Ухвала суду № 39345753, 29.05.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 травня 2014 року м. Київ К/9991/49918/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Федорова М.О.

суддів: Островича С.Е.

Степашка О.І.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 19.04.2011 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 18.07.2011

у справі № 2а-1670/1487/11

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ОС-Нафта"

до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ОС-Нафта" звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 19.04.2011 позовні вимоги задоволено.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 18.07.2011 постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 19.04.2011 залишено без змін.

Не погоджуючись з зазначеним рішеннями суду першої та апеляційної інстанції, відповідач оскаржив їх в касаційному порядку. В скарзі просить скасувати оскаржувані рішення, ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Касаційна скарга вмотивована тим, що судами першої та апеляційної інстанцій при вирішення спору по даній справі порушено норми матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційну скаргу слід відхилити з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем було проведено документальну невиїзну перевірку податкових декларацій з ПДВ ТОВ "ОС-Нафта", поданих за квітень та травень 2010 року; за результатами якої складено акт № 253/15-322 від 29.06.2010.

В ході вказаної перевірки виявлено порушення позивачем п.п. 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» що призвело до занижено податок на додану вартість на суму 160 376 грн. 87 коп., в т.ч.: за квітень 2010 року - в сумі 142 078 грн. 87 коп., за травень 2010 року - в сумі 18 298 грн.

За наслідками висновків вищезазначеного акту відповідачем було прийнято прийнято податкове повідомлення - рішення № 0005081502/0/2303, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 206 660 грн. 13 коп.

Судами попередніх інстанцій встановлено та вбачається з матеріалів справи, що між ТОВ "ОС-Нафта" (Покупець) та ТОВ "Пейд" (Постачальник) 18.03.2010 року було укладено договір поставки нафтопродуктів № БД 18/03- 2.

Крім того, між ТОВ "ОС-Нафта" (Покупець) та ПП "Анлайт" (Продавець) 26.05.2010 року було укладено договір № А-26-05-1

До матеріалів справи надані докази виконання вказаних договорів, а саме первинні бухгалтерські та податкові документи, виписані відповідно до п.9.2. ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансової звітності в Україні» та п.2.4. ст.2 «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку». Таким чином, судами встановлено, що податкові накладні, отримані в перевірений період від контрагента ТОВ «Пейд» позивач враховував при формуванні податкового кредиту з ПДВ.

Відповідно до приписів п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», в редакції на час правовідносин, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 6.1 ст. 6 та ст. 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит згідно п.п.7.5.1 п.7.5. ст.7 цього Закону вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека); або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Судами встановлено, що на момент укладення угод між позивачем та ТОВ «Пейд» і ПП "Анлайт", а також на час виконання цієї угоди, згідно документів, наявних в матеріалах справи, сторони були наділені належною господарською компетенцією, знаходилися в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України, жодних рішень компетентних органів, які б свідчили про відсутність у них відповідної правоздатності відповідачем не надано.

Колегія суддів бере до уваги, що відповідно до довідки Кременчуцької ОДПІ від 12.11.2010 року № /23- 209/36931066 "Про результати позапланової виїзної перевірки ТОВ "ОС-Нафта" згідно повторних скарг до ДПА у Полтавській області на податкові повідомлення - рішення № 0005081502/0/2303 від 15.07.2010 року, № 0005081502/1/3249 від 29.09.2010 року з усіх питань оскарження за період квітень - травень 2010 року" товар, придбаний позивачем у ТОВ "Пейд" та ПП "Анлайт" був оприбуткований на підприємстві та використаний у господарській діяльності ТОВ "ОС-Нафта"; порушень по взаємовідносинах з вказаними контрагентами не встановлено.

Крім того, у вказаній довідці відповідачем зазначено, що згідно системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України ТОВ "Пейд" та ПП "Анлайт" задекларували податкове зобов'язання на суми ПДВ 142 078 грн. 88 коп. та 18 298 грн. відповідно.

Таким чином, виходячи з вище викладеного, податковий орган не надав суду належних та допустимих доказів про відсутність фактичного виконання позивачем господарських операцій за спірними правочинами, про відсутність витрат позивача у спірних правовідносинах, про наявність взаємопов'язаності позивача та контрагентами позивача, про несумість предмету спірного правочину з напрямом господарської діяльності позивача, про відсутність використання позивачем отриманих товарів, що зумовлює необґрунтованість висновку суб'єкта владних повноважень про нікчемність правочинів або невідповідності закону вчинених за ними господарських операцій.

Враховуючи вищевикладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що касаційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 19.04.2011 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 18.07.2011 у справі № 2а-1670/1487/11 слід відхилити, а судові рішення залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 2201, 221, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області відхилити.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 19.04.2011 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 18.07.2011 у справі № 2а-1670/1487/11 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-2392 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий М.О. ФедоровСудді С.Е. Острович О.І. Степашко