Ухвала суду № 39333914, 18.06.2014, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Хохленков О.В.

Суддя-доповідач - Губська Л.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2014 року справа №805/2944/14 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді: Губської Л.В.,

суддів: Арабей Т.Г., Геращенка І.В.,

при секретарі: Борисовій А.А.,

за участю: представника позивача Єлізарової К.Д. (довіреність від 06.03.2014 р.),

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу управління Державної казначейської служби України у Калінінському районі м. Донецька Донецької області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 22 квітня 2014 року в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Добропіллявугілля» до управління Державної казначейської служби України у Калінінському районі м. Донецька Донецької області про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ТОВ «ДТЕК Добропіллявугілля», звернувся до суду з даним позовом, в якому з урахуванням уточнення просив визнати протиправною бездіяльність управління Державної казначейської служби України в Калінінському районі м. Донецька Донецької області щодо повернення без виконання виконавчого листа від 11.11.2013 року по справі № 2а/0570/12522/2012 про стягнення з Державного бюджету України на користь ТОВ "ДТЕК Добропіллявугілля" витрат на проведення судово - економічної експертизи у розмірі 20000 гривень; зобов'язати управління Державної казначейської служби України в Калінінському районі м. Донецька Донецької області прийняти до виконання виконавчий лист від 11.11.2013 року по справі № 2а/0570/12522/2012 про стягнення з Державного бюджету України на користь ТОВ "ДТЕК Добропіллявугілля" витрат на проведення судово - економічної експертизи у розмірі 20000 гривень; зобов'язати управління Державної казначейської служби України в Калінінському районі м. Донецька Донецької області вчинити дії щодо виконання судового рішення по справі № 2а/0570/12522/2012 шляхом перерахування коштів з Державного бюджету України витрат на проведення судово - економічної експертизи у розмірі 20000 гривень на поточний рахунок ТОВ "ДТЕК Добропіллявугілля".

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 22 квітня 2014 року позовні вимоги задоволено повністю.

Не погодившись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить постанову суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Апелянт наголошує на тому, що надходження до Державного бюджету коштів є обов'язковою умовою для здійснення безспірного списання коштів Державного бюджету України за судовим рішенням. Виконати виконавчий лист від 11.11.2013 року № 2а/0570/12522/2012 в цьому порядку неможливо, оскільки Законом України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» бюджетні призначення на відшкодування витрат у зв'язку з проведенням судових експертиз не передбачені, а відтак рахунки, з яких би здійснювалось таке відшкодування у Державній казначейській службі України відсутні.

В судовому засіданні представник позивача проти доводів апеляційної скарги заперечувала, просила залишити без змін рішення суду першої інстанції.

Належним чином повідомлений про дату, час і місце апеляційного розгляду представник відповідача до суду не прибув, надав клопотання про розгляд справи у відсутність його представника.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду дійшла до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом установлено і підтверджується матерілами справи, що постановою Донецького окружного адміністративного суду від 19.06.2013 року по справі № 2а/0570/12522/2012, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 29.08.2013 року, задоволено позов ТОВ "ДТЕК Добропіллявугілля" до Добропільської об'єднаної Державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, внаслідок чого стягнуто з Державного бюджету України на користь ТОВ "ДТЕК Добропіллявугілля" судовий збір в розмірі 2178,19 грн., а також витрати на проведення судово - економічної експертизи в розмірі 20000 гривень.

На виконання цього рішення 11.11.2013 року Донецьким окружним адміністративним судом був виданий виконавчий лист.

20.12.2013 позивачем була спрямована до управління Державної казначейської служби України в Калінінському районі м.Донецька Донецької області заява про стягнення з Державного бюджету України судового збору в розмірі 2178,19 грн. та витрат на проведення судово - економічної експертизи в розмірі 20000 грн.. проте, відповідач повернув позивачу пакет документів без виконання, зазначивши, що Законом України "Про Державний бюджет України на 2013 рік" бюджетні призначення на відшкодування витрат на проведення судово - економічної експертизи не передбачені і тому рахунки, з яких повинно бути здійснено відшкодування, відсутні.

Такі дії відповідача є предметом цього позову, оскільки позивач вважає їх протиправною бездіяльністю.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою,з якою це повноваження надано; обґрунтовано,тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення(вчинення дії); безсторонньо(неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно,зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав,свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення(дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно,тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч.ч.1,2 ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини,на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач, як суб»єкт владних повноважень, не довів правомірність своїх дій, при цьому, суд виходив з наступного.

Так, пунктом 19 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою КМУ № 845 від 03.08.2011 року (далі по тексту - Порядок), передбачено, що безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів і їх перерахування на рахунок, зазначений у виконавчому документі про стягнення надходжень бюджету або у заяві про виконання рішення про стягнення надходжень бюджету, здійснюються органами Казначейства з відповідного рахунка, на який такі кошти зараховані, шляхом оформлення розрахункових документів.

Для виконання рішень про стягнення сплачених до бюджету митних платежів орган Казначейства після закінчення строку подання інформації органом, що контролює справляння надходжень бюджету, передає виконавчий документ та інші документи, необхідні для його виконання, до Казначейства. Казначейство здійснює безспірне списання коштів державного бюджету та перераховує такі кошти на рахунок стягувача.

При цьому, частиною 2 пункту 20 Порядку, установлено, що якщо законом відповідний вид надходжень у поточному бюджетному періоді не передбачений, безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів здійснюється з рахунка, на якому обліковуються кошти за кодом доходів бюджету "Інші надходження".

В свою чергу, відповідно до п.19 Порядку, орган казначейства повертає виконавчий документ стягувачеві у разі, коли виконавчий документ:

- не підлягає виконанню органом Казначейства;

- подано особою, що не має відповідних повноважень;

- пред'явлено до виконання з пропущенням установленого строку;

- видано або оформлено з порушенням установлених вимог;

- рішення про стягнення коштів не набрало законної сили, крім випадків, коли судове рішення про стягнення коштів допущено до негайного виконання в установленому законом порядку;

- суми коштів, зазначених у судовому рішенні про стягнення коштів, повернуті стягувачеві за поданням органу, що контролює справляння надходжень бюджету, або за рахунок таких коштів виконано грошові зобов'язання чи погашено податковий борг стягувача перед державним або місцевим бюджетом;

- відсутній залишок невідшкодованого податку на додану вартість, узгоджений із стягувачем;

- стягувач відмовився від виконання виконавчого документа або відкликав його без виконання;

- наявні інші передбачені законом випадки.

Так, виконавчий лист, виданий 11.11.2013 року Донецьким окружним адміністративним судом, повністю відповідає вимогам статті 18 Закону України "Про виконавче провадження".

Колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції про безпідставність посилань відповідача у листі № 02-51/2024 від 30.12.2013 року, як на підставу для повернення виконавчого документа, на відсутність бюджетних призначень для відшкодування витрат на проведення експертизи та рахунків, з яких повинно бути здійснено таке відшкодування, оскільки вони не ґрунтуються на законі.

Крім того, є хибними також посилання на Порядок повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Мінфіну від 03.09.2013 року № 787, оскільки цей Порядок визначає процедури повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, а саме: податків, зборів (обов'язкових платежів) та інших доходів бюджету, коштів від повернення до бюджетів бюджетних позичок, фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, та кредитів, у тому числі залучених державою (місцевими бюджетами) або під державні (місцеві) гарантії (далі - платежі) і не поширюється на спірні правовідносини.

Частиною 2 статті 19 Конституції України установлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України.

Колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції, що відповідач не довів суду правомірності своїх дій і вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи і судове рішення ухвалено у відповідності до норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому підстав для скасування постанови не вбачається.

Щодо посилань апеллянта на Лист ВАСУ від 21.11.2011 р. N 2135/11/13-11 колегія суддів зазначає наступне.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Застосування частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, пункту 9 розділу VI Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України, Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2011 року N 845, з питання про порядок стягнення судових витрат з Державного бюджету України роз»яснює Вищий адміністративний суд України в Листі від 21.11.2011 р. N 2135/11/13-11, вказуючи, що відповідно до підпункту 3 пункту 9 розділу VI Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України у разі безспірного списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) Державна казначейська служба України відображає в обліку відповідні бюджетні зобов'язання розпорядника бюджетних коштів, з вини якого виникли такі зобов'язання. Погашення таких бюджетних зобов'язань здійснюється виключно за рахунок бюджетних асигнувань цього розпорядника бюджетних коштів. Одночасно розпорядник бюджетних коштів зобов'язаний привести у відповідність з бюджетними асигнуваннями інші взяті бюджетні зобов'язання.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що спірне питання може бути вирішено, зокрема, в порядку Розділу 5 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст.195,196,198,200,205,206,211,212,254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу управління Державної казначейської служби України у Калінінському районі м. Донецька Донецької області - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 22 квітня 2014 року в адміністративній справі № 805/2944/14 - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі.

В судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини ухвали, ухвала в повному обсязі складена 20 червня 2014 року.

Головуючий: Л.В. Губська

Судді: Т.Г. Арабей

І.В. Геращенко