Ухвала суду № 39314822, 11.06.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"11" червня 2014 р. м. Київ К/800/11855/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Конюшка К.В.

суддів Горбатюка С.А., Калашнікової О.В.

за участю:

секретаря Левіної А.А.

представника позивача Туніка А.В.

представника відповідача Шевченка С.В.

представника Генеральної

прокуратури України Куліби О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтаойл» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 04 листопада 2013 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 11 лютого 2014 року

справа № 826/12764/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтаойл»

до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м.Києві

третя особа Державна архітектурно-будівельна інспекція України

за участю Прокуратури міста Києва

про визнання протиправним та скасування рішення

В С Т А Н О В И В :

У серпні 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Нафтаойл» звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві третя особа Державна архітектурно-будівельна інспекція України за участю Прокуратури міста Києва про (з урахуванням уточнених позовних вимог) визнання протиправною та скасування постанови від 25.07.2013 № 305/13/1 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 04.11.2013, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 11.02.2014, у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись зі вказаними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Товариство з обмеженою відповідальністю «Нафтаойл» оскаржило їх у касаційному порядку.

У касаційній скарзі скаржник просив скасувати вказані судові акти з мотивів порушення названими судами норм матеріального та процесуального права, прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

Касаційна скарга обґрунтована тим, що, на думку скаржника, оскаржувана постанова підлягає скасуванню, оскільки складена на підставі висновків, зроблених за результатами проведеної перевірки, які не відповідають фактичним обставинам.

У своїх запереченнях на касаційну скаргу Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві просила залишити рішення судів попередніх інстанцій без змін, а скаргу - без задоволення.

Згідно з частиною другою статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення присутніх у судовому засіданні представників сторін, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи і правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла висновку про те, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.

Як установлено судами попередніх інстанцій Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві проведено позапланову перевірку будівництва автозаправного комплексу на Наддніпрянському шосе у Печерському районі міста Києва з питань дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, за результатами якої 12.07.2013 складено відповідний акт.

У ході перевірки контролюючим органом встановлено, що на об'єкті за вказаною адресою виконуються будівельні роботи з будівництва автозаправного комплексу, замовником якого є ТОВ «Нафтаоіл». Роботи виконує генпідрядна організація ТОВ «Петротрейд-Буд».

14.06.2013 Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві стосовно ТОВ «Нафтаойл» складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності на підставі статей 34, 37 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», оскільки під час перевірки виявлено порушення законодавства у сфері містобудування, а саме: виконання будівельних робіт здійснювалось за відсутності дозволу на виконання будівельних робіт.

12.07.2013 Інспекцією складено приписи про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають законодавству, будівельним нормам, державним стандартам і правилам, архітектурним вимогам, затвердженим проектним рішенням, технічним умовам та іншим нормативно-правовим актам, виконуються без отримання дозволу на виконання будівельних робіт; зобов'язано ТОФ «Нафтаойл» зупинити виконання будівельних робіт на об'єкті з 12.07.2013, а також усунути порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил та у строк до 23.07.2013 знести самовільно збудований автозаправний комплекс.

25.07.2013 контролюючим органом прийнято постанову №305/13/1 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності в сумі 1 032 300,00 грн. за вчинення правопорушення, передбаченого абзацом 3 пунктом 5 частини другої статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності».

Відмовляючи у задоволенні позову, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві доведено правомірність прийнятої постанови від 25.07.2013 №305/13/1 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з обґрунтованим висновком судів попередніх інстанцій з огляду на таке.

За приписами частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Згідно з частиною першою статті 10 Закону України «Про архітектурну діяльність» для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об'єктів архітектури додержання суб'єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд.

Частиною першою статті 9 Закону України «Про архітектурну діяльність» будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об'єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Відповідно до частини п'ятої статті 26 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» проектування та будівництво об'єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку: 1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних; 2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статті 31 цього Закону, її експертизи; 3) затвердження проектної документації; 4) виконання підготовчих та будівельних робіт; 5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів; 6) реєстрація права власності на об'єкт містобудування.

Процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил та ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної з будівництвом об'єкта архітектури, який за складністю архітектурно-будівельного рішення та (або) інженерного обладнання належить до IV і V категорії складності, визначено Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 №553 (далі - Порядок №553).

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 Порядку №553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється Держархбудінспекцією та її територіальними органами.

Пунктом 3 Порядку № 553 встановлено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням: 1) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, державних стандартів і правил, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції; 2) порядку здійснення авторського і технічного нагляду, ведення загального та (або) спеціальних журналів обліку виконання робіт (далі - загальні та (або) спеціальні журнали), виконавчої документації, складення актів на виконані будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи; 3) інших вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, правилами та проектною документацією, щодо створення об'єкта будівництва.

Згідно з пунктом 7 Порядку №553 позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи інспекції.

Судами попередніх інстанцій установлено, що підставами для проведення позапланової перевірки була вимога правоохоронних органів про проведення перевірки. Проведення позапланової перевірки будівництва автозаправного комплексу на Наддніпрянському шосе у Печерському районі міста Києва зумовлене надходженням до відповідача листа прокуратури міста Києва від 08.07.2013 №07/2/2-11677-13 із вимогою про проведення спільної перевірки законності будівництва під Дарницьким залізнично-автомобільним мостовим переходом через річку Дніпро.

Як убачається з матеріалів справи, ТОВ «Нафтаойл» відмовилось від підписання та отримання складених за результатами проведеної перевірки документів, у зв'язку з чим матеріали перевірки направлені Інспекцією листом від 12.07.2013 №7/26-43/1207/02/4 та отримані позивачем 14.07.2013, що підтверджується повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення.

Згідно з частиною першою статті 376 Цивільного кодексу України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Механізм віднесення об'єктів будівництва різного функціонального призначення до IV і V категорій складності визначено Порядком віднесення об'єктів будівництва до IV і V категорій складності, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27.04.2011 № 557 (далі - Порядок №557).

Пунктом 2 Порядку № 557 визначено, що віднесення об'єкта будівництва до відповідної категорії складності здійснюється проектувальником і замовником.

Відповідно до пункту 3 Порядку №557 категорія складності об'єкта будівництва визначається відповідно до будівельних норм та державних стандартів на підставі класу наслідків (відповідальності) такого об'єкта будівництва.

Підпунктом 1 пункту 6 Порядку №557 визначено, що до V категорії складності відносяться об'єкти будівництва, які мають хоча б одну з таких ознак, зокрема, згідно із Законом України «Про об'єкти підвищеної небезпеки» є об'єктами підвищеної небезпеки.

Під час проведення державного архітектурно-будівельного контролю на об'єктах самочинного будівництва (у разі відсутності проектної документації) категорія складності таких об'єктів визначається посадовими особами Держархбудінспекції та її територіальних органів, а в разі необхідності - шляхом проведення експертизи експертною організацією чи експертом, що має відповідний сертифікат (п.7 Порядку №557).

Статтею 1 Закону України «Про об'єкти підвищеної небезпеки» визначено, що об'єкт підвищеної небезпеки - це об'єкт, на якому використовуються, виготовляються, переробляються, зберігаються або транспортуються одна або кілька небезпечних речовин чи категорій речовин у кількості, що дорівнює або перевищує нормативно встановлені порогові маси, а також інші об'єкти як такі, що відповідно до закону є реальною загрозою виникнення надзвичайної ситуації техногенного та природного характеру.

Небезпечна речовина - хімічна, токсична, вибухова, окислювальна, горюча речовина, біологічні агенти та речовини біологічного походження (біохімічні, мікробіологічні, біотехнологічні препарати, патогенні для людей і тварин мікроорганізми тощо), які становлять небезпеку для життя і здоров'я людей та довкілля, сукупність властивостей речовин і/або особливостей їх стану, внаслідок яких за певних обставин може створитися загроза життю і здоров'ю людей, довкіллю, матеріальним та культурним цінностям.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з обґрунтованими висновками судів попередніх інстанцій, що автозаправний комплекс на Наддніпрянському шосе у Печерському районі міста Києва є об'єктом підвищеної небезпеки.

Відповідно до пунктів 1, 2 Порядку виконання підготовчих робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 466, підготовчі роботи - це роботи з підготовки земельної ділянки, влаштування огородження будівельного майданчика та знесення будівель і споруд, порушення елементів благоустрою в межах відведеної земельної ділянки, вишукувальні роботи, роботи із спорудження тимчасових виробничих та побутових споруд, необхідних для організації і обслуговування будівництва, улаштування під'їзних шляхів, складування будівельних матеріалів, підведення тимчасових інженерних мереж, а також з винесення інженерних мереж та видалення зелених насаджень.

Підготовчі роботи можуть виконуватися замовником після отримання документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або договору суперфіцію, а також після подання Держархбудінспекції або її територіальному органу (далі - Інспекція) повідомлення про початок виконання підготовчих робіт, крім винесення інженерних мереж та видалення зелених насаджень, або отримання зареєстрованої декларації про початок виконання підготовчих робіт.

Згідно з пунктом 3 частини першої Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» замовник має право виконувати будівельні роботи після: видачі замовнику органом державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об'єктів будівництва, що належать до IV і V категорій складності.

Право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням або зареєстрованою декларацією про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об'єктах будівництва, що належать до IV і V категорій складності, підключення об'єкта будівництва до інженерних мереж та споруд надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після отримання дозволу на виконання будівельних робіт (ч.1 ст.37 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»).

Судами попередніх інстанцій установлено, що позивач отримав державний акт на право власності на земельну ділянку від 03.04.2006 серії КВ №140504, дозвіл на виконання підготовчих робіт від 10.08.2010 №2132-Пч/С та повідомлення про початок виконання підготовчих робіт, зареєстрованого Інспекцією 06.08.2012 вх.№7/26-0608/30.

Проте, у позивача відсутній дозвіл на виконання будівельних робіт.

За визначенням пункту 1 Порядку виконання будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 466, будівельні роботи - це роботи з нового будівництва, реконструкції, технічного переоснащення діючих підприємств, реставрації, капітального ремонту.

Згідно з пунктом 30 вказаного Порядку виконання будівельних робіт без відповідного документа, який дає право виконувати такі роботи, вважається самочинним будівництвом і тягне за собою відповідальність згідно із законом.

Абзац 3 пункту 5 частини другої статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» визначає, що суб'єкти містобудування, які є замовниками будівництва об'єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, несуть відповідальність у вигляді штрафу за правопорушення - виконання будівельних робіт без отримання дозволу на їх виконання - на об'єктах V категорії складності у розмірі дев'ятисот мінімальних заробітних плат.

Ураховуючи викладене, суд касаційної інстанції вважає правильним висновок судів попередніх інстанцій щодо правомірності оспорюваної постанови відповідача від 25.07.2013 № 305/13/1.

Таким чином, доводи касаційної скарги спростовуються викладеними вище нормами права та установленими обставинами справи, у зв'язку з чим відсутні підстави для її задоволення та скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень.

Відповідно до частини першої статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтаойл» залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 04 листопада 2013 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 11 лютого 2014 року в цій справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України у строк та у порядку, визначеними статтями 237 - 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.