Ухвала суду № 39322804, 31.03.2014, Апеляційний суд Хмельницької області

Копія

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________

Справа №676/3696/13-ц

Провадження №22-ц/792/614/14

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 березня 2014 року м.Хмельницький

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Апеляційного суду Хмельницької області

в складі : головуючої - судді Кізюн О.Ю.

суддів: Харчука В.М., Переверзєвої Н.І.

при секретарі Шевчук Ю.Г.

з участю: апелянтки та її представника,

позивачки ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_3

розглянула у відкритому судовому засіданні справу провадженням № 22ц/792/614 /14 за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Кам'янець -Подільського міськрайонного суду від 23 січня 2014 року за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_4 з участю третьої особи: перша Кам'янець - Подільська державна нотаріальна контора, про усунення від права на спадкування.

Заслухавши доповідача, пояснення учасників судового процесу, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги,

встановила:

В травні 2013 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зваернулися в суд з позовом до ОСОБА_4 про усунення її від права на спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_6, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3. В обгрунтування вимог позивачі вказували, що ОСОБА_6 була інвалідом 1 групи і потребувала допомоги від відповідачки, однак остання в травні 2012 року вигнала ОСОБА_6 з квартири. ОСОБА_6 стала проживати в АДРЕСА_2, в травні 2012 року вона важко захворіла і через похилий вік та важку хворобу перебувала в безпорадному стані, потребувала постійного піклування, догляду та матеріальної допомоги, однак відповідачка відмовилася від надання допомоги матері. Саме такі протиправні дії відповідачки призвели до різкого погіршення самопочуття та смерті спадкодавця, тому позивачі на підставі п.5 ст.1224 ЦК України просили усунути відповідачку від права на спадкування.

_______________

Головуючий у першій інстанції - Семенюк В.В. Справа №22ц/792/ 614/14

Доповідач -Кізюн О.Ю. Категорія № 19,27

Рішенням Кам'янець-Подільського міськрайонного суду від 23 січня 2014 року позов задоволено.

В своїй апеляційній скарзі ОСОБА_4 просить рішення суду першої інстанції скасувати і ухвалити нове рішення, яким в позові відмовити. Апелянт посилається на те, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи. Судом не добуто жодного доказу на підтвердження того, що спадкодавець в період з травня 2012 року до дня своєї смерті 28.08.2012 року перебувала у безпорадному стані та не могла самостійно забезпечити умови свого життя; не з'ясовано, чи потребувала спадкодавець допомоги від

апелянта за умови отримання її від інших спадкоємців, чи мала апелянт матеріальну і фізичну змогу надавати таку допомогу. З травня по серпень 2012 року апелянт перебувала за межами України і фізично не могла надавати матері будь-якої допомоги.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав та мотивів.

Згідно ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції повно й всебічно з'ясовано обставин, на які сторони посилалися в обґрунтування своїх вимог і заперечень, дана належна оцінка зібраним доказам, правильно застосовано норми матеріального права.

Встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 померла ОСОБА_6, після смерті якої відкрилася спадщина на житловий будинок АДРЕСА_2. Позивачі ОСОБА_1, ОСОБА_2 та відповідачка ОСОБА_4 є рідними дітьми спадкодавця, які в установлений законом термін звернулися із заявами до нотаріуса про прийняття спадщини за законом після смерті ОСОБА_6

Відповідно до ч.5 ст.1224 ЦК України за рішенням суду особа може бути усунена від спадкування за законом, якщо буде встановлено, що вона ухилялася від надання допомоги спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.

Ухилення особи від надання допомоги спадкодавцеві, який потребував допомоги, полягає в умисних діях чи бездіяльності особи, спрямованих на уникнення від обов'язку забезпечити підтримку та допомогу спадкодавця. Тобто ухилення, пов'язане з винною поведінкою особи, яка усвідомлювала свій обов'язок, мала можливість його виконувати, але не вчиняла необхідних дій.

Відповідно до роз'яснень, даних в п.6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» безпорадним слід розуміти стан особи, зумовлений похилим віком, тяжкою хворобою або каліцтвом, коли вона не може самостійно забезпечити умови свого життя, потребує стороннього догляду, допомоги та піклування.

Судом першої інстанції об'єктивно встановлено, що спадкодавець ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, була інвалідом першої групи та потребувала стороннього догляду, оскільки мала порушення функції статики та ходи, важко пересувалася за допомогою палки, мала відкриті рани на ногах, а також вади зору. Ці обставини підтверджуються наявними у справі письмовими доказами про стан здоров'я ОСОБА_6, висновком МСЕК, а також показаннями свідків ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 (а.с.179 - 188 )

Встановлено також і ці обставини ніким не оспорюються, що до травня 2012 року ОСОБА_6 проживала у благоустроєній квартирі АДРЕСА_1, що належить на праві власності відповідачці ОСОБА_4 і яка була придбана за кошти, які подарувала ОСОБА_4 спадкодавець.

Однак, у травні 2012 року відповідачка ОСОБА_4, незважаючи на безпомічний стан матері та проти волі останньої перевезла її в належний їй будинок АДРЕСА_2, який потребував ремонту і в якому не функціонував санвузол, що унеможливлювало померлій ОСОБА_6 самостійно забезпечити нормальні умови свого проживання. Окрім того, свідомо залишивши ОСОБА_6 в безпорадному стані, відповідачка до дня смерті матері, яка настала в серпні 2012 року, не надавала їй й матеріальної допомоги.

Ці обставини підтвердили в суді першої інстанції свідки ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 Із показань цих свідків убачається, що померла ОСОБА_6 серед своїх дітей завжди в першу чергу бажала і чекала на підтримку саме зі сторони відповідачки, а коли в травні 2012 року відповідачка залишила матір в неблагоустроєному житлі і без матеріальної підтримки, то це дуже вразило її і при спілкуванні зі свідками вона все запитувала, чому ОСОБА_4 так з нею поступила.

Колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції не впливають. Будучи дієздатною, відповідачка усвідомлювала свій обов'язок щодо забезпечення підтримки та допомоги хворій матері, однак незважаючи на похилий вік та безпорадний стан останньої свідомо залишила її без догляду та матеріальної підтримки, що свідчить про її умисні дії.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.

Рішення Кам'янець -Подільського міськрайонного суду від 23 січня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуюча:підпис

Судді:підписи

Копія відповідає оригіналу. Суддя: (О.Кізюн)