Рішення № 3934337, 12.05.2009, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.05.09 Справа № 20/89/09

Суддя Гандюкова Л.П.

м.Запоріжжя Справа № 20/89/09

За позовом Дочірнього підприємства “Херсонський облавтодор” Відкритого акціонерного товариства “Державна акціонерна компанія “Автомобільні дороги України”, м. Херсон

до Товариства з обмеженою відповідальністю “Запоріжінвестбуд”, м. Запоріжжя

про стягнення суми 72 202,10 грн.

Суддя Гандюкова Л.П.

Представники:

Від позивача –Погорецький О.І. (довіреність № 603 від 02.04.2009р.);

Федоришина Н.О. (довіреність № 553 від 08.01.2009р.);

Від відповідача –Сєрьожечкін О.В. (довіреність №4 від 07.07.2008р.);

СУТНІСТЬ СПОРУ:

Заявлений позов про стягнення з ТОВ “Запоріжінвестбуд” на користь Дочірнього підприємства “Херсонський облавтодор” ВАТ “Державна акціонерна компанія “Автомобільні дороги України” суми 72 202,1 грн. боргу за договором № 19/03 на благоустрій магазину АТБ мкр. Генерала Васильєва, 2-А в м. Армянськ від 19.03.2008р.

Ухвалою господарського суду від 16.03.2009р. позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі № 20/89/09, судове засідання призначено на 08.04.2009р. Ухвалою суду від 08.04.2009р. на підставі ст.77 ГПК України розгляд справи відкладено на 12.05.2009р.

12.05.2009р. справу розглянуто, за згодою сторін оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Позивач надав заяву про уточнення, згідно з якою уточнив резолютивну частину позовної заяви та з підстав, викладених у позовній заяві, просить: стягнути з відповідача суму 58564,80 грн. основного боргу, суму 3443,29 грн. пені, суму 8629,61 грн. індексу інфляції, суму 1564,40 грн. –3% річних. Заява в порядку ст.22 ГПК України прийнята судом до розгляду. Позовні вимоги мотивовано, зокрема, наступним. Згідно з умовами договору №19/03 від 19.03.2008р. у березні 2008р. позивачем було виконані підрядні роботи, про що свідчить підписаний сторонами Акт приймання виконаних робіт, згідно з яким вартість робіт склала 83664,00 грн. З урахуванням сплаченого згідно з п.4.1 договору авансу у розмірі 25099,20 грн., заборгованість відповідача складає 58564,80 грн., яку відповідно до умов п.4.4 договору останній повинен був сплатити у строк до 06.04.2008р. За порушення строку виконання грошового зобов’язання на підставі п.4.5 договору відповідачу нараховано пеню за період з 06.04.2008р. по 06.10.2008р., на підставі ст.625 ЦК України –індекс інфляції за період з 06.04.2008р. по 06.02.2009р. та 3% річних від простроченої суми за період з 06.04.2008р. по 25.02.2009р. При пред’явленні позову заявлялось клопотання про забезпечення позову, яке ухвалою суду від 16.03.2009р. відхилено як необґрунтоване.

Відповідач у своєму відзиві зазначив, що вважає необґрунтованим заявлений до стягнення розмір втрат від інфляції, що базується на розрахунку, який здійснено з помилками. В позові вказано, що сума боргу з індексом інфляції розрахована за період з 06.04.2008р. по 06.02.2009р., однак із розрахунку слідує, що інфляція нарахована за повний квітень 2008р. та лютий 2009р. Таким чином, позивач безпідставно включив до розрахунку 28 діб, які не входять до періоду, за який просить стягнути втрати від інфляції, що призвело до завищення цієї суми. Наявність суми основного боргу представник позивача у судовому засіданні не заперечив, надав клопотання про відстрочку виконання рішення на два місяці, які необхідні для отримання відповідачем грошових коштів, стягнутих з іншого підприємства на його користь.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

19.03.2008р. між ТОВ “Запоріжінвестбуд” (Замовник, відповідач у справі) та філією “Каланчацький райавтодор” ДП “Херсонський облавтодор” ВАТ ДАК “Автомобільні дороги України” (Підрядник, позивач) укладеного договір №19/03 на благоустрій магазину АТБ в мкр.Генерала Васильєва, 2А в м.Армянськ, відповідно до умов якого відповідач доручив, а позивач зобов’язався виконати визначені види і обсяги робіт відповідно до проектно-кошторисної документації.

Згідно з п.п.2.1, 4.1 вартість робіт по договору складає 83664 грн. з ПДВ. Замовник після підписання договору перераховує на розрахунковий рахунок підрядника аванс у розмірі 30% від договірної ціни для придбання ПММ та будівельних матеріалів за фактом надання рахунку.

В пункті 4.2 договору встановлено, що виконання робіт здійснюється підрядником не пізніше одного місяця після отримання попередньої оплати виділених коштів на передбачені цілі.

Матеріали справи свідчать, що на виконання п.4.1 відповідач 13.03.2008р. за платіжним дорученням №188 перерахував на рахунок позивача аванс в сумі 25099,20 грн. 22.03.2008р. сторонами підписано акт приймання виконаних підрядних робіт за березень 2008р. та 31.03.2009р. –довідку про вартість виконаних підрядних робіт на загальну суму 83664 грн.

Відповідно до п.п.4.3, 4.4. договору розрахунки за виконані роботи здійснюється на підставі актів приймання виконаних робіт (форма №КБ-2-В) та довідки (форма №КБ-3). Остаточні розрахунки здійснюються протягом 5 днів після підписання зазначених довідки і акту.

Таким чином, з урахуванням сплаченого авансу, відповідач повинен був здійснити кінцевий розрахунок за виконані у березні 2008р. роботи у розмірі 58564,80 грн. в термін до 05.04.2009р.

01.08.2008р. був підписаний акт звірки взаємних розрахунків, згідно з яким відповідач підтвердив наявну у нього заборгованість у розмірі 58564,80 грн.

У зв’язку з невиконанням відповідачем своїх зобов’язань, позивач направив йому претензію №01-4/1765ю від 30.09.2008р. з вимогою оплатити суму боргу.

Проаналізувавши норми законодавства, оцінивши докази, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню на наступних підставах.

Відповідно до ст.11,509 ЦК України підставою виникнення зобов’язань (цивільних прав та обов’язків) є, зокрема, договір. Зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Підстави виникнення господарських зобов’язань встановлені також ст.174 ГК України.

Правовідносини сторін врегульовано договором №19/03, який за своєю правовою природою є договором підряду. Згідно з ст.837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов’язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов’язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Приписами ст.629 цього Кодексу встановлено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічний припис містять п.п.1, 7 ст.193 Господарського кодексу України.

Статтею 530 ЦК України також передбачено, що якщо у зобов’язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідач наявність у нього заборгованості перед позивачем у розмірі 58564 грн. 80 коп. визнав, доказів виконання зобов’язання і перерахування зазначеної суми основного боргу станом на день розгляду справи суду не надав.

Таким чином, вимоги про стягнення суми 58564 грн. 80 коп. основного боргу є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Також позивач просить стягнути з відповідача індекс інфляції за період з 06.04.2008р. по 06.02.2009р. в сумі 8629 грн. 61 коп. та 3% річних в сумі 1564 грн. 40 коп. за період з 06.04.2008р. по 25.02.2009р.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Факт несвоєчасного виконання грошових зобов’язань судом встановлено.

Заперечення відповідача щодо невірного розрахунку позивачем втрат від інфляції є необґрунтованими, виходячи з наступного. При здійсненні розрахунку втрат від інфляції кількість днів прострочки не впливає на його кінцевий розмір, оскільки втрати нараховується за кожен місяць прострочки вцілому в залежності від встановленого індексу інфляції. Позивач в заяві та розрахунку вказує, що він просить стягнути індекс інфляції за період з 06.04.2008р. по 06.02.2009р., проте, із розрахунку вбачається, що фактично він здійснений за період з квітня 2008р. по січень 2009р. включно. Перевіривши розрахунок позивача, суд встановив, що його здійснено вірно, тому позовні вимоги в цій частині задовольняються повністю.

У частині стягнення 3% річних позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, оскільки позивачем помилково взято кількість днів у році 365, тоді як 2008 рік мав 366 днів. Фактично за період з 06.04.2008р. по 25.02.2009р. до стягнення підлягає сума 1560 грн. 86 коп. 3% річних.

Крім того, позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача пені в розмірі 3443 грн. 29 коп.

Пунктом 4.5 договору передбачено, що у разі порушення з вини замовника п.4.4 строків платежів за виконання роботи, останній сплачує підряднику за кожен день прострочення неустойку (пеню), розмір якої обчислюється від суми простроченого платежу з розрахунку облікової ставки Національного банку України.

Відповідно до вимог Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” № 543/96-ВР від 22.11.1996р. платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Частиною 6 ст.232 ГК України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Наявність порушення зобов’язання щодо оплати виконаних робіт є доведеною, однак, перевіривши розрахунок пені, суд встановив, що вона підлягає частковому задоволенню у зв’язку з неправильним визначенням кількості днів у 2008 році. Фактично підлягає стягненню сума 3440 грн. 28 коп. пені за період з 06.04.2008р. по 06.10.2008р.

На підставі викладеного, позовні вимоги задовольняються частково.

Згідно з 49 ГПК України судові витрати суд вважає за необхідне покласти повністю на відповідача, оскільки спір виник внаслідок його неправильних дій.

Відповідач просить надати відстрочку виконання рішення на два місяці. Позивач проти відстрочки на зазначений термін не заперечив.

Частиною 6 ст.83 ГПК України передбачено право господарського суду, приймаючи рішення, відстрочити або розстрочити виконання рішення.

З урахуванням інтересів обох сторін суд вважає за можливе клопотання відповідача задовольнити, надати відстрочку виконання рішення на два місяці – до 12 липня 2009р. .

Керуючись ст. ст. 49, 82-84, ч.6 ст.83 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Запоріжінвестбуд” (69092, м.Запоріжжя, вул.Цегельна, 165, ЄДРПОУ 33431950) на користь Дочірнього підприємства “Херсонський облавтодор” Відкритого акціонерного товариства “Державна акціонерна компанія ”Автомобільні дороги України” (73036, м.Херсон, вул..Поповича, 23, код ЄДРПОУ 31918234) суму 58 564 грн. 80 коп. основного боргу, суму 8 629 грн. 61 коп. інфляційних втрат, суму 1 560 грн. 86 коп. –3% річних, суму 3440 грн. 28 коп. пені, суму 722 грн. 02 коп. витрат на державне мито, суму 118 грн. витрат на інформаційне-технічне забезпечення судового процесу.

Надати відстрочку виконання рішення до 12 липня 2009р.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позову відмовити.

Суддя Гандюкова Л.П.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання. Рішення підписано у повному обсязі 15.06. 2009р.