Ухвала суду № 39314358, 27.05.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"27" травня 2014 р. м. Київ К/800/12011/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Іваненко Я.Л., Мойсюка М.І., Тракало В.В.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до Управління праці та соціального захисту населення Ясинуватської міської ради Донецької області про визнання дій неправомірними та стягнення допомоги на оздоровлення, за касаційною скаргою Управління праці та соціального захисту населення Ясинуватської міської ради Донецької області на ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 7 лютого 2014 року, -

у с т а н о в и л а :

У вересні 2013 року ОСОБА_4 звернулася з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Ясинуватської міської ради Донецької області про визнання дій неправомірними та стягнення 10635 гривень допомоги на оздоровлення.

Постановою Ясинуватського міськрайонного суду Донецької області від 27 грудня 2013 року позов задоволено.

Оскаржуваною ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 7 лютого 2014 року апеляційну скаргу відповідача на рішення суду першої інстанції залишено без руху для усунення недоліків.

У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права, просить оскаржуване судове рішення змінити.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Згідно з частиною 3 статті 211 Кодексу адміністративного судочинства України підставами касаційного оскарження є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.

З матеріалів справи вбачається, що оскаржуване судове рішення ухвалено з додержанням норм процесуального права, підстави для його скасування відсутні.

Залишаючи апеляційну скаргу без руху суд апеляційної інстанції, на підставі наявних у справі даних встановив і правильно виходив з того, що скарга не відповідає вимогам частини шостої статті 187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Статтею 187 Кодексу адміністративного судочинства України встановлені вимоги до апеляційної скарги.

Так, за приписами частини шостої цієї норми до апеляційної скарги додаються її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі. До апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору, а також копії доданих до неї письмових матеріалів відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач до апеляційної скарги не долучив квитанцію про сплату судового збору.

Відповідно до підпункту 1 і 2 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції спірного періоду), за подання апеляційної скарги на рішення суду, розмір судового збору складає 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті при подані позовної заяви.

За подання адміністративного позову майнового характеру - 2 відсотки розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати. За подання адміністративного позову немайнового характеру розмір ставки судового збору складає 0,06 мінімальної заробітної плати.

Згідно з частиною першою статті 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Виходячи з предмету спору і розміру стягнутої судом першої інстанції грошової допомоги на оздоровлення, апеляційний суд дійшов правильного висновку щодо оплати апеляційної скарги за ставками майнового та немайнового характеру.

Оскільки відповідач у встановлений строк недоліки апеляційної скарги не усунув, а тому суд апеляційної інстанції підставно застосував наслідки встановлені статтею 108 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення апеляційного суду відповідає дійсним обставинам справи та нормам процесуального права, доводи касаційної скарги його висновків не спростовують, такі ґрунтуються на помилковому трактуванні правових норм, а тому підстав для скасування судового рішення колегія суддів не вбачає.

За правилами частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанцій залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Не може бути скасовано правильне і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Керуючись статтями 220-1, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України колегія суддів,-

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Ясинуватської міської ради Донецької області відхилити, а ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 7 лютого 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії сторонам і оскарженню не підлягає.

Судді: Я.Л. Іваненко

М.І. Мойсюк

В.В. Тракало