Рішення № 39326146, 17.06.2014, Київський районний суд м. Харкова

Справа № ЗАОЧНЕ640/8279/14-ц

н/п 2/640/2161/14

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2014 року Київський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого - судді Губської Я.В.

при секретарі Приблуда І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: Харківська міська рада про зобов'язання вчинити певні дії та визнання права власності

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся з позовом до суду до ОСОБА_2, третя особа: Харківська міська рада про зобов'язання вчинити певні дії та визнання права власності, зобов'язання повернути оригінал технічного паспорту.

В обґрунтування своїх позовних вимог посилається на те, що він тривалий час користується гаражем АДРЕСА_1. З метою покращення умов експлуатації, за власні кошти та господарським способом здійснив його капітальну реконструкцію, в результаті чого було створено новий капітальний гараж. Реконструкцію проведено з додержанням будівельних та санітарних норм і правил, видано технічний паспорт. Таким чином, ним створено нове майно, однак, в зв'язку з тим, що воно збудоване без належного дозволу та відповідач не віддає йому оригінал технічного паспорту, він вимушений звернутись до суду.

Позивач в судове засідання не з'явився, повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи, надав суду заяву, в якій просив розглянути справу за його відсутністю, позовні вимоги підтримує.

Відповідач в судове засідання не з'явився, повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи, надав суду заяву, в якій зазначає, що позовні вимоги визнає, просить позов задовольнити, справу розглядати справу за його відсутністю.

Представник Харківської міської ради в судове засідання не з'явився, повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи, направив до суду відзив, в якому просив в позові відмовити.

Суд, перевіривши матеріали справи, вважає за можливе задовольнити позовні вимоги частково, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

В судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_1 зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_2. У дворі житлового будинку АДРЕСА_1 ним використовується приміщення гаражу, збудованого 1969 року.

За власні кошти та господарським способом, ним, з метою покращення умов експлуатації, здійснено капітальну реконструкцію даного гаражу.

Здійснене будівництво відповідно до технічного висновку про стан будівельних конструкцій та можливість експлуатації самовільно побудованої нежитлової будівлі гаражу АДРЕСА_1, виконаного ТОВ «НТК Енерго-Тайм» (ліцензія АВ №591993), визнане таким, що знаходиться в задовільному технічному стані. Суттєвих ознак пошкодження основних конструкцій на час обстеження не встановлено. Зовнішній огляд приміщень і фасадів будівлі на момент обстеження не виявив наявності суттєвих ушкоджень та деформацій несучих і огороджуючих конструкцій та відхилення від архітектурно-будівельних норм. Використані при будівництві матеріали та конструктивні елементи (в межах обстежених приміщень) мають достатню міцність і відповідають вимогам будівельних норм по несучій здатності. Ступінь зносу перетину несучих і огороджуючих конструкцій не перевищує гранично допустимих параметрів. Будівля відповідає вимогам надійності та безпечності в подальшій експлуатації. Конструктивні елементи та планування обстеженої будівлі в цілому не протирічать будівельно-технічним, протипожежним і санітарно-гігієнічним вимогам.

Будівництво велося за особисті кошти позивача, будівництво закінчено, що підтверджується технічним паспортом.

04.03.2014 року на гараж АДРЕСА_1 був виготовлений технічний паспорт, згідно якого площа гаражу складає 36,1 кв.м. та замовником якого зазначено: ОСОБА_1

Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» №1952-ІV від 01.07.2004р. обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права на нерухоме майно, що знаходиться на території України, фізичних та юридичних осіб.

Відповідно до ч.2 ст. 328 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, а відповідно до ч.2 ст. 16 ЦК України одним із способів захисту цивільного права є його визнання.

Відповідно до ч.1 ст.331 ЦК України право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Право власності на новостворене нерухоме майно виникає з моменту завершення будівництва.

Відповідно до п.5 ст.376 ЦК України на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, самочинно збудоване на ньому, якщо це не порушує права інших осіб.

Однак, ст. 182 ЦК України передбачена обов'язкова державна реєстрація виникнення права власності на таке майно, тобто право власності на вперше створене нерухоме майно може виникнути тільки з моменту державної реєстрації або за рішенням суду.

Державна реєстрація прав на нерухомість і правочинів щодо нерухомості у зв'язку з виникненням, існуванням або припиненням права власності на нерухоме майно здійснюється за місцезнаходженням нерухомого майна на підставі правовстановлюючих документів в межах відповідної адміністративно-територіальної одиниці комунальним підприємством бюро технічної інвентаризації. Оформлення права власності на новозбудовані, перебудовані або реконструйовані об'єкти нерухомого майна провадиться з видачею свідоцтва про право власності місцевими органами виконавчої влади, місцевими органами самоврядування.

Згідно ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Статтею 41 Конституції України передбачено непорушність права приватної власності. Непорушність права власності полягає в його недоторканості, а в водночас і в недоторканості самого майна власності. Всі особи мають утримуватися від безпідставного заволодіння майном власника та завдання йому шкоди.

Стаття 55 Конституції України встановлює, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

На підставі ч. 2 ст. 16 ЦК України способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивачем проведено самочинну реконструкцію гаражу, яке відповідає всім будівельним та санітарно-технічним нормам та правилам, і не порушує права інших осіб.

Судом під час розгляду справи не встановлено, що при будівництві самочинно збудованого нерухомого майна були порушені будь-чиї права.

Таким чином, суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги в частині визнання права власності.

Щодо вимог позивача покласти обов'язок на відповідача повернути оригінал технічного паспорту на приміщення гаражу АДРЕСА_1, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Зважаючи на те, що позивачем не надано суду жодних доказів передачі для відповідача оригіналу технічного паспорту на приміщення гаражу АДРЕСА_1, суд не вбачає підстав для задоволення позову в цій частині, навіть попри визнання позову відповідачем. При вирішенні цього питання суд бере також до уваги, що при зверненні позивача до суду в додатках до позовної заяви ним було надано відповідну копію технічного паспорту. Відтак, підстав для задоволення позову в цій частині суд не вбачає. Враховуючи принцип змагальності цивільного судочинства, закріплений ст.ст. 10, 60 ЦПК України, суд вважає, що позов є частково обґрунтованим та підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст.10,11,60,212-215,224-226 ЦПК України

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на нежитлове приміщення гаражу АДРЕСА_1.

В іншій частині позову - відмовити.

Рішення може бути оскаржене позивачем в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 10 днів з дня отримання його копії

Суддя: