Рішення № 3933532, 02.06.2009, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"02" червня 2009 р.

Справа № 29/171-08-5074

За позовом Відкрите акціонерне товариство "Енергопостачальна компанія Одесаобленерго";

до відповідача Військова частина А 1620

третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Квартирно-експлуатаційний відділ м. Одеси

про стягнення 47148,52грн.

Суддя

Представники:

Від позивача: Корепанова О. О. за довіреністю;

Від відповідача: Корнієнко І.О. за довіреністю;

Від третьої особи: Добров Ю. І. за довіреністю;

СУТЬ СПОРУ: Відкрите акціонерне товариство "Енергопостачальна компанія Одесаобленерго" звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Військової частини А 1620 про стягнення 47148, 52 грн., з яких заборгованість по сплаті пені 21 026, 67 грн., індекс інфляції 21 513, 94 грн., 3% річних - 4 607, 91 грн.

19.01.2009 р. позивач звернувся з уточненнями позову, відповідно до яких просить суд стягнути 31239,33 грн. пені, 72421,35 грн. витрат від інфляції, 4765,19 грн. 3% річних.

Ухвалою від 20.02.09р. до участі у розгляді справи № 29/171-08-5074 в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Квартирно-експлуатаційний відділ м. Одеси та продовжено строк розгляду справи до 02.04.09р.

Ухвалою від 16.03.09р. строк розгляду справи продовжено до 02.05.09р. відповідно до вимог ст. 69 ГПК України.

Ухвалою від 17.04.09р. строк розгляду справи продовжено до 02.06.09р. відповідно до вимог ст. 69 ГПК України.

У судових засіданнях оголошувалися перерви: з 06.04.09р. по 17.04.09р., з 17.04.09р. по 25.05.09р., з 11.02.09р. по 20.02.09р., з 16.03.09р. по 06.04.09р., з 06.04.09р. по 17.04.09р. згідно до вимог ст. 77 ГПК України.

У відзивах на позовну заяву відповідач проти позову заперечує, посилаючись на те, згідно Розпорядження Головного квартирно-експлуатаційного управлінням збройних сил України на начальників квартирно-експлуатаційних частин Міністерства оборони України покладені обов’язки щодо переукладення договорів з постачання військовим частинам електричної енергії та своєчасній сплаті рахунків, які надаються енергопостачальними організаціями та цільові кошти, що надходять з державного бюджету України на оплату комунальних послуг та енергоносіїв, спожитих Військовою частиною А1620 надходять на рахунок саме квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеси, у зв’язку з чим, КЕВ повинно нести відповідальність за несвоєчасно оплачену електричну енергію, також відповідач стверджує, що при нарахуванні штрафних санкцій позивачем не застосовувалась позовна давність.

17.04.09р. позивач надав уточнення позовних вимог, в яких на тих же підставах просить стягнути з відповідача заборгованість по сплаті пені в сумі 23 654, 28 грн., індекс інфляції 65909, 94 грн., 3% річних - 3 686, 77 грн.

У поясненні на позовну заяву Квартирно-експлуатаційний відділ м. Одеси заперечує проти заявлених вимог щодо стягнення штрафних санкцій посилаючись на їх незаконність та необґрунтованість та у зв’язку із спливом строків позовної давності.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, заслухавши представників сторін, оцінивши докази які мають значення для справи, - суд встановив:

У відповідності до умов договорів про постачання електричної енергії №111 від 06.07.2004 р. та 19.02.07р. між відкритим акціонерним товариством "Енергопостачальна компанія Одесаобленерго" та Військовою частиною А 1620 позивач постачає відповідачу електричну енергію в межах, визначених договором, умовами та обсягами постачання електроенергії та потужності, а відповідач зобов’язаний своєчасно проводити оплату за спожиту електричну енергію та виконувати інші умови договору.

Проте свої договірні зобов’язання відповідач виконував неналежним чином та за спожиту електроенергію сплачував не в повному обсязі.

Оскільки відповідач несвоєчасно виконав свої зобов’язання в період з грудня 2004 р. по листопад 2008 р., позивач просить стягнути суму боргу із урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення та три проценти річних від простроченої суми, розмір яких за розрахунком позивача становить відповідно 65909, 94 грн. та 3 686, 77 грн.

За змістом ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів. Отже, позивачем правомірно нараховані втрати від інфляції та 3% річних.

Пунктом 4.2.1 договору № 111 від 19.02.07р. встановлено, що за внесення платежів з порушенням термінів, визначених додатком "Порядок розрахунків" споживач сплачує постачальнику електричної енергії пеню у розмірі облікової ставки НБУ, що діє на той період, за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної сплати.

Позивач просить стягнути з відповідача пеню за порушення відповідачем термінів оплати в період з грудня 2004 р. по листопад 2008 р. в сумі 23 654, 28 грн.

У своїх відзивах на позовну заяву, заперечуючи проти позовних вимог, відповідач зазначає, що з 09.12.05р. Головним квартирно-експлуатаційним управлінням збройних сил України з метою якісного утримання та обслуговування казармено-житлового фонду, забезпечення військових частин комунальними послугами і енергоносіями в Збройних силах України було видано Розпорядження № 303/18/2050 на підставі Директиви Міністра оборони України від 20.01.05р. № Д-332/1/03, від 20.04.05р. № Д-322/1/010 від 30.06.05р. № Д-332/1/014, згідно яких на начальників квартирно-експлуатаційних частин Міністерства оборони України покладені обов’язки щодо переукладення договорів з постачання військовим частинам електричної енергії та своєчасній сплаті рахунків, які надаються енергопостачальними організаціями. Відповідач стверджує, що оскільки цільові кошти з державного бюджету України на оплату комунальних послуг та енергоносіїв, спожитих Військовою частиною А1620 надходять на рахунок Квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеси, тому саме Квартирно-експлуатаційний відділ м. Одеси повинен нести відповідальність за несвоєчасну сплату за спожиту електроенергію. Також відповідач посилається на п. 5 Роз’яснення Вищого Арбітражного суду України № 02-5/293 від 29.04.94р. "Про деякі питання практики застосування майнової відповідальності за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов’язань" (із змінами внесеними згідно з постановою Вищого Арбітражного суду № 02-5/455 від 18.11.97р.), відповідно до змісту якого для нарахування пені встановлений шестимісячний строк позовної давності, у зв’язку з цим у відповідача виникли сумніви щодо нарахування пені та взагалі штрафних санкцій.

Правилами користування електричною енергією, затвердженими Постановою НКРЕ від 31.07.96р. № 28, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 18.11.05р. за № 1399/11679, встановлено, що договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює діяльність на закріпленій території, і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов’язків сторін. Споживання електричної енергії не допускається.

Твердження відповідача у відзиві на позовну заяву щодо обов’язку начальників квартирно-експлуатаційних частин Міністерства оборони України стосовно переукладення договорів з постачання військовим частинам електричної енергії та своєчасній сплаті рахунків, які надаються енергопостачальними організаціями необґрунтовані, а тому до уваги судом не приймаються.

Відповідно до умов п. 1 додаткової угоди до договору про постачання електричної енергії № 111 від 06.07.04р., укладеної між Квартирно-експлуатаційним відділом м. Одеси, Військовою частиною А 1620 та відкритим акціонерним товариством "Енергопостачальна компанія Одесаобленерго" в особі Овідіопольського РЕМ відповідальність щодо здійснення своєчасної оплати за електричну енергію та інші платежі несе споживач.

В даному випадку споживачем електричної енергії за договором № 111 від 06.07.04р. є Військова частина А 1620, яка повинна нести відповідальність щодо здійснення своєчасної оплати за електричну енергію та інші платежі

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Згідно ст.ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 26 Закону України "Про електроенергетику" та п. 7.8 "Правил користування електричною енергією", затверджених Постановою НКРЕ України від 31.07.1996р. № 28, а також п. 3.3 договору № 111 від 19.02.07р. передбачено, що поставлена електрична енергія повинна оплачуватись щомісячно та в повному обсязі.

Твердження відповідача про те, що позивачем пропущено строк позовної давності за нарахованими ним штрафними санкціями судом відхиляється з огляду на таке.

Позивач звернувся з позовом до суду 02.12.2008р.

Відповідно до положень ст.ст.. 256, 257, 258, 261 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені). Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Згідно ст. 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

Між сторонами складені акти звірки розрахунків від 17.09.2008р. 30.09.2008 р. якими визнана за відповідачем заборгованість по пені, витратам від інфляції, та 3% річних.

Отже, відповідач своїми діями визнав заборгованість, а оскільки закон з такими діями по визнанню боргу пов’язує переривання перебігу позовної давності, позовна давність за вимогами позивача не сплинула.

Втім слід зазначити, згідно ст.233 ГК України у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступень виконання зобов’язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов’язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов’язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Відповідно п. 3 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов’язання.

Приймаючи до уваги виконання відповідачем основного зобов’язання, та те, що відповідач є бюджетною установою і фінансується виключно із державного бюджету, суд вважає за необхідне зменшити розмір пені, яка підлягає стягненню з відповідача до 4000 грн.

На підставі вищевикладеного суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню частково, з відповідача підлягає стягненню 4 000 грн. пені, 65909, 94 грн. індекс інфляції, 3 686, 77 грн. - 3% річних.

Витрати по сплаті державного мита та ІТЗ судового процесу слід покласти на відповідача пропорційно розміру позовних вимог, відповідно до вимог ст.ст. 44, 49 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 44, 49, ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Військової частини А-1620 (Одеська обл., с. Ленселище, вул. Магістральна, 37 код 08502712) на користь Відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія Одесаобленерго" в особі Овідіопольського району електричних мереж (Одеська обл., смт Овідіополь, вул. Дзержинського, 127, код 26302342) 4 000 грн. пені, 65909, 94 грн. інфляційних витрат, 3 686, 77 грн. - 3% річних, 932, 51 грн. державного мита та 118 грн. за ІТЗ судового процесу.

3. В решті позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

Рішення підписано 09.06.2009 р.

Суддя