Ухвала суду № 39319616, 11.06.2014, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2014 р.Справа № 820/12735/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Ральченка І.М.

Суддів: Катунова В.В. , Рєзнікової С.С.

при секретарі судового засідання - Кудіній Я.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 08.04.2014р. по справі № 820/12735/13-а

за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1

до Харківської об'єднаної Державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби

про скасування податкового повідомлення-рішення та податкової вимоги,

ВСТАНОВИЛА:

10.12.2013 року ФОП ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом, у якому просив скасувати податкове повідомлення-рішення Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби № 0002491702 від 20.05.2013 р. та податкову вимогу № 17-17 від 21.06.2013 р.

Харківський окружний адміністративний суд постановою від 08.04.2014 року у задоволенні позову відмовив.

Приймаючи зазначене рішення суд першої інстанції виходив з того, що внаслідок перевищення платником податку обсяг виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), який дозволяє знаходитись на спрощеній системі оподаткування, останній допустив заниження зобов'язання з податку на прибуток фізичних осіб.

ФОП ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову про задоволення позову. В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті постанови норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

В силу положень ч. 1 ст. 41 КАС України з огляду на неявку у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Як встановлено судовим розглядом, ФОП ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа-підприємець 19.09.2002 р. та перебуває на податковому обліку в ХОДПІ з 24.09.2002 р. за № 6850.

З 01.01.2011 р. по 31.12.2011 р. перебував на спрощеній системі оподаткування.

У період з 12.04.2013 року тривалістю 3 робочих дня фахівцями ХОДПІ проведено невиїзну позапланову перевірку ФОП ОСОБА_1 з питань повноти та своєчасності сплати податку на доходи фізичних осіб за період з 01.01.2011 р. по 31.12.2011 р.

За результатами зазначеної перевірки складено акт від 23.04.2013 р. № 842/17-2364401776, яким встановлено порушення позивачем п. 177.1, п. 177.2, п. 177.4, п. 177.5 ст. 177 Податкового кодексу України, внаслідок чого занижено зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб в сумі 49770,94 грн.

На підставі акту відповідачем винесено податкове повідомлення - рішення № 0002491702 від 20.05.2013 р., яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 62213,67 грн., з яких 49770,94 - за основним платежем, 12442,73 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

В подальшому, у зв'язку з несплатою позивачем узгодженої суми грошового зобов'язання в порядку п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України ХОДПІ винесено податкову вимогу від 21.06.2013 р. № 17-17 на суму 62213,67 грн.

Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що внаслідок перевищення платником податку обсяг виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), який дозволяє знаходитись на спрощеній системі оподаткування, останній допустив заниження зобов'язання з податку на прибуток фізичних осіб. Колегія суддів погоджується з такими висновками суду з наступних підстав.

Судовим розглядом встановлено, що фактичною підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення слугував висновок податкового органу про те, що обсяг виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) ФОП ОСОБА_1, який знаходився на спрощеній системі оподаткування, у 4 кварталі 2011 року перевищив 500 тис. гривень (у грудні 2011 року) та склав 806055 грн.

У період з 01.01.2011 р. по 31.12.2011 р. ФОП ОСОБА_1 здійснював діяльність на спрощеній системі оподаткування. У відповідності до Порядку видачі Свідоцтва про сплату єдиного податку, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 29.10.1999 р. № 599 (діяв на час виникнення спірних правовідносин), ФОП ОСОБА_1 своєчасно подав до ХОДПІ звіти фізичної особи - платника єдиного податку за 2011 рік.

У відповідності до ст. 1 Указу Президента України від 03.07.1998 р. № 727/98 "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" (діяв на час виникнення спірних правовідносин) спрощена система оподаткування, обліку та звітності запроваджується для таких суб'єктів малого підприємництва: фізичних осіб, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і у трудових відносинах з якими, включаючи членів їх сімей, протягом року перебуває не більше 10 осіб та обсяг виручки яких від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 500 тис. гривень.

При цьому, згідно зі ст. 5 Указу № 727/98 у разі порушення вимог, установлених статтею 1 цього Указу, платник єдиного податку повинен перейти на загальну систему оподаткування, обліку та звітності, починаючи з наступного звітного періоду (кварталу).

Отже, платник податку, який згідно з Указом № 727/98 перебуває на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності та одержав Свідоцтво про сплату єдиного податку, таким чином погодився дотримуватися всіх норм Указу № 727/98, зокрема, не перевищувати обсяг виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік - 500 тис. гривень.

Також, ст. 1 Указу №727/98 передбачено, що виручкою від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) вважається сума, фактично отримана суб'єктом підприємницької діяльності на розрахунковий рахунок або (та) в касу за здійснення операцій з продажу продукції (товарів, робіт, послуг).

Разом з тим, постановою правління Національного банку України від 15.12.2004 р. № 637 затверджено Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, яким визначено, що готівкова виручка (виручка) - це сума фактично одержаних готівкових коштів від реалізації товарів (робіт, послуг) і позареалізаційні надходження.

Відповідно до ч. 8 ст. 2 Указу № 727/98 доходи, отримані від здійснення підприємницької діяльності, що обкладається єдиним податком, не включаються до складу сукупного оподатковуваного доходу за підсумками звітного року такого платника та осіб, що перебувають з ним у трудових відносинах, а сплачена сума єдиного податку є остаточною і не включається до перерахунку загальних податкових зобов'язань як самого платника податку, так і осіб, які перебувають з ним у трудових відносинах, включаючи членів його сім'ї, які беруть участь у підприємницькій діяльності.

Отже, лише доходи, отримані від здійснення підприємницької діяльності, що не обкладаються єдиним податком, тобто обсяг виручки, що перевищує дозволений статтею 1 Указу № 727/98 розмір 500 тис. гривень, повинні включатись до складу сукупного оподатковуваного доходу і підлягають оподаткуванню за загальними правилами, встановленими статтею 177 Податкового кодексу України.

Доходи фізичних осіб - підприємців, отриманих протягом календарного року від провадження господарської діяльності, оподатковуються за ставками, визначеними в пункті 167.1 статті 167 Податкового кодексу України (п. 177.1 ст. 177 Податкового кодексу України).

Таким чином, оподаткування доходів понад 500 тис. гривень повинно здійснюватись на загальних підставах.

Відповідно до звіту платника єдиного податку, наданого до ХОДПІ ФОП ОСОБА_1 за 3 квартал 2011 року (05.10.2011 р. вх. № 67206), обсяг виручки склав 438978 грн. Крім того, у 4 кварталі 2011 року ФОП ОСОБА_1 отримано дохід: від Відділу освіти в сумі 3500 грн., від ПАТ «Концерн АВЕК та КО» в сумі 2600 грн., від ФОП ОСОБА_2 в сумі 1910 грн.

Всього, згідно звіту платника, отримано доходу за 4 квартал 2011 року у розмірі 446988 грн. (438978 грн. + 8010 грн. = 446988 грн.).

Також, відповідачем від Західної МДПІ м. Харкова отримано лист від 08.04.2013 р. № 1492/17.2-10 щодо отримання позивачем доходу від ТОВ «ТЕХЕКС-ГАЗ».

Крім того встановлено, що ФОП ОСОБА_1 у 2011 році згідно угоди № 52 від 01.11.2011 р. надано послуги по реконструкції басейнів та постачання обладнання на загальну суму 414067 грн. Позивачем надані послуги згідно акту виконаних робіт № 1 від 28.12.2011 р. на загальну суму 265564,15 грн. та здійснена поставка обладнання на суму 148502,85 грн. (рахунок-фактура № 27 від 07.12.2011 р.). Згідно наданої звітності товариством відображені доходи за формою 1-ДФ у 4 кварталі 2011 року: сума нарахованого доходу складає 359067 грн., сума сплаченого доходу складає 359067 грн.

ТОВ «ТЕХЕКС-ГАЗ» оплатило надані ФОП ОСОБА_1 послуги та обладнання платіжними дорученнями: № 1805 від 22.12.2011 р. на суму 30000 грн., № 1859 від 28.12.2011 р. на суму 198000 грн., № 1641 від 08.12.2011 р. на суму 26067 грн., № 1725 від 14.12.2011 р. на суму 5000 грн., № 1901 від 29.12.2011 р. на суму 100000 грн.

Отже, обсяг виручки за 2011 рік ФОП ОСОБА_1 складає 806055 грн., що є порушенням вимог ст. 1 Указу № 727/98.

У свою чергу, позивач в порушення ст. 1 Указу № 727/98 з наступного звітного періоду не перейшов на загальну систему оподаткування, обліку та звітності.

Як встановлено у ході судового розгляду, сума перевищення у розмірі 306055 грн. підлягає оподаткуванню згідно зі статтею 177 Податкового кодексу України.

Однак, в порушення п. 177.1, п. 177.5 ст. 177 Податкового кодексу України не надав до ХОДПІ декларацію про отримані доходи за 2011 рік та не задекларував дохід із суми перевищення обсягу виручки 500 тис. гривень.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції щодо правомірного донарахування податковим органом ФОП ОСОБА_1 грошового зобов'язання з податку на прибуток фізичних осіб та відсутності підстав для скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення № 0002491702 від 20.05.2013 р. та податкової вимоги № 17-17 від 21.06.2013 р.

Таким чином, судом першої інстанції обґрунтовано встановлено, що позовні вимоги ФОП ОСОБА_1 є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

Отже, переглянувши постанову суду першої інстанції, в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що при її прийнятті суд першої інстанції у повному обсязі з'ясував обставини справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги з наведених підстав висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 41, 160, 167, 195, 196, 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 08.04.2014 р. по справі № 820/12735/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Ральченко І.М.Судді Катунов В.В. Рєзнікова С.С. Повний текст ухвали виготовлений 16.06.2014 р.