Ухвала суду № 39314853, 12.06.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"12" червня 2014 р. м. Київ К/800/2717/14

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

Олендера І.Я. (доповідача), Бутенка В.І., Лиска Т.О.,

за участю секретаря Крапивка Л.А.,

представника позивача ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_5 до Відділу примусового виконання рішень відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Рівненській області про визнання бездіяльності протиправною та скасування постанови, провадження в якій відкрито за касаційною скаргою ОСОБА_5 на ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 18 грудня 2013 року та постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2013 року, -

В С Т А Н О В И В:

У жовтні 2013 року позивач - ОСОБА_5 звернувся до суду першої інстанції з позовом, в якому просив визнати бездіяльність відповідача - Відділу примусового виконання рішень відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Рівненській протиправною та скасування постанови про зупинення виконавчого провадження ВП № 39500584 від 18.09.2013 року.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2013 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що відповідачем не було допущено порушення прав, свобод та інтересів позивача в процесі виконання виконавчого провадження ВП №39500584.

Ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 18 грудня 2013 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.

У поданій касаційній скарзі позивач заявив вимоги про скасування рішень судів попередніх інстанції, як таких, що ухвалене із порушенням норм матеріального і процесуального права, ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

У доводах касаційної скарги позивач зазначає, що державним виконавцем було допущено бездіяльність, яка полягає у ненаданні на ознайомлення матеріалів виконавчого провадження. Вважає, що така бездіяльність є свідченням неналежного виконання обов'язків державним виконавцем, порушенням норм закону та прав позивача. Всупереч положенням ст. 11 та ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження», відповідач при прийнятті постанови про зупинення виконавчого провадження не вказав на мотиви та необхідність прийняття такого рішення. Судом першої інстанції порушено принципи змагальності сторін, офіційного з'ясування всіх обставин у справі, гласності і відкритості адміністративного процесу.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступні обставини.

На виконанні у Відділі примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Рівненській області перебуває виконавчий лист № 2а/1770/3128/2012, виданий 15.02.2013 року Рівненським окружним адміністративним судом, яким зобов'язано КП «Рівненське ОБТІ» скасувати запис (номер запису 94-97 в книзі 1) про реєстрацію права власності на нерухоме майно нежитлова будівля, ангар, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, реєстраційний номер 23623604.

На підставі ухвали Рівненського окружного адміністративного суду №2а/1770/3128 від 30.04.2013 року державним виконавцем відділу ДВС Рівненського міського управління юстиції винесено постанову № 36988765 від 16.08.2013 року про заміну сторони виконавчого провадження, а саме боржника - КП «Рівненське ОБТІ» на Реєстраційну службу Рокитнівського районного управління юстиції.

19.08.2013 року на підставі статті 21, пункту 10 частини першої статті 49 Закону України «Про виконавче провадження» державним виконавцем відділу ДВС Рівненського міського управління юстиції виконавче провадження закінчено, а виконавчий документ скеровано за підвідомчістю до відділу примусового виконання рішень управління ДВС Головного управління юстиції у Рівненській області для подальшого виконання.

28.08.2013 року, керуючись статтями 17, 19, 20, 25 Закону України «Про виконавче провадження», державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління ДВС Головного управління юстиції у Рівненській області винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 39500584, копії якої цього ж дня направлені боржнику (Реєстраційна служба Рокитнівського РУЮ) для виконання та стягувачу для відома.

17.09.2013 року стягувачем подана заява про надання копії постанови про відкриття виконавчого провадження та матеріалів виконавчого провадження на ознайомлення з можливістю фотокопіювання. У вказаний день заявник не ознайомився з матеріалами виконавчого провадження. В цей же день, за вихідним №10529/02.1-14/29 ОСОБА_5 направлено відповідь на вищевказану заяву до якої долучено копію постанови про відкриття виконавчого провадження № 39500584 та роз'яснено порядок ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження, визначений пунктами 2.12, 2.12.1, 2.12.2 та 2.12.3 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 року № 512/5.

Вказаним листом заявнику було повідомлено, що для ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження та отримання їх копій, у відділі примусового виконання рішень управління ДВС Головного управління юстиції у Рівненській області визначено один день кожного тижня - четвер: з 10-00 до 13-00 год. та з 13-45 до 17-00 год., в інший день ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження можливий лише за письмовою заявою, в якій зазначаються бажана дата та час ознайомлення.

18.09.2013 року державним виконавцем у відповідності до статті 36 Закону України «Про виконавче провадження» направлено подання про зміну способу та порядку виконання рішення суду до Рівненського окружного адміністративного суду.

У зв'язку з цим, 18.09.2013 року, керуючись пунктом 1 частини першої статті 38, статтею 39 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець виніс постанову про зупинення виконавчого провадження, копії постанови направлено сторонам виконавчого провадження.

18.09.2013 року представником стягувача направлено адвокатський запит про хід виконання виконавчого документа. Того ж дня, за вихідним №10576/02-10/19 представнику стягувача на адресу м. Київ, а/с 67 направлено відповідь з інформацією про хід виконання рішення суду та додатково повідомлено про порядок ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження.

11.10.2013 року відповідачем винесено постанову про поновлення виконавчого провадження з приводу виконання виконавчого листа Рівненського окружного адміністративного суду №2а/1770/3128/2012 від 15.02.2013 року.

Вважаючи дії відповідача неправомірними, а постанову про зупинення виконавчого провадження необґрунтованою, ОСОБА_5 звернувся до суду за захистом своїх прав та інтересів.

Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла висновку про те, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 220 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.

Частиною 2 статті 159 КАС України встановлено, що законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Суд касаційної інстанції вважає, що при розгляді справи судами попередніх інстанцій не дотримано вимог процесуального права від яких прямо залежало правильне по суті вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Указом Президента України від 6 квітня 2011 року №385/2011 затверджено Положення про Державну виконавчу службу України, відповідно до пункту 7 якого ДВС України здійснює свої повноваження безпосередньо та через структурні підрозділи головних управлінь юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районних, міських (міст обласного значення), районних у містах, міжрайонних та міськрайонних управлінь юстиції, що забезпечують реалізацію повноважень ДВС України.

Відповідно до частини 3 статті 181 КАС України відповідачем у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби є відповідний орган державної виконавчої служби.

Частиною 1 ст. 3 Закону України «Про державну виконавчу службу» визначено, що органами державної виконавчої служби є:

- Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, до складу якого входить відділ примусового виконання рішень;

- управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі, до складу яких входять відділи примусового виконання рішень;

- районні, районні у містах, міські (міст обласного значення), міськрайонні відділи державної виконавчої служби відповідних управлінь юстиції.

Враховуючи вищевикладене, суд касаційної інстанції вважає, що Відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Рівненській області не є органом Державної виконавчої служби України в розумінні Закону України «Про виконавче провадження», а тому позивач звернувся з позовом до неналежного відповідача.

В свою чергу, відповідно до ч. 1 ст. 52 КАС України суд першої інстанції, встановивши, що з адміністративним позовом звернулася не та особа, якій належить право вимоги, або не до тієї особи, яка повинна відповідати за адміністративним позовом, повинен був вирішити питання щодо за згодою позивача допустити заміну первинного позивача або відповідача належним позивачем або відповідачем, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи.

Хоча суд апеляційної інстанції у своєму рішенні зазначив, що позивач звернувся з позовом до неналежного відповідача, однак, залишаючи рішення суду першої інстанції без змін, Житомирський апеляційний адміністративний суд по суті погодився з мотивами та висновками викладеними в постанові Рівненського окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2013 року, чим фактично допустив порушення вищезазначених вимог процесуального законодавства та позбавив позивача права на судовий захист передбачений ст. 6 КАС України шляхом пред'явлення адміністративного позову до належного відповідача.

Враховуючи вищевикладене, суд касаційної інстанції приходить до висновку, що судами попередніх інстанцій допущені порушення норм процесуального права унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з ч. 1 ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Пунктом 6 частини 1 статті 223 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій і направити справу на новий розгляд або для продовження розгляду.

Згідно ч. 2 ст. 227 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанції і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Враховуючи, що передбачені процесуальним законодавством межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають права встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями, оскаржувані судові рішення у справі підлягають скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції відповідно до частини 2 статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України.

Під час нового розгляду справи суду необхідно врахувати все вище викладене, всебічно і повно з'ясувати і перевірити всі фактичні обставини справи та прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 220, 221, 223, 227, 231, 254 КАС України, суд -

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу ОСОБА_5 задовольнити частково.

Ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 18 грудня 2013 року та постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2013 року у справі № 817/3456/13-а - скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили протягом п'яти днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та оскарженню не підлягає.

Головуючий І.Я. Олендер

Судді В.І. Бутенко

Т.О. Лиска