Ухвала суду № 39314768, 16.06.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"16" червня 2014 р. м. Київ К/800/59648/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Моторного О.А.

Суддів Борисенко І.В.,

Кошіля В.В.,

за участю секретаря - Сватко А.О.

та представників сторін:

від позивача - Кашина С.І.,

від відповідача - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області

на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 03.09.2013

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 22.10.2013

у справі № 816/4854/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Топ-Трансбуд"

до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 03.09.2013, яка залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 22.10.2013, позов задоволено: визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 19.07.2013 №0004742202/49 та №0004752202/50.

В касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

В запереченнях на касаційну скаргу позивач з доводами та вимогами заявника не погодився, просив скаргу залишити без задоволення, оскаржувані рішення - без змін.

В судове засідання з'явився представник позивача. Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що податковим органом проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «ТОП-Трансбуд» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2011 по 31.12.2012, за результатами якої складено акт від 02.07.2013 №20/22.2-12132738512, у висновках якого зафіксовано порушення вимог:

- пункту 138.2 статті 138, пункту 139.1.9 статті 139, пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI зі змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податок на прибуток підприємств в загальній сумі 1077538,00 грн.;

- пункту 198.1 пункту 198.6 статті 198, пункту 201.6 статті 201 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI зі змінами та доповненнями, в результаті чого занижено ПДВ на загальну суму 973472,00 грн.

На підставі висновків акта перевірки, податковим органом 19.07.2013 прийнято спірні податкові повідомлення-рішення:

- №0004742202/49, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на 1187671,00 грн. (1077538,00 грн. - основний платіж, 110133,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції (штрафи);

- №0004752202/50, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україна товарів (робіт, послуг) на 1216840,00 грн. (973472,00 грн. - основний платіж, 243368,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції (штрафи).

Колегія суддів, переглядаючи оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій в касаційному порядку, погоджується з висновками судів про скасування вказаних податкових повідомлень-рішень, враховуючи наступне.

Пунктом 138.2 ст.138 Податкового кодексу України передбачено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно із пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Датою виникнення права платника ПДВ на віднесення сум податку до податкового кредиту, згідно з п. 198.2 ст. 198 ПК України, вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

У відповідності із п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Як було вірно встановлено судами попередніх інстанцій, факт здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами - ТОВ БК «Добре Слово», ТОВ «Радіалгруп», ТОВ «Компанія Центр Регіон 2010», ПП «Торговий дім «Мегаполіс-ХХІ», ТОВ «Омега-Екотехнологія» підтверджується наявними в матеріалах справи, належним чином оформленими первинним документами бухгалтерського обліку, зокрема: видатковими накладними, податковими накладними, товарно-транспортними накладними, рахунками-фактури, банківськими виписками.

Матеріалами справи свідчать, що на момент здійснення господарських операцій, контрагенти позивача знаходилися в Єдиному державному реєстрі, а також, мали свідоцтва про реєстрацію платниками податку на додану вартість.

При цьому, судами вірно зауважено, що подальше припинення юридичної особи та анулювання свідоцтва платника ПДВ, не позбавляє позивача права на формування податкового кредиту, на підставі виписаних ним податкових накладних.

В матеріалах справи відсутні докази встановлення податковим органом обставин на підтвердження того, що укладаючи спірні договори, учасники договірних відносин діяли з метою, яка є завідомо суперечною інтересам держави та суспільства. Податковим органом не доведено наявності протиправного умислу та мети при укладенні угод позивачем з вказаними контрагентами, що мали місце під час здійснення позивачем підприємницької діяльності.

Слід зазначити, що якщо контрагент (постачальник по ланцюгу) не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку (покупця товарів, робіт, послуг) права на відшкодування ПДВ у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування і має документальне підтвердження розміру свого податкового кредиту.

За наведених обставин, у відповідача були відсутні підстави для визначення позивачу податкових зобов'язань з податку на прибуток та податку на додану вартість, у зв'язку з чим судами правомірно скасовані спірні податкові повідомлення-рішення від 19.07.2013.

Доводи, наведені скаржником в касаційній скарзі, колегією суддів відхиляються, оскільки вони не спростовують обставин, що на підставі належних та допустимих доказів встановлені судами попередніх інстанцій.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій належним чином з'ясовані обставини справи та дано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів попередніх інстанцій не встановлено.

Керуючись ст. ст. 221, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 03.09.2013 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 22.10.2013 залишити без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: (підпис) О.А. МоторнийСудді(підпис) І.В. Борисенко (підпис) В.В. Кошіль