Вирок № 39342588, 20.06.2014, Немишлянський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Фрунзенський районний суд м. Харкова)

Справа № 645/214/14-к

Провадження № 1-кп/645/166/14

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 червня 2014 року Фрунзенський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді Алтухової О.Ю.,

секретарі судових засідань - Ляхова І.Ю., Кононенко О.І.,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора - Карнаух О.М.,

захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_3,

обвинуваченого - ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Харкові кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12013220460004776 від 27 грудня 2013 року по обвинуваченню:

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Харкова, українця, громадянина України, не працюючого, раніше засудженого вироком апеляційного суду Харківської області від 07 листопада 2013 року за ч. 1 ст. 259 КК України до 3 років позбавлення волі, ст. 75 КК - 2 роки, інваліда ІІІ групи, зареєстрованого та мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.15, ч. 1 ст. 185 КК України,-

в с т а н о в и в:

26 грудня 2013 року приблизно о 18.30 год. ОСОБА_4, перебуваючи в під'їзді № 2 будинку № 8 по вул. Ощепкова в м. Харкові, побачив на першому поверсі металевий ящик в якому знаходилося телекомунікаційне обладнання (комутатор), яким ОСОБА_4 вирішив таємно заволодіти. Реалізуючи свій раптово виниклий злочинний намір спрямований на викрадення чужого майна ОСОБА_4, діючи умисно, з корисливих спонукань, скориставшись тим, що за його злочинними діями ніхто не спостерігає, взяв з металевого ящика телекомунікаційне обладнання, яке складалося з: комутатора Edge-Core ES-3528М, вартістю згідно висновку експерта 1251,00 грн., модуля SFP-2SM-10LC, вартістю згідно висновку експерта 110, 29 грн., модуля SPF-WDM-2SM-1550, вартістю згідно висновку експерта 180,00 грн., чим спричинив потерпілому - ТОВ «Телесвіт» матеріальні збитки на суму 1541, 29 грн.

Після цього, ОСОБА_4 намагався зникнути з місця вчинення злочину, проте не зміг довести свій злочинний намір до закінчення, з причин не залежних від його волі, оскільки був затриманий співробітниками Державної служби охорони.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 вину свою у вчинені інкримінованого кримінального правопорушення визнав в повному обсязі та пояснив, що дійсно 26 грудня 2013 року при обставинах викладених у обвинувальному акті він таємно викрав комутатор Edge-Core ES-3528М з модулями SFP-2SM-10LC та SPF-WDM-2SM-1550, які належать ТОВ «Телесвіт».

Представник потерпілої сторони ТОВ «Телесвіт» - ОСОБА_5, у судове засідання не з'явився, 21 січня 2014 року подав до канцелярії суду заяву про розгляд справи за його відсутності, не заперечував проти розгляду справи в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, цивільний позов підтримав в повному обсязі.

Враховуючи, що обвинувачений не заперечує фактичні обставини скоєного кримінального правопорушення, як вони викладені вище, підтвердивши свою позицію в судовому засіданні, а також те, що ним та іншими учасниками судового провадження не оспорюються фактичні обставини справи, вказані в обвинувальному акті, вони правильно розуміють зміст цих обставин, суд, переконавшись в добровільності позиції зазначених осіб, з урахуванням думки учасників процесу вважає, що дослідження доказів на підтвердження вини обвинуваченого, отриманих під час досудового провадження в судовому засіданні не є доцільним.

Таким чином, суд вважав за можливе з урахуванням положень частини 3 статті 349 КПК України, допитати обвинуваченого та дослідити матеріали кримінального провадження в частині, що характеризують особу обвинуваченого.

Дії обвинуваченого ОСОБА_4 суд кваліфікує за ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України, як закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка).

Обставиною, яка пом'якшує покарання обвинуваченому суд визнає щире розкаяння у вчиненому. Обставиною, що обтяжує покарання є рецидив злочинів.

Вивченням особи обвинуваченого ОСОБА_4 встановлено, що він по місцю проживання характеризується задовільно, раніше судимий, інкримінуєме діяння вчинив в період іспитового строку, визначеного вироком апеляційного суду Харківської області від 07 листопада 2013 року, яким ОСОБА_4 засуджено за ч. 1 ст. 259 КК України до 3 років позбавлення волі, ст. 75 КК - 2 роки, на обліках у нарколога та психіатра не перебуває, є інвалідом третьої групи.

Вирішуючи питання про призначення обвинуваченому покарання у відповідності до вимог ст. 65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке віднесено законом до правопорушення середньої тяжкості, особу винного, обставини, визнані судом такими, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Суд вважає необхідним та достатнім для виправлення ОСОБА_4 та запобігання вчиненню ним нових кримінальних правопорушень призначити йому покарання у вигляді арешту в межах санкції статі, яка передбачає відповідальність за вчинене.

Враховуючи ту обставину, що інкриміноване кримінальне правопорушення ОСОБА_4 вчинив в період іспитового строку, визначеного вироком апеляційного суду Харківської області від 07 листопада 2013 року, яким його засуджено за ч. 1 ст. 259 КК України до 3 років позбавлення волі, ст. 75 КК - 2 роки,- остаточне покарання призначається обвинуваченому за сукупністю вироків на підставі ч. 1 ст. 71 КК України шляхом повного приєднання невідбутого покарання за зазначеним вироком у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 заявив клопотання про застосування до нього закону про амністію та звільнення від відбування покарання за даним вироком, оскільки він є інвалідом третьої групи та вчинив злочин середньої тяжкості.

Захисник обвинуваченого та прокурор у судовому засіданні проти застосування закону про амністії не заперечували.

Суд, заслухавши пояснення сторін кримінального провадження, перевіривши матеріали справи, приходить до наступного.

Відповідно до ст. 85 КК України на підставі закону про амністію засуджений може бути повністю або частково звільнений від основного і додаткового покарання.

Згідно ч. 2 ст. 3 Закону України «Про застосування амністії в Україні» установивши в стадії судового розгляду кримінальної справи наявність акта амністії, що усуває застосування покарання за вчинене діяння, суд, за доведеності вини особи, постановляє обвинувальний вирок із звільненням засудженого від відбування покарання.

19 квітня 2014 року набрав чинності Закон України «Про амністію у 2014 році» від 08 квітня 2014 року, дія якого, згідно ст. 12 цього Закону, поширюється на осіб, які вчинили злочини до дня набрання ним чинності включно.

Відповідно до п. «г» ст. 1 Закону України «Про амністію у 2014 році» звільненню від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, підлягають особи. які засуджені за умисні злочини, які не є тяжкими або особливо тяжкими відповідально до ст. 12 КК України, та за злочини, вчинені з необережності, які не є особливо тяжкими, і яких на день набрання чинності цим Законом в установленому законом порядку визнано інвалідами першої, другої чи третьої групи.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що обвинувачений ОСОБА_4 є інвалідом третьої групи по зору з дитинства, що підтверджується довідкою до акту огляду МСЕК серії 10 ААБ № 206133 від 06 березня 2013 року.

Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України відповідно до положень ст. 12 КК України є злочином середньої тяжкості, і вчинене ОСОБА_4 в період іспитового строку, визначеного вироком апеляційного суду Харківської області від 07 листопада 2013 року, яким його засуджено за ч. 1 ст. 259 КК України до 3 років позбавлення волі, ст. 75 КК - 2 роки.

Відповідно до положень п. «в» ст. 8 Закону України «Про амністію у 2014 році» зі змінами, внесеними згідно із законом № 1246-УІІ від 06 травня 2014 року, амністія не застосовується до осіб, які звільнені судом від відбування покарання з випробуванням і до закінчення визначеного судом іспитового строку знову вчинили умисний тяжкий або особливо тяжкий злочин.

Таким чином, обмеження щодо застосування акту амністії до осіб, які звільнені судом від відбування покарання з випробуванням і до закінчення визначеного судом іспитового строку знову вчинили умисний злочин середньої тяжкості в Законах України «Про амністію у 2014 році» та «Про застосування амністії в Україні» - відсутні.

Враховуючи, що обвинувачений ОСОБА_4 вчинив злочин середньої тяжкості до набрання чинності Законом України «Про амністію у 2014 році», є інвалідом третьої групи, згоден на застосування акту амністії та просить про це суд, розуміє наслідки застосування закону про амністію, суд приходить до висновку про звільнення ОСОБА_4 від відбування покарання, призначеного даним вироком, на підставі п. «г» ст. 1 Закону України «Про амністію у 2014 році».

Обставин, які б перешкоджали застосуванню акту амністії та звільненню засудженого від відбування покарання, суд не вбачає.

Представником потерпілого ТОВ «Телесвіт» ОСОБА_5 по справі заявлено цивільний позов про відшкодування матеріальної шкоди на суму 2114, 25 грн.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

В обґрунтування позову зазначено, що викраденням телекомунікаційного обладнання в будинку № 8 по вул. Ощепкова в м. Харкові, яке складалося з: комутатора Edge-Core ES-3528М, вартістю 1501,20 грн., модуля SFP-2SM-10LC, вартістю 216,00 грн. в кількості трьох штук, модуля SPF-WDM-2SM-1550, вартістю 222, 20 грн., ТОВ «Телесвіт» спричинено матеріальну шкоду на суму 2114, 25 грн.

Згідно висновку товарознавчої експертизи № 305 від 27 грудня 2014 року вартість викрадених предметів складає: комутатор Edge-Core ES-3528М - 1251,00 грн., модуль SFP-2SM-10LC - 110, 29 грн., модуль SPF-WDM-2SM-1550 - 180,00 грн.(а.с. 60).

Відповідно до розписки представника потерпілого від 27 грудня 2013 року комутатор Edge-Core ES-3528М переданий йому на відповідальне зберігання.

Таким чином, суду не надано доказів на підтвердження того, що матеріальна шкода, спричинена ТОВ «Телесвіт» злочинними діями ОСОБА_4, складається із суми зазначеної в позові, в зв'язку із чим у задоволенні позовних вимог суд відмовляє.

При цьому потерпіла сторона не позбавлена можливості звернутися до суду з позовом про стягнення шкоди завданої злочином в порядку цивільного судочинства, із наданням доказів на підтвердження понесених затрат на суму вказану в позові.

Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувалися, у зв'язку з чим питання про їх скасування чи зміну судом не вирішується.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до положень ст. 100 ЦПК України.

Судові витрати на залучення експерта згідно ч. 3 ст. 124 КПК України підлягають стягненню з засудженого.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 12, 85, 86 КК України, ст.ст. 1, 8, Закону України «Про амністію у 2014 році», ч. 2 ст. 3 Закону України «Про застосування амністії в Україні», ст.ст. 370, 374 КПК України,суд,-

у х в а л и в:

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст.15, ч. 1 ст. 185 КК України і призначити йому покарання у вигляді 2 (двох) місяців арешту.

На підставі ч. 1 ст. 71, ст. 72 КК України до покарання призначеного ОСОБА_4 за даним вироком повністю приєднати невідбуте покарання за вироком апеляційного суду Харківської області від 07 листопада 2013 року у вигляді трьох років позбавлення волі та остаточно визначити ОСОБА_4 покарання за сукупністю вироків у вигляді 3 (трьох) років 2 (двох) місяців позбавлення волі.

На підставі п. «г» ст. 1 Закону України «Про амністію у 2014 році» ОСОБА_4 від відбування покарання призначеного даним вироком у вигляді 3 (трьох) років 2 (двох) місяців позбавлення волі - звільнити.

У задоволенні цивільного позову ТОВ «Телесвіт» - відмовити за недоведеністю позовних вимог.

Стягнути з ОСОБА_4 (ІН НОМЕР_1) на користь Держави в особі Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру ГУ МВС України в Харківській області (код доходів 24060300, р/р 31419544700005, код банку 37999680, МФО 851011 в УДКС України в Комінтернівському районі м. Харкова) судові витрати на залучення експерта при проведенні судової дактилоскопічної експертизи № 459 від 27 грудня 2013 року в сумі 305 грн. 90 коп.

Стягнути з ОСОБА_4 (ІН НОМЕР_1) на користь Держави в особі Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру ГУ МВС України в Харківській області (код доходів 24060300, р/р 31419544700005, код банку 37999680, МФО 851011 в УДКС України в Комінтернівському районі м. Харкова) судові витрати на залучення експерта при проведенні судової дактилоскопічної експертизи № 460 від 27 грудня 2013 року в сумі 367 грн. 08 коп.

Речові докази: комутатор Edge-Core ES-3528М з модулями SFP-2SM-10LC-110 та SPF-WDM-2SM-1550, який передано на зберігання представнику ТОВ «Телесвіт» ОСОБА_5 після набрання вироком законної сили - вважати повернутими потерпілому ТОВ «Телесвіт».

Речові докази: торцевий металевий ключ чорного кольору з написом «CRV 1/4» та складний інструмент - органайзер, які 26 грудня 2013 року вилучені під час огляду місця події у ОСОБА_4 і знаходяться на зберіганні у камері схову Фрунзенського РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області - після набрання вироком законної сили - знищити.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених статтею 394 КПК України, до апеляційного суду Харківської області через Фрунзенський районний суд м. Харкова протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя О.Ю.Алтухова