Постанова № 3932856, 30.09.2008, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

30.09.08 Справа № 04/65-12

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії суддів: Кузь В.Л. /головуючий/, Юркевич М.В., Городечна М.І., розглянувши апеляційне подання військового прокурора Луцького гарнізону

на рішення господарського суду Волинської області

від 12.03.2007р. у справі № 04/65-12

за позовом військового прокурора Луцького гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства Оборони України та регіонального відділення Фонду державного майна України по Волинській області (м. Луцьк)

до відповідача-1 приватного підприємства «Кедр-Плюс»(м. Луцьк)

відповідача-2 державного підприємства Міністерства Оборони України «Західвійськбуд»(с. Малехів)

про визнання протоколу та договору недійсним

за участю представників:

від прокуратури: Яговдик С.М.

від позивача: не з’явився

від відповідача-1: не з’явився

від відповідача-2: не з’явився

З правами та обов’язками, передбаченими ст. 22 ГПК України, представник прокуратури ознайомлений.

Рішенням від 12.03.2007р. у справі №04/65-12 господарського суду Волинської області (суддя Філатова С.Т.) відмовлено в задоволенні позову військового прокурора Луцького гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства Оборони України та регіонального відділення Фонду державного майна України по Волинській області (м. Луцьк) до приватного підприємства «Кедр-Плюс»(м. Луцьк) та державного підприємства Міністерства Оборони України «Західвійськбуд»(с. Малехів) про визнання протоколу та договору недійсними.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням, військовим прокурором Луцького гарнізону подано апеляційне подання, у якому скаржник просить рішення господарського суду Волинської області скасувати, з огляду на наступне:

- Наказом Міністерства оборони України №212 від 14.07.1999р. «Про вдосконалення управління підприємствами квартирно-будівельного комплексу Збройних сил України»начальнику Центрального спеціалізованого будівельного управління Міністром оборони України надані повноваження щодо видачі дозволів підпорядкованим підприємствам будівельного комплексу ЗС України на відчуження шляхом продажу надлишкового нерухомого майна, яке не використовується для потреб виробництва і перебуває на балансі відповідного підприємства;

- відповідно до абзацу 5 ч. 3 ст. 10 Закону України «Про підприємства в Україні»відчуження від держави засобів виробництва, що є державною власністю і закріплені за державним підприємством, здійснюється виключно на конкурентних засадах (через біржі, за конкурсом, на аукціонах) у порядку, що визначається Фондом державного майна України. Одержані в результаті відчуження зазначеного майна кошти направляються виключно на інвестиції інше.

Колегія суддів, заслухавши пояснення представника прокуратури, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального права, вважає, що рішення господарського суду Волинської області підлягає скасуванню, з огляду на наступне:

Наказом Міністра оборони України №212 від 14.07.1999року «Про вдосконалення управління підприємствами квартирно-будівельного комплексу Збройних сил України»начальнику Центрального спеціалізованого будівельного управління (якому підпорядковане в тому числі і ДП МО України «Західвійськуд») надані повноваження щодо використання закріпленого за підприємствами квартирно-будівельного комплексу Збройних сил України державного майна в тому числі і здійснення функуціонального управління державними підприємствами квартирно-будівельного комплексу ЗС України.

Таким чином, як вірно зазначено скаржником у поданій позовній заяві, вказаним Наказом начальнику Центрального спеціалізованого будівельного управління були делеговані повноваження стосовно видачі дозволів підпорядкованим підприємствам будівельного комплексу ЗС України на відчуження шляхом продажу надлишкового нерухомого майна, яке не використовується для потреб виробництва і перебуває на балансі відповідного підприємства.

Як встановлено Львівським апеляційним господарським судом, майно, що є предметом купівлі-продажу за оспорюваним договором до 12.12.2003року числилось на підприємстві як «основні засоби»відповідно до Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 "Основні засоби", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 27 квітня 2000 р. N 92, що підтверджується протоколом засідання постійнодіючої інвентаризаційної комісії від 12.12.2003року (т. 1, а.с. 18).

Разом з цим, за вказаним протоколом будівлі складів №28 та 29 було віднесено до інших необоротних активів.

Відповідно до вищенаведеного Стандарту до основних засобів відносяться матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва або постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких не більше одного року (або операційного циклу, якщо він довший за рік).

Таким чином, оскільки повноваження начальника Центрального спеціалізованого будівельного управління стосуються видачі дозволів підпорядкованим підприємствам будівельного комплексу ЗС України на відчуження шляхом продажу саме надлишкового нерухомого майна, яке не використовується для потреб виробництва і перебуває на балансі відповідного підприємства, його слід було перевести до складу «інших необоротних матеріальних активів», існування яких передбачено Інструкцією про застосування плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 30.11.99 №291.

Разом з цим, як встановлено Львівським апеляційним господарським судом, станом на момент проведення торгів –10.12.2003 року, відповідно до протоколу №32 від 10.12.03 (т. 1 а.с. 9) зазначене майно перебувало на рахунку "Основні засоби", і лише, як вже було зазначено вище, 12.12.03 року було переведене до складу майна, що обліковується за статтею «інші необоротні матеріальні активи».

Таким чином, на підставі викладеного вище, господарський суд апеляційної інстанції зазначає, що оскільки вказане майно на дату проведення конкурсу з його продажу рахувалось на підприємтсві як «Основні засоби», його відчуження повинно було здійснюватись на підставі Положення «Про порядок відчуження основних засобів, що є державною власністю», затвердженого наказом Фонду державного майна України від 30 липня 1999 р. N 1477.

Зокрема, відповідно до п. 4 вказаного Положення в редакції, чинній на дату проведення конкурсу, відчуження майна державного підприємства проводиться безпосередньо підприємством після отримання на це дозволу центрального або місцевого органу виконавчої влади, уповноваженого здійснювати функції управління державним майном (надалі - орган управління майном), за погодженням з Фондом державного майна України або його регіональними відділеннями, Фондом майна Автономної Республіки Крим (далі - ФДМ).

Згідно п. 6 Положення для розгляду питання про відчуження майна до органу управління майном та ФДМ подаються наступні документи: звернення підприємства; техніко-економічне обґрунтування доцільності відчуження майна та використання коштів; Акт про оцінку вартості основних засобів, які підлягають відчуженню, згідно з даними бухгалтерського обліку - за встановленою формою (додаток 1); акт про інвентаризацію основних засобів, які підлягають відчуженню (додаток 2); акт про технічний стан майна.

Окрім того, на виконання вищевказаного Положення, наказом Фонду державного майна №1976 від 22.09.2000р. затверджене Положення «Про порядок продажу на аукціоні, за конкурсом основних засобів, що є державною власністю», яким визначений порядок відчуження майна державного підприємства шляхом проведення аукціону (конкурсу), визначені їх порядок підготовки та проведення.

При цьому, як встановлено Львівським апеляційним господарським судом, в матеріалах справи відсутні докази проведення торгів відповідно до вищенаведених нормативно-правових актів, а тому такі торги є такими, що проведені всупереч вимогам чинного законодавства.

Разом з цим, стосовно провадження щодо позовних вимог про визнання протоколу №32 від 10.12.03 недійсним, то Львівський апеляційний господарський суд зазначає, що провадження в даній частині позову підлягає припиненню на підставі п.п. 1-1 п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України, оскільки даний протокол не є актом в розумінні ст. 12 ГПК України.

При цьому, беручи до уваги ту обставину, що наслідком складення та підписання протоколу №32 від 10.12.2003 року «засідання конкурсної комісії ДП МО України «Західвійськбуд»по реалізації майна, що не використовується у виробництві» стало укладення договору №20 від 15.12.03 (т. 1, а.с. 11), його слід визнати недійсним як такий, що укладений за наслідком порушеної процедури приватизації.

Окрім того, виходячи з наведеного, застосуванню підлягають наслідки визнання угод недійсними, передбачені ч. 2 ст. 48 ЦК УРСР.

Господарським судом Волинської області при прийнятті оскаржуваного рішення, вказані обставини досліджені не були та не оцінювались вищезазначені норми чинного на час здійснення процесу приватизації законодавства, а тому воно є таким, що підлягає скасуванню.

На підставі наведеного та відповідно до вимог п.п.1-1 п. 1 ч. 1 ст. 80, ст.ст. 91, 99, 101, 103-105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд –

П О С Т А Н О В И В:

1. Апеляційне подання військового прокурора Луцького гарнізону задоволити частково.

2. Рішення від 12.03.2007р. у справі №04/65-12 господарського суду Волинської області скасувати. Прийняти нове рішення: Провадження у справі в частині позовних вимог про визнання недійсним з моменту його складення протоколу №32 від 10.12.2003року засідання конкурсної комісії ДП МО України «Західвійськбуд»по реалізації майна, що не використовується у виробництві припинити.

В решті вимог позов задоволити.

Визнати договір купівлі-продажу №20 від 15.12.03, укладений між ДП МО України «Західвійськбуд»- 20 УНР та ПП «Кедр-Плюс»щодо реалізації нежитлових приміщень будівлі складу №28 заг. пл. 427,1 м кв інв. №901001 та будівлі складу №29, заг. пл. 648,9 м кв. №901003, що знаходяться у м. Луцьку по вул. Ківерцівській, 1, недійсним з моменту укладення.

Застосувати двосторонню реституцію, внаслідок чого зобов’язати приватне підприємство «Кедр-Плюс»(м. Луцьк) повернути нежитлові приміщення будівлі складу №28, заг. пл. 427,1 кв. м, інв. №901001 та будівлі складу №29 заг. пл. 648,9 кв. м інв. №901003, що знаходяться у м. Луцьку по вул. Ківерцівській, 1 державі в особі Міністерства оборони України, а Міністерство оборони України (03168, м. Київ, Повітрофлотський проспект, 6) - отримані внаслідок купівлі-продажу кошти повернути приватному підприємству «Кедр-Плюс»(м. Луцьк, вул. Ківерцівська, 1, ід. код. 32144737, ід. под. номер 3214473031771, р/р26008265679001, МФО 303440 в КБ «Приватбанк»м. Луцька).

Господарському суду Волинської області видати наказ на виконання даної постанови.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Матеріали даної справи повернути в місцевий господарський суд.

Головуючий суддя Кузь В.Л.

суддя Юркевич М.В.

суддя Городечна М.І.