Рішення № 39320945, 18.06.2014, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

___________

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "18" червня 2014 р. Справа № 906/546/14

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Гансецького В.П.

за участю представників сторін:

від позивача: Максимчук В.М., дов. від 08.09.10р.

від відповідача: Ясюнецький О.О., дов. від 11.03.14р.

від третьої особи: Ясюнецький О.О., дов. від 03.02.14р.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" (м.Київ)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Маген-Україна" (м.Житомир)

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Кінотон" (м.Житомир)

про звернення стягнення на предмет іпотеки на загальну суму 3188940,63 грн.

Позивач звернувся з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки - приміщення спортивно - оздоровчого та розважального комплексу з кафе та приміщеннями побутового призначення, літ.А, загальною площею 5518,2 кв.м., яке знаходиться за адресою: м.Житомир, вул.Кибальчича 9, згідно договору іпотеки від 09.10.08р., з метою задоволення вимог ПАТ "Дельта Банк" на підставі кредитного договору № Т241007-К/36 від 08.10.08р. у розмірі 3188940,63 грн., з яких 2172989,00 грн. заборгованості за кредитом, 141631,26 грн. пені, 823080,22 грн. заборгованості по відсотках та 51240,15 грн. пені за несвоєчасне повернення відсотків.

Крім того, позивач просив встановити спосіб реалізації нерухомого майна, що належить відповідачу на праві приватної власності, шляхом продажу на прилюдних торгах предмета іпотеки у межах процедури виконавчого провадження та встановити початкову ціну, визначену на підставі оцінки майна здійсненої суб'єктом оціночної діяльності.

Заявою від 26.05.14р. № 81.2-306 позивач уточнив позовні вимоги в частині встановлення початкової ціни продажу предмета іпотеки для його подальшої реалізації в сумі 13577409,00 грн. на підставі висновку про вартість об'єкту оцінки від 12.05.14р., наданого оцінювачем ТОВ "Консалтингова компанія "Бі.Еф.Сі." Андрєєвим А.В.

Також просив стягнути з відповідача витрати, пов'язані з проведенням експертної оцінки іпотечного майна в сумі 10000,00 грн. В решті позовні вимоги залишив без змін.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав з підстав, зазначених у позовній заяві та з урахуванням заяви від 26.05.14р. № 81.2-306 про уточнення позовних вимог (а.с.141,142), додаткових пояснень від 23.05.14р. № 18.2-301 (а.с.136,137), письмових пояснень від 18.06.14р. № 18.2-342 (а.с.222).

Представник позивача в письмових поясненнях від 18.06.14р. № 18.2-341 на відзив відповідача на позовну заяву та в судовому засіданні заперечив проти доводів відповідача, посилаючись, зокрема, на те, що зміна назви типу акціонерного товариства та зміна найменування публічного акціонерного товариства згідно чинного законодавства не тягне за собою здійснення процесуального правонаступництва та не передбачає заміни іпотекодержателя у зобов'язанні. Тому ПАТ "Омега банк" станом на дату укладення договору купівлі-продажу прав вимоги № 5 від 14.08.13р. був законним іпотекодержателем згідно іпотечного договору, укладеного між ВАТ "Сведбанк" та ТОВ "Маген-Україна" та, відповідно, був наділений усіма правами іпотекодержателя, в тому числі правом на відступлення прав вимоги за іпотечним договором третім особам (а.с.190-194).

Представник відповідача у відзиві від 10.06.14р. на позовну заяву та в судовому засіданні проти позову заперечив, просив відмовити у його задоволенні. Зокрема, зазначив, що як у ПАТ "Омега банк" так і у ПАТ "Дельта Банк" відсутні правові підстави для звернення до суду з вимогою про звернення стягнення на предмет іпотеки, оскільки згідно інформації з Державного реєстру іпотек іпотекодержателем щодо предмету іпотеки за іпотечним договором від 09.10.08р. зареєстрований лише ВАТ "Сведбанк" (а.с.160-162).

Третя особа письмового відзиву по суті спору не подала, її представник в судовому засіданні проти позову заперечив, просив відмовити у його задоволенні з тих же підстав, що й відповідач у відзиві від 10.06.14р. на позовну заяву.

Заслухавши представників сторін та третьої особи, дослідивши матеріали справи, господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 08.10.08р. між Відкритим акціонерним товариством "Сведбанк", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Омега Банк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Кінотон" - позичальник (третя особа у справі) укладено кредитний договір № Т241007-К/36 (а.с.26-31).

Згідно пп.1.1 Статуту Публічного акціонерного товариства "Омега Банк" (в новій редакції), рішенням позачергових загальних зборів акціонерів від 30.04.09р. Відкрите акціонерне товариство "Сведбанк" у зв'язку з приведенням Статуту у відповідність до норм Закону України "Про акціонерні товариства" змінило своє найменування на Публічне акціонерне товариство "Сведбанк", яке виступає правонаступником по всіх правах та зобов'язаннях ВАТ "Сведбанк". Рішенням річних загальних зборів акціонерів від 29.04.13р. Публічне акціонерне товариство "Сведбанк" змінило своє найменування на Публічне акціонерне товариство "Омега Банк", яке виступає правонаступником по всіх правах та зобов'язаннях ПАТ "Сведбанк" (а.с.195-212).

15.10.08р. між ВАТ "Сведбанк", правонаступником якого є ПАТ "Омега Банк" та третьою особою ТОВ "Кінотон" укладено договір про внесення змін до кредитного договору № Т241007-К/36 від 08.10.08р. (а.с.32-37).

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно пп.1.1 та пп.1.2 договору про внесення змін до кредитного договору №Т241007-К/36 від 08.10.08р. сторони погодили, що банк має право надати позичальнику грошові кошти у вигляді кредиту, що надається траншами у розмірі, на строк та на умовах, передбачених у цьому договорі, а позичальник зобов'язується повернути кредит, сплатити відсотки за користування ним та виконати свої зобов'язання у повному обсязі у строки, передбачені цим договором. Розмір кредиту 8555000,00 грн. Розміри траншів з першого по восьмий по 1000000,00 грн., розмір дев'ятого траншу 555000,00 грн. (а.с.32).

Згідно даних позивача, на виконання умов договору від 15.10.08р. про внесення змін до кредитного договору № Т241007-К/36 від 08.10.08р. ВАТ "Сведбанк" надано третій особі кредит в сумі 8555000,00 грн., що, на думку позивача, підтверджується меморіальним ордерами: № U1545-33 від 20.10.08р., № U2049-79 від 21.10.08р., № U204918 від 23.10.08р., № U2049-15 від 24.10.08р., № U2049-47 від 27.10.08р. та платіжними дорученнями: № 4-к від 22.10.08р., № 8/к від 28.10.08р. (а.с.41-47).

Відповідно до пп.1.3 договору від 15.10.08р. про внесення змін до кредитного договору № Т241007-К/36 від 08.10.08р., строк користування кредитом: з "08" жовтня 2008 року по "07" жовтня 2015 року включно.

У графіку погашення кредиту (додаток 1 до договору від 15.10.08р. про внесення змін до кредитного договору № Т241007-К/36 від 08.10.08р.) ТОВ "Кінотон" встановлено погашення кредиту в загальній сумі 85555000,00 грн., а саме щомісячно у період з 05.11.08р. по 07.10.15р. рівними частинами в сумі 101845,00 грн. (а.с.36,37).

Відповідно до пп.8.2 договору про внесення змін до кредитного договору сторони погодили, що при настанні обставин, передбачених п.5.4 цього договору, та/або якщо позичальник порушує строки платежів, встановлені пп.1.3, 4.1 банк має право вимагати дострокового повернення кредиту, а позичальник зобов'язаний виконати зазначені зобов'язання в порядку, передбаченому цим пунктом цього договору. Вимога про дострокове повернення кредиту та сплати процентів за користування ним направляється позичальникові у письмовому вигляді та підлягає виконанню у повному обсязі протягом 10 календарних днів з моменту її надіслання банком за адресою позичальника, зазначеною в реквізитах цього договору. Сторони досягли згоди, що датою, з якої починається відлік зазначеного вище десятиденного строку, вважається дата, зазначена на квитанції, яка надається банку відділенням зв'язку при відправленні листа з повідомленням про вручення.

Частиною 2 ст.1050 ЦК України встановлено, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

У зв'язку з неналежним виконанням ТОВ "Кінотон" (позичальником) зобов'язань по сплаті процентів за користування кредитними коштами, 17.09.12р. ПАТ "Сведбанк" направив ТОВ "Кінотон" вимогу про дострокове повернення кредиту та сплати процентів за користування ним (а.с.63), а 15.07.13р. ПАТ "Омега Банк" направив ТОВ "Кінотон" претензію про дострокове повернення кредиту та сплати процентів за користування ним протягом 30 днів з моменту направлення цієї претензії (а.с.67,68).

Згідно даних позивача та копії поштового конверту (а.с.4,64), вказані вимога та претензія не були отримані ТОВ "Кінотон", оскільки поштові відправлення повернулися з відміткою поштового зв'язку "за закінченням терміну зберігання".

На забезпечення виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором № Т241007-К/36 від 08.10.08р. (пп.5.1.1 даного договору), між ВАТ "Сведбанк" (іпотекодержателем) та ТОВ "Маген-Україна" (відповідачем/іпотекодавцем), який виступив майновим поручителем ТОВ "Кінотон", 09.10.08р. укладено іпотечний договір (а.с.38,39).

Відповідно до умов даного договору, відповідач передав в іпотеку ВАТ "Сведбанк" нерухоме майно, що належить відповідачу на праві власності - приміщення спортивно-оздоровчого та розважального комплексу з кафе та приміщеннями побутового призначення літ "А", піноблок, цегла, металощити, загальною площею 5518,2 кв.м., яке знаходиться за адресою: м.Житомир, вул.Кибальчича 9 (а.с.38,39).

Відповідно до п.5 іпотечного договору, за згодою сторін предмет іпотеки оцінюється в сумі 44112339,00 грн.

Відповідно до ст.546 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно з ч.1 та ч.3 ст.575 ЦК України, іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Правила про іпотеку землі та інші окремі види застав встановлюються законом.

Відповідно до ч.1 ст.576 ЦК України, предметом застави може бути будь-яке майно (зокрема річ, цінні папери, майнові права), що може бути відчужене заставодавцем і на яке може бути звернене стягнення.

Згідно з ст.572 ЦК України, в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Відповідно до ч.1 ст.33 Закону України "Про іпотеку" від 05.06.03р. № 898-IV, у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.

Відповідно до ч.1 ст.12 Закону України "Про іпотеку", у разі порушення іпотекодавцем обов'язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки.

Згідно з ч.3 ст.33 Закону України "Про іпотеку", звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Відповідно до ч.ч.1 та 2 ст.35 Закону України "Про іпотеку", у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.

Положення частини першої цієї статті не є перешкодою для реалізації права іпотекодержателя звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду у встановленому законом порядку.

ПАТ "Омега Банк" було направлено ТОВ "Маген-Україна" (іпотекодавцю) досудову - вимогу від 15.07.13р. № 156-ДПА про сплату заборгованості за кредитним договором №Т241007-К/36 від 08.10.08р. в сумі 2938636,39 грн. протягом 30 днів з моменту отримання цієї претензії (а.с.70,71).

Позивачем не надано суду доказів, що відповідачем отримано вказану досудову - вимогу від 15.07.13р. № 156-ДПА. Копія поштового конверту свідчить про неотримання її та поверненням назад ПАТ "Омега Банк" з відміткою поштового зв'язку "за закінченням терміну зберігання" (а.с.73).

14.08.13р. між ПАТ "Омега Банк" та ПАТ "Дельта Банк" (позивачем у справі) укладено договір № 5 купівлі-продажу прав вимоги, згідно якого ПАТ "Дельта Банк" набув статусу нового кредитора за кредитним договором № Т241007-К/36 від 08.10.08р. та договором від 15.10.08р. про внесення змін до кредитного договору № Т241007-К/36 від 08.10.08р. (а.с.48-54), а також складено акт приймання передачі прав вимоги до даного договору (а.с.55).

Відповідно до пп.2.1 даного договору купівлі-продажу, продавець погоджується продати (відступити) права вимоги за кредитами та передати їх покупцю, а покупець погоджується придбати права вимоги, прийняти їх та сплатити загальну купівельну ціну.

Згідно з пп.2.3 договору купівлі-продажу, права вимоги переходять від продавця до покупця (відступлення) та обов'язки продавця передати права вимоги вважаються виконаними з моменту підписання продавцем та покупцем Акту приймання-передачі прав вимоги.

Згідно п.1 ч.1 ст.512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ст.514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором.

Згідно додатку № 1 до договору купівлі-продажу прав вимоги № 5 від 14.08.13р., фактичний розмір невиконаного ТОВ "Кінотон" грошового зобов'язання за кредитним договором становив на момент укладення договору 2172989,00 грн. (а.с.51).

Користуючись придбаними правами згідно договору купівлі-продажу прав вимоги № 5 від 14.08.13р. позивач звернувся до господарського суду з зазначеними вимогами.

Господарський суд вважає, що позов задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.3 ст.35 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Як вбачається з рішення господарського суду Житомирської області від 11.03.14р. у справі № 906/1887/13 за позовом ПАТ "Дельта Банк" до ТОВ "Кінотон"; ТОВ "Маген-Україна"; ТОВ "Візаж"; ТОВ "Виробнича Компанія "МАРК" про стягнення 3081361,14 грн., позов до ТОВ "Кінотон" задоволено, стягнуто з ТОВ "Кінотон" на користь ПАТ "Дельта Банк" 3081361,14 грн., з яких 2172989,00 грн. заборгованості за кредитом, 86681,42 грн. пені за несвоєчасне повернення кредиту, 4554,35 грн. нарахованих відсотків, 789681,68 грн. прострочених відсотків, 27454,69 грн. пені за несвоєчасне повернення відсотків, 61627,23 грн. витрат по сплаті судового збору. В позові до ТОВ "Маген-Україна"; ТОВ "Візаж"; ТОВ "Виробнича Компанія "МАРК" відмовлено (а.с.131-135).

Вказане рішення суду у справі № 906/1887/13 набрало законної сили. На виконання рішення суду від 11.03.14р. видано відповідний наказ від 01.04.14р.

Згідно вказаного рішення від 11.03.14р. у справі № 906/1887/13 стягнуто з ТОВ "Кінотон" заборгованість в загальній сумі 3081361,14 грн. згідно кредитного договору № Т241007-К/36 від 08.10.08р. та договору від 15.10.08р. про внесення змін до кредитного договору № Т241007-К/36 від 08.10.08р.

Таким чином, зазначене рішення суду від 11.03.14р. у справі № 906/1887/13 має преюдиціальне значення для вирішення спору у даній справі.

Згідно поданих позивачем уточнень, станом на день прийняття рішення у справі заборгованість ТОВ "Кінотон" перед позивачем згідно кредитного договору № Т241007-К/36 від 08.10.08р. та договору від 15.10.08р. про внесення змін до кредитного договору № Т241007-К/36 від 08.10.08р. становить 3188940,63 грн., з яких 2172989,00 грн. боргу за кредитом, 141631,26 грн. пені за несвоєчасне повернення кредиту, 823080,22 грн. боргу по відсотках, 51240,15 грн. пені за несвоєчасне повернення відсотків (а.с.141,142).

Відповідно до ч.1 ст.210 ЦК України, правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації.

Згідно ч.1 ст.4 Закону України "Про іпотеку" від 05.06.03р. № 898-IV, обтяження нерухомого майна іпотекою підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

Відповідно до ч.3 ст.24 Закону України "Про іпотеку", правочин про відступлення прав за іпотечним договором підлягає нотаріальному посвідченню. Відомості про таке відступлення підлягають державній реєстрації у встановленому законодавством порядку.

Згідно ч.3 ст.3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 01.07.04р. № 1952-IV, права на нерухоме майно та їх обтяження, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Відповідно до ч.2 ст.3 Закону України "Про іпотеку", взаємні права і обов'язки іпотекодавця та іпотекодержателя виникають з моменту державної реєстрації іпотеки відповідно до закону.

Як вбачається з інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна від 10.06.14р., у Державному реєстрі іпотек іпотекодержателем щодо предмету іпотеки за іпотечним договором від 09.10.08р. зареєстрований лише ВАТ "Сведбанк" (а.с.163,164).

Тобто, на момент укладення договору купівлі-продажу прав вимоги № 5 від 14.08.13р., ПАТ "Омега Банк" не був зареєстрований іпотекодержателем предмету іпотеки, а тому не набув відповідних прав іпотекодержателя.

У зв'язку з цим, ПАТ "Омега Банк" не міг відчужити ті права, якими не володів, зокрема, право вимоги за кредитним договором № Т241007-К/36 від 08.10.08р.

Позивач - ПАТ "Дельта Банк" також не зареєстрований у Державному реєстрі іпотек іпотекодержателем.

Як наслідок, і у ПАТ "Дельта Банк" не виникло право вимоги до відповідача за договором іпотеки від 09.10.08р.

Згідно ч.2 ст.24 Закону України "Про іпотеку", іпотекодержатель зобов'язаний письмово у п'ятиденний строк повідомити боржника про відступлення прав за іпотечним договором і права вимоги за основним зобов'язанням.

В матеріалах справи відсутні докази того, що ВАТ "Сведбанк" повідомляв ТОВ "Кінотон" про відступлення прав за іпотечним договором від 09.10.08р.

Відповідно до ст.3 ЦК України, загальними засадами цивільного законодавства, зокрема, є справедливість, добросовісність та розумність.

Згідно висновку про вартість об'єкту оцінки від 12.05.14р., здійсненого оцінювачем ТОВ "Консалтингова компанія "BFC", вартість іпотечного майна відповідача оцінена у 13577409,00 грн. (а.с.100-129).

Господарський суд критично ставиться до даного експертного висновку з наступних підстав:

- дослідження проведено з ініціативи позивача у позасудовій процедурі без участі господарського суду та відповідача;

- експертна оцінка здійснена, як зазначено у висновку, на основі інформації, що надана лише позивачем (а.с.103);

- експертна оцінка іпотечного майна позивача є явно заниженою, враховуючи, що на момент укладення договору іпотеки - 09.10.08р. сторони договору погодили вартість цього майна в сумі 44112339,00 грн. Суд враховує, при цьому, той факт, що на момент укладення договору іпотеки курс долара США був близько 8 грн., а на момент проведення експертної оцінки - близько 12 грн.

Господарський суд також враховує наступне.

Позивач просить звернути стягнення на іпотечне майно відповідача для задоволення своїх вимог у зв'язку з наявністю заборгованості третьої особи ТОВ "Кінотон", яка, з урахуванням вищезазначеного рішення суду від 11.03.14р. у справі № 906/1887/13, фактично становить в загальній сумі 107579,49 грн. Оскільки, рішенням у справі № 906/1887/13 вже стягнуто в загальній сумі 3081361,14 грн., а загальна заборгованість позичальника, станом на день прийняття рішення у даній справі, становить 3188940,63 грн. (а.с.189) (3188940,63 - 3081361,14 = 107579,49).

Тобто, з урахуванням таких загальних засад цивільного судочинства, як справедливість, добросовісність та розумність, господарський суд вважає необґрунтованим та безпідставним здійснювати продаж фактично цілісного майнового комплексу вартістю (станом на 09.10.08р.) 44112339,00 грн. для погашення боргу в загальній сумі 107579,49 грн.

Господарський суд вважає, що позивач не позбавлений права задовольнити свої вимоги за рахунок майна відповідача в процедурі виконавчого провадження відповідно до ст.ст.62 та 66 Закону України "Про виконавче провадження" при виконанні рішення суду від 11.03.14р. у справі № 906/1887/13. При цьому, державній виконавчій службі не обов'язково продавати все іпотечне майно боржника, як цього вимагає позивач, а лише ту його частину, яка і задовольнить вимоги стягувача і не позбавить боржника можливості здійснювати підприємницьку діяльність, сплачувати податки, надавати робочі місця мешканцям міста тощо.

Господарський суд також вважає за необхідне зазначити наступне.

Позивач в якості доказів видачі кредитних коштів позичальнику згідно кредитного договору № Т241007-К/36 від 08.10.08р. в сумі 8555000,00 грн. надав меморіальні ордери: № U1545-33 від 20.10.08р., № U2049-79 від 21.10.08р., № U204918 від 23.10.08р., № U2049-15 від 24.10.08р., № U2049-47 від 27.10.08р. та платіжні доручення № 4-к від 22.10.08р., № 8/к від 28.10.08р. (а.с.41-47)

На неодноразові вимоги суду пояснити як зазначені платіжні документи можна вважати доказами видачі кредиту, у зазначеній позивачем сумі, якщо у вказаних меморіальних ордерах платником і отримувачем кредиту в сумі 6500000 грн. зазначений ТОВ "Кінотон", а в зазначених двох платіжних дорученнях платником в загальній сумі 2055000 грн. вказаний ТОВ "Кінотон", отримувачем вказаний міськвиконком (територіальна громада Житомира) і призначення платежу зазначено - оплата за об'єкт приватизації - позивач належних пояснень та доказів суду не подав.

Таким чином, господарському суду не подано основного доказу - підтвердження видачі кредиту позичальнику - ТОВ "Кінотон".

При прийнятті рішення, судом також враховується той факт, що строк виконання зобов'язання позичальником ще не настав (07.10.15р.), тобто позичальник ще не позбавлений можливості провести повний розрахунок з кредитором, а також той факт, що основна сума боргу з позичальника вже стягнута рішенням господарського суду від 11.03.14р. у справі № 906/1887/13.

Усі вищезазначені обставини у своїй сукупності дають суду підстави для висновку про безпідставність та недоведеність позовних вимог і тому в їх задоволенні суд відмовляє.

При відмові в позові судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 35, 49, 82-85 ГПК України, ст.ст.62,66 Закону України "Про виконавче провадження", господарський суд,-

ВИРІШИВ:

У позові відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 20.06.14

Суддя Гансецький В.П.

Друк.: 1 прим. у справу.