Ухвала суду № 39345926, 18.06.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/3099/14 Головуючий у 1-й інстанції: Аблов Є.В. Суддя-доповідач: Ключкович В.Ю.

У Х В А Л А

Іменем України

18 червня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Ключковича В.Ю.,

суддів Борисюк Л.П.,

Петрика І.Й.

при секретарі Шевчук К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 квітня 2014 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Классік-Ассістанс" до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 квітня 2014 року. позовні вимоги задоволено повністю. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дніпровському районі ГУ Міндоходів м. Києва від 06.11.2013р. №0000621530, №0000631530, №0000641530.

Не погоджуючись з постановленим рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить скасувати постанову суду, як таку, що прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, та винести нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Відповідно до положень ч.1 ст.41 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи у порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, оцінивши їх в сукупності, колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін з наступних підстав.

Згідно зі ст.198 ч.1 п.1 та ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що що у ТОВ «Классік-Ассістанс» були всі підстави для віднесення витрат пов'язаних із веденням господарської діяльності до складу валових витрат та податкового кредиту з податку на додану вартість

З таким висновком суду першої інстанції погоджується і колегія суддів апеляційного адміністративного суду з наступних мотивів.

Вбачається з матеріалів справи, ДПІ у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві, на підставі п.п.78.1.8. п. 78.1 ст.78 Податкового кодексу, постанови КМ України від 27.12.2010 №1238 «Про затвердження переліку достатніх підстав, які надають податкового органам право на проведення документальної позапланової виїзної перевірки платника податку на додану вартість для визначення достовірності нарахування бюджетного відшкодування такого податку, відповідно до п.200.11 ст.200 Податкового кодексу, проведено документальну позапланову перевірку виїзну перевірку правомірності нарахування ТОВ «Классік-Ассістанс», бюджетного відшкодування податку на додану вартість задекларованого на рахунок платника у банку за серпень 2012р., січень 2013р., березень 2013р., травень 2013, червень 2013р., липень 2013р., серпень 2013р., за результатами якої складено акт від 18.10.2013р. №1874/15-01/32377407.

В ході проведення перевірки встановлено порушення ТОВ «Классік-Ассістанс»: п.138.2 ст.138, п.139.1.9. сит.139, п.187.9. ст.187, п. 198.1 п.198.2 п.198.3, п. 198.4, п. 198.6 ст.198, п. 200.4 абз.«б» п.200.14 ст.200, у зв'язку з чим завищено суму податку на додаткового кредиту, що призвело до завищення бюджетного відшкодування ПДВ на розрахунковий рахунок платника в банку по деклараціях за серпень 2012р., січень 2013р., березень 2013р., травень 2013, червень 2013р., липень 2013р., серпень 2013р. та завищено суму від'ємного значення по декларації за серпень 2012 в розмірі 32200грн., встановлено заниження суми позитивного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду за червень 2013р. на 1620грн.

На підставі акту від 18.10.2013р. №1874/15-01/32377407, відповідачем винесено:

податкове повідомлення - рішення від 06.11.2013р. №000621530, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 626708грн. та штрафні (фінансові) санкції 313354грн.;

податкове повідомлення - рішення від 06.11.2013р. №0000631530, яким зменшено розмір від'ємного значення суми ПДВ у розмірі 35200грн.;

податкове повідомлення-рішення від 06.11.2013р. №0000641530, за платежем податок на додану вартість на загальну суму 2430грн.,

Даючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду зазначає наступне.

Відповідно до пп.14.1.36. п.14.1. ст.14 Кодексу, господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до пп.14.1.27. п.14.1. ст.14 Кодексу, витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Відповідно до пп.139.1.9. п.139.1. ст.139 Кодексу, не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку та нарахування податку.

Згідно пп.14.1.181. п.14.1.ст.14 Податкового кодексу України, податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду.

Відповідно до пп. а п.198.1, п.198.2., п.198.3. ст.198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст.193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п.198.6. ст.198 Податкового кодексу України, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п.201.11 ст.201 Кодексу). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Відповідно до п.201.10. ст.201 Кодексу, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Із вказаних норм права вбачається, що обов'язковою умовою виникнення права на формування податкового кредиту та витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств, є сплата податку на додану вартість у ціні придбаного або виготовленого товару чи послуг та понесення витрат саме у зв'язку з отриманням товарів, робіт (послуг).

Таким чином, під час здійснення контролю за правомірністю формування платником податку податкового кредиту та витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств, підлягає перевірці фактичне придбання товару чи отримання послуги.

З матеріалів справи вбачається, що в перевіряємому періоді позивач мав правовідносини з контрагентом ГБК "Ямський".

На виконання Додаткової угоди № 6 від 18.08.2006 р. до Договору № 2/2 від 27 липня 2004 р. про дольову участь в будівництві (укладеного між ГБК "Ямським" та ТОВ "Классік - Ассістанс"), ТОВ "Классік - Ассістанс" отримало від ГБК "Ямський" податкові накладні.

Зауважень щодо порушення контрагентом позивача порядку складання чи невідповідності реквізитів вказаних податкових накладних відповідачем в Акті перевірки та в судовому засіданні не зазначалося.

Так, відповідно до п. 1.1 Договору (в редакції Додаткової угоди № 6), сторони на умовах, визначених Договором, домовились взяти дольову участь у будівництві багатоповерхового офісно-гаражного комплексу по вул. Старонаводницька, 2-20 в м. Києві (надалі - Комплекс).

Відповідно до п. 1.7 Договору, позивач самостійно та/або із залученням інших інвесторів здійснює фінансування будівництва 1070 машиномісць, з яких 624 машиномісця розміщені в 494 гаражних боксах, що містять по одному або декілька машиномісць, адміністративних, торгових, допоміжних та інших приміщень (включаючи СТО, кафе тощо) на 4 і 5 поверхах об'єкту з відповідним устаткування; офісних приміщень на 11-14 поверхах Об'єкту загальною площею (з урахуванням терас) 1 4614 м.кв., а також: всіх інших приміщень, не зазначених в п. 1.5.1 та п.п. 1.5.3.-1.5.5. Договору.

Відповідно до п. 5.1.2 Договору, позивач набуває право на оформлення у власність площ та приміщень вказаних у п. 1.7 Договору.

Крім того, судом першої інстанції вірно всановлено, що вказаний Договір про дольову участь у будівництві є чинним та діє вже декілька років, та до зазначеного спору всі податкові накладні, видані ГБК "Ямський" на користь ТОВ "Классік - Ассістанс" за сумами, перерахованими згідно цього договору, приймалися ДПІ у Дніпровському районі м. Києва без зауважень, а податковий кредит з ПДВ приймався до відшкодування, що підтверджується довідками: за серпень 2012 року - Довідка від 16.11.2012р. № 4677/15-332-32377407; за січень 2013 року - Довідка від 15.04.2013р. № 2088/15-332-32377407; за березень 2013 року - Довідка від 14.06.2013р. № 23/15-332-32377407; за травень 2013 року - Довідка від 17.06.2013р. № 493/15-332-32377407; за червень 2013 року - Довідка від 25.09.2013р. № 1516/15-332-32377407.

Згідно вказаного Договору про дольову участь у будівництві, на підставі якого ТОВ "Классік - Ассістанс" здійснював платежі., саме на ГБК "Ямський" від імені дольовиків покладаються обов'язки, зокрема, із забезпечення охорони об'єкту будівництва, сплати податку на землю, що належить йому на праві власності і передана для дольового будівництва, а також ряд інших функцій з організації спільного будівництва, про належне виконання яких переважно і свідчить наведений в Акті перелік здійснених ГБК "Ямський" платежів.

Так, згідно п. 6.4 Договору, на утримання служби замовника будівництва Комплексу виділяється до 1,5% від вартості будівельно-монтажних робіт. Фактичний розмір такої плати, а також додаткові платежі визначаються за погодженням сторін Договору.

А відповідно до п. 2.6 Договору, відповідальність за виконання будь-яких податкових та інших зобов'язань, що виникають у кожної з сторін Договору внаслідок його виконання, відповідна сторона несе самостійно.

Також, як підтверджується наявними матеріалами справи, правомірність включення позивачем до складу податкового кредиту суми сплачених коштів (суми ПДВ) по правовідносинах із контрагентом ГБК "Ямський" підтверджується відповідними первинними документами, а саме: податковими накладними, виписаними належним чином, оскільки на час здійснення таких правовідносин та складання відповідних первинних документів зазначений контрагент позивача був у відповідності до вимог чинного законодавства зареєстрований платником податку на додану вартість; установчі документи такого контрагента не були визнані в судовому порядку недійсними; відсутній вирок суду щодо посадових осіб зазначених контрагентів; правовідносини відбувалися на підставі договору, виконання якого є поступовим та включає в себе значну кількість різнопланових замовлених та отриманих послуг (робіт); сплата відповідних коштів за договором підтверджується платіжним дорученням з відміткою банку, а можливість виконання (надання) зазначеним контрагентом відповідних послуг (робіт) контролюючим органом в Акті перевірки не заперечувалася.

Зазначені документи оформленні з дотримання вимог ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 01.11.2011 р. № 1379

Таким чином, враховуючи викладені законодавчі норми та обставини справи, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що взаємовідносини позивача з контрагентами, які на момент здійснення господарських операцій були належним чином зареєстровані як платники податку на додану вартість, оформлені договорами, які не були визнані в судовому порядку недійсними, а також підтверджені виданими контрагентом первинними документами, зокрема, податковими накладними є реальними та такими, що спрямовані на настання правових наслідків, обумовлених вказаними договорами.

Колегія суддів не бере до уваги посилання податкового органу у апеляційній скарзі на те, що позивачем не надано необхідних документів, оформлення яких передбачено, зокрема, п.1.7, п.3.4.,п.5.1.4 Додаткової угоди № 6 від 18.08.2006 р. до Договору № 2/2 від 27 липня 2004 р. про дольову участь в будівництві, оскільки в даних документах визначається, головним чином, лише порядок обміну між учасниками дольової участі у будівництві інформацією в тій частині, що служить виключно для організації контролю, встановлення довіру між сторонами і юридичного оформлення результатів дольової участі в будівництві і безпосередньо не пов'язана з виникненням у взаємовідносинах між сторонами податкового кредиту чи податкових зобов'язань з податку на додану вартість згідно чинного податкового законодавства.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що позивачем у відповідності до вимог чинного законодавства до складу податкового кредиту та валових витрат включено суму податку на додану вартість на підставі податкових накладних, отриманих позивачем від платника податку ГБК "Ямський" , встановлення судом на підставі матеріалів справи реальності здійснення господарських операцій, натомість, відповідачем в порушення ч.2 ст.71 КАС України не доведено правомірності оскаржуваних податкових повідомлень - рішень, які є протиправними та підлягають скасуванню.

Згідно зі ст.159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, що на думку колегії апеляційного адміністративного суду, дотримано судом першої інстанції.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції постановлена з дотриманням норм процесуального та матеріального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, у зв'язку з чим підстав для скасування постанови суду першої інстанції не вбачається.

Керуючись ст.ст. 41, 160,198,200, 205,206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м. Києві - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 квітня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали складено та підписано 20.06.2014 року.

Головуючий суддя: В.Ю.Ключкович

Судді: Л.П. Борисюк

І.Й.Петрик

.

Головуючий суддя Ключкович В.Ю.

Судді: Борисюк Л.П.

Петрик І.Й.