Рішення № 3932902, 23.06.2009, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

————————————————————————————————————————

* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "23" червня 2009 р.

Справа № 9/2148

Господарський суд Житомирської області у складі:

Головуючого судді

судді Терлецької-Байдюк Н.Я.

судді

за участю представників сторін

від позивача Тарасюк В.М. - директор

від відповідача Колосівська Л.Я. - директор

Розглянув справу за позовом Приватного підприємства "Вікторія" (с. Клітин Житомирського району)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Левків-Агро" (с.Левків Житомирського району)

про стягнення 224369,49 грн.

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості в загальній сумі 224369,49 грн., з яких 67437,90 грн. - основний борг, 28502,85 грн. - інфляційні, 5354,39 грн. - 3% річних та 123074,35 грн. пені.

Рішенням господарського суду Житомирської області від 22.11.2007р. позовні вимоги задоволено частково, стягнуто з ТОВ "Левків-Агро" на користь ПП "Вікторія" 67437,90 грн. боргу, 32419,64 грн. інфляційних, 6840,50 грн. 3% річних, 69350,00 грн. штрафу, 1760,48 грн. державного мита та 92,59 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Постановою Житомирського апеляційного господарського суду від 31.07.2008р. рішення господарського суду Житомирської області від 22.11.07р. змінено, стягнуто з ТОВ "Левків-Агро" на користь ПП "Вікторія" 77966,48 грн., у тому числі 51860,00 грн. боргу, 19620,17 грн. - інфляційних, 3967,71 грн. - річних, 2548,60 грн. - пені. В решті позову відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 22.01.2009р. рішення господарського суду Житомирської області від 22.11.2007 року та постанова Житомирського апеляційного господарського суду від 31.07.2008 року скасовані в частині стягнення заборгованості в сумі 24402,63грн. (15577,90 грн. основного боргу, 7387,37 грн. річних, 1437,00 грн. інфляційних втрат), а також у сумі 2295,82 грн. пені. Справа в цій частині повернута до господарського суду Житомирської області на новий розгляд. Решта постанови залишена без змін.

В судовому засіданні представник позивача надав уточнений розрахунок позовних вимог, відповідно до якого просить стягнути з відповідача борг в сумі 24402,63 грн. згідно акту від 12.10.2004р., з яких: 15577,90 грн. основний борг, 7387,37 грн. 3% річних, 1437,00 грн. інфляційні, а також 2295,82 грн. пені за договором №17 про переведення боргу від 04.06.2004р.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечила, надала письмове пояснення по справі. Вимоги ухвали суду щодо надання договорів оренди 74 паїв та доказів того, що земля 74 пайовиків в 2004 році знаходилась під посівами озимої пшениці та жита товариства "Левків-Агро" не виконала. Пояснила, що обставини взаєморозрахунків з позивачем в 2004 році їй не відові, оскільки на посаді директора вона нетривалий час, а також документи за той період знищені в зв'язку із закінченням терміну зберігання.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

12 жовтня 2004р. Приватне підприємство "Вікторія" (Позивач) та Товариство з обмеженою відповідальністю "Левків-Агро" (Відповідач) підписали акт виконаних робіт, (а.с.13).

Як зазначено в акті, ПП "Вікторія" провело розрахунки за орендну плату по 74 паях. Земля 74 пайовиків ПП "Вікторія" знаходились під посівами озимої пшениці та жита ТОВ "Левків-Агро", яке й збирало урожай. Тому ТОВ "Левків-Агро" повинно було розрахуватись з ПП "Вікторія" з розрахунку 220,00 грн. за один пай, всього 16280,00 грн. Даний акт затверджений головою ТОВ "Левків-Агро" Царуком В.М. та спріплений печаткою товариства.

Оскільки ТОВ "Левків-Агро" сплачені підприємством "Вікторія" кошти не повернуло, позивач 25.10.2004р. направив на адресу відповідача вимогу за вих.№179 про погашення боргу до 01.11.2004р., яку погодив та отримав голова ТОВ "Левків-Агро" 25.10.04р. (а.с.131).

17.01.2005р. відповідач, маючи крім цієї заборгованості і інші борги, які розглядались в даному позовному провадженні, частково погасив заборгованість житом на суму 7241,50 грн.. З цієї суми на погашення боргу згідно акту від 12.10.04р. зараховано 702,10 грн.

Таким чином, позивач зазначає, що на день розгляду справи борг відповідача по акту від 12.10.2004р. становить 15577,90 грн.

Відповідач проти вказаного боргу заперечує, однак, жодних доказів на спростування доводів позивача не надав.

Відповідно до положень ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші, тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частиною першою ст.193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.

Хоча інших письмових доказів як на підтвердження, так і на спростування вказаного боргу сторонами не надано, суд, враховуючи належне підписання акту від 12.10.2004р. зі сторони відповідача, та погодження і підписання відповідачем вимоги позивача від 25.10.2004р. (а.с.131 т.1), яка містить і заборгованість по цьому акту, приймає даний акт як доказ грошових зобов'язань відповідача перед позивачем.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних з простроченої суми.

Керуючись приписами вказаної правової норми, позивач, крім суми основного боргу, просить стягнути з відповідача суму інфляційних нарахувань, що становлять 7387,73 грн., та 3% річних, що складає 1437,00 грн. за період з 13.10.04 по 06.11.07(а.с.3 т.2).

Суд, перевіривши розрахунок позивача, вважає за необхідне зазначити наступне.

Враховуючи те, що вимога позивачем пред'явлена 25.10.04р., а часткова сплата була 17.01.05р., інфляційні та річні слід рахувати за період з 01.11.04 (через сім днів після вимоги) по 17.01.05р. з суми боргу 16280 грн., та за період з 18.01.05 по 06.11.07р. з суми боргу 15577,90 грн. .

Таким чином, сума 3% річних становить 1411,35 грн. (за період з 01.11.04 по 17.01.05 (77 днів) - 102,81грн., з 18.01.05 по 06.11.07 (1022 дні) - 1308,54 грн.);

сума інфляційних становить 6448,45 грн. (за період з 01.11.04 по 17.01.05 - 945,39грн., з 18.01.05 по 06.11.07 - 5503,06 грн.)

Отже, загальна сума боргу згідно акту від 12.10.2004р. складає 23437,70 грн. (15577,90+1411,35+6448,45) та підлягає стягненню.

Стосовно вимоги позивача про стягнення 2295,82 грн. пені по договору №17 про переведення боргу від 04.06.2004р. слід зазначити наступне.

Відповідно до договору № 17 про переведення боргу від 04.06.2004р., укладеного між ТОВ "Левків-Агро" (Боржник), ПП ""Вікторія" (Новий Боржник) та Житомирською обласною сільськогосподарською Корпорацією "Машинно-технологічна станція" (Кредитор), боржник (відповідач по справі) передає, а Новий Боржник (позивач по справі) приймає, за згодою кредитора, на себе зобов'язання першого і стає боржником за договором №13/1 від 24.07.2003р. між боржником і Кредитором. За даною угодою Новий Боржник зобов'язувався здійснити наступні зобов'язання боржника : здійснити оплату за договором №13/1 від 24.07.2003р., згідно акту виконаних робіт від 28.07.2003р. та розрахунку за товарний кредит до 01.10.2004р. (а.с.12).

Пунктами 3 та 4 зазначеного договору передбачено, що прийняття боргу з боку Нового боржника буде погашено до 01.10.2004р. в сумі 13860,00 грн., а у строк до 10.06.2004р. боржник зобов'язаний передати Новому Боржнику всю інформацію і документацію, з якої випливають права і обов'язки першого, що є предметом даного Договору.

При несвоєчасному виконанні сторонами прийнятих на себе зобов'язань, вони сплачують пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення від суми, що підлягають сплаті (п.5 договору).

Позивач, посилаючись на пункт 5 договору просить стягнути з відповідача пеню в сумі 2295,82 грн., нараховану із суми боргу 13860,00 грн., при тому, що відповідальність за несвоєчасну сплату вказаної суми згідно договору №17 лежить на Новому Боржнику, тобто, на позивачеві.

Згідно приписів ст.ст.546,547,548 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі, виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Оплата позивачем за відповідача суми 13860,00 грн. підтверджується платіжними дорученнями від 12.01.2005р. на суму 8860,00 грн., прибутковим касовим ордером №151 та квитанцією до прибуткового касового ордера на суму 500,00 грн.(а.с.47-48), а також довідкою корпорації "МТС" від 27.02.2007р. про погашення ПП "Вікторія" боргу в сумі 13860,00 грн. (а.с.19).

Постановою Житомирського апеляційного господарського суду від 31.07.2008р. по даній справі вказана сума боргу стягнута на користь позивача з посиланням на приписи ст.569 ЦК України.

Натомість, оскільки договір між сторонами про умови та порядок повернення товариством "Левків-Агро" сплаченого підприємством "Вікторія" боргу в сумі 13860,00грн. за договором №17 не укладався, відсутні підстави для застосування відповідальності у вигляді пені за несвоєчасне виконання зобов'язання.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог в сумі 23437,70грн. В частині стягнення пені суд відмовляє за безпідставністю.

Судові витрати по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача пропорційно сумі задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Левків-Агро" (12405, Житомирська область, Житомирський район, с. Левків, вул. Байко,35, код 03746102)

- на користь Приватного підприємства "Вікторія" (12405, Житомирська область, Житомирський район, с. Клітчин, вул. Радянська,2, код 13560054) - 23437,70 грн., з яких: 15577,90 грн. - основний борг, 6448,45 грн. - інфляційні, 1411,35 грн. - 3% річних, а також 234,38грн. сплаченого державного мита та 49,03 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя

Терлецька-Байдюк Н.Я.

Віддрукувати:

1 - в справу

2,3 - сторонам