Ухвала суду № 39345822, 18.06.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"18" червня 2014 р. м. Київ К/800/59568/13

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі: Лосєва А.М., Бившевої Л.І., Шипуліної Т.М., за участю секретаря Титенко М.П.,за участю представників позивача:Буднього М.М.,відповідача:Ситая М.В.,розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області, що є правонаступником Державної податкової інспекції у м. Рівному Рівненської області Державної податкової служби,

на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 21.06.2013

та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 06.11.2013

у справі № 817/1544/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Високовольтний союз - РЗВА»

до Державної податкової інспекції у м. Рівному Рівненської області Державної податкової служби

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И Л А:

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 21.06.2013, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 06.11.2013, задоволено частково позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Високовольтний союз - РЗВА» (надалі - позивач, ТОВ «Високовольтний союз - РЗВА») до Державної податкової інспекції у м. Рівному Рівненської області Державної податкової служби, правонаступником якої є Державна податкова інспекція у м. Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області (надалі - відповідач, ДПІ у м. Рівному): визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 10.04.2013 № 0001462342, № 0001472342, № 0000311544, № 0000321544, № 00000212240; визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 10.04.2013 № 0001452342 в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 1 795,50 грн. В решті позову відмовлено.

Приймаючи рішення, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що оскаржувані повідомлення-рішення відповідачем прийнято не на підставі, не у межах повноважень та не у спосіб, що передбачені чинним законодавством України.

Вважаючи, що рішення судів попередніх інстанцій прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 21.06.2013 та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 06.11.2013 і постановити нове рішення про відмову у задоволенні позову в повному обсязі.

Позивач надав письмові заперечення на касаційну скаргу, в яких обґрунтовує законність винесених судових рішень.

Відповідно до частини першої статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що з 12.02.2013 по 27.03.2013 відповідачем проведено планову виїзну документальну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2011 по 31.12.2012, за результатами якої складено акт № 181/22-200/34704105 від 02.04.2013, в якому зафіксовано порушення позивачем:

- пп.14.1.257 п.14.1 ст.14, п.44.1 ст.44, п.135.1, пп.135.5.4, пп.135.5.11 п.135.5 ст.135, пп.138.1.1 п.138.1, пп.138.8.1 п.138.8, пп.138.10.3 п.138.10 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139, пп.153.2.1, пп.153.2.3, пп.153.2.6 п.153.2 ст.153 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на прибуток в розмірі 10 825 923 грн.;

- п.188.1 ст.188, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.200.1, п.200.2, п.200.3, п.200.4 ст.200, п.201.14, п.201.15 ст.201 Податкового кодексу України, що призвело до завищення бюджетного відшкодування на загальну суму 1 695 462 грн.; завищення залишку від'ємного значення (рядок 19) Декларації з ПДВ за грудень 2012 року в розмірі 2 294 809 грн.; заниження розміру ПДВ, який підлягає нарахуванню до сплати в бюджет, на загальну суму 2 099 027 грн.;

- абз. «й» п.160.1, п.160.2 ст.160 Податкового кодексу України, а саме: при здійсненні виплати доходу нерезиденту - фірмі «INTECH s.r.o.» (Чеська Республіка) за надання послуг при виконанні контракту № 6.4.2-1203 від 12.03.2012 не утримано та не перераховано до бюджету податок з доходу нерезидента в сумі 8 975,37 грн.;

- п.2.11 ст.2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 637, а саме: видача готівкових коштів під звіт без повного звітування щодо раніше виданих коштів на загальну суму 23 502,38 грн., перевищення встановлених строків використання виданої під звіт готівки в розмірі 2 239,04 грн.

На підставі результатів вказаної перевірки 10.04.2013 податковим органом прийнято спірні податкові повідомлення-рішення.

Переглянувши судові рішення у межах касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне.

Щодо висновку податкового органу про заниження задекларованих позивачем показників у рядку 02 Декларацій (дохід від операційної діяльності) у розмірі 26 439 727 грн. внаслідок продажу готової продукції пов'язаним особам за цінами, меншими за звичайні, колегія суддів зазначає.

ТОВ «Високовольтний союз - РЗВА» є правонаступником ТОВ «РЗВА-Електрик».

Відповідно до пп.153.2.1 п.153.2 ст.153 Податкового кодексу України, що вступив в дію з 01.01.2011, дохід, отриманий платником податку від продажу товарів (виконання робіт, надання послуг) пов'язаним особам, визначається відповідно до договірних цін, але не менших від звичайних цін на такі товари, роботи, послуги, що діяли на дату такого продажу, у разі, якщо договірна ціна на такі товари (роботи, послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (роботи, послуги).

За змістом пп.153.2.3 п.153.2 ст.153 Податкового кодексу України положення пп. 153.2.1 і 153.2.2 цього пункту поширюються також на операції з особами, які: не є платниками цього податку; сплачують податок за іншими ставками, ніж платник податку на прибуток.

Колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, що суб'єкти господарювання - нерезиденти ТОВ «НТЕАЗ «Електрик» (Росія), ЗАТ «Високовольтний союз» (Росія), ТОВ «Ратон» (Білорусь), ТОВ «РЗВА-Електрик» не є пов'язаними особами з позивачем, з огляду на наступне.

Приписами пп.14.1.159 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України встановлено, що пов'язані особи - юридичні та/або фізичні особи, взаємовідносини між якими можуть впливати на умови або економічні результати їх діяльності чи діяльності осіб, яких вони представляють і які відповідають будь-якій з наведених нижче ознак: юридична особа, що здійснює контроль за господарською діяльністю платника податку або контролюється таким платником податку чи перебуває під спільним контролем з таким платником податку; фізична особа або члени її сім'ї, які здійснюють контроль за платником податку; посадова особа платника податку, уповноважена здійснювати від імені платника податку юридичні дії, спрямовані на встановлення, зміну або припинення правових відносин, а також члени її сім'ї; платники податку - учасники об'єднання підприємств незалежно від його виду та організаційно-правової форми, що провадять свою господарську діяльність шляхом утворення такого об'єднання.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ТОВ «РЗВА-Електрик», ТОВ «НТЕАЗ «Електрик» (Росія), ЗАТ «Високовольтний союз» (Росія), ТОВ «Ратон» (Білорусь) є самостійними юридичними особами, не об'єднані в об'єднання будь-якої організаційно-правової форми, не мають спільних вищих органів управління, підтримують виключно господарські взаємовідносини, не контролюються один одним і не перебувають під спільним контролем.

Матеріали справи не містять належних та допустимих доказів, які б підтверджували наявність обставин, визначених в пп.14.1.159 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, та давали підстави для висновку щодо пов'язаності позивача з вищевказаними суб'єктами господарювання.

Щодо посилань відповідача на те, що реалізація товарів позивачем контрагентам-покупцям (ТОВ «НТЕАЗ «Електрик» (Росія), ЗАТ «Високовольтний союз» (Росія), ТОВ «Ратон» (Білорусь), ТОВ «Високовольтний союз-Україна») проводилася за цінами, нижчими від звичайних, слід зазначити наступне.

Згідно пп.1.20.1 п.1.20 ст.1 Закону України від 28.12.1994 № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств», що був чинним до 01.01.2013, якщо цим пунктом не встановлено інше, звичайною вважається ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору. Якщо не доведене зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню справедливих ринкових цін. В свою чергу, справедлива ринкова ціна - це ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за умови, що продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги), а покупець бажає їх отримати за відсутності будь-якого примусу, обидві сторони є взаємно незалежними юридично та фактично, володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи, послуги), а також ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг). А ринок товарів (робіт, послуг) - це сфера обігу товарів (робіт, послуг), яка визначається виходячи з можливості покупця (продавця) реально і без значних додаткових витрат придбати (продати) товар (роботу, послугу) на найближчій стосовно будь-якої із сторін договору території. Ідентичні товари (роботи, послуги) - це товари (роботи, послуги), що мають однакові характерні для них основні ознаки. Під час визначення ідентичності товарів беруться до уваги, зокрема, їх фізичні характеристики, які не впливають на їх якісні характеристики і не мають суттєвого значення для визначення ознак товару, якість і репутація на ринку, країна походження та виробник. Незначні відмінності в їх зовнішньому вигляді можуть не враховуватися.

Відповідно до пп.1.20.2 п.1.20. ст.1 вказаного Закону для визначення звичайної ціни товарів (робіт, послуг) використовується інформація про укладені на момент продажу такого товару (роботи, послуги) договори з ідентичними (однорідними) товарами (роботами, послугами) у співставних умовах. Зокрема, враховуються такі умови договорів, як кількість (обсяг) товарів (наприклад, обсяг товарної партії), строки виконання зобов'язань, умови платежів, звичайних для такої операції, а також інші об'єктивні умови, що можуть вплинути на ціну. При цьому умови договорів на ринку ідентичних (у разі їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг) визнаються співставними, якщо відмінність між такими умовами суттєво не впливає на ціну, або може бути економічно обґрунтована. При цьому враховуються звичайні при укладанні угод між непов'язаними особами надбавки чи знижки до ціни. Зокрема, але не виключно, враховуються знижки, пов'язані з сезонними та іншими коливаннями споживчого попиту на товари (роботи, послуги), втратою товарами якості або інших властивостей; закінченням (наближенням дати закінчення) строку зберігання (придатності, реалізації); збутом неліквідних або низьколіквідних товарів; маркетинговою політикою, у тому числі при просуванні товарів (робіт, послуг) на ринки; наданням дослідних моделей і зразків товарів з метою ознайомлення з ними споживачів.

Якщо товари (роботи, послуги), ідентичні (за їх відсутності - однорідні) товарам (роботам, послугам), стосовно яких визначається звичайна ціна, прилюдно пропонуються до продажу, або мають ціни, встановлені на організованому ринку цінних паперів, або мають біржову ціну (біржове котирування), визначення звичайної ціни у встановленому в абзаці першому цього підпункту порядку здійснюється із врахуванням таких факторів.

Відповідно до пп.1.20.3 ст. 1 цього Закону для товарів (робіт, послуг), які продаються шляхом прилюдного оголошення умов їх продажу, звичайною визнається ціна, що міститься у такому прилюдному оголошенні.

За змістом пп.1.20.4 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» якщо товари (роботи, послуги) продаються з використанням конкурсу, аукціону, біржової пропозиції або пропозиції на організованому ринку цінних паперів, або коли продаж (відчуження) товарів здійснюється у примусовому порядку згідно із законодавством, звичайною є ціна, отримана при такому продажі.

В силу вимог пп.1.20.8 п.1.20 ст.1 цього Закону обов'язок доведення того, що ціна договору не відповідає рівню звичайної ціни у випадках, визначених цим Законом, покладається на податковий орган у порядку, встановленому законом. При проведенні перевірки платника податку податковий орган має право надати запит, а платник податку зобов'язаний обґрунтувати рівень договірних цін або послатися на норми абзацу першого підпункту 1.20.1 цього пункту.

Висновок відповідача про реалізацію позивачем продукції пов'язаним особам за цінами, нижчими за звичайні понад 20 %, ґрунтуються на аналізі та співставленні умов контрактів, укладених ТОВ «РЗВА-Електрик» з ДП НАЕК «Енергоатом» за результатами участі в тендері на замовлення останнього щодо публічного способу продажу пристроїв електричних комплектних.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, за результатами конкурсних торгів 19.07.2012 між ДП НАЕК «Енергоатом» (покупець) та ТОВ «РЗВА-Електрик» (продавець) укладено договір поставки № 1116112290, за умовами якого постачальник зобов'язується поставити шафи КРУ-6 кВ для модернізації енергоблоку № 1 ВП «Хмельницька АЕС» ДП НАЕК «Енергоатом». Сума договору становить 19 441 932,00 грн., у т.ч. ПДВ - 3 240 322,00 грн. Ціна кожної одиниці продукції зазначена в специфікації (п.3.2 Договору).

За результатами конкурсних торгів 23.08.2012 між ДП НАЕК «Енергоатом» (покупець) та ТОВ «РЗВА-Електрик» (постачальник) укладено договір поставки № 1116112325, за умовами якого постачальник зобов'язується виготовити та поставити вимикачі ВР6В для реконструкції енергоблоків № 1, 2 ВП «Запорізька АЕС» ДП НАЕК «Енергоатом». Ціна договору становить 22 213 440,00 грн., у тому числі ПДВ - 3 702 240,00 грн.

За результатами конкурсних торгів 08.08.2012 між ДП НАЕК «Енергоатом» (покупець) та ТОВ «РЗВА-Електрик» (продавець) укладено договір поставки № 1116112306, за умовами якого постачальник зобов'язується виготовити та поставити вакуумний вимикач для позаблочного ремонту на ВП «Рівненська АЕС» ДП НАЕК «Енергоатом». Сума договору становить 72 000,00 грн., у тому числі ПДВ - 12 000,00 грн.

За результатами конкурсних торгів 13.08.2012 між ДП НАЕК «Енергоатом» (покупець) та ТОВ «РЗВА-Електрик» (продавець) укладено договір поставки № 1116112311, за умовами якого постачальник зобов'язується виготовити та поставити шафи КРУ-6 кВ для модернізації енергоблоку № 1 ВП «Южно-Українська АЕС» ДП НАЕК «Енергоатом». Сума договору становить 75 431 244,00 грн., у тому числі ПДВ - 12 571 874,00 грн.

За результатами конкурсних торгів 29.11.2012 між ДП НАЕК «Енергоатом» (покупець) та ТОВ «РЗВА-Електрик» (продавець) укладено договір поставки № 1116112402, за умовами якого постачальник зобов'язується виготовити та поставити вимикачі вакуумні з релейними відсіками для модернізації енергоблоку № 2 ВП «Рівненська АЕС» ДП НАЕК «Енергоатом». Сума договору становить 30 029 160,00 грн., у тому числі ПДВ - 5 004 860,00 грн.

За результатами конкурсних торгів 10.09.2012 між ДП НАЕК «Енергоатом» (покупець) та ТОВ «РЗВА-Електрик» (продавець) укладено договір поставки № 1116112349, за умовами якого постачальник зобов'язується виготовити та поставити шафи КРУ-6кВ для підвищення безпеки енергоблоку № 1 ВП «Южно-Українська АЕС» ДП НАЕК «Енергоатом». Сума договору становить 841 920,00 грн., у тому числі ПДВ - 140 320,00 грн.

За результатами конкурсних торгів 27.08.2012 між ДП НАЕК «Енергоатом» (покупець) та ТОВ «РЗВА-Електрик» (постачальник) укладено договір поставки № 1116112328, за умовами якого постачальник зобов'язується виготовити та поставити релейні шафи для реконструкції енергоблоку № 1 ВП «Запорізька АЕС» ДП НАЕК «Енергоатом». Сума договору становить 16 304 190,00 грн., у тому числі ПДВ - 2 717 365,00 грн.

За результатами конкурсних торгів 24.11.2011 між ДП НАЕК «Енергоатом» (покупець) та ТОВ «РЗВА-Електрик» (постачальник) укладено договір поставки № 1116111448, за умовами якого постачальник зобов'язується виготовити та поставити шафи КРУ 6кВ ВП «Южно-Українська АЕС» ДП НАЕК «Енергоатом». Сума договору становить 13 981 512,00 грн., у тому числі ПДВ - 2 230 252 грн.

За результатами конкурсних торгів 24.11.2011 між ДП НАЕК «Енергоатом» (покупець) та ТОВ «РЗВА-Електрик» (постачальник) укладено договір № 1116111449, за умовами якого постачальник зобов'язується виготовити та поставити шафи КРУ 6кВ ВП «Южно-Українська АЕС» ДП НАЕК «Енергоатом». Сума договору становить 24 480 624,00 грн., в тому числі ПДВ - 4 080 104,00 грн.

За результатами конкурсних торгів 17.11.2011 між ДП НАЕК «Енергоатом» (покупець) та ТОВ «РЗВА-Електрик» (постачальник) укладено договір поставки № 1116111434, за умовами якого постачальник зобов'язується виготовити та поставити вимикачі ВР6В для реконструкції енергоблоків № 1-4 ВП «Запорізька АЕС» ДП НАЕК «Енергоатом». Сума договору становить 35 644 500,00 грн., в тому числі ПДВ - 5 940 750,00 грн.

Згідно п.3.3 вказаних Договорів в ціну продукції включено витрати, пов'язані з виготовленням, проведенням технічної прийомки у відповідності до вимог до даного виду продукції, сертифікацією, упаковкою, маркуванням, доставкою вантажоодержувачу, навчанням персоналу та шефмонтажем.

Податковим органом при розрахунку звичайної ціни для реалізації позивачем продукції для пов'язаних осіб-нерезидентів та ТОВ «Високовольтний союз-Україна» визначено середній рівень націнки на продукцію, відвантажену позивачем для ДП НАЕК «Енергоатом» за вищевказаними господарськими договорами. При цьому, суб'єкт владних повноважень виходив з того, що такі товари є однорідними (ідентичними) відносно товарів, реалізованих пов'язаним особам, та мають схожі характеристики і складаються зі схожих компонентів.

Однак, вказаний висновок податкового органу є помилковим, з огляду на таке.

Відповідно до пп.14.1.80 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України ідентичні товари (роботи, послуги) - товари (роботи, послуги), що мають однакові характерні для них основні ознаки. При цьому, під ідентичними розуміються товари, що мають однакові ознаки з оцінюваними товарами, у тому числі такі, як: фізичні характеристики; якість та репутація на ринку; країна виробництва (походження); виробник.

Згідно пп.14.1.131 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України однорідні (подібні) товари (роботи, послуги) - товари (роботи, послуги), що не є ідентичними, але мають схожі характеристики і складаються із схожих компонентів, у результаті чого виконують однакові функції порівняно з товарами, що оцінюються, та вважаються комерційно взаємозамінними.

Для визначення товарів однорідними (подібними) враховуються такі ознаки: якість та ділова репутація на ринку; наявність торговельної марки; країна виробництва (походження); виробник; рік виробництва; новий чи вживаний; термін придатності.

В результаті співставлення відомостей щодо продукції, яка реалізовувалась ТОВ «РЗВА-Електрик» нерезидентам та ТОВ «Високовольтний союз-Україна» в перевіреному періоді, та продукції, що реалізовувалась позивачем для ДП НАЕК «Енергоатом» відповідно до вищевказаних договорів поставки, встановлено, що така продукція має відмінності як в найменуванні, так і в функціональних характеристиках, що підтверджується порівняльною таблицею виробів, які поставлялися для ДП НАЕК «Енергоатом» та іншим контрагентам в перевіреному періоді.

На підставі викладеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується із спростуванням судами попередніх інстанцій тверджень відповідача щодо заниження позивачем доходів на 26 439 727 грн. внаслідок реалізації продукції пов'язаним особам за цінами, нижчими за звичайні, більше 20 %.

Отже, посилання податкового органу на порушення позивачем положень пп.135.5.11 п.135.5 ст.135, пп.153.2.1, пп.153.2.3 п.153.2 ст.153 Податкового кодексу України є не обґрунтованими та безпідставними.

Колегія суддів також погоджується з висновком судів першої та апеляційної інстанцій, що строк позовної давності по виплаті дивідендів компанії «Ремістле Лімітед» не закінчився, а тому заборгованість по їх виплаті в розмірі 3 099 080 грн. не підпадає під визначення безповоротної фінансової допомоги, передбачене пп.14.1.257 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України. Оскільки така сума не збільшує розмір доходів ТОВ «РЗВА-Електрик», тому обов'язок щодо сплати податку на прибуток з суми даної заборгованості не виникає.

Щодо завищення задекларованих ТОВ «РЗВА-Електрик» показників у рядку 05 Декларацій (Витрати операційної діяльності) на суму 3 277 070 грн., колегія суддів зазначає.

Відповідно до абз. 2 пп.153.2.6 п.153.2 ст.153 Податкового кодексу України витрати, понесені у зв'язку з продажем/обміном товарів, виконанням робіт, наданням послуг пов'язаним з таким платником податку особам або за операціями з давальницькою сировиною, визнаються в розмірі, що не перевищує доходи, отримані від такого продажу/обміну.

Визначальним при наданні оцінки спірним правовідносинам в зазначеній частині адміністративного спору є встановлення факту пов'язаності позивача та контрагентів, яким реалізовувалась продукція, оскільки лише за наявності такої пов'язаності виникають підстави для застосування пп.153.2.6 п.153.2 ст.153 Податкового кодексу України.

Зважаючи на те, що документально пов'язаність позивача з наведеними контрагентами не підтверджено, відсутні підстави для застосування до даних правовідносин пп.153.2.6 п.153.2 ст.153 Податкового кодексу України, а відтак висновки податкового органу про завищення ТОВ «РЗВА-Електрик» витрат операційної діяльності на суму 3 277 070 грн. не є обґрунтованими та підлягають спростуванню.

Щодо висновків відповідача про завищення задекларованих ТОВ «РЗВА-Електрик» показників в рядку 06 Декларацій (Інші витрати) в розмірі 12 445 138 грн., слід зазначити наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 01.01.2012 між ТОВ «РЗВА-Електрик» (замовник) та ТОВ «Високовольтний союз-Україна» (виконавець) укладено договір надання послуг № 009Р, відповідно до якого виконавець зобов'язується здійснювати заходи, передбачені в п.2 Договору, спрямовані на забезпечення максимального завантаження виробничих потужностей замовника та досягнення максимального рівня продажу (укладення договорів на поставку) високовольтного обладнання в 2012 році.

Відповідно до п.5.1 Договору факт належного надання послуг за даним договором засвідчується актом надання послуг та звітом про надані послуги за 2012 рік, що підписується сторонами не пізніше 28.12.2012. В звіті враховуються всі послуги, надані за 2012 рік.

На виконання умов вказаного Договору сторонами 28.12.2012 підписано акт приймання-передачі наданих послуг, яким підтверджено надання виконавцем послуг, передбачених договором, зазначено, що детальний перелік наданих протягом 2012 року послуг вказано в звіті про надані послуги, який є додатком № 1 до даного акта.

Перелік договорів щодо продажу обладнання замовника, укладених останнім за допомогою виконавця в 2012 році, вказано в додатку № 2 до даного акта.

Загальна сума договорів щодо продажу обладнання замовника, укладених останнім за допомогою виконавця в 2012 році, складає 135 297 757,12 грн.

У відповідності до п.6.1 Договору винагорода, що підлягає до оплати виконавця, становить 7,25 % від суми договорів щодо продажу обладнання замовника, укладених останнім за допомогою виконавця в 2012 році, та становить 9 809 087,39 грн., крім того ПДВ - 1 961 817,48 грн.

Фактичне виконання ТОВ «Високовольтний союз-Україна» послуг, зазначених в акті приймання-передачі від 28.12.2012, підтверджено належними та допустимими доказами, які містяться в матеріалах справи.

Господарські договори, укладені на виконання договору № 009р від 01.01.2012, відображено в звіті виконавця ТОВ «Високовольтний союз-Україна», який є додатком до акта виконаних робіт від 28.12.2012, а проведення виконавцем переддоговірної роботи (попередні переговори з потенційними покупцями, підготовка комерційних пропозицій щодо обладнання, переписка, узгодження комерційних умов договору тощо) підтверджується дослідженими судами попередніх інстанцій письмовими доказами, які містять інформацію про зміст наданих послуг щодо збору та аналізу даних про майбутні закупівлі; підготовки, збору та подання документів, необхідних для подання тендерних пропозицій, ведення листування з тендерним комітетом, участі у процедурі розкриття тендерних пропозицій, забезпечення підписання договорів поставки.

Фактичне виконання ТОВ «Високовольтний союз-Україна» послуг за договором № 009Р від 01.01.2012 щодо проведення дослідження ринку, дослідження конкурентного середовища, здійснення розробки стратегій продажу, підтверджується звітами виконавця, листуванням із потенційними контрагентами тощо.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що обумовлені послуги ТОВ «Високовольтний союз-Україна», придбані позивачем в межах господарської діяльності, спрямовано на розширення ринку збуту виробленої продукції з метою отримання прибутку, а відтак сторнування податковим органом витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, та податкового кредиту за цим договором колегія суддів вважає необґрунтованим.

01.07.2012 між ТОВ «РЗВА-Електрик» (замовник) та ТОВ «Високовольтний союз-Україна» (виконавець) укладено договір про надання послуг № 061Р.

Відповідно до п.5.1 Договору факт належного надання послуг згідно з даним договором засвідчується актом надання послуг та звітом про надані послуги за липень-грудень 2012 року, що підписується сторонами не пізніше 28.12.2012, в якому перераховуються усі послуги, надані в період липень-грудень 2012 року.

Відповідно до п.6.1 Договору вартість послуг становить 6 % від суми реалізованого замовником протягом липня-грудня 2012 року обладнання, з метою забезпечення виробництва якого виконавцем надавались вищевказані послуги.

Додатком № 1 до договору № 061Р від 01.07.2012 сторонами погоджено список працівників ТОВ «Високовольтний союз-Україна», які безпосередньо надаватимуть послуги та мають право візувати документи, пов'язані з наданням послуг, зокрема: начальник та заступник начальника центру «Ретрофіт», інженери-конструктори 1, 2, 3 категорій, консультант з маркетингу.

28.12.2012 між ТОВ «РЗВА-Електрик» та ТОВ «Високовольтний союз-Україна» підписано акт приймання-передачі наданих послуг за договором № 061Р від 01.07.2012, яким підтверджено, що загальна сума реалізованого протягом липня-грудня 2012 року обладнання, з метою забезпечення виробництва якого виконавцем надавались послуги, складає 15 691 602,18 грн. Сума, що підлягає до оплати виконавцю, становить 941 496,13 грн., крім того ПДВ - 188 299,23 грн.

Судом встановлено, що станом на 01.07.2012 в структурі ТОВ «РЗВА-Електрик» була наявна служба головного конструктора; в структуру ТОВ «Високовольтний союз-Україна» станом на 01.07.2012 входить Центр «Ретрофіт» та конструкторський відділ.

Згідно Положення про Центр «Ретрофіт» ТОВ «Високовольтний союз-Україна» встановлено, що його основними задачами є супровід серійних виробів, доробка конструкторської документації серійних виробів на вимогу замовника, розробка конструкторської документації на елементи, модулі, комплекти монтажних частин з вакуумними вимикачами виробництва ТОВ «РЗВА-Електрик» з метою можливості використання останніх у високовольтному обладнанні кінцевих споживачів; оформлення договорів, узгодження опитувальних листів, відкриття заводських замовлень, погодження із замовником технічних параметрів вакуумних вимикачів, комплектів адаптації, розробка опитувальних листів на вищевказане обладнання для запуску у виробництво.

Відповідно до Положення про службу головного конструктора ТОВ «РЗВА-Електрик» її основними задачами є розробка конструкторської документації для виробництва нових взірців високовольтної апаратури; супровід серійних виробів та розробка конструкторської документації по укладених контрактах на серійні вироби; допомога підрозділу з продажу в формуванні техніко-комерційної пропозиції та технічної частини замовлення.

З огляду на наведене, суди попередніх інстанцій обґрунтовано дійшли висновку про наявність потреби позивача в укладенні договору № 061Р від 01.07.2012, оскільки послуги, які були отримані від Центру «Ретрофіт» ТОВ «Високовольтний союз-Україна», не здійснюються службою головного конструктора позивача.

Факт виконання вказаного договору підтверджується заводськими замовленнями, опитувальними листами, листуваннями з покупцями на предмет погодження технічних параметрів вакуумних вимикачів в розрізі конкретних господарських договорів.

Стосовно взаємовідносин позивача з ПП «Прайд-Трейд» колегія суддів зазначає.

16.03.2011 між ПП «Прайд-Трейд» (Експедитор) та ТОВ «РЗВА-Електрик» (Замовник) укладено договір про надання транспортно-експедиційний послуг з перевезення вантажів № 789, згідно умов якого експедитор зобов'язаний доставити автомобільним транспортом довірений йому вантаж. Перелік вантажу зазначається в заявках на конкретні перевезення. Розрахунки здійснюються шляхом переказу грошових коштів на розрахунковий рахунок експедитора в національній валюті України. Вартість перевезення вантажу зазначається в заявці на перевезення. Оплата експедитору за надані послуги здійснюється вантажовідправником в термін 7 днів з моменту доставки вантажу до місця, вказаного в перевізних документах на підставі виставленого експедитором рахунку на оплату. При здійсненні перевезень у міжнародному сполученні експедитор зобов'язаний надати акти виконаних робіт із зазначенням вартості транспортних послуг до та після кордону України.

Факт виконання вказаного договору підтверджується актами приймання-здачі робіт (надання послуг), міжнародними товарно-транспортними документами CMR та товарно-транспортними накладними. Оплату за транспортно-експедиційні послуги за податковими накладними здійснено позивачем в безготівковій формі, що підтверджується платіжними дорученнями.

Правомірність сформованих позивачем витрат на підставі договорів, по яких податковим органом встановлено безтоварність операцій по контрагентах ПП «Деметра», ТОВ «Вакад», ТОВ «Каскад Енерго», ТОВ «Мегаполісстрой», ТОВ «Електропрестиж», ТОВ «Техпромкомплект», ТОВ «ВКФ «Пожіновація», ПП фірма «Східоптторг», ТОВ «УР Електротехнічний ТД», колегія суддів зазначає.

Факт виконання договорів та фактичне проведення господарських операцій із вказаними контрагентами підтверджуються видатковими накладними, заявками-специфікаціями, податковими накладними, специфікаціями, рахунками-фактурами, довідками про взаєморозрахунки з постачальниками та доказами подальшого використання позивачем придбаних товарно-матеріальних цінностей у господарській діяльності.

Неможливість підтвердити відображення контрагентами сум податку на додану вартість у складі податкових зобов'язань, відсутність контрагента за юридичною адресою, неможливість проведення зустрічної звірки не є підставою для позбавлення позивача права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість, оскільки невиконання свого зобов'язання однією із сторін господарських відносин не може вважатись підтвердженням наявності мети ухилення від сплати податків та отримання податкової вигоди іншою стороною у випадку, коли останній виконав усі передбачені законом умови та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Такий висновок відповідає позиції Верховного Суду України, викладеній у його постановах від 09.09.2008 у справі № 21-500во08, від 01.06.2010 у справі № 21-573во10, постанові від 31.01.2011 у справі 21-47а10, а також узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у справі «БУЛВЕС» АД проти Болгарії» (заява № 3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22.01.2009 зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати податок на додану вартість вдруге, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватись між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту прав власності.

Згідно п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

При цьому, відповідно до пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Правовідносини, що виникають у зв'язку з формуванням платником податку на додану вартість податкового кредиту, регулюються ст. 198 Податкового кодексу України.

Так, п. 198.1 ст. 198 Кодексу визначено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п. 198.3 цієї ж статті податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Приписами п. 198.6 ст. 198 Кодексу передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначено п.1.2 ст. 1, п.2.1 ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995, згідно якого первинні документі - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Статтею 9 Закону України від 16.07.1999 № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Відповідно до даної статті, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

З наведеного вбачається, що наявність у платника податку (позивача у справі) виданих йому продавцями товару (робіт, послуг) податкових накладних, оформлених з дотриманням вимог чинного законодавства, і сплата податку на додану вартість продавцям (постачальникам) у складі вартості товару (послуг) є достатніми підставами для визначення податкового кредиту при реальному проведенні господарських операцій.

Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України).

Отже, досліджені судами попередніх інстанцій первинні документи розкривають зміст господарських операцій, підтверджують рух активів позивача та отримання ним реального результату в процесі господарської діяльності, тому колегія суддів вважає, що ТОВ «Високовольтний союз - РЗВА» правильно сформувало податковий кредит з податку на додану вартість та валові витрати відповідних періодів за результатом проведення господарських операцій із вказаними контрагентами з дотриманням вимог Податкового кодексу України.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України також не може погодитись із посиланнями відповідача на нікчемність укладених позивачем договорів, оскільки, надаючи оцінку господарським правовідносинам і безапеляційно вказуючи в акті перевірки на нікчемність правочинів, податковий орган виходить за межі своєї компетенції. Висновки про наявність мети укладання правочину, що порушує публічний порядок, може зробити лише суд в межах кримінально-процесуального провадження, що має наслідком винесення вироку суду щодо конкретних суб'єктів та набуття чинності таким вироком. Оскільки укладені між ТОВ «Високовольтний союз - РЗВА» та зазначеними суб'єктами господарювання договори не віднесено законом до нікчемних та відсутні судові рішення про визнання їх недійсними, наведене свідчить про передчасність висновків органу владних повноважень про наявність в діях позивача при укладанні господарських договорів ознак порушення публічного порядку, удаваності з метою приховання сплати податків третіх осіб, отримання податкової вигоди, порушення конституційних прав, невідповідність інтересам держави та суспільства.

Що стосується правомірності збільшення позивачу грошового зобов'язання з податку на прибуток іноземних юридичних осіб на загальну суму 11 219,21 грн., колегія суддів зазначає наступне.

ТОВ «РЗВА-Електрик» (замовник) 12.03.2012 укладено контракт № 6.4.2-1203 з фірмою «INTECH s.r.o.», Чеська Республіка (виконавець), відповідно до умов якого замовник доручає, а виконавець приймає на себе обов'язки по проведенню сервісного обслуговування листовигинальних машин ОРТІМА-100, ОРТІМА-160 згідно з технічною документацією. Загальна сума контракту - 5 822,00 євро. Сторонами контракту підписано акт виконаних робіт б/н від 24.05.2012, відповідно до якого виконавцем проведено сервісне обслуговування в повному обсязі на суму 5 822,00 грн., зазначено зміст та обсяг виконаних робіт.

Відповідно до п.160.1 ст.160 Податкового кодексу України будь-які доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, оподатковуються в порядку і за ставками, визначеними цією статтею.

За змістом вказаного контракту предметом правовідносин позивача та контрагента-нерезидента є надання послуг по сервісному обслуговуванню обладнання. Перерахування позивачем коштів за такі послуги нерезиденту не підпадає під поняття доходів, перелічених в підпунктах «а-ї» п. 160.1 ст. 160 Податкового Кодексу України.

Отже, отримані нерезидентом кошти не є доходом, який підлягає оподаткуванню за правилами, встановленими ст. 160 Податкового кодексу України, а тому донарахування податку на прибуток іноземних юридичних осіб та застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій є безпідставними.

Що стосується висновку податкового органу про порушення позивачем норм з регулювання обігу готівки, колегія суддів вважає необхідним зазначити.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за наслідками попередньої перевірки (акт від 20.01.2012 № 34/23-100/34704105) за проведення готівкових розрахунків з підзвітною особою без підтверджуючих документів та за видачу готівкових коштів під звіт без повного звітування щодо раніше виданих коштів до підприємства в тому самому періоді, який охоплено актом № 181/22-200/34704105 від 02.04.2013, було застосовано штрафні (фінансові) санкції податковим повідомленням-рішення від 31.01.2012 № 0000042343.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 16.07.2012 в адміністративній справі № 2а/1770/1529/2012, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 07.11.2012, рішення податкового органу в частині визначення штрафної санкції на суму 4 311,04 грн. скасовано.

Даними рішеннями, які набрали законної сили, встановлено, що висновки податкового органу про виплату працівникам ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 коштів під звіт у розмірі 17 249,94 грн. без їх звітування за раніше отримані кошти в сумі 289 грн., є безпідставними та спростовуються наявними доказами у справі.

Також судовим рішенням встановлено, що працівнику ОСОБА_7 були видані в період червень-серпень 2011 року кошти під звіт в розмірі 1 161,80 грн. без належного звітування за раніше отримані під звіт кошти на суму 4 грн.; правомірність штрафної санкції в частині вказаного порушення в сумі 294,45 грн. позивачем визнається та не оскаржується.

Відповідно до ч.1 ст.72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

За таких обставин висновки податкового органу про видачу грошових коштів під звіт без повного звітування щодо раніше виданих коштів ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 є безпідставними.

Крім цього, перевіркою встановлено несвоєчасне звітування отриманих під звіт коштів працівниками: ОСОБА_10 в сумі 136,00 грн.; ОСОБА_11 в сумі 296,52 грн.; ОСОБА_12 в сумі 480,00 грн. та 296,52 грн.; ОСОБА_13 в сумі 1 030,00 грн.; а також видачу готівкових коштів під звіт без повного звітування щодо раніше виданих коштів працівниками: ОСОБА_10 в сумі 2 318,40 грн.; ОСОБА_11 в сумі 5 123,48 грн.; ОСОБА_12 в сумі 1 689,48 грн.

При цьому, вказані висновки податкового органу ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку підприємства, підтверджуються даними оборотно-сальдової відомості, касової книги, видаткових та прибуткових касових ордерів. Будь-які доводи позивачем на спростування зазначених висновків судам першої та апеляційної інстанцій не наведено.

За встановлених обставин, судами попередніх інстанцій підтверджено вчинене позивачем перевищення строків використання виданої під звіт готівки в сумі 2 239,04 грн., відтак штрафну санкцію в сумі 559,76 грн. податковим органом застосовано правомірно. Крім того, судами підтверджено допущену позивачем видачу готівкових коштів під звіт без повного звітування щодо раніше виданих коштів, тому підстав для скасування рішення про застосування штрафної санкції в сумі 4 080,10 грн. колегія суддів не вбачає.

Правомірність рішень судів першої та апеляційної інстанцій про часткове задоволення позовних вимог доводами касаційної скарги не спростовується.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ч. 3 ст. 160, ст.ст. 210, 214, 215, 220, 223, 224, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області залишити без задоволення.

2. Постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 21.06.2013 та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 06.11.2013 у справі № 817/1544/13-а залишити без змін.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 - 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя(підпис)А.М. Лосєв Судді:(підпис)Л.І. Бившева (підпис) Т.М. ШипулінаЗ оригіналом згідно