подали всі наявні у них докази і на їх підставі судом прийнято рішення у справі.

Відповідно до ст.ст. 33 ч. 1, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, обставини справи повинні підтверджуватись лише належними і допустимими доказами.

Враховуючи викладене, суд визнає позов обґрунтованим, доказаним і таким, що підлягає задоволенню частково в розмірі 444 грн. 54 коп.

На підставі статті 49 ГПК України, з відповідача в доход бюджету підлягають стягненню судові витрати, від сплати яких прокурор звільнений - державне мито в розмірі 102 грн. та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись ст.ст. 49, 82-84 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з колективного сільськогосподарського пайового підприємства «Прогрес», Черкаська область, Уманський район, с. Доброводи, код ЄДРПОУ 03794265:

в доход державного бюджету України на спеціальний рахунок Доброводської сільської ради, р/р 31513931700413, МФО 854018 УДКУ в Уманському районі код 22809216 (код платежу 24062100) –444 грн. 54 коп. збитків, заподіяних державі внаслідок самовільного використання водних ресурсів;

в доход державного бюджету України на рахунок 31117095700002, банк ГУДКУ в Черкаській області, МФО 854018, код бюджетної класифікації –22090200, символ звітності банку - 095, отримувач –УДК м. Черкаси, код 22809222 через Уманську ОДПІ –державне мито в сумі 102 грн.; на р/р 31210259700002 в ГУДКУ в Черкаській області, МФО 854018, ЄДРПОУ 22809222, УДК в м. Черкаси –118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В решті позовних вимог на суму 1778 грн. 16 коп., –відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Київського міжобласного апеляційного господарського суду через господарський суд Черкаської області протягом десяти днів з дня прийняття.

Суддя В.М. Грачов