Рішення № 3932959, 25.06.2009, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"25" червня 2009 р.

Справа № 3/210-3170(17/214-3974)

Господарський суд Тернопільської області

у складі

Розглянув справу

за позовом: Державного підприємства „Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат” (код ЄДРПОУ 08033772), м. Івано-Франківськ, вул. Ребета, 6 в особі структурного підрозділу Тернопільського управління виробничо-технічної комплектації, м. Тернопіль, вул. Лозовецька, 34.

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „ТеДБуд”, м. Тернопіль, вул. Дубовецька, 1Б.

За участю представників:

Позивача у первісному позові та відповідача у зустрічному: Данюк І.В. –юрисконсульт , довіреність №18 від 09.01.2009р. ;

Відповідача у первісному позові та позивача у зустрічному: не з‘явився

Суть справи: Позивач звернувся до господарського суду Тернопільської області з позовною заявою до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю „ТеДБуд”, в якій просить:

· розірвати договір оренди майна №298 від 01.07.2004 року;

· судові витрати віднести на відповідача.

В порядку ст. 22 ГПК України , позивач подав доповнення до позовної заяви (вх.№29243(н) від 06.11.2007р.) , в якій уточнив і збільшив позовні вимоги, а саме:

* Розірвати договір оренди обладнання №298 від 01.07.2004 року з 01.09.2007 року, у зв’язку із істотними порушеннями умов договору оренди орендарем;

* Зобов’язати орендаря Товариства з обмеженою відповідальністю „ТеДБуд”, м. Тернопіль, вул. Дубовецька, 1б передати орендоване майно в належному стані у відповідності пункту 2.3., 2.4. договору та припинити право користування земельною ділянкою площею 30630 квадратних метрів, яка передана орендарю згідно акту прийому - передачі.

Однак, своєю заявою вх. №29826 від 27.11.2007р. відмовляється від доповнення до позовної заяви по справі №17/214-3974 від 05.11.2007р. за №959.

Відповідач своїм конституційним правом на захист скористався. Явку в судове засідання свого представника забезпечив, надав суду письмовий відзив на позовну заяву , в якому проти позову заперечує, та просить відмовити у задоволенні позову .

13.11.2007 року , в порядку ст. 60 ГПК України , відповідач подав зустрічний позов до позивача про визнання недійсним Договору оренди обладнання від 01.07.04р. №298 укладеного між ДП «Івано-Франківський ЛПК МО України»та ТОВ «ТеДБуд».

Відповідач по зустрічному позову своїм конституційним правом на захист скористався. Явку в судове засідання свого представника забезпечив, надав суду письмовий відзив на зустрічну позовну заяву , в якому проти зустрічного позову заперечує , та просить відмовити у задоволенні зустрічного позову .

Представники позивача по первісному позову та позивача по зустрічному позову у судовому засіданні підтримали заявлені вимоги, а відповідачі заперечили відповідно проти первісного та зустрічного позовів.

Розпорядженням голови господарського суду Тернопільської області Левандовський Ю.Я. від 13.10.2008 року, справу №17/214-3974 передано на новий розгляд судді Турецькому І.М.

Суддя Турецький І.М. , ухвалою суду від 17.10.2008р. прийняв справу №17/214-3974 до свого провадження , присвоїв їй №3/210-3170(17/214-3974) та призначив до розгляду на 23.10.2008р. на 11:20 год..

Ухвалою суду від 23 жовтня 2008 року , в порядку п.1 ч.2 ст.79 ГПК України , зупинено провадження у даній справі до здійснення судової товарознавчої експертизи , проведення якої доручено ТВ КНДІСЕ на вимогу Вищого господарського суду України.

22 січня 2009 року ухвалою суду повторно призначено судову товарознавчу експертизу.

У судовому засіданні представникам позивача та відповідача, роз’яснено їхні процесуальні права та обов’язки відповідно до статей 20, 22, 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Під час судового розгляду справи, в порядку ст. 81-1 ГПК України, здійснювалося повне фіксування судового засідання за допомогою програмно-апаратного комплексу „Діловодство суду” (компакт-диск CD-R, серійний номер 9РА608291217В14).

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи та заперечення представників сторін , оцінивши наявні у справі докази, суд встановив:

В провадженні господарського суду Тернопільської області знаходилася справа № 17/214-3974 за позовом Державного підприємства Міністерства оборони України „Івано-Франківський ліспромкомбінат”, м. Івано-Франківськ, вул. Ребета, 6 в особі структурного підрозділу Тернопільського управління виробничо-технічної комплектації, м. Тернопіль, вул. Лозовецька, 34 до Товариства з обмеженою відповідальністю „ТеДБуд”, м. Тернопіль, вул. Дубовецька, 1Б про розірвання договору оренди обладнання №298 від 01.07.2004 року, яку розглядала суддя Андрусик Н.О.

Рішенням господарського суду Тернопільської області від 27 листопада 2007 року, первісний позов задоволено, у зустрічному позові відмовлено.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 17 березня 2008 року рішення господарського суду від 27.11.2007р. залишено без змін.

17 червня 2008 року постановою Вищого господарського суду України зазначені судові рішення скасовано, а справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

У касаційній скарзі поданій до Верховного суду України ставиться питання про скасування постанови Вищого господарського суду України від 17 червня 2008 року.

Ухвалою Верховного суду України від 04 вересня 2008 року в порушенні касаційного провадження з перегляду постанови Вищого господарського суду України від 17 червня 2008 року - відмовлено.

Розпорядженням Голови господарського суду Тернопільської області від 13 жовтня 2008 року, справу №17/214-3974 передано на розгляд судді Турецькому І.М.

13 жовтня 2008 року ухвалою суду справу №17/214-3974 прийнято до свого провадження, присвоєно №3/210-3170(17/214-3974) .

В постанові Вищого господарського суду України по справі №17/214-3974 від 17 червня 2008 року вказано, що з матеріалів справи не вбачається, судом не встановлено та позивачем не доведено направлення відповідачу (орендарю) та одержання останнім на підставі ч.2 ст.782 ЦК України повідомлення наймодавця про відмову від договору у зв'язку з невнесенням орендної плати протягом трьох місяців підряд.

Таким чином , пред'явлений ДП "Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат" позов про розірвання договору оренди від 01.07.2004р. не відповідає способам захисту цивільних прав наймодавця, а тому при новому розгляді справи слід надати підприємству позивачу по первісному позову можливість на підставі ст.22 ГПК України уточнити первісні позовні вимоги з врахуванням встановлених цивільним законодавством способів захисту цивільних прав.

Основною підставою для задоволення первісного позову про розірвання договору оренди визначено тривале невиконання орендарем своїх договірних зобов'язань по внесенню орендної плати та наявність заборгованості відповідача по орендній платі станом на момент пред’явлення позову.

Згідно з ч.3 ст.18 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” орендар зобов’язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Відповідно до п.3.2 договору оренди передбачено, що орендна плата сплачується на розрахунковий рахунок орендодавця щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця.

Відповідно до ч.3 ст.26 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” договір оренди може бути розірвано за погодженням сторін.

На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду, арбітражного суду у разі невиконання сторонами своїх зобов’язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.

Відповідно до частин 1, 3 ст.291 Господарського кодексу України, одностороння відмова від договору оренди не допускається. Договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу.

Статтею 783 Цивільного кодексу України встановлено, що наймодавець має право вимагати розірвання договору найму, якщо:

- наймач користується річчю всупереч договору або призначенню речі;

- наймач без дозволу наймодавця передав річ у користування іншій особі;

- наймач своєю недбалою поведінкою створює загрозу пошкодження речі;

- наймач не приступив до проведення капітального ремонту речі, якщо обов'язок проведення капітального ремонту був покладений на наймача.

Вказаний перелік підстав для розірвання договору найму на вимогу орендодавця є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає. Однако, позивач не скористався своїм правом і в порядку ст.22 ГПК України не подав до суду заяву про уточнення позовних вимог до первісного позову.

З метою належного виконання вказівки Вищого господарського суду України та правильного вирішення спору по суті , господарським судом було призначено судову товарознавчу експертизу, проведення якої доручено Тернопільському відділенню КНДІСЕ м. Тернопіль вул.. Крушельницької ,18 .

На вирішення судової товарознавчої експертизи було винесено такі питання:

1) Чи відповідають наявні дефекти орендованого майна згідно договору оренди обладнання №298 від 01 липня 2004 року укладеного між Державним підприємством Міністерства оборони України –Івано-Франківським промисловим комбінатом та Товариством з обмеженою відповідальністю „ТеДБуд” викладені в акті комісійного огляду майна від 19 квітня 2007 року та акті приймання - передачі майна в оренду від 01.07.2004 року та акту оцінки орендованого майна?

2) Якщо не відповідають ,то які дефекти орендованого майна по вині користувача були здійснені в бік погіршення за час фактичного використання майна орендарем?

У відповідності повідомлення №69 від 31 березня 2009 року експерта Тернопільського відділення КНДІСЕ обумовлено, що на підставі Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень , затвердженої наказом Міністерства Юстиції України від 08.10.1998 року №53/5 в редакції наказу Міністерства юстиції України від 30.12.2004 року №144/5 та зареєстрованої в Міністерстві Юстиції України 19.01.2005 року за №61/10341, експерт повідомляє, про неможливість та надання висновку товарознавчої експертизи по визначенні відповідності наявних дефектів орендованого майна, що відображені в Акті комісійного огляду майна від 19 квітня 2007 року дефектам , з якими це майно було передано в оренду згідно договору оренди обладнання №298 від 01 липня 2004 року по акту прийому –передачі від 01 липня 2004 року та здійснення погіршення технічного стану цього майна за час фактичного використання його орендарем.

Оцінивши представлені документальні докази, господарський суд Тернопільської області прийшов до переконання, що позовні вимоги позивача по первісному позову, документально не обґрунтовані і задоволенню не підлягають.

Розглянувши матеріали справи по зустрічному позову, заслухавши доводи та заперечення представників сторін , оцінивши наявні у справі докази, суд встановив:

Згідно договору оренди обладнання №298 від 01 липня 2004 року укладеного між Державним підприємством Міністерства оборони України –Івано-Франківським промисловим комбінатом та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТеДБуд»та акту приймання - передачі майна в оренду від 01.07.2004 року, орендодавець –Державне підприємство Міністерства оборони України –Івано-Франківським промисловим комбінатом передав у платне тимчасове користування –в оренду Товариству з обмеженою відповідальністю „ТеДБуд” обладнання , згідно додатку №1, який являється невід’ємною частиною даного договору, вартість якого становить за експертною оцінкою 280 110 грн.

Технічний стан майна, що передано в оренду відображено в акті прийому –передачі . Орендна плата встановлена в розмірі 2334,25 грн. за базовий місяць і визначається шляхом коригування за базовий місяць на індекс інфляції і сплачується орендарем щомісячно в безготівковому порядку не пізніше 20 числа наступного місяця і може переглядатися за згодою сторін.

Строк дії договору з 1.07.2004 року по 30.06.2009 року.

Судом встановлено, що у відповідності Статуту Державне підприємство Міністерства оборони України „Івано-Франківський ліспромкомбінат” (код ЄДРПОУ 08033772), м. Івано-Франківськ, вул. Ребета, 6 являється державним підприємством Міністерства оборони , діяльність якого регулюється законодавством України , наказами Міністра оборони України.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про правовий режим майну у збройних силах України» майно Державного підприємства „Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат” –це державне майно , закріплене за військовими частинами , закладами , установами та організаціями Збройних сил України.

Оренда державного майна регулюється Законом України „Про оренду державного та комунального майна .

Відповідно до ч.3 ст.1 даного закону, відносини оренди нерухомого і рухомого майна, закріпленого за військовими частинами , закладами , установами та організаціями Збройних сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань , які ведуть його облік у спеціальному порядку , регулюються цим законом з урахуванням особливостей , передбачених Законом України „Про господарську діяльність у Збройних силах України”.

Стаття 7 Закону України „Про господарську діяльність у Збройних силах України” регулює передачу в оренду рухомого і нерухомого майна у Збройних силах України і може передаватися в оренду фізичним та юридичним особам виключно на конкурсній основі. Умови та порядок проведення конкурсу визначається Фондом державного майна України за погодженням з Міністерством оборони України.

Відповідні умови і порядок викладені Фондом державного майна України і Міністерством оборони України в наказі №1549/241 від 26.07.2000 року зареєстрований в Міністерстві юстиції України 10.08.2000 року за №490/4711 „Про затвердження Порядку та умов проведення конкурсів на право укладення договорів оренди військового майна”.

Згідно ст.7 Закону України „Про господарську діяльність у Збройних силах України”, оцінка вартості майна , що підлягає передачі в оренду , проводиться комісіями , до складу яких входять фахівці (уповноважені особи) Міністерства оборони України або іншого органу військового управління та Фонду державного майна України чи його регіонального відділення (представництва) за Методикою, що затверджується Кабінетом Міністрів України. Акт оцінки майна, що передається в оренду, погоджується з Фондом державного майна України чи його регіональним відділенням (представництвом) і затверджується Міністерством оборони України.

На виконання вказаної норми Закону, Фондом державного майна України і Міністерством оборони України видано наказ від 17.09.2001 року , зареєстрований в Міністерстві юстиції України 09.10.2001 року №06-10/566 „Про затвердження положення про порядок створення та діяльності комісій з оцінки вартості військового майна , що підлягає передачі в оренду”.

А також, Порядок надання дозволу військовим частинам Збройних сил на передачу закріпленого за ним рухомого та нерухомого майна в оренду, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України №778 від 11.05.2000 року .

У відповідності п.1 вказаного Порядку , передбачено процедуру надання дозволу військовим частинам, закладам, установам та організаціям Збройних сил України на передачу закріпленого за ним рухомого та нерухомого майна в оренду.

В силу п.4 вказаного Порядку дозвіл на передачу військового майна в оренду надається Міністерством оборони України або уповноваженим ним органом військового управління.

Судом встановлено, що договір оренди обладнання №298 від 01 липня 2004 року укладений між сторонами по справі , в порушення Закону України „Про господарську діяльність у Збройних силах України”, Порядку надання дозволу військовим частинам Збройних сил на передачу закріпленого за ним рухомого та нерухомого майна в оренду , затверджений Постановою Кабінету Міністрів України №778 від 11.05.2000 року, наказу №1549/241 від 26.07.2000 року зареєстрований в Міністерстві юстиції України 10.08.2000 року за №490/4711 „Про затвердження порядку та умов проведення конкурсів на право укладення договорів оренди військового майна”, а саме:

· не було проведено конкурс , який є єдиною підставою для укладення договору оренди

· не була проведена оцінка майна спеціальною комісією

· оцінка майна , що передано в оренду проведена без використання спеціальної методики

· акт оцінки не погоджений з Фондом державного майна України і не затверджений Міністерством оборони України

· орендодавець не отримав дозволу у Міністерства оборони України на передачу майна в оренду.

Згідно ч.1 ст.215 та ч.1 ст.203 ЦК України, невідповідність правочину вимогам чинного законодавства України є підставою для визнання його недійсним.

Враховуючи, що орендодавець по договору обладнання №298 від 01 липня 2004 року , позивач по первісному договору, документально не довів, що договір оренди обладнання №298 від 01 липня 2004 року укладено у відповідності чинного законодавства України , а тому суд прийшов до переконання, що позовні вимоги по зустрічному позову щодо визнання недійсним Договору оренди обладнання від 01.07.04р. №298 укладеного між ДП «Івано-Франківський ЛПК МО України»та ТОВ «ТеДБуд» , документально обґрунтовані і такі що підлягають задоволенню.

Судові витрати по зустрічному позову , в порядку ст.49 ГПК України , покласти на відповідача по зустрічному позову.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 43, 49, 82, 84 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

По первісному позову:

1. В задоволенні первісного позову , відмовити.

По зустрічному позову:

1. Визнати недійсним Договір оренди обладнання від 01.07.04р. №298 укладеного між ДП «Івано-Франківський ЛПК МО України»та ТОВ «ТеДБуд», з моменту його укладення, як такий що укладений всупереч чинного законодавства України.

2. Стягнути з Державного підприємства „Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат” (код ЄДРПОУ 08033772), м. Івано-Франківськ, вул. Ребета, 6 в особі структурного підрозділу Тернопільського управління виробничо-технічної комплектації, м. Тернопіль, вул. Лозовецька, 34 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТеДБуд», м. Тернопіль вул. Дубовецька 1-Б - 85 грн. 00 коп. в повернення витрат по оплаті державного мита та 118 грн. 00 коп. в повернення витрат по оплаті інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу до Львівського апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення 25 червня 2009 року через місцевий господарський суд.

Рішення направити сторонам по справі.

Суддя