Постанова № 39345905, 18.06.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/1944/14 Головуючий у 1-й інстанції: Власенкова О.О.

Суддя-доповідач: Ключкович В.Ю.

ПОСТАНОВА

Іменем України

18 червня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Ключковича В.Ю.,

суддів Борисюк Л.П.,

Петрика І.Й.,

при секретарі Шевчук К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 квітня 2014 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Директора санаторної школи-інтернату №22 ОСОБА_4, санаторної школи-інтернату № 22 м. Києва про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до директора санаторної школи-інтернату № 22 ОСОБА_4, в якому просив:

- визнати протиправними його дії щодо ненадання доповідних записок та Положення про шкільну психолого-медико-педагогічну комісію на запити від 14 жовтня 2013 року №51-145, від 08 листопада 2013 року № 51-170 та від 15 січня 2014 року № 51-3;

- зобов'язати директора санаторної школи-інтернату № 22 м. Києва ОСОБА_4 надати позивачу доповідні записки, які стосуються особисто позивача, його дружини та дітей;

- зобов'язати директора санаторної школи-інтернату № 22 м. Києва ОСОБА_4 надати позивачу копію Положення про шкільну психолого-медико-педагогічну комісію.

Протокольною ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 07.04.2014 року до участі у справі в якості відповідача залучено санаторну школу-інтернат № 22 м. Києва

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 квітня 2014 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу в якій просив його скасувати та постановити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, посилаючись на невірне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників процесу, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково, а постанову суду першої інстанції - скасувати, з постановленням нової постанови про часткове задоволення позову, виходячи з наступного.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.198, п.4 ч.1 ст.202 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Судом апеляційної інстанції встановлено з матеріалів справи, що позивач звернувся із запитом від 14 жовтня 2013 року № 51-145 до директора санаторної школи-інтернату № 22, в якому просив надати інформацію:

- кому підпорядковується шкільна ПМПК санаторної школи-інтернату № 22;

- на якій підставі шкільна ПМПК санаторної школи-інтернату № 22 виконує обов'язки психолого-медико-педагогічної консультації;

- надати копію положення, згідно з яким шкільна ПМПК санаторної школи-інтернату № 22 виконує обов'язки, покладені на психолого-медико-педагогічні консультації.

Листом від 31 січня 2014 року № 1090 санаторна школа-інтернат № 22 в особі директора ОСОБА_4 повідомила його про те, що:

- згідно з Положенням про шкільну психолого-медико-психологічну комісію, затвердженого наказом Міністерства освіти України від 20 серпня 1996 року № 278, згадана комісія підпорядкована директору навчально-виховного закладу та підзвітна зональній психолого-медико-педагогічній консультації;

- шкільна ПМПК санаторної школи-інтернату № 22 виконує свої обов'язки згідно з Положенням про шкільну психолого-медико-психологічну комісію, затвердженим наказом Міністерства освіти України від 20 серпня 1996 року № 278;

- відповідно до частини 2 статті 6 Закону України «Про доступ до публічної інформації» Положення про шкільну психолого-медико-педагогічну комісію належить до інформації з обмеженим доступом, що унеможливлює надання його копії.

Відмовляючи в задоволенні позову в частині вимог про зобов'язання директора санаторної школи-інтернату № 22 м. Києва ОСОБА_4 надати позивачу копію Положення про шкільну психолого-медико-педагогічну комісію, суд першої інстанції виходив з того, що у відповідача відсутні підстави для надання позивачу копії зазначеного Положення, оскільки розпорядником інформації щодо цього документу є Міністерство освіти України.

Однак такий висновок суду першої інстанції є помилковим, з огляду на наступне.

Законом України «Про доступ до публічної інформації» (далі - Закон) визначено порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес.

Відповідно до статті 1 Закону публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.

Частиною 3 статті 13 Закону передбачено, що розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються особи, якщо вони виконують делеговані повноваження суб'єктів владних повноважень згідно із законом чи договором, включаючи надання освітніх, оздоровчих, соціальних або інших державних послуг, - стосовно інформації, пов'язаної з виконанням їхніх обов'язків;

Враховуючи те, що зазначеним Положенням відповідач керується під час виконання покладених на нього службових обов'язків, колегія суддів вважає, щовідповідач є належним розпорядником «Положення про шкільну психолого-медико-педагогічну комісію».

Разом з тим, посилання відповідача у листі від 31 січня 2014 року № 1090 як на підставу для відмови у наданні позивачу копії Положення на те, що воно, відповідно до частини 2 статті 6 Закону України «Про доступ до публічної інформації», належить до інформації з обмеженим доступом є необґрунтованими, оскільки дане Положення стосується прав і свобод громадян, а також раніше було оприлюднене в засобах масової інформації, а тому не може відноситися до обмеженої інформації.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку про протиправність дій санаторної школи - інтернату №22 щодо ненадання позивачу копії Положення про шкільну психолого-медико-педагогічну комісію, затвердженого наказом Міністерства освіти України від 20 серпня 1996 року № 278, на запит №51-145 від 14.10.2013 року та задоволення позову в цій частині шляхом зобов'язання відповідача його надати.

Крім того, судом встановлено, що у запиті від 08 листопада 2013 року № 51-170, адресованому директору санаторної школи-інтернату № 22, позивач просив :

надати йому копію доповідної записки відносно ОСОБА_5;

повідомити прізвище і посаду особи, яка називає себе завучем початкових класів.

Листом від 31 січня 2014 року № 1091 санаторна школа-інтернат № 22 в особі директора ОСОБА_4 повідомила позивача про те, що:

- відповідно до частини 2 статті 6 Закону України «Про доступ до публічної інформації» доповідна записка належить до інформації з обмеженим доступом, що унеможливлює надання її копії;

- з 10 вересня 2013 року на посаді заступника директора санаторної школи-інтернату № 22 працює ОСОБА_6, яка відповідно до своїх обов'язків контролює навчально-виховний процес у класах початкової школи.

У запиті від 15 січня 2014 року № 51-3, адресованому голові Оболонської районної в м. Києві державної адміністрації, який направив цей запит для розгляду до санаторної школи-інтернату № 22, позивач просив, в передбачений законом п'ятиденний термін, надати копії доповідних записок, отриманих адміністрацією школи № 22, які стосуються особисто його, його дружини та дітей.

Листом від 03 лютого 2014 року № 1092 санаторна школа-інтернат № 22 в особі директора ОСОБА_4 повідомила позивача про те, що відповідно до частини 2 статті 6 Закону України «Про доступ до публічної інформації» доповідні записки належать до інформації з обмеженим доступом, що унеможливлює надання її копії.

Однак, як вбачається з адміністративного позову, ОСОБА_3 звернувся до суду та просив зобов'язати директора санаторної школи-інтернату №22 ОСОБА_4 надати йому безпосередньо «доповідні записки», які стосуються особисто позивача, дружини та дітей позивача, посилаючись при цьому на порушення відповідачем норм Закону України «Про доступ до публічної інформації» та норми Закону України «Про інформацію», однак такі вимоги адміністративним судом не можуть бути задоволені , з огляду на наступне.

Проаналізувавши норми Закону України «Про доступ до публічної інформації», колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду зазначає, що цей Закон визначає порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес

В свою чергу, Закон України «Про інформацію» регулює відносини щодо створення, збирання, одержання, зберігання, використання, поширення, охорони, захисту інформації.

Тобто, вирішуючи спір по суті, суду необхідно встановити обґрунтованість відмови відповідача ОСОБА_3 в частині ненадання йому доступу до інформації, а не самого документу безпосередньо, що знаходиться у володінні відповідача, як розпорядника інформації.

Відмовляючи в задоволенні позову в цій частині, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до статті 6 Закону ці доповідні записки, належать до службової інформації з обмеженим доступом, оскільки пов'язані з процесом прийняття санаторною школою-інтернатом № 22 м. Києва відповідних рішень за результатами їх розгляду і передують прийняттю таких рішень.

Однак, такий висновок суду першої інстанції є помилковим з огляду на наступне.

Відповідно до статті 6 цього Закону до публічної інформації з обмеженим доступом відноситься:

1) конфіденційна інформація;

2) таємна інформація;

3) службова інформація.

Відповідно до ч.2 ст.9 Закону України «Про доступ до публічної інформації» документам, що містять службову інформацію, присвоюється гриф «для службового користування».

Відповідно до ч.3 ст.9 Закону України «Про доступ до публічної інформації» перелік відомостей, що становлять службову інформацію, який складається органами державної владі органами місцевого самоврядування, іншими суб'єктами владних повноважень, у тому числі н виконання делегованих повноважень, не може бути обмеженим у доступі.

Разом з тим, колегія суддів звертає увагу на те, що відповідачем не надано суду перелік відомостей, що становить службову інформацію, як не надано і докази того, що інформація, яка міститься в документах, запитуваних позивачем, віднесена до службової інформації з присвоєним грифом «для службового користування», у зв'язку з чим вимоги позивача в частині зобов'язання санаторної школи -інтернат №22 м. Києва надати інформацію, яка стосується ОСОБА_3 особисто та його малолітніх дітей, законним представником яких він являється, яка міститься в доповідних записках отриманих адміністрацією школи №22 м. Києва - підлягають задоволенню.

Однак, вимоги щодо зобов'язання відповідача надати позивачу інформацію, яка міститься в доповідних записках, яка стосуються, зокрема, його дружини, то такі задоволенню не підлягають, оскільки дружиною позивача, гарантоване їй право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб, встановлене статтею 55 Конституції України та статтею 6 КАС України, безпосередньо шляхом звернення до суду з відповідним адміністративним позовом - не реалізовано, а у позивача законних підстав на представництво її інтересів в адміністративному процесі немає.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 71 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, який відповідачем по даній справі виконано не в повній мірі.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції при ухваленні рішення неповно з'ясовані обставини справи, які мали значення для її розгляду, в результаті чого судом покладені висновки, невідповідні обставинам справи, суд при винесенні рішення невірно застосував норми матеріального права, що в сукупності є підставою для скасування судового рішення та винесення нового про часткове задоволення позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 160,198, 202, 207, 212, 254 КАС України, суд ,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - задовольнити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 квітня 2014 року - скасувати та прийняти нову постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_3 до Директора санаторної школи-інтернату №22 м. Києва ОСОБА_4, санаторної школи-інтернату № 22 м. Києва про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії санаторної школи - інтернату №22 м. Києва щодо ненадання інформації, яка міститься в доповідних записках, отриманих адміністрацією санаторної школи-інтернату №22 м. Києва, які стосуються особисто ОСОБА_3 та його малолітніх дітей ОСОБА_7 та ОСОБА_5 та ненадання копії Положення про шкільну психолого-медико-педагогічну комісію.

Зобов'язати санаторну школу - інтернат №22 м. Києва надати ОСОБА_3 копію Положення про шкільну психолого-медико-педагогічну комісію, затвердженого наказом Міністерства освіти України від 20 серпня 1996 року № 278.

Зобов'язати санаторну школу -інтернат №22 м. Києва надати ОСОБА_3 інформацію, яка міститься в доповідних записках отриманих адміністрацією школи №22 м. Києва та яка стосується особисто ОСОБА_3 та його малолітніх дітей ОСОБА_7 та ОСОБА_5.

В іншій частині в задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст постанови складено та підписано 20.06.2014 року.

Головуючий суддя: В.Ю.Ключкович

Судді: Л.П. Борисюк

І.Й. Петрик

Головуючий суддя Ключкович В.Ю.

Судді: Борисюк Л.П.

Петрик І.Й.