Рішення № 3934539, 03.06.2009, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.06.09 Справа № 27/139/09-28/215/09

Суддя Яцун О.В.

За позовом: Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Запоріжгаз», м.Запоріжжя

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Якимівський завод керамічних виробів», м.Запоріжжя

Суддя О.В. Яцун

Представники:

від позивача: Надточий О.М. –представник на підставі довіреності №08/23 від 05.01.2009р.

від відповідача: Никифоров М.А. –представник на підставі довіреності №62 від 28.04.2009р.

20.03.2009р. позивачем заявлені вимоги про стягнення з ТОВ «Якимівський завод керамічних виробів»377721грн.74коп. основного боргу на підставі договору на постачання природного газу №110238 від 02.10.07р., 25694грн.90коп. пені, 26440грн.52коп. штрафу, 22730грн.29коп. інфляційних втрат та 3222грн.85коп. 3% річних за неналежне виконання умов договору.

Розпорядженням в.о. голови господарського суду Запорізької області від 18.05.2009р. №382 у зв’язку із закінченням повноважень судді Дроздової С.С., справу №27/139/09 передано на розгляд судді Яцун О.В.

Ухвалою суду від 18.05.2009р. справу №27/139/09 прийнято до свого провадження суддею Яцун О.В., справі присвоєно номер 27/139/09-28/215/08, судове засідання призначено на 03.06.2009р.

За клопотанням представників сторін розгляд справи здійснювався без застосування засобів фіксації судового процесу.

Представник позивача наполягає на задоволені позовних вимог з підстав, що зазначені в позові.

Представник відповідача суму основного боргу 377721грн.74коп. визнав. Разом з тим, додатково повідомив, що підприємство відповідача починаючи з літа 2008р. знаходиться в скрутному фінансовому стані, на підставі чого просить в задоволені вимог щодо стягнення штрафних санкцій, інфляційних втрат та 3% річних відмовити. Також представник відповідача просив реструктуризувати заборгованість.

У відповідності до ст.85 ГПК України представникам сторін за їх згодою було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши представників сторін, вивчивши матеріали справи, суд встановив,

Правовідносини сторін є господарськими.

Згідно з ч.І ст.175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов’язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов’язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку. Майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно зі ст.193 ГК України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Як свідчать надані до суду документи, 02.10.2007р. між ВАТ по газопостачанню та газифікації «Запоріжгаз»(постачальник) та ТОВ «Якимівський завод керамічних виробів»(покупець) було укладено договір на постачання природного газу №110238 , за умовами якого постачальник зобов’язується передати покупцю в період з 02.10.2007р. по 31.12.2007р. природний газ, а покупець зобов’язується прийняти та платити газ на умовах даного договору.

Пунктом 3.2 договору сторони встановили, що кількість газу, поставленого покупцю, підтверджується щомісячними актами приймання-передачі газу, які підписуються постачальником та покупцем.

Пунктом 3.3 договору сторони встановили, що Акти прийому-передачі газу є підставою для остаточних розрахунків.

Згідно з п.6.1 договору оплата за природний газ проводиться покупцем грошовими коштами в такому порядку: перша оплата в розмірі 50% від вартості запланованих місячних обсягів проводиться не пізніше ніж за 7 банківських днів до початку місяця поставки газу; послідуюча оплата в розмірі 50% проводиться до 13-го числа місяця постачання природного газу. Остаточний розрахунок здійснюється на підставі акту приймання-передачі газу (за звітний місяць) до 10 числа місяця, наступного за звітним.

Протягом 2007-2008р. сторони підписали ряд додаткових угод до договору на постачання природного газу №110238 від 02.10.2007р.

На виконання умов договору позивач протягом січня –грудня 2008р. здійснив поставку відповідачу природного газу в обсязі 1279,22 тис.м куб. на загальну суму 1928787грн.20коп., про що свідчить акти прийому-передачі природного газу за спірний період.

Однак, відповідач договірних зобов'язань належним чином не виконав, оплату за отриманий природний газ у встановлений договором строк, в повному обсязі не здійснив, сплатив лише 1.551.065грн.46коп., чим порушив умови договору.

В зв’язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору сума заборгованості за договором складає 377721грн.74коп.

Факт наявності заборгованості у розмірі 377721грн.74коп. підтверджується матеріалами справи.

Глава 50 ЦК України передбачає підстави та умови припинення зобов'язання. Зобов'язання відповідача щодо сплати отриманого природного газу не припинено.

На день розгляду спору відповідач зобов’язання за договором в повному обсязі не довів, тому вимоги позивача про стягнення заборгованості у сумі 377721грн.74коп. суд визнає документально підтвердженими, нормативно обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

За неналежне виконання відповідачем умов договору позивачем заявлена вимога про стягнення з ТОВ “Якимівський завод керамічних виробів” 25694грн90коп. пені та 26440грн.52коп. штрафу.

Відповідно до ст. 611 ЦК одним з наслідків порушення зобов’язань є сплата неустойки, розмір якої встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Пунктом 7.2 договору №110238 від 02.10.2007р. зазначено, що у разі несплати або несвоєчасної оплати за спожитий газ у строки, зазначені у п.6.1 Договору, Покупець сплачує на користь Постачальника крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період за який сплачується пеня, за кожен день прострочення платежу, а за прострочення платежу понад 30 днів додатково сплачує штраф у розмірі 7% від суми простроченого платежу.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку сума пені за період прострочення з 10.02.2008р. по 17.03.2008р. складає 25694грн.90коп., сума штрафу за вказаний період складає –26440грн.52коп.

Дані вимоги заявлена позивачем обґрунтовано і підлягають задоволенню.

За порушення відповідачем грошового зобов’язання, позивачем заявлені вимоги про стягнення 22730грн.29коп. інфляційних втрат та 3222грн.85коп. 3% річних.

У відповідності до ст.625 ЦК України, боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, за вимогою кредитора зобов'язаний оплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо законом чи договором не встановлений інший розмір відсотків.

Відповідно до розрахунку позивача сума інфляційних втрат за період з лютого 2008р. по лютий 2009р. складає 22730грн.29коп., сума 3% річних за період з 10.02.2008р. по 17.03.2009р. складає 3222грн.85коп.

Факт прострочення матеріалами справи доведений.

Таким чином, вимоги про стягнення інфляційних втрат та річних документально підтверджені, нормативно обґрунтовані і підлягають задоволенню.

Заперечення відповідача щодо стягнення штрафних санкцій, інфляційних втрат та 3% річних судом до уваги не приймаються, оскільки факт неналежного виконання умов договору матеріалами справи доведений.

До того ж, п.3 ст. 83 ГПК України передбачено, що господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов’язання.

Виходячи з вищенаведеної норм, зменшенню підлягають тільки вимоги щодо стягнення неустойки (штрафу, пені), а не інфляційних втрат та 3% річних.

Разом з тим, відповідач виняткових випадків щодо зменшення розміру неустойки суду не надав.

Також, клопотання відповідача про розстрочку виконання судового рішення залишено без задоволення, оскільки відповідач документально не підтвердив наявність обставин, що ускладнює виконання рішення.

Судові витрати відносяться на відповідача, оскільки спір виник з його вини.

Керуючись ст.ст.44, 49, 82-85 ГПК України, ст.526,611,625 ЦК України, ст. ст. 175, 193 ГК України суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Якимівський завод керамічних виробів»(72500, Запорізька область, смт. Якимівна, вул. М.Патріотів, 62, п/р 26001142777701 філії «ЗРУ ВАТ «Фінанси та кредит», МФО 313731, код ЄДРПОУ 22128456) на користь Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Запоріждгаз»(69035, м.Запоріжжя, вул. Заводська, 7, п/р 260061301000497) філії ЗОУ ВАТ «державний ощадний банк України»м.Запоріжжя, МФО 313957, код ЄДРПОУ 03345716) 377721(триста сімдесят сім тисяч сімсот двадцять одна)грн. 74коп. основного боргу, 25694(двадцять п’ять тисяч шістсот дев’яносто чотири)грн.90коп. пені, 26440(двадцять шість тисяч чотириста сорок)грн.52коп. штрафу, 22730(двадцять дві тисячі сімсот тридцять)грн.29коп. інфляційних втрат, 3222(три тисячі двісті двадцять дві)грн.85коп. 3% річних, 4558(чотири тисячі п’ятсот п’ятдесят вісім)грн.10коп. державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Суддя О.В. Яцун

Рішення підписано: 04 червня 2009р.