Постанова № 39321446, 12.06.2014, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2014 р. Справа № 804/5462/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Юркова Е.О.

при секретарі - Шпота Я.С.

за участю: представник позивача - Муляр А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпропетровську адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ПП ІНТЕРСТРОЙСЕРВІС» до Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ПП ІНТЕРСТРОЙСЕРВІС» до Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області з вимогами:

- визнати протиправними дії Дніпропетровської об'єднаної державної податкової

інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровської області, щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «ПП ІНТЕРСТРОЙСЕРВІС» з питань дотримання податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «ТДТП» за вересень 2013 року та складання акту від 31.01.2014 року № 67/2204/34918787.

- визнати протиправними дії Дніпропетровської об'єднаної державної податкової

інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровської області щодо виключення (коригування), на підставі Акту № 67/2204/34918787 від 31.01.2014р. про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «ПП ІНТЕРСТРОЙСЕРВІС» (код ЄДРПОУ 34918787) з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість їх реальності та повноти відображення в обліку за період вересень 2013 року, з електронної бази даних «Автоматизована система співставлення Інформаційної системи Міністерства доходів і зборів України «Податковий блок» та інших електронних баз даних суми податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість, які визначені ТОВ «ПП ІНТЕРСТРОЙСЕРВІС» у податковій декларації;

- зобов'язати Дніпропетровську об'єднану державну податкову інспекцію Головного

управління Міндоходів у Дніпропетровської області відновити в електронній базі даних «Автоматизована система співставлення Інформаційної системи Міністерства доходів і зборів України «Податковий блок» показники податкової звітності ТОВ «ПП ІНТЕРСТРОЙСЕРВІС» (код ЄДРПОУ 34918787) зазначених останнім в податковій декларації за вересень 2013 року.

Ухвалою суду 07 травня 2014р. було відмовлено у відкритті провадження в частині скасування акту Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 31.01.2014 року № 67/2204/34918787 «Про результати проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «ПП «Інтерстройсервіс»» (код ЄДРПОУ 34918787) з питань дотримання вимог податкового законодавства України при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з платником податків ТОВ «ТДТП» (код 38813932) за вересень 2013 року».

В обґрунтування позову позивач зазначив, що податковим органом без наявних на то підстав зроблено висновки в акті перевірки від 31.01.2014 року № 67/2204/34918787 про нереальність здійснення господарських операцій ТОВ «ПП ІНТЕРСТРОЙСЕРВІС» з постачальником ТОВ «ТДТП» за вересень 2013 року та неможливості подальшого реального здійснення операцій по ланцюгу постачання з контрагентом-покупцем ТОВ «АТБ-Маркет» за вересень 2013р., а тому дії податкового органу щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та коригування показників податкової звітності позивача є протиправними.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд їх задовольнити, посилаючись на обставини викладені у позовній заяві та додаткових до неї матеріалів.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце слухання справи повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до ч. 4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість адміністративного позову та наявності підстав для його задоволення.

Як вбачається з матеріалів справи, Дніпропетровською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (надалі за текстом - Дніпропетровська ОДПІ, або відповідач) в період з 22.01.2014р. по 27.01.2014р. проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «ПП ІНТЕРСТРОЙСЕРВІС» (код за ЄДРІІОУ 34918787) (далі за текстом - ТОВ «ПП ІНТЕРСТРОЙСЕРВІС», або позивач) з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з платником податків ТОВ «ТДТП» (код за ЄДРПОУ 38813932) і вересень 2013 року, за результатами перевірки складено акт № 67/2204/34918787 від 31.01.2014р.

В акті зроблено висновок:

- не підтверджено реальність здійснення господарських відносин ТОВ «ПП

ІНТЕРСТРОЙСЕРВІС» з контрагентом-постачальником ТОВ «ТДТП» за вересень 2013 року та встановлено відсутність об'єктів оподаткування та неможливість реального здійснення операцій ТОВ «ПП ІНТЕРСТРОЙСЕРВІС» по ланцюгу постачання з контрагентом-покупцем ТОВ АТБ-Маркет» за вересень 2013 року;

- на порушення п. 185.1 ст. 185 п. 188.1 ст. 188 п. 198.3 п. 198.6 с. 198 ТОВ «ПП

ІНТЕРСТРОЙСЕРВІС» завищено податковий кредит за вересень 2013 року та податкові зобов'язання за той же період на суму 227 430, 09 грн.

За результатами перевірки, податкові повідомлення-рішення відповідачем позивачу не виставлялись.

Щодо не підтвердження відповідачем здійснення господарських відносин ТОВ «ПП ІНТЕРСТРОЙСЕРВІС» з контрагентом-постачальником ТОВ «ТДТП» за вересень 2013 року та відсутності об'єктів оподаткування і неможливості реального здійснення операцій ТОВ «ПП ІНТЕРСТРОЙСЕРВІС» по ланцюгу постачання з контрагентом-покупцем ТОВ АТБ-Маркет» за вересень 2013 року - суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 3 Господарського кодексу України - під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Господарська діяльність здійснюється у загальній економічній сфері, а тому має суто економічні властивості, що неможливо без вартісної оцінки і взаємооцінки, еквівалентності обміну, відповідних обчислень і розрахунків. Тому така ознака результатів господарської діяльності, як цінова визначеність, наявна в абсолютній більшості випадків, хоча в некомерційній господарській діяльності можливе безкоштовне надання результатів останньої.

Розділом ІІІ Податкового кодексу України врегульовані питання, пов'язані з обчисленням та сплатою податку на прибуток підприємств.

Відповідно до п. 138.2 ст.138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу. У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді. Платник податку для визначення об'єкта оподаткування має право на врахування витрат, підтверджених документами, що складені нерезидентами відповідно до правил інших країн.

Розділом V Податкового кодексу України врегульовані питання, пов'язані з обчисленням та сплатою податку на додану вартість.

Згідно п.187.1 ст.187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г)ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 ст.198 Податкового кодексу України передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше;

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України (в редакції на момент перевіряє мого періоду та виникнення спірних правовідносин) - податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11статті 201 цього Кодексу.

Пунктом 200.1 ст.200 Податкового кодексу України визначено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п.200.2 ст.200 Податкового кодексу України при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Згідно п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну.

Відповідно до п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Частинами 1 та 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні і зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назва документа; дата і місце складання; назва підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу, які брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, на підтвердження включення сум коштів до складу витрат та сум ПДВ до складу податкового кредиту необхідні документи, оформлені відповідно до вимог, встановлених ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», зокрема: документи, що підтверджують факт отримання послуг від іншої особи та документи, що підтверджують зв'язок понесених витрат з господарською діяльністю платника податку.

Про відсутність реального характеру відповідних операцій можуть свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема, про наявність таких обставин:

- неможливість здійснення платником податку зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності;

- відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів;

- облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов'язані з виникненням права на податковий кредит або бюджетне відшкодування, якщо для даного виду діяльності також потрібне здійснення і облік інших господарських операцій;

- здійснення операцій з товарно-матеріальними цінностями, які не вироблялися або не могли бути вироблені в обсязі, зазначеному платником податку в документах обліку.

Судом встановлено, що реальність здійснення господарських відносин ТОВ «ПП ІНТЕРСТРОЙСЕРВІС» з його контрагентами у перевіряємому періоді підтверджується наданими до матеріалів справи первинними документами.

Так, між ТОВ АТБ-Маркет» (Замовник) та ТОВ «ПП ІНТЕРСТРОЙСЕРВІС» (Підрядник) було укладено договір підряду № 18-07/9 від 18.07.2013р., згідно якого (Підрядник) зобов'язується виконати власними, а при необхідності і залучиними силами роботи по реконструкції об'єкта, який знаходиться за адресою м. Горловка, вул. Кірова, 25.

Також, між ТОВ «ПП ІНТЕРСТРОЙСЕРВІС» (Генпідрядник) та ТОВ «ТДТП» (Субпідрядник) було укладено договір підряду № 19/07/13 від 19.07.2013р., згідно якого (Субпідрядник) зобов'язується по завданню (Генпідрядника) виконати роботи по реконструкції об'єкта, який знаходиться за адресою м. Горловка, вул. Кірова, 25, а (Генпідрядник) зобов'язується прийняти та оплатити виконані роботи.

Реальність господарських відносин позивача ТОВ «ТДТП» підтверджується наступними первинними документами:

- Акт №1 КБ-2в приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2013р.;

- Розрахунком загальновиробничих витрат до Акту №1 КБ-2в;

- Відомістю використаних ресурсів витрат замовника;

- Відомістю використаних ресурсів витрат підрядника;

- Довідкою про вартість виконаних будівельних робіт і витрат;

- Податковою накладною № 1015 від 30.09.2013р.

Реальність господарських відносин позивача з ТОВ АТБ-Маркет» підтверджується наступними первинними документами:

- Довідками про вартість виконаних будівельних робіт і витрат;

- Акт №1 прийому-передачі встановленого обладнання;

- Актами №2, №3, №4, №5 КБ-2в приймання виконаних будівельних робіт за

вересень 2013р.;

- Розрахунками загальновиробничих витрат до Акту №2 КБ-2в;

- Підсумовуючими відомістями ресурсів;

- Платіжними дорученнями;

- Податковими накладними.

Враховуючи вищевикладене суд вважає, що проведені господарські операції є цілком прозорими та фактично здійсненими, мають реальний цикл походження товару (робіт/послуг), у повному обсязі підтверджені необхідними бухгалтерськими документами, які відповідають чинному законодавству України, використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, з метою отримання економічної вигоди та прибутку, що фактично і досягнуто, мали як базу так і об'єкт оподаткування податком на додану вартість.

Висновки акту перевірки відповідача сформовані також на підставі акту перевірки складеного ДПІ у Дергачівському районі м. Харкова від 16.12.2013р. № 532/20-11-22-01/38813932 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «ТДТП», код ЄДРПОУ 38813932 з питання дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість їх реальності та повноти відображення в обліку за період вересень 2013 року», яким встановлено нереальність здійснення господарських операцій по ланцюгу постачання.

Відповідно до ч. 1 ст.92 ЦК України юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

Згідно вимог чинного законодавства України, обов'язок контролювати звітність контрагентів на суб'єктів підприємницької діяльності не покладено, також суб'єкт підприємницької діяльності не має права контролювати звітність або своєчасність сплати податків іншими особами.

Якщо віднесення сум до складу валових витрат та податкового кредиту відбувається на підставі належним чином оформлених первинних документів (накладних, податкових накладних, розрахункових, платіжних та інших документів), обов'язковість ведення яких передбачена правилами ведення податкового обліку, дії платника податку є правомірними.

Відповідно до положень ст.61 Конституції України, юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Таким чином, законодавством України не передбачена відповідальність юридичної особи за зобов'язаннями іншої юридичної особи, в тому числі за податковими зобов'язаннями.

Отже, дії відповідача щодо дублювання висновків акту цього або іншого податкового органу є неправомірним, а позивач жодним чином не може нести та не повинен відповідати за порушення, які вчинені третіми особами.

Як вбачається, акт від 16.12.2013р. № 532/20-11-22-01/38813932 не містить жодного посилання відповідача на встановлення порушень позивачем вимог вищевказаних норм податкового законодавства.

Відповідачем лише зазначаються висновки з іншого акту податкового органу, який складено щодо проведення перевірки контрагента позивача.

Крім того, позивачем до матеріалів справи додано копію вступної та резолютивної частини постанови Харківського окружного адміністративного суду від 11.02.2014р. по справі № 820/611/14, залишеної в силі ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 20.03.2014р., якою визнано протиправними дії ДПІ у Дергачівському районі м. Харкова щодо проведення документальної перевірки ТОВ «ТДТП», коригування показників податкової звітності на підставі акту від 16.12.2013р. № 532/20-11-22-01/38813932 та зобов'язано відносити показники податкової звітності ТОВ «ТДТП» за вересень 2013р.

Також, як зазначив представник позивача, за висновками акту перевірки № 67/2204/34918787 від 31.01.2014р. - Дніпропетровською ОДПІ було здійснено коригування сум податкового кредиту та податкових зобов'язань з ПДВ ТОВ «ПП ІНТЕРСТРОЙСЕРВІС» за період вересень 2013 року в електронній базі даних «Автоматизована система співставлення Інформаційної системи Міністерства доходів і зборів України «Податковий блок».

Відповідно до пп. 4.1.3 п. 4.1ст. 4 ПК України податкове законодавство ґрунтується на принципі невідворотності настання визначеної законом відповідальності у разі порушення податкового законодавства.

Згідно п. 192.1 ст. 192 ПК України якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню.

Пунктом 192.3. ст. 192 ПК України визначено, що результат перерахунку податкових зобов'язань і податкового кредиту постачальника та отримувача відображається у складі податкової декларації за звітний податковий період у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Статтею 58 ПК України встановлено, що у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Аналіз наведених норм права дає можливість дійти висновку, що коригування сум податкових зобов'язань та податкового кредиту в електронній базі даних «Деталізована інформація по платнику податку на додану вартість щодо результатів автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» може здійснюватись лише після узгодження податкових зобов'язань шляхом надання платником ПДВ уточненої декларації або шляхом винесення податковим органом податкового повідомлення-рішення.

Самостійна зміна відповідачем в електронній базі даних «Деталізована інформація по платнику податку на додану вартість щодо результатів автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» даних податкових зобов'язань позивача на підставі акту перевірки, без прийняття податкового повідомлення-рішення та без зміни цих показників самим позивачем шляхом подання уточнюючих декларацій (розрахунків), порушує права та інтереси позивача, оскільки позивач, як платник податків, має право розраховувати на те, що задекларовані ним в податкових деклараціях показники податкового кредиту та податкових зобов'язань, відповідають показникам з централізованої бази даних податкової звітності.

Також, спірні дії суб'єкта владних повноважень суперечать матеріальному інтересу, котрий має платник податків у податкових правовідносинах, і який полягає у належній фіксації податковим органом обставин господарської діяльності платника податків, неухильному дотриманні органом управління визначених законом процедур реалізації владних управлінських функцій, здійснення таких процедур лише в разі наявності визначених законом підстав тощо.

Згідно Інструкції «Про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби», затвердженої Наказом Державної податкової адміністрації від 18.07.2005 № 276 (яка втратила чинність 04.02.2014р. та була чинна на час подання позивачем податкової декларації з ПДВ за вересень 2013р.) - облік, контроль і складання звітності щодо платежів, що надходять до бюджету, здійснюється органами державної податкової служби з використанням автоматизованої інформаційної системи, що забезпечує єдиний технологічний процес введення.

З метою обліку нарахованих і сплачених сум платежів до бюджету органами державної податкової служби на кожний поточний рік відкриваються особові рахунки за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися такими платниками. У картках особових рахунків платників податків на дату проведення останньої облікової операції підбиваються підсумки за всіма графами карток особових рахунків з початку місяця та з початку року (крім граф, що відображають сальдо розрахунків з бюджетом). На кінець місяця після проведення останньої операції здійснюється запис вказаних підсумкових рядків до особового рахунку. Податковий борг платника податків, зборів (обов'язкових платежів) обліковується в картках особових рахунків, що ведуться підрозділом адміністрування облікових показників та звітності органу державної податкової служби у порядку, визначеному цією Інструкцією. Для контролю за погашенням податкового боргу та застосуванням передбачених нормативно-правовими актами заходів з його ліквідації за запитами підрозділів органу державної податкової служби підрозділом адміністрування облікових показників та звітності формуються відомості про платників, що мають податковий борг. Зазначені відомості формуються на дату запиту для подальшої передачі вказаним підрозділам в електронному вигляді. На суми податкового боргу підрозділом забезпечення податкових зобов'язань органами державної податкової служби формуються додаткові вимоги за формою та в порядку, затвердженими наказом ДПА України від 03.07.2001 № 266 «Про затвердження Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових вимог платникам податків». Податкові вимоги формуються засобами програмного забезпечення на підставі облікових даних карток особових рахунків платників податків та реєструються у реєстрі виданих податкових вимог за кожним боржником окремо.

Наведені положення законодавства дають підставу для висновку про наявність у платника податків матеріально-правового інтересу в тому, щоб дані карток особових рахунків правильно відображали фактичний стан платежів до бюджету.

Крім того, відповідно до п. 4.9, п. 5.1, п. 5.4. Методичних рекомендацій щодо приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в органах ДПС України, затверджених наказом Державної податкової служби України від 14.06.2012 року № 516 за відсутності зауважень до оформлення податкової звітності, зазначених у пункті 4.7 Методичних рекомендацій, інспектори, що здійснюють приймання такої звітності, реєструють датою її фактичного отримання ОДПС. Така податкова звітність вважається прийнятою. Цей факт засвідчують відповідні відмітки: штамп, дата реєстрації документа та реєстраційний номер. Обробка та занесення інформації до електронних баз виконується підрозділом приймання та обробки податкової звітності, у разі відсутності зазначеного підрозділу - підрозділами, на які покладено цю функцію. За відповідність інформації у базах податкової звітності даним податкових документів, наданих платником податків на паперових (електронних) носіях, несуть відповідальність підрозділи, що приймають податкову звітність.

Вищезазначені норми також узгоджуються з п. 2, 7, 13 Наказу Міністерство доходів і зборів України N 765 від 05.12.2013р. «Про затвердження Порядку ведення органами Міністерства доходів і зборів України оперативного обліку податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, інших платежів, які сплачуються під час митного оформлення товарів», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 4 лютого 2014р. за № 217/24994 в якому визначено, що цим Порядком встановлюється механізм ведення територіальними органами Міністерства доходів і зборів України (далі - Міндоходів) оперативного обліку податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок), інших платежів, які сплачуються під час митного оформлення товарів.

Контроль за достовірністю відображення в інформаційній системі показників стану розрахунків платників, механізму виявлення, усунення та упередження випадків неповного, неправильного або несвоєчасного відображення облікових показників та некоректного формування зведених і звітних показників центральної бази даних забезпечується структурними підрозділами за закріпленими напрямами роботи.

Занесення/перенесення, виключення/включення операцій в інформаційній системі проводяться структурними підрозділами територіальних органів Міндоходів, на які покладено функції з введення відповідної інформації.

Контроль за достовірністю та повнотою відображення інформації в інформаційній системі забезпечується структурними підрозділами, на які покладено функції з введення відповідної інформації.

Отже, з наведених нормативних актів вбачається, що обов'язок платника податків подати декларацію з ПДВ узгоджується з обов'язком податкового органу прийняти таку декларацію та, при відсутності зауважень до її оформлення, відобразити показники цієї декларації у відповідних базах податкової звітності.

Таким чином, показники податкового кредиту та податкових зобов'язань конкретного платника податків, які відображаються в електронній автоматизованій системі співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, в тому числі в електронній базі даних «Деталізована інформація по платнику податку на додану вартість щодо результатів автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України», формуються на підставі показників, поданих таким платником податків податкових декларацій з ПДВ з додатком № 5, і повинні їм відповідати.

Невідповідність показників податкового кредиту та податкових зобов'язань, що задекларовані позивачем у деклараціях з ПДВ, показникам з централізованої бази даних податкової звітності, має безпосередній вплив на права та інтереси позивача, оскільки така невідповідність може мати для позивача негативні наслідки, як то: погіршення його ділової репутації, як належного платника податків, відмова його контрагентів від подальших господарських відносин з позивачем з метою уникнення негативних податкових наслідків для себе від таких операцій, тощо.

З урахуванням викладеного, дії податкового органу по зміні задекларованих платником податків показників податкового кредиту та податкових зобов'язань в електронній базі даних «Деталізована інформація по платнику податку на додану вартість щодо результатів автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» даних можуть бути предметом оскарження в порядку адміністративного судочинства, оскільки відображення таких відомостей з урахуванням того, що такі відомості повинні співпадати з показниками у податковій декларації платника податку, фактично формує податкові зобов'язання на майбутнє, а отже спричиняє реальні зміни майнового стану такого платника, а належним способом захисту прав та інтересів платника податків у випадку незаконності таких дій повинно бути відновлення в цій базі таких показників податкового кредиту та податкових зобов'язань, які задекларував платник податків.

Отже, відповідачем коригування в електронної бази даних «Автоматизована система співставлення Інформаційної системи Міністерства доходів і зборів України «Податковий блок» та інших електронних баз даних суми податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість, які визначені ТОВ «ПП ІНТЕРСТРОЙСЕРВІС» у податковій декларації з ПДВ за вересень 2013р. на підставі акту № 67/2204/34918787 від 31.01.2014р. - було здійснено у спосіб, що суперечить закону, адже позивачем уточнююча декларація не подавалась, податкові повідомлення-рішення на час здійснення коригування податковим органом не приймались, а тому підстави для здійснення такого коригування у податкового органу були відсутні.

Вказані дії відповідача свідчать про протиправність дій останнього щодо коригування показників податкової звітності на підставі вищезазначеного акту, у зв'язку з цим виникла необхідність їх відновлення.

Дана правова позиція узгоджується з позицією Вищого адміністративного суду, яка викладена в постанові від 04 березня 2014 року по справі № К/800/46922/13.

Проте, вимога позивача - визнати протиправними дії Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровської області, щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «ПП ІНТЕРСТРОЙСЕРВІС» з питань дотримання податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «ТДТП» за вересень 2013 року та складання акту від 31.01.2014 року № 67/2204/34918787 - є безпідставною та такою що не підлягає задоволенню.

В акті від 31.01.2014 року № 67/2204/34918787 визначено, що перевірка була проведена податковим органом у відповідності до п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78, ст.79 Податкового кодексу України на підставі наказу Дніпропетровської ОДПІ від 21.01.2014р. № 52. Повідомлення від 21.01.2014р. №8 та копія наказу Дніпропетровської ОДПІ від 21.01.2014р. № 52 вручені під розписку головному бухгалтеру Ващенковій Т.М. 21.01.2014р.

Порушення відповідачем норм п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78, ст.79 Податкового кодексу України та доказів невручення повідомлення від 21.01.2014р. №8 та копії наказу Дніпропетровської ОДПІ від 21.01.2014р. № 52 позивачем не надано, а тому дії податкового органу щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «ПП ІНТЕРСТРОЙСЕРВІС» з питань дотримання податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «ТДТП» за вересень 2013 року та складання акту від 31.01.2014 року № 67/2204/34918787 - є правомірними.

За змістом частин 4, 5 ст. 11 КАС України суд повинен визначити характер спірних правовідносин та зміст правової вимоги, матеріальний закон, який їх регулює, а також факти, що підлягають встановленню і лежать в основі вимог та заперечень; з'ясувати, які є докази на підтвердження зазначених фактів.

Суд дійшов висновку, що поданих позивачем доказів достатньо для встановлення обставин справи та для ухвалення судового рішення.

Одним з принципів адміністративного судочинства, передбачених ст.7 КАС України, є принцип законності, який відповідно до ст.9 КАС України, полягає в наступному: суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно ст.86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача є такими, що підлягають частковому задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 9, 11, 70-71, 86, 160-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ПП ІНТЕРСТРОЙСЕРВІС» до Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровської області щодо виключення (коригування), на підставі Акту № 67/2204/34918787 від 31.01.2014р. «Про результати проведення документальної позапланової невиїздної перевірки ТОВ «ПП ІНТЕРСТРОЙСЕРВІС» з питань дотримання вимог податкового законодавства України при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з платником податків ТОВ «ТДТП» (код 38813932) за вересень 2013 року», з електронної бази даних «Автоматизована система співставлення Інформаційної системи Міністерства доходів і зборів України «Податковий блок» та інших електронних баз даних суми податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість, які визначені ТОВ «ПП ІНТЕРСТРОЙСЕРВІС» у податковій декларації.

Зобов'язати Дніпропетровську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Дніпропетровської області відновити в електронній базі даних «Автоматизована система співставлення Інформаційної системи Міністерства доходів і зборів України «Податковий блок» показники податкової звітності ТОВ «ПП ІНТЕРСТРОЙСЕРВІС» (код ЄДРПОУ 34918787) зазначених останнім в податковій декларації за вересень 2013 року.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Копію постанови направити сторонам по справі.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та в строки, встановленні статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови викладений 17.06.2014р.

Суддя Е.О. Юрков