Вирок № 39336275, 20.06.2014, Криворізький районний суд Дніпропетровської області

КРИВОРІЗЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 177/552/14-к

Провадження № 1-кп/177/62/14

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 червня 2014 року Криворізький районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Приміч Г. І.

за участі: секретаря Ференц Я. З.,

прокурора - Шелудько Н.Ю.

обвинуваченої - ОСОБА_1

обвинуваченого - ОСОБА_2

потерпілого - ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі матеріали кримінального провадження, внесеного в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12013040450000508 від 16.05.2013 року за обвинуваченням

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, громадянки України, не працюючої, освіта середня спеціальна, не заміжньої, раніше не судимої,

зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1,

проживаючої за адресою: АДРЕСА_2,

ідентифікаційний код: НОМЕР_1,

за ч. 1 ст. 122 КК України, -

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_6, уродженця м. Ржев Калініської області, Росія, громадянина України, не працюючого, освіта середня спеціальна, розлученого, раніше судимого:

13.05.2014 року Довгінцівським райсудом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області за ч.1 ст. 213 КК України до 100 годин громадських робіт,

зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_3,

ідентифікаційний код: НОМЕР_2,

за ч. 2 ст. 125 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

16.05.2013 року близько 10:00 години ОСОБА_1, знаходячись в нетверезому стані, та її співмешканець ОСОБА_2 з його сином ОСОБА_4, проходячи по узбіччю дороги, яка розташована неподалік вул. Степової в с. Новолозуватка Криворізького району, Дніпропетровської області, на своєму шляху зустріли ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_9. Проходячи поряд один одного, між ОСОБА_3, та ОСОБА_1, ОСОБА_2 раптово виникла сварка, в результаті якої ОСОБА_1 умисно з метою спричинення ОСОБА_5, тілесних ушкоджень, правою рукою зжатою в кулак умисно нанесла ОСОБА_3два удари в ліву сторону обличчя, а лівою рукою зжатою в кулак умисно нанесла два удари в праву сторону обличчя потерпілого ОСОБА_3, а ОСОБА_2 правою рукою, зжатою в кулак умисно наніс два удари в область обличчя потерпілого ОСОБА_3, внаслідок отриманих ударів, які були нанесені в область обличчя ОСОБА_3, останній впав на поверхню землі. Після чого, ОСОБА_1, продовжуючи свої дії, направлені на нанесення умисних тілесних ушкоджень, правою ногою взутою в черевик умисно нанесла три удари по лівій стороні тулуба ОСОБА_3, в результаті чого ОСОБА_1, спричинила потерпілому ОСОБА_3, тілесні ушкодження у вигляді: синців обличчя; перелому 4 ребра ліворуч, які за своїм характером відносяться до середнього ступеня тяжкості тілесних ушкоджень за ознакою тривалого розладу здоров'я більше 21 доби. А ОСОБА_2 спричинив потерпілому ОСОБА_3, тілесні ушкодження у вигляді: синців голови та обличчя, які за своїм характером відносяться до легких тілесних ушкоджень, які викликали короткочасний розлад здоров'я.

В ході судового засідання обвинувачені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 свою вину у скоєнні кримінального правопорушення визнали повністю, ОСОБА_1 - у скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України та ОСОБА_2 - передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, підтвердивши обставини, викладені в обвинувальному акті. Суду пояснили, що 16.05.2013 року біля 10-00 годин вони йшли до подруги по узбіччю неподалік вул.. Степова, де косив сіно потерпілий, який спитав чому вони в цьому місці ходять і між ними виникла сварка, в процесі якої ОСОБА_3 замахувався на них вилами, які ОСОБА_1 забрала та по 2 рази лівою та правою рукою зжатою в кулак вдарила по обличчю потерпілого, а ОСОБА_2 правою рукою 2 рази вдарив по обличчю потерпілого ОСОБА_3, кинули вили та пішли. Але потерпілий знову взяв вили, якими поранив ногу сина ОСОБА_4, внаслідок чого вони повалили його на землю та ОСОБА_1 нанесла ОСОБА_3 правою взутою ногою три удари по лівій стороні тулуба потерпілого. Підбігла жінка потерпілого, яка палкою нанесла 3 удари по ліктю ОСОБА_1 Обвинувачувані вказували, що і син ОСОБА_4 також наносив удари потерпілому, ОСОБА_1 не бачила куди саме, а ОСОБА_4 пояснював, що син вдарив потерпілого в обличчя та в груди.

Крім повного визнання вини самими обвинуваченими, їх вина в інкримінованих їм кримінальних правопорушеннях, а саме ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 122 КК України та ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 125 КК України підтверджується також поясненнями потерпілого ОСОБА_3, який в судовому засіданні пояснив, що 16.05.2013 року близько 04-00 годин він пішов косити сіно, а близько 10-00 годин неподалік побачив як мимо пройшли ОСОБА_1, ОСОБА_2 та його син, а потім повернулися до нього. Оскільки вони були в стані алкогольного сп'яніння, та він відчув щось підозріле в їх діях, спитав, чому вони тут ходять, але у відповідь ОСОБА_1 нанесла йому удари в обличчя зліва і справа, він впав, втратив свідомість, куди чим потім наносили удари не пам'ятає, оскільки був без свідомості, але зазначив, що били всі втрьох, що ОСОБА_2 підбіг до нього, бив та порвав футболку в яку він був одягнений.

Свідок ОСОБА_6 - жінка потерпілого пояснювала, що в цей день 16.05.2013 року бачила, як троє проходили по стежці кущами, де чоловік перевертав сіно та пройшовши мимо, повернулись до чоловіка. Двоє з них, хто сказати не могла, оскільки була на віддалі, збивають з ніг чоловіка, та всі втрьох били руками і ногами. Вона повідомила сусідку та стала бігти на допомогу. Поки бігла чоловік уже піднімався з землі, ОСОБА_2 підійшов і порвав футболку в яку був одягнений чоловік.

Вина обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 підтверджується також іншими доказами, які були досліджені в ході судового розгляду, та містяться в матеріалах кримінального провадження досудового розслідування, які долучені до кримінального провадження в підготовчому судовому засіданні.

Згідно протоколу проведення слідчого експерименту від 08.08.2013 року проведеного слідчим СВ Криворізького РВ ОСОБА_7 за участі потерпілого, свідків ОСОБА_1, ОСОБА_2, за участі спеціаліста ОСОБА_8, у присутності понятих ОСОБА_9 та ОСОБА_10, потерпілий ОСОБА_3 показав та розказав, як 16.05.2013 року в с. Новолозуватка Криворізького району ОСОБА_1 та ОСОБА_2 наносили йому тілесні ушкодження. Зазначив, що ОСОБА_1 правою і лівою рукою спричинила йому удари в праву та ліву сторону обличчя, а ОСОБА_2 в ліву сторону обличчя наніс удар правою рукою, потім він впав та не пам'ятає чи наносив йому удари ОСОБА_2, а ОСОБА_1 нанесла удар в ліву сторону тулуба (а.с.35-36 т. 1).

Згідно протоколу проведення слідчого експерименту від 08.08.2013 року проведеного слідчим СВ Криворізького РВ ОСОБА_7 за участі потерпілого, свідка ОСОБА_2, за участі спеціаліста ОСОБА_8, у присутності понятих ОСОБА_9 та ОСОБА_10, ОСОБА_2 показав та розказав, як саме та в якій кількості 16.05.2013 року в с. Новолозуватка Криворізького району він наносив удари потерпілому ОСОБА_3, а саме, що він спричинив потерпілому тільки два удари в область обличчя, які ОСОБА_3 не підтвердив, вказуючи, що він наніс більше ударів, але конкретно куди не зазначив (а.с.37-38 т. 1).

Згідно протоколу проведення слідчого експерименту від 08.08.2013 року з фото таблицею до нього, проведеного слідчим СВ Криворізького РВ ОСОБА_7 за участі потерпілого, свідка ОСОБА_1, за участі спеціаліста ОСОБА_8, у присутності понятих ОСОБА_9 та ОСОБА_10, ОСОБА_1 показала та розказала, як саме та в якій кількості 16.05.2013 року вона в с. Новолозуватка Криворізького району наносила удари потерпілому ОСОБА_3, а саме вказувала, що по 2 рази лівою та правою рукою зжатою в кулак вона вдарила в ліву та праву сторону обличчя потерпілого, та коли він впав, то взутою ногою вона нанесла три удари в ліву сторону тулуба ОСОБА_3, що підтвердив і потерпілий ОСОБА_3 (а.с.39-43 т. 1).

Згідно протоколів проведення слідчого експерименту від 25.02.2014 року, проведеного слідчим СВ Криворізького РВ ОСОБА_11 за участі підозрюваних ОСОБА_2 та ОСОБА_1, спеціаліста ОСОБА_8, у присутності понятих ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_1 та ОСОБА_2, кожен окремо показали та розказали, як саме та в якій кількості 16.05.2013 року біля 10.00 годин поблизу вул.. Степова в с. Новолозуватка Криворізького району вони наносили удари потерпілому ОСОБА_3 (а.с.126-129 т. 1 т. 1).

Відповідно до висновку судово-медичної експертизи від 04.07.2013 року № 1616 (1459(1122-13) та додаткового висновку до нього № 2125 ( 1616-1459-1122-13) від 23.08.2013 року у ОСОБА_3 виявлені синці голови, обличчя, шиї, струс головного мозку, закрита травма груді, перелом 4 ребра ліворуч. Синець шиї за своїм характером відноситься до легких тілесних ушкоджень, як такі, що мають незначні скороминучі наслідки. Синці голови та обличчя, струс головного мозку - відносяться до легких тілесних ушкоджень, які викликали короткочасний розлад здоров'я, перелом 4 ребра ліворуч - відноситься до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, за ознакою тривалого розладу здоров'я більше 21 доби. Ушкодження виникли від дії тупих твердих предметів з обмеженою травмуючою поверхнею, якими могли бути як озброєна так і не озброєна рука, взута нога, або інший предмет з такими ж властивостями. Давність виникнення може відповідати 16.05.2013 року. У потерпілого мали місце 5 ділянок прикладення фізичної сили в область голови, обличчя та грудної клітини. При нанесенні тілесних ушкоджень потерпілий міг перебувати в любому положенні. Виникнення тілесних ушкоджень при одноразовому падінні з височини власного зросту малоймовірно. Тілесні ушкодження у ОСОБА_3 могли виникнути при обставинах вказаних останнім при проведенні слідчого експерименту, але вказані вони не в повному обсязі. Тілесні ушкодження у виді синців голови та обличчя, струсу головного мозку могли виникнути при обставинах вказаних ОСОБА_2 в ході слідчого експерименту. Тілесні ушкодження у виді синців голови та обличчя, струсу головного мозку та перелом 4 ребра могли виникнути при обставинах вказаних ОСОБА_1 в ході проведення слідчого експерименту (а.с. 26-27,46-47 т. 1).

Оцінивши у сукупності досліджені по кримінальному провадженню докази, суд дійшов висновку щодо повного підтвердження вини обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2, у скоєнні ними кримінальних правопорушень, а саме

ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 122 КК України за ознаками: умисного заподіяння середнього ступеня тяжкості тілесного ушкодження, що спричинило тривалий розлад здоров'я.

ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 125 КК України за ознаками: умисного заподіяння легкого ступеня тяжкості тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я.

При визначенні виду й міри покарання обвинуваченим, суд враховує характер і ступінь тяжкості скоєного ними кримінального правопорушення, ступінь участі кожного із них у вчиненні кримінального правопорушення, особи обвинувачених, які вину свою визнали повністю, щиро розкаювались в скоєному, раніше не судимі, що є обставинами, які пом'якшують покарання відповідно до ст. 66 КК України, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебувають (а.с.103-104, 120-121 т.1), враховує і думку потерпілого, який наполягає на суворому покаранні, вважає за необхідне призначити покарання обвинуваченим в межах санкції інкримінованих ним статей, ОСОБА_1, суд вважає за необхідне призначити покарання у виді позбавлення волі, звільнивши ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України, поклавши на ОСОБА_1 обов'язки, передбачені п. 3, 4 ст. 76 КК України, а ОСОБА_2 суд вважає за необхідне призначити покарання у виді громадських робіт, з застосуванням ч. 4 ст. 70 КК України, враховуючи те що він скоїв зазначене кримінальне правопорушення до винесення вироку Довгінцівського районного суду м. Кривого Рогу від 13.05.2014 року.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 заявив клопотання, про застосування до нього акту амністії, звільнити його від відбування покарання, оскільки він має матір, яка досягла 70-ти річного віку та інших працездатних дітей у неї не має, вчинив кримінальні правопорушення, які є невеликої тяжкості відповідно до ст. 12 КК України, повністю визнає свою вину, раніше амністія до нього не застосовувалась, з наслідками застосування амністії ознайомлений.

Прокурор в судовому засіданні не заперечувала проти звільнення від відбування покарання ОСОБА_2 на підставі п.«є» ст.1 Закону України «Про амністію у 2014 році».

Як встановлено ст. 85 КК України на підставі закону про амністію засуджений може бути повністю або частково звільнений від основного і додаткового покарань.

Законом про амністію особи, визнані винними у вчиненні злочину обвинувальним вироком суду, можуть бути повністю або частково звільнені від відбування покарання (ч.2 ст. 86 КК України).

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 1 ЗУ "Про застосування амністії в Україні" амністія є повне або часткове звільнення від відбування покарання осіб, визнаних винними у вчиненні злочину, або кримінальні справи стосовно яких розглянуті судами, але вироки стосовно цих осіб не набрали законної сили; амністія оголошується законом про амністію, який приймається відповідно до положень Конституції України, Кримінального Кодексу України та цього Закону.

Статтею 3 вказаного Закону встановлено, що встановивши в стадії судового розгляду кримінальної справи наявність акта амністії, що усуває застосування покарання за вчинене діяння, суд, за доведеності вини особи, постановляє обвинувальний вирок із звільненням засудженого від відбування покарання.

19.04.2014 р. набрав чинності Закон України «Про амністію у 2014 році» від 08 квітня 2014 р. №1185-VII. Дія цього Закону поширюється на осіб, які вчинили злочини до дня набрання ним чинності включно (ст.12 названого Закону).

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про амністію у 2014 році» питання про застосування амністії суд вирішує за ініціативою прокурора, органу або установи виконання покарань, а також за ініціативою обвинуваченого (підсудного) чи засудженого, їх захисників чи законних представників.

Відповідно до п."є" ст.1 Закону України «Про амністію у 2014 році» від 08 квітня 2014 року, який набрав чинності 19 квітня 2014 року, звільненню від покарання у вигляді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, засуджених за умисні злочини, які не є тяжкими або особливо тяжкими відповідно до ст. 12 КК України, та за злочини вчинені з необережності, які не є особливо тяжкими відповідно до ст. 12 КК України, підлягають особи, які на день набрання чинності цим Законом мають одного або обох батьків, які досягли 70-ти річного віку, за умови, що в цих батьків немає інших працездатних дітей.

На підставі вищевикладеного, суд вважає за можливе звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання за вказаним вироком, оскільки він визнаний винним за умисні злочини, які не є тяжкими, відповідно до ст.. 12 КК України, на день набрання чинності Закону України «Про амністію у 2014 році» від 08.04.2014 року має матір, ОСОБА_14, ІНФОРМАЦІЯ_10, яка на день набрання чинності цим Законом досягла 70-ти річного віку, інших працездатних дітей у неї немає (а.с.63,64,73-83 т.2), тобто підпадає під дію п. «є» ст.. 1 Закону України «Про амністію у 2014 році» від 08.04.2014 року, та не заперечує щодо застосування до нього акту амністії.

Обмежень щодо застосування відносно обвинуваченого ОСОБА_2 амністії, передбачених ст.4 ЗУ "Про застосування амністії в Україні" та ст.8 Закону України «Про амністію у 2014 році», судом не встановлено, амністія до нього не застосовувалась.

Прокурором Криворізького району Дніпропетровської області, в порядку ч. 3 ст.128 КПК України, заявлений цивільний позов в інтересах КЗ „Криворізька міська клінічна лікарня №2" Дніпропетровської обласної ради", про стягнення солідарно з обвинувачених 2 807,99 грн., в рахунок відшкодування витрат на лікування ОСОБА_3, який просить задовольнити і представник зазначеного закладу (а.с.70,71 т.2), який підлягає задоволенню в повному розмірі, в силу ст. 128, 129 КПК України та ст. 1206 ЦК України, оскільки підтверджений довідками КЗ „Криворізька міська клінічна лікарня №2" Дніпропетровської обласної ради" № 109 від 23.09.2013 року (а.с.49 т. 1) та № 110 від 23.09.2013 року (а.с. 50 т.1), згідно яких ОСОБА_3 знаходився на стаціонарному лікуванні у відділенні нейрохіругії КЗ „Криворізька міська клінічна лікарня № 2" Дніпропетровської обласної ради" з 18.05.2013 року по 20.05.2013 року, тобто 2 ліжко-дні та вартість одного ліжко-дня у вказаному закладі складає 174,22 грн., у торакальному відділенні КЗ „Криворізька міська клінічна лікарня № 2" Дніпропетровської обласної ради" з 20.05.2013 року по 04.06.2013 року, тобто 15 ліжко-днів та вартість одного ліжко-дня у вказаному закладі складає 163,97 грн., виходячи з чого загальна сума витрат на лікування ОСОБА_3 за вказаний період становить 2807,99 грн. (174,22 грн. х 2 дні перебування в лікарні = 348,44 грн. + 163,97 грн. х 15 днів перебування в лікарні = 2459,55 грн.).

Запобіжний захід відносно ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у виді особистого зобов'язання з покладеними на них обов'язками, обраний 15.02.2014 року відносно ОСОБА_1 та 24.02.2014 відносно ОСОБА_2, продовжений ухвалами суду від 11.03.2014 року та 06.05.2014 року (а.с. 100-101, 116-117 т.1, 20-21, 45 т.2), залишити без змін, до набрання вироком законної сили.

Керуючись ст..ст. ч. 3 ст.128, 177,179, ч.2 ст. 373, ст.ст. 374, 376 , п.1 ч.2 ст. 395 КПК України, ст.. 1206 ЦК України, Законом України «Про амністію у 2014 році» від 08.04.2014 року, ЗУ "Про застосування амністії Україні", суд, -

З А С У Д И В:

Визнати ОСОБА_1 винуватою за ч. 1 ст. 122 КК України та піддати покаранню у виді 2 (двох) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання звільнити з випробуванням 1 (один) рік.

На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_1 обов'язки: повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи, періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_1 обчислювати з моменту проголошення вироку.

Визнати ОСОБА_2 винуватим за ч.2 ст. 125 КК України та піддати покаранню у виді 150 (сто п'ятдесят) годин громадських робіт.

На підставі ст. 70 ч.4 КК України, за сукупністю злочинів за вказаним вироком та вироком Довгінцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 13.05.2014 року за яким призначено покарання у виді 100 годин громадських робіт, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити покарання ОСОБА_2 у виді 150 (сто п'ятдесят) годин громадських робіт..

Звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання за вказаним вироком на підставі п. «є» ст. 1 Закону України «Про амністію у 2014 році» від 08.04.2014 року.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_6, уродженця м. Ржев Калініської області, Росія, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_3, на користь КЗ «Криворізька міська клінічна лікарня № 2» Дніпропетровської обласної ради, ОКПО 01986397, МФО 805012, 2807 (дві тисячі вісімсот сім) гривень 99 копійок, в рахунок відшкодування витрат на лікування ОСОБА_3, потерпілого від кримінального правопорушення.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у виді особистого зобов'язання з покладеними на них обов'язками, залишити без змін, до набрання вироком законної сили.

На вирок суду може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Дніпропетровської області через Криворізький районний суд Дніпропетровської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Суддя: