Рішення № 39337047, 17.06.2014, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/5266/14-ц

Провадження № 2/638/3252/14

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2014 року м. Харків

Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:

Головуючого - судді Цвірюка Д.В.,

за участю секретаря Долгової К.С.,

позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Державного підприємства «Харківський завод електроапаратури» про визнання права користування житловим приміщенням,

ВСТАНОВИВ:

Позивачі ОСОБА_1, ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом, в якому просять визнати за ними право користування житловою кімнатою, посилаючись на те, що з 1997 року вони були зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1. На момент реєстрації вищевказаний будинок мав статус відомчого сімейного гуртожитку. На теперішній час вони постійно проживають в кімнаті АДРЕСА_1. На посаду контролера КПП на підприємство ДП «Харківський завод електроапаратури» ОСОБА_1 була прийнята 19.08.1996 року, де працювала до 30.04.2003 року і була звільнена на підставі п.1 ст. 40 КЗпП України. Спільним рішенням адміністрації та профспілкового комітету позивачу на склад сім'ї 2 особи буда виділена окрема кімната АДРЕСА_3 За розпорядженням ДП «ХЗЕА» вона разом зі своїм неповнолітнім сином була поселена у вищевказану кімнату. Але внаслідок грибкових вражень стін кімнати, адміністрація гуртожитку переселила її з сином в іншу кімнату АДРЕСА_2 цього гуртожитку, де вони деякий час проживали. З 01.10.2000 року їх переселили в кімнату АДРЕСА_1 виключено з числа гуртожитків ДП «ХЗЕА» та дозволено ліквідаційній комісії підприємства та Дзержинській районній в м.Харкові раді закріпити за мешканцями займану ними площу. У 2010 році керівництво підприємства повідомило їй, що з будинку знімається статус гуртожитку, а для подальшого визнання її наймачем житлової площі, вона повинна була надати Ордер, який підприємством не оформлявся і не видавався. На підставі викладеного позивачі просять визнати за ними право користування житловою кімнатою АДРЕСА_1.

Позивачка в судове засідання з'явилась, позовну заяву підтримала з підстав, наведених у позові.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, надав відзив, в якому підтвердив викладені в позовній заяві обставини, просив справу розглядати без участі представника відповідача, вирішення питання щодо позовних вимог поклав на розсуд суду.

Суд, вислухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

У відповідності до ст.ст. 11,60 ЦПК України суд розглядає справу не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін чи інших осіб, які беруть участь у справі. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Судом встановлено, що позивачка ОСОБА_1 разом зі своїм сином з 1997 року постійно проживає у гуртожитку, розташованому за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджується довідкою з місця проживання.

В зазначене житло, яке на той час було відомчим сімейним гуртожитком ДП «Харківський завод електроапаратури», позивачку ОСОБА_1 разом з її неповнолітнім сином вселила адміністрація цього підприємства на підставі розпорядження керівника підприємства та рішення сумісного засідання адміністрації і профспілкового комітету, у зв'язку з трудовими правовідносинами, які тривали 7 років, з 19.08.1996 року по 30.04.2003 року, та були припинені на підставі п.1 ст. 40 КЗпП України, що підтверджується архівною довідкою ДП «ХЗЕА» від 18.06.2013 року №33/314 та копією трудової книжки.

Відповідно Розпорядження №1927 від 18.09.1996 року та рішення адміністрації і профкому ДП «ХЗЕА» №9 від 03.09.1996 року (витяг з протоколу №9 сумісного засідання заводського комітету профспілки та адміністрації заводу Електроапаратури від 03.09.1996 року) позивачці на склад сім'ї дві особи спочатку було надано кімнату АДРЕСА_3, а потім у період проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було надано приміщення гуртожитку більшої площі - кімната АДРЕСА_1, де позивачі мешкають по теперішній час, що підтверджується довідкою №89 від 18.11.2013 року, наданою ДКП «ХЗЕА», довідками №17/4958 від 12.11.2013 року, №17/4957 від 12.11.2013 року, довідкою з місця проживання про склад сім'ї №1155 від 16.06.2014 року.

Також судом встановлено, що згідно наказу Національного космічного агентства України №168 від 17.06.2009 року на виконання розпорядження КМУ №392-р від 10.04.2009 року вирішено припинити юридичну особу ДП «Харківський завод електроапаратури», код 14308262 шляхом реорганізації та приєднання його до державного науково-виробничого підприємства «Об'єднання комунар».

На виконання зазначеного розпорядження наказом Національного космічного агентства України №227 від 03.09.2010 року прийнято рішення про ліквідацію ДП «Харківський завод електроапаратури» та створено ліквідаційну комісію.

Рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради №435 від 20.10.2010 року будинок за вищевказаною адресою виключено з числа гуртожитків ДП «ХЗЕА» та дозволено ліквідаційній комісії підприємства та Дзержинській районній в м.Харкові ради закріпити за мешканцями займану ними площу.

Відповідно до статті 1 ЖК України, статті 47 Конституції України, громадяни мають право на житло.

Згідно ст. 127 Житлового кодексу України для проживання робітників, службовців, студентів, учнів, а також інших громадян у період роботи або навчання можуть використовуватись гуртожитки.

Правовідносини позивача з підприємством, щодо проживання у вказаному житлі гуртожитку регулювались Примірним положенням про гуртожитки, затвердженого постановою РМ УРСР від 03.06.86 р. № 268 (Положення). Згідно п. 9 Положення, житлова площа в гуртожитку надається за сумісним рішенням адміністрації підприємства і відповідного профспілкового комітету.

Згідно ст. 129 ЖК України, на підставі рішення про надання житлової площі в гуртожитку, адміністрація підприємства, установи організації видає громадянину спеціальний ордер, який являється єдиною підставою для вселення на надану житлову площу.

Однак, суд дійшов до висновку, що позивачі не можуть бути обмежені в праві користування наданим їм житлом, у зв'язку з відсутністю ордеру, оскільки, вказане порушення допущено відповідачем.

Виходячи з наведеного та враховуючи, що рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради від 20.10.2010 року № 435 дозволено ліквідаційній комісії підприємства та Дзержинській районній в місті Харкові раді закріпити за мешканцями займану ними площу в будинку АДРЕСА_1, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1,9,125,132 ЖК України, Примірного положення про гуртожитки, затвердженого постановою РМ УРСР від 03.06.86 р. № 268, керуючись ст.ст. 4- 8, 10, 11, 60, 209, 212, 214-215 ЦПК, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1, ОСОБА_2 - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1, ОСОБА_2 право користування житловою кімнатою АДРЕСА_1.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Головуючий: суддя Д.В.Цвірюк