Рішення № 3934394, 09.06.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 44/175

09.06.09

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Будгруп М”

До Товариства з обмеженою відповідальністю “Мостобудівельна компанія

МСУ”

про стягнення 1 419 709,33 грн.

Суддя Чеберяк П.П.

Представники:

від позивача Швачко І.І.- представник

від відповідача Коротич А.В. представник

Рішення прийняте 09.06.2009p., оскільки в судовому засіданні 03.04.2009 р. розгляд справи відкладався у відповідності до п. 1 ст. 77 ГПК України, в судовому засіданні 21.05.2009 р. оголошено перерву в порядку ч. 3 ст. 77 ГПК України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Будгруп М” (далі - позивач) звернулось до господарського суду міста Києва із позовною заявою про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю “Мостобудівельна компанія МСУ” (далі –відповідач) 1 419 709,33 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 16.03.2009 року порушено провадження та призначено розгляд справи на 03.04.2009 року.

Представник позивача в судовому засіданні надав усні пояснення по суті заявленого позову, підтримав позовні вимоги з підстав, викладених в позовній заяві за вих. № 21/01-09 від 21.01.2009 р., та просив суд задовольнити їх в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні позов визнав частково у розмірі 1 155 983,40 грн. осново боргу, та просив суд відстрочити виконання рішення на термін до 9 місяців.

Розглянувши подані сторонами матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

03.01.2008 р. між позивачем та відповідачем було укладено договір поставки № 10/01-2008 (далі –договір), за умовами якого позивач зобов’язався поставити у власність відповідача залізобетонні конструкції (далі –продукцію), а відповідач зобов’язався прийняти та оплатити продукцію в порядку та на умовах, передбачених договором.

Відповідно до п. 1.2. договору найменування, кількість та асортимент продукції зазначаються сторонами в специфікаціях до договору.

Згідно з п. п. 2.1., 2.2. договору ціна продукції відображається в специфікаціях до договору. Загальна вартість договору складає суму підписаних специфікацій до договору.

В порядку п. 2.5. договору відповідач зобов’язався протягом 5 банківських днів з моменту підписання відповідної специфікації до договору здійснювати попередню оплату за продукцію в розмірі 50 % від вартості продукції, зазначеної в специфікації.

Відповідно до п. 2.6. договору кінцева оплат продукції здійснюється відповідачем протягом 3 банківських днів з моменту отримання продукції.

Як вбачається зі змісту п.п. 4.3., 4.4. договору приймання товару здійснюється згідно з товаросупровідними документами (накладними).

На виконання умов договору позивач поставив відповідачеві продукцію загальною вартістю 2 175 983,00 грн., а відповідач прийняв вказану продукцію в повному обсязі, що підтверджується підписаними сторонами видатковими накладними № РН-0000005 від 23.01.2008 р., № РН-0000066 від 29.02.2008 р., № РН-0000098 від 31.03.2008 р., № РН-0000105 від 31.03.2008 р., № РН-0000126 від 16.04.2008 р., № РН-0000142 від 30.04.2008 р., № РН-0000145 від 30.05.2008 р., № РН-0000173 від 20.06.2008 р., довіреностями серії ЯОЛ № 459818 від 08.01.2008 р., серії ЯОЛ № 459897 від 06.03.2008 р., серії ЯОЛ № 459951 від 16.04.2008 р., серії ЯОЮ № 556377 від 30.05.2008 р. та визнається відповідачем (заява про часткове визнання позову та відстрочку виконання рішення б/н від 21.05.2009 р.).

В порушення умов договору відповідач частково сплатив за поставлену продукцію у розмірі 770 000,00 грн., що підтверджується банківськими виписками про операції за 19.03.2008 р., 15.05.2008 р., 30.05.2008 р., 29.08.2008 р., 28.11.2008 р., 22.12.2008 р.

06.11.2008 р. між позивачем та товариством з обмеженою відповідальністю “Будмонополія” було укладено договір уступки права вимоги № 06/11-2008, за яким до останнього перейшло право вимоги виконання грошового зобов’язання по договору у розмірі 250 000,00 грн.

Таким чином, станом на момент подання позовної заяви у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість за договором у розмірі 1 155 983,00 грн.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов’язків.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб‘єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов‘язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст. 526 Цивільного кодексу України, де встановлено, що зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання) є порушенням цього зобов’язання.

Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов’язання настають наслідки, передбачені договором або законом.

Статтею 230 ГК України визначено що порушення зобов’язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня).

З урахуванням вимог Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” пеня обчислюється, виходячи з подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня.

Відповідно до ч.6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

В порядку п. 5.1. договору у разі несвоєчасної оплати продукції відповідач зобов’язався сплатити позивачеві пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період невиконання зобов’язання по оплаті відповідачем, за кожен день прострочення платежу від несплаченої суми.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача пені в сумі 172 675,64 грн. підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних в сумі 24 054,77 грн. та інфляційних втрат в сумі 66 995,92 грн. підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства та організації мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

Згідно ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог та заперечень, покладається на сторону.

Враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача, позов визнається обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України державне мито у сумі 14 197,09 грн. та витрати позивача на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118,00 грн. підлягають стягненню з відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 610 - 612, 625, 626, 629, 712 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 230, 232 Господарського кодексу України, ст. ст. 1, 2 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” та ст. ст. 1, 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва –

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю ”Мостобудівельна компанія МСУ” (03148, м. Київ, вул. Жмеринська, 22, код ЄДРПОУ 03449901) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Будгруп М” (49000, Дніпропетровська область, м. Дніпропетровськ, вул. Ударників, 42-Т, код ЄДРПОУ 33613578) 1 155 983 (один мільйон сто п’ятдесят п’ять тисяч дев’ятсот вісімдесят три) грн. 00 коп. основного боргу, 172 675 (сто сімдесят дві тисячі шістсот сімдесят п’ять) грн. 64 коп. пені, 66 995 (шістдесят шість тисяч дев’ятсот дев’яносто п’ять) грн. 92 коп. інфляційних втрат, 24 054 (двадцять чотири тисячі п’ятдесят чотири) грн. 77 коп. трьох процентів річних, 14 197 (чотирнадцять тисяч сто дев’яносто сім) грн. 09 коп. державного мита і 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя П.П.Чеберяк

Дата підписання рішення 09.06.2009р.