Ухвала суду № 39331585, 17.06.2014, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2014 р.Справа № 820/12872/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Філатова Ю.М.

Суддів: Водолажської Н.С. , Тацій Л.В.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Відкритого акціонерного товариства "Российские железные дороги" в особі Федеральної пасажирської дирекції на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 15.04.2014р. по справі № 820/12872/13-а

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Российские железные дороги" в особі Федеральної пасажирської дирекції

до Харківського прикордонного загону Державної прикордонної служби України

про скасування постанови,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Відкрите акціонерне товариство «Российские железные дороги» в особі Федеральної пасажирської дирекції, звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача, Харківського прикордонного загону Державної прикордонної служби України та просив скасувати Постанову відповідача № 512993 від 23.09.2013 року про накладення штрафу в розмірі 8 500,00 грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 15.04.2014 року по справі № 820/12872/13-а у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, просить постанову Харківського окружного адміністративного суду від 15.04.2014 року по справі № 820/12872/13-а скасувати та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Справа розглядається в порядку письмового провадження у відповідності до ч. 4 ст. 196, п. 2. ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи, викладені в апеляційній скарзі, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, постановою Харківського окружного адміністративного суду від 15.04.2014 року по справі № 820/12872/13-а у задоволенні адміністративного позову відмовлено, оскільки позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження факту незаконності спірної постанови про накладення штрафу (а.с. 165-169).

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції на підставі наступного.

Матеріалами справи підтверджено, що 12.09.2013 року о 07 год. 10 хв. під час здійснення прикордонного контролю потягу № 234 сполученням «Севастополь-Москва» прикордонним нарядом Харківського прикордонного загону було виявлено громадянку Російської Федерації ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, без будь-яких документів, що посвідчують особу, тобто без документів, що надають право перетину державного кордону України, у зв'язку з чим інспектором 1-ї категорії 2-го відділення інспекторів прикордонної служби відділу прикордонної служби «Харків» прапорщиком Тушевим О.В. був складений протокол про правопорушення, пов'язане зі здійсненням перевізником міжнародних пасажирських перевезень № 512993 від 12.09.2013 р. (а.с. 76-77).

Також, відповідачем 12.09.2013 року було прийнято рішення про відмову в перетині державного кордону України громадянці Російської Федерації ОСОБА_2, про що свідчить його копія в матеріалах справи (а.с. 80).

Першим заступником начальника загону - начальником штабу Харківського прикордонного загону полковником Бурдейним І.М. 23.09.2013 року прийнято постанову № 512993 про правопорушення, пов'язане зі здійсненням перевізником міжнародних пасажирських перевезень, якою на ВАТ «Российские железные дороги» накладено штраф у розмірі 8 500,00 грн. (а.с. 83-84).

У відповідності до ст. 1 Закону України "Про залізничний транспорт" № 273/96-ВР від 04.07.1996 року та постанови КМ України "Про затвердження Статуту залізниць України" від 06.04.1998 року № 457, міжнародне залізничне сполучення - перевезення пасажирів, вантажів, багажу, вантажобагажу та пошти між Україною та іноземними державами.

Згідно Переліку пунктів пропуску (пунктів контролю) через державний кордон України, у межах яких створюються або можуть створюватися зони митного контролю, затвердженого спільним наказом Державної митної служби України, адміністрації Державної прикордонної служби України та Міністерства транспорту та зв'язку України від 01.06.2005 року № 457/438/270 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 04.07.2005 року за № 710/10990, залізничний пункт контролю через державний кордон України "Харків-пасажирський" має категорію міжнародного.

На підставі п. 13 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про прикордонний контроль" від 05.11.2009 року № 1710-VI, перевізник - будь-яка фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт діяльність із перевезення пасажирів чи (та) вантажів через державний кордон.

Відповідно до ст. 22-1 Закону України "Про залізничний транспорт", під час перевезення у міжнародному залізничному сполученні пасажир зобов'язаний мати належним чином оформлені документи, необхідні для в'їзду до держави прямування, держав за маршрутом слідування, та пред'явити їх перевізникові на його вимогу. Перевізник при перевезенні пасажира у міжнародному залізничному сполученні, крім обов'язків, передбачених статтею 22 цього Закону, зобов'язаний до початку такого перевезення перевірити наявність у пасажира паспортного документа, що посвідчує особу пред'явника, або документа, що його замінює, та відмовити у перевезенні пасажиру, який на його вимогу не пред'явив необхідні документи. Відмова перевізника від договору міжнародного залізничного перевезення пасажира, який на його вимогу не пред'явив документи, зазначені в частині другій цієї статті, не тягне за собою обов'язок перевізника відшкодувати пасажиру заподіяну у зв'язку з цим шкоду.

За невиконання обов'язку перевірити перед початком перевезення пасажира у міжнародному залізничному сполученні наявність у нього документів, зазначених у частині другій цієї статті, що призвело до перевезення чи спроби перевезення пасажира через державний кордон України без необхідних документів, перевізник несе відповідальність, передбачену законом.

Згідно вимог Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Російської Федерації про внесення змін до Угоди між Урядом України і Урядом Російської Федерації про безвізові поїздки громадян України і Російської Федерації від 16.01.1997 року (затверджена Постановою Кабінету Міністрів України від 08.08.2007 року № 1034), визначено перелік документів громадян Російської Федерації для в'їзду, виїзду, перебування і пересування територією України, а саме п. 1 "Паспорт громадянина Російської Федерації".

Матеріалами справи підтверджено, що 12.09.2013 року о 07 год. 10 хв. під час здійснення прикордонного контролю потягу № 234 сполученням "Севастополь-Москва" у вагоні № 13 прикордонним нарядом Харківського прикордонного загону було виявлено громадянку Російської Федерації ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка слідувала на виїзд по ксерокопії паспортного документа РФ НОМЕР_1, виданого 24.03.2000 року Ільїнським відділенням міліції Красногорського р-ну Московської обл., що не дає права на перетин державного кордону України (а.с. 83-84).

В ході перевірки встановлено, що були відсутні документи, необхідні для перетину державного кордону України, що також підтверджується поясненнями начальника потягу № 234 Кузнєцової Ж.Є. та провідника вагону № 13 потягу № 234 ОСОБА_6 (а.с. 58-59, 60-61).

Співробітниками прикордонного загону складено протокол про правопорушення, пов'язане зі здійсненням перевізником міжнародних пасажирських перевезень № 512993, в якому вказано дату, час та місце розгляду справи про правопорушення. Представник перевізника був присутній при складанні протоколу. Другий примірник протоколу було вручено представнику перевізника ОСОБА_6, та 16.09.2013 року копія даного протоколу була направлена факсом та на адресу представництва ВАТ "РЖД" в Україні (а.с. 74, 81).

В порушення вимог Закону України "Про відповідальність перевізників під час здійснення міжнародних пасажирських перевезень від 10.01.2002 року" № 2920-III, перевізник, в даному випадку - ВАТ "РЖД", здійснив перевезення пасажира - громадянки Російської Федерації ОСОБА_2, без документів, необхідних для в'їзду до держави прямування, а саме в Російську Федерацію. Зазначене узгоджується з поясненнями провідника вагону та начальника потягу, які пояснили, що посадка на потяг пасажирки - громадянки Російської Федерації ОСОБА_2 була здійснена по білету та ксерокопії паспорту (а.с. 158, 160).

Як передбачено ст. ст. 1, 2 Закону України "Про відповідальність перевізників під час здійснення міжнародних пасажирських перевезень", (підприємства (їх об'єднання), установи, організації, фізичні особи-підприємці, які здійснюють міжнародні пасажирські перевезення (далі - перевізники), за невиконання обов'язку перевірити перед початком міжнародного пасажирського перевезення наявність у пасажира документів, необхідних для в'їзду до держави прямування, транзиту, що призвело до перевезення чи спроби перевезення пасажира через державний кордон України без необхідних документів, несуть відповідальність у вигляді штрафу від п'ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожного такого пасажира, але не більше двадцяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за одне перевезення. Справи про правопорушення, передбачені статтею 1 цього Закону, розглядають відповідні органи охорони державного кордону України. Від імені органів охорони державного кордону України розглядати справи про правопорушення та накладати штрафи мають право начальники органів охорони державного кордону України та їх заступники.

Таким чином, враховуючи відсутність у громадянки Російської Федерації ОСОБА_2 належних документів, необхідних для в'їзду до держави прямування, в Російську Федерацію, першим заступником начальника загону - начальником штабу Харківського прикордонного загону полковником Бурдейним І.М. у відповідності до вимог ст. ст. 1, 2 Закону України "Про відповідальність перевізників під час здійснення міжнародних пасажирських перевезень", обґрунтовано винесено постанову та притягнуто до відповідальності ВАТ "РЖД".

Згідно листа Головного пасажирського управління Державної адміністрації залізничного транспорту України від 11.02.2014 року № ЦЛ-11/349, всі потяги, перелічені у листі від 21.01.2014 року № 29/437, зокрема потяг № 234 сполученням "Севастополь-Москва", є формуваннями ВАТ "Российские железные дороги" (а.с. 162-163, 164).

Що стосується посилання позивача на довідку від 12.02.2014 року № ФПКЮсуд-03/25, в якій зазначено, що пасажирські перевезення в потязі № 234 сполученням "Севастополь-Москва" приписки "ЛВЧД-15" Московського філіалу ВАТ "ФПК" на території Російської Федерації здійснює ВАТ "Федеральна пасажирська компанія", колегія суддів не бере їх до уваги, оскільки в ній зазначено про пасажирські перевезення на території Російської Федерації (а.с. 96).

Посилання позивача на те, що до ВАТ "РЖД" неможливо застосовувати вимоги Закону України "Про відповідальність перевізників під час здійснення міжнародних пасажирських перевезень" є необґрунтованим, оскільки відповідно до преамбули Закону України "Про відповідальність перевізників під час здійснення міжнародних пасажирських перевезень", цей Закон прийнято відповідно до Протоколу про попередження і припинення торгівлі людьми, особливо жінками і дітьми, і покарання за неї та Протоколу проти незаконного ввозу мігрантів по суші, морю і повітрю, що доповнюють Конвенцію Організації Об'єднаних Націй проти транснаціональної організованої злочинності, Конвенції Ради Європи про заходи щодо протидії торгівлі людьми встановлює відповідальність перевізників за невиконання обов'язку перевірити перед початком міжнародного пасажирського перевезення наявність, але не справжність, у пасажирів документів, необхідних для в'їзду до держави прямування, транзиту, що призвело до перевезення чи спроби перевезення пасажирів через державний кордон України без необхідних документів, а також визначає порядок застосування цієї відповідальності.

Отже, вказаний Закон був прийнятий на підставі міжнародно-правових актів, а саме: Протоколу про попередження і припинення торгівлі людьми, особливо жінками і дітьми, і покарання за неї та Протоколу проти незаконного ввозу мігрантів по суші, морю і повітрю, що доповнюють Конвенцію Організації Об'єднаних Націй проти транснаціональної організованої злочинності, Конвенції Ради Європи про заходи щодо протидії торгівлі людьми.

Стаття 7 ("Прикордонні заходи") Конвенції Ради Європи про заходи щодо протидії торгівлі людьми передбачає наступне: без шкоди для міжнародних зобов'язань стосовно вільного пересування осіб Сторони будуть посилювати, наскільки це можливо, такий прикордонний контроль, який може бути необхідним для запобігання й виявлення торгівлі людьми; кожна Сторона вживає законодавчих або інших відповідних заходів для запобігання, наскільки це можливо, використанню транспортних засобів, які експлуатуються комерційними перевізниками, для вчинення правопорушень, визначених згідно із цією Конвенцією; де це доцільно й без шкоди для відповідних міжнародних конвенцій такі заходи включають запровадження обов'язку комерційних перевізників, зокрема будь-якої транспортної компанії або власника чи оператора будь-якого транспортного засобу, упевнитися, що всі пасажири мають проїзні документи, які вимагаються для в'їзду до приймаючої держави; кожна Сторона вживає необхідних заходів згідно зі своїм внутрішнім законодавством для забезпечення санкцій у випадках порушення обов'язку, викладеного в пункті 3 цієї статті; кожна Сторона вживає таких законодавчих або інших заходів, які можуть бути необхідними згідно з внутрішнім законодавством Сторони для відмови у в'їзді або анулюванні віз особам, причетним до здійснення правопорушень, визначених згідно із цією Конвенцією.

Таким чином, будь-яка транспортна компанія зобов'язана упевнитися, що всі пасажири мають проїзні документи, необхідні для в'їзду до приймаючої держави.

Аналогічна норма передбачена статтею 11 ("Заходи прикордонного контролю") Протоколу про попередження і припинення торгівлі людьми, особливо жінками і дітьми, і покарання за неї та статтею 11 Протоколу проти незаконного ввозу мігрантів по суші, морю і повітрю, що доповнюють Конвенцію Організації Об'єднаних Націй проти транснаціональної організованої злочинності, Конвенції Ради Європи про заходи щодо протидії торгівлі людьми.

Колегія суддів зазначає, що вказані норми передбачають наступне: відповідальність перевізника не обмежується національними ліцензіями, не залежить від країни, по території якій здійснюється перевезення. Крім того, комерційний перевізник, у тому числі будь-яка транспортна компанія або власник чи водій будь-якого транспортного засобу, де це потрібно і без шкоди для відповідних міжнародних конвенцій, зобов'язаний упевнитися, що всі пасажири мають проїзні документи, необхідні для в'їзду до приймаючої держави, що передбачено міжнародними нормами вищезазначених документів, в тому числі при перевезенні по суші.

Отже, позивач незалежно від місця своєї реєстрації як юридичної особи та наявності ліцензій на перевезення, виданої уповноваженими органами України, є перевізником і потягом № 234 за маршрутом "Севастополь-Москва" здійснює перевезення пасажирів через державний кордон України, тобто здійснює міжнародні пасажирські перевезення за міжнародним сполученням.

В силу ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

На підставі того, що позивачем не надано належних та допустимих доказів щодо незаконності спірної постанови, колегія суддів дійшла до висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Таким чином, зважаючи на викладене вище, колегія суддів дійшла висновку про те, що суд першої інстанції ухвалюючи 15.04.2014 року рішення по справі № 820/12872/13-а про відмову у задоволенні адміністративного позову Відкритого акціонерного товариства «Российские железные дороги» в особі Федеральної пасажирської дирекції до Харківського прикордонного загону Державної прикордонної служби України про скасування постанови, діяв в межах своєї компетенції та відповідно до вимог чинного законодавства.

На підставі викладеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм процесуального права.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують і доказів у їх обґрунтування позивачем не надано.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, п. 1 ч. 1 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Российские железные дороги" в особі Федеральної пасажирської дирекції залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 15.04.2014р. по справі № 820/12872/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Філатов Ю.М.Судді(підпис) (підпис) Водолажська Н.С. Тацій Л.В.