Ухвала суду № 39340850, 20.03.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

іменем України

20 березня 2014 рокусправа № 1170/2а-3155/12

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Богданенка І.Ю.,

суддів: Уханенка С.А. Дадим Ю.М. ,

за участю секретаря судового засідання: Сколишева О.О.,

за участю представників:

позивача: - не з'явився,

відповідача: - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Маловисківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області

на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 18 січня 2013 року

у справі № 1170/2а-3155/12

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Новомиргородський цукор»

до Маловисківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2012 року товариство з обмеженою відповідальністю «Новомиргородський цукор» звернулося у Кіровоградський окружний адміністративний суд з позовом до Маловисківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 18 квітня 2012 року № 0000022210, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем у сумі 419638,00 грн. та штрафними санкціями у розмірі 92241,25 грн.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 18 січня 2013 року позовні вимоги задоволено (т.3 а.с. 185-188).

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, Маловисківська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач зазначає, що суд першої інстанції не повно з'ясував обставини, що мають значення для справи.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явилися, відповідно до статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Судом апеляційної інстанції, на підставі клопотання, допущено процесуальне правонаступництво сторони відповідача правонаступником Маловисківською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Фахівцями Новомиргородського відділення Маловисківської міжрайонної державної податкової інспекції в Кіровоградській області проведено планову виїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Новомиргородський цукор» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 жовтня 2010 року по 31 грудня 2011 року, за результатами якої складено акт від 09 квітня 2012 року № 3/2210/1710/32119999.

Перевіркою встановлено порушення підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4, підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», пункту 185.1 статті 185, пункту 187.1 статті 187, пунктів 198.2, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість всього на суму 419638,00 грн.

На підставі акту перевірки Новомиргородським відділенням Маловисківської міжрайонної державної податкової інспекції в Кіровоградській області винесене податкове повідомлення-рішення від 18 квітня 2012 року №0000022210, яким визначено грошове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 419638 грн. - за основним платежем та 92241,25 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що відповідач дійшов висновків щодо нікчемності правочинів, укладених позивачем з товариством з обмеженою відповідальністю «Агроснаб-2», товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія Тегра», товариством з обмеженою відповідальністю «Укрбудімпекс ЛТД», на підставі актів перевірки інших податкових інспекцій, якими визначені правочини перелічених товариств з іншими контрагентами нікчемними. У зв'язку з чим, всі господарські операції позивача з контрагентами відповідач вважає нікчемними по «ланцюгу», а дані підприємства визначив як «транзитерів».

Між тим, відповідно до частини 1 статті 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

За вимогами цивільного законодавства існує презумпція правомірності правочину (стаття 204 Цивільного кодексу України). Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин). До оспорюваних правочинів належить зокрема фіктивний правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним (стаття 234 Цивільного кодексу України).

Відповідачем не надано до суду доказів визнання недійсними у судовому порядку договорів укладених між товариством з обмеженою відповідальністю «Новомиргородський цукор» та товариством з обмеженою відповідальністю «Агроснаб-2», товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія Тегра», товариством з обмеженою відповідальністю «Укрбудімпекс ЛТД».

Зобов'язання за договорами між позивачем та його контрагентами виконані сторонами у повному обсязі, товар використаний у власній господарській діяльності, що підтверджується первинними документами.

Таким чином, позивачем доведено реальність господарських операцій з переліченими товариствами, а відтак і правомірність формування податкового кредиту за цими операціями.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про помилковість висновків відповідача щодо завищення позивачем податкового кредиту за квітень, травень 2011 року в сумі 97033,5 грн., у зв'язку з тим, що відповідачем не доведено факт ненадання під час перевірки податкових накладних, виписаних товариством з обмеженою відповідальністю «Технопромсервіс-2010» та в матеріалах справи містяться податкові накладні за відповідними реквізитами і решти первинних податкових документів (акти приймання отриманого товару, докази транспортування товару, доказ оплати товару, реєстр отриманих та виданих податкових накладних), які свідчать про реальність господарських операцій.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що згідно договору на закупівлю цукрових буряків для виробництва цукру, укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю «Новомиргородський цукор» та приватним підприємством «Агрофірма «Панчеве», останнім протягом 2010 року поставлено позивачу цукровий буряк та виписані податкові накладні, які включені позивачем до складу податкового кредиту за відповідні періоди. Проте, в зв'язку зі зміною ціни на цукровий буряк, приватне підприємство «Агрофірма «Панчеве» здійснило коригування кількісних і вартісних показників до податкових декларацій №17/2 на суму 649391,00 грн., № 18/2 на суму 882659,00 грн. та №19/2 на суму 129073,00 грн. Коригування кількісних і вартісних показників до податкових декларацій направлені приватним підприємством «Агрофірма «Панчеве» до державного реєстру податкових накладних, що підтверджується квитанціями про прийняття відповідачем відповідних розрахунків.

Відповідно до пункту 192.1 статті 192 Податкового Кодексу України, якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню.

Згідно абзацу а) пункту 192.1.2 статті 192 Податкового Кодексу України, якщо внаслідок такого перерахунку відбувається збільшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то постачальник відповідно збільшує суму податкових зобов'язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок, та надсилає отримувачу розрахунок коригування податку.

Абзацом 3 пункту 198.6 статті 198 Податкового Кодексу України визначено, що у разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Таким чином, товариство з обмеженою відповідальністю «Новомиргородський цукор» правомірно збільшило суму податкового кредиту в вересні 2011 року на суму 1661123,00 грн., оскільки коригуючи розрахунки до податкових накладних, зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних та коригування до податкових накладних зроблено протягом 365 днів.

Щодо сформованого позивачем податкового кредиту в листопаді в сумі ПДВ 455958,00 грн. на підставі податкової накладної, яка не зареєстрована в єдиному реєстрі податкових накладних, то такі висновки відповідачем зроблені з огляду на те, що в єдиному державному реєстрі податкових накладних приватне підприємство «Агрофірма «Митрофанівська» зареєструвало податкову накладну від 24 листопада 2011 року №19/2 на суму ПДВ 455958,00 грн., в той час, як позивач в своєму реєстрі отриманих податкових накладних зазначив податкову накладну виписану контрагентом від 24 листопада 2011 року №19, тобто номер податкової накладної був зазначений без «/2». Таким чином, позивачем сформовано податковий кредит за податковою накладною від 24 листопада 2011 року №19, яку не було зареєстровано в єдиному реєстрі податкових накладних.

Судом першої інстанції встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю «Новомиргородський цукор» допустило технічну описку, зазначивши в реєстрі отриманих податкових накладних податкову накладну за №19 замість №19/2. Проте, дану описку суд першої інстанції вірно оцінив, як технічну описку, а не як порушення податкового законодавства.

З урахуванням викладеного, суд першої інстанції дійшов обґрунтованих висновків, що позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Новомиргородський цукор» підлягають задоволенню.

Суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що судом першої інстанції повно встановлені обставини справи та надана правильна юридична оцінка, у зв'язку з чим підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду відсутні.

Відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Маловисківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області - залишити без задоволення.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 18 січня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий: І.Ю. Богданенко

Суддя: С.А. Уханенко

Суддя: Ю.М. Дадим