Ухвала суду № 39345793, 04.06.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"04" червня 2014 р. м. Київ К/9991/34376/11

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого - Шипуліної Т.М.,

суддів: Бившевої Л.І., Лосєва А.М.

розглянула у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Полтаві на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 07.02.2011 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 24.05.2011 по справі №2а-6844/10/1670 за позовом Відкритого акціонерного товариства «Полтавський автоагрегатний завод» до Державної податкової інспекції у місті Полтаві про визнання протиправними та скасування рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т.М., перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія

В С Т А Н О В И Л А:

На розгляд суду передано вимоги Відкритого акціонерного товариства «Полтавський автоагрегатний завод» (далі - ВАТ «Полтавський автоагрегатний завод», позивач) до Державної податкової інспекції у місті Полтаві (далі - ДПІ у м. Полтаві, відповідач) про визнання недійсними рішень від 15.02.2010 №0000092202/0, від 14.04.2010 №0000092202/1, від 05.07.2010 №0000092202/2, від 13.09.2010 №0000092202/3 про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 227045,20грн.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 07.02.2011, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 24.05.2011, позовні вимоги задоволено частково: визнано протиправними та скасовано рішення від 15.02.2010 №0000092202/0, від 14.04.2010 №0000092202/1, від 05.07.2010 №0000092202/2, від 13.09.2010 №0000092202/3 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в частині нарахування ВАТ «Полтавський автоагрегатний завод» штрафних (фінансових) санкцій за порушення позивачем порядку здійснення розрахунків в іноземній валюті по імпортному контракту №589/5035612-8-09 від 01.07.2008, укладеному з компанією «TEBOWAMGPsrlSuccursalediManno» (Швейцарія) за період з 24.06.2009 по 02.07.2009 та в частині нарахування ВАТ «Полтавський автоагрегатний завод» штрафних (фінансових) санкцій за позивачем порушення порядку здійснення розрахунків в іноземній валюті по імпортному контракту 309 кт-07 від 12.12.2007, укладеному з ВАТ «Ангарський завод каталізаторів та органічного синтезу» за період з 05.08.2008 по 20.09.2008. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, ДПІ у м. Полтаві 07.06.2011 звернулась з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, який ухвалою від 07.07.2011 прийняв її до свого провадження.

В касаційній скарзі відповідач просив скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 07.02.2011 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 24.05.2011, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, зокрема, статті 159 Конституції України, статей 2, 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», статті 4 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність», підпунктів 1.1, 3.3 Інструкції про порядок здійснення контролю й отримання ліцензій за експортними, імпортними та лізинговими операціями, затвердженої постановою правління Національного Банку України від 24.03.1999 №136 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 28.05.1999 за №338/3631, статей 7, 9, 159 Кодексу адміністративного судочинства України.

Перевіривши матеріалами справи наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що уповноваженими особами ДПІ у м. Полтаві було проведено планову виїзну документальну перевірку ВАТ «Полтавський автоагрегатний завод» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2008 по 30.09.2009, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2008 по 30.09.2009, за результатами якої було складено акт від 04.02.2010 №749/23-5/00232124.

На підставі вказаного акта перевірки податковим органом було прийнято рішення від 15.02.2010 №0000092202/0 про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 227045,20грн.

За наслідками адміністративного узгодження вказаної суми штрафних санкцій податковим органом прийнято рішення від 14.04.2010 №0000092202/1, від 05.07.2010 №0000092202/2, від 13.09.2010 №0000092202/3 про застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Фактичною підставою для застосування до позивача штрафних санкцій став висновок податкового органу про порушення ВАТ «Полтавський автоагрегатний завод» вимог статті 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» при виконанні наступних імпортних контрактів: №05-17-08-ВЄД від 31.01.2008, укладеного з ВАТ «Каменськ-Уральський завод по обробці кольорових металів (Російська Федерація) - прострочена дебіторська заборгованість (2 дні) в сумі 7420 російських рублів (1677,44грн.); №589/5035612-8-09 від 01.07.2008, укладеного з компанією «TEBOWA - MGP srl Succursale di Manno» (Швейцарія) - прострочена дебіторська заборгованість (69 днів) в сумі 107200,00євро (1077199,20грн.); №309 кт-07 від 12.12.2007, укладеного з ВАТ «Ангарський завод каталізаторів та органічного синтезу» (Російська Федерація) - прострочена дебіторська заборгованість (47 днів) в сумі 138915,00 російських рублів (28758,18грн.).

З матеріалів справи вбачається, що між ВАТ «Полтавський автоагрегатний завод» та компанією «TEBOWAMGPsrlSuccursalediManno» (Швейцарія) 01.07.2008 було укладено контракт №589/5035612-8-09 щодо поставки комплексу для лиття під тиском.

На виконання умов даного контракту позивачем 29.07.2008 було здійснено попередню оплату за товар в сумі 107200євро, про що свідчить платіжне доручення №77 від 29.07.2008 та граничний термін поставки по якому настав 26.01.2009.

Відповідно до частини першої статті 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 90 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики.

На виконання вищевказаної норми Закону ВАТ «Полтавський автоагрегатний завод» отримало висновок Міністерства економіки України №23 щодо продовження строків розрахунків за імпортною зовнішньоекономічною операцією на суму 107200 євро з 26.01.2009 до 26.03.2009 та висновок Міністерства економіки України №173 щодо продовження строків розрахунків за імпортною зовнішньоекономічною операцією на суму 107200євро з 26.03.2009 до 25.04.2009.

Таким чином, станом на 25.04.2009 у позивача виникла прострочена дебіторська заборгованість в сумі 107200євро.

На момент проведення перевірки позивачем було надано вантажну митну декларацію типу ІМ-40 за №5446 від 02.07.2009 по поставці згідно контракту №589/5035612-8-09, у зв'язку із чим податковий орган дійшов висновку, що позивачем пропущено фактичні терміни поставки.

З акту перевірки вбачається, що за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності за період з 25.04.2009 по 02.07.2009 до позивача було застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 222980,23грн.

При цьому відповідач виходив з того, що моментом (датою) здійснення імпорту є завершення оформлення ВМД (типу ІМ-40 «імпорт») і посилалася на пункт 1 Положення про вантажну митну декларацію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.06.1997 №574, пунктів 1.1, 3.3 Інструкції про порядок здійснення контролю й отримання ліцензії за експортними, імпортними та лізинговими операціями, затвердженої постановою Національного Банку України від 24.03.1999 №136 та статей 2, 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».

Однак, суди, задовольняючи позовні вимоги в частині визнання протиправними та скасуючи рішення від 15.02.2010 №0000092202/0, від 14.04.2010 №0000092202/1, від 05.07.2010 №0000092202/2, від 13.09.2010 №0000092202/3 про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій в частині нарахування ВАТ «Полтавський автоагрегатний завод» штрафних (фінансових) санкцій за порушення порядку здійснення розрахунків в іноземній валюті по імпортному контракту №589/5035612-8-09 від 01.07.2008, укладеному з компанією «TEBOWAMGPsrlSuccursalediManno» (Швейцарія) за період з 24.06.2009 по 02.07.2009, а також скасовуючи вказані рішення в частині нарахування ВАТ «Полтавський автоагрегатний завод» штрафних (фінансових) санкцій за порушення порядку здійснення розрахунків в іноземній валюті по імпортному контракту 309 кт-07 від 12.12.2007, укладеному з ВАТ «Ангарський завод каталізаторів та органічного синтезу» за період з 05.08.2008 по 20.09.2008 виходили з того, що Закон України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» не вказує на те, з якого моменту вважається здійсненою поставка імпортного товару. А тому визначення цього моменту слід здійснювати із застосуванням норм інших нормативно-правових актів, що регулюють операції з поставки товарів, зокрема, у зовнішньоекономічній діяльності.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» імпорт (імпорт товарів) - купівля (у тому числі з оплатою в негрошовій формі) українськими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності в іноземних суб'єктів господарської діяльності товарів з ввезенням або без ввезення цих товарів на територію України, включаючи купівлю товарів, призначених для власного споживання установами та організаціями України, розташованими за її межами. Момент здійснення експорту (імпорту) - момент перетину товаром митного кордону України або переходу права власності на зазначений товар, що експортується чи імпортується, від продавця до покупця.

Статтею 6 Митного кодексу України встановлено, що межі митної території України є митним кордоном України. Митний кордон України збігається з державним кордоном України.

Статтею 43 Митного кодексу України передбачено, що митний контроль здійснюється при ввезенні товару на митну територію України (фактичний перетин митного кордону) і починається з моменту перетин}' товаром митного кордону.

Приймаючи рішення, суди попередніх інстанцій обґрунтовано зауважили, що виходячи з пріоритетності норм Закону над нормами підзаконного нормативно-правового акта, які містяться в Положенні про вантажну митну декларацію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.06.1997 №574 та Інструкції про порядок здійснення контролю й отримання ліцензії за експортними, імпортними та лізинговими операціями, затвердженої постановою Національного Банку України від 24.03.1999 №136, моментом здійснення імпорту товару є момент надходження його на митну територію України.

Судами встановлено, що відповідно до міжнародної товарно-транспортної накладної №272079 товар (комплекс для лиття під тиском) надійшов на митну територію України 24.06.2009. Даний факт підтверджується відтиском штампу «Під митним контролем» Чопської митниці.

Отже, висновок судів попередніх інстанцій пре те, що моментом здійснення імпорту товару є момент (день) його надходження на митну територію України та що такий день не включається в загальний строк прострочення, тобто в 90-ненний строк, передбачений Законом України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» є правильним. З матеріалів справи вбачається, що між ВАТ «Полтавський автоагрегатний завод» та ВАТ «Ангарський завод каталізаторів і органічного синтезу» 12.12.2007 було укладено договір поставки №309 кт-07.

Згідно пункту 1.1 вказаного договору його предметом є поставка вуглеводневої фракції типу «Синтин». Пунктом 3.1 договору передбачено, що оплата за товар проводиться шляхом перерахування авансового платежу розмірі 100% його вартості протягом п'яти банківських днів з моменту отримання рахунку. На виконання вказаної норми договору, ВАТ «Ангарський завод каталізаторів і органічного синтезу» на адресу позивача було направлено рахунок-фактуру №32 від 18.06.2008. Граничний термін поставки товару за договором - 04.08.2008.

З огляду на те, що ВМД типу ІМ-40 позивачем було оформлено 20.09.2008, податковий орган дійшов висновку щодо порушення ВАТ «Полтавський автоагрегатний завод» встановленого строку розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, і за період з 05.08.2008 по 20.09.2008 підприємству було нараховано пеню за 47 днів прострочення в розмірі 0,3% від суми дебіторської заборгованості за кожен день порушення.

Однак, приймаючи рішення, суди вірно вказали про те, що відповідно до ПД №806000003/8/006391 товар (вуглеводнева фракція типу «Синтин») надійшов на митну територію України 05.08.2008, що підтверджується відтиском штампа «Під митним контролем» Куп'янської митниці, а тому висновок ДПІ у м. Полтаві про недотримання позивачем строків розрахунків за імпортною зовнішньоекономічною операцією (договір поставки №309 кт-07 від 12.12.2007) на 47 днів з 05.08.2008 по 20.09.2008 є частково необгрунтованим, а рішення від 15.02.2010 №0000092202/0, від 14.04.2010 №0000092202/1, від 05.07.2010 №0000092202/2, від 13.09.2010 №0000092202/3 про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій підлягають визнанню протиправними та частковому скасуванню щодо нарахування ВАТ «Полтавський автоагрегатний завод» штрафних (фінансових) санкцій за порушення порядку здійснення розрахунків в іноземній валюті по імпортному контракту 309 кт-07 від 12.12.2007, укладеному з ВАТ «Ангарський завод каталізаторів та органічного синтезу» за період з 05.08.2008 (момент ввезення товару на митну територію України) по 20.09.2008 (дата оформлення ВМД).

Доводи касаційної скарги зазначених висновків суду не спростовують і не дають підстав для висновку, що судами попередніх інстанцій при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 210, 2201, 223, 224, 230, 231, частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

У Х В А Л И Л А:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Полтаві залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 07.02.2011 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 24.05.2011 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, на підставі та у строки, передбачені статтями 235 - 238, 240 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: ___ Т.М. Шипуліна

Судді: ___ Л.І. Бившева

___ А.М. Лосєв