Ухвала суду № 39314330, 05.06.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"05" червня 2014 р. м. Київ К/800/1816/13

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі

суддів: Островича С.Е., Степашка О.І., Федорова М.О.

розглянула в порядку попереднього провадження касаційну скаргу Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 13 грудня 2012 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-проектна фірма "Україна" до Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельно-проектна фірма "Україна" (далі - ТОВ "БПФ "Україна") звернулось до суду з позовом до Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області (далі - Васильківська ОДПІ) в якому просить визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 01 листопада 2012 року у задоволенні позову ТОВ "БПФ "Україна" відмовлено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 13 грудня 2012 року апеляційну скаргу ТОВ "БПФ "Україна" задоволено. Скасовано постанову Київського окружного адміністративного суду від 01 листопада 2012 року та прийнято нову постанову, якою задоволено позовні вимоги ТОВ "БПФ "Україна".

Не погоджуючись з вказаними рішеннями суду апеляційної інстанції Васильківська ОДПІ подала касаційну скаргу в якій просить скасувати постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 13 грудня 2012 року та залишити в силі постанову Київського окружного адміністративного суду від 01 листопада 2012 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи, наведені у касаційній скарзі, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлені такі фактичні обставини справи.

Васильківською ОДПІ проведена позапланова невиїзна перевірка ТОВ "БПФ "Україна" з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо нарахування та сплати податку на додану вартість по розрахунках з ТОВ "СП ЕТО" та ТОВ "РІП" за квітень 2011 року за грудень 2010 року. За результатами перевірки складено акт №316/22-04/33776341 від 27 квітня 2012 року.

Перевіркою встановлено порушення ТОВ "БПФ "Україна" вимог пп. 7.2.3, пп. 7.2.6 п. 7.2, п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", п. 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, ст. ст.203, 215, 216, 228 Цивільного кодексу України, в результаті чого занижено ПДВ на загальну суму 222263, 69 грн.

На підставі акта перевірки Васильківською ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення №0000312200 від 17 травня 2012 року, яким ТОВ "БПФ "Україна" збільшено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 222263, 69 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 111131, 85 грн.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що між ТОВ "БПФ "Україна" та ТОВ "СП ЕТО" укладено договір підряду № 39-БР/10 від 14 грудня 2010 року на виконання ремонтно-будівельних робіт. Реальне виконання договору підтверджено актами приймання виконаних робіт: №1, №2 від 28 грудня 2010 року, №3, №4 від 29 грудня 2010 року. На виконання умов договору ТОВ "СП ЕТО" виписані податкові накладні: №652, №653 від 28 грудня 2010 року, №654, №655 від 29 грудня 2010 року. ТОВ "БПФ "Україна" сплатило контрагенту ТОВ "СП ЕТО" грошові кошти за виконані роботи в сумі 1142484, 00 грн. відповідно до простого векселя серії АА 2545295.

За результатами здійснення господарських операцій за договором, ТОВ "БПФ "Україна" включило до складу податкового кредиту суми ПДВ у складі ціни виконаних робіт у розмірі 190414, 00 грн.

Відповідно до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг) та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону; протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів та послуг з метою і подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно вимог пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями(іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Також судами попередніх інстанцій встановлено, що між ТОВ "БПФ "Україна" та ТОВ "РІП" укладено договір підряду №6-ДС/11 від 05 квітня 2011 року на виконання ремонтно-будівельних робіт. Реальне виконання договору підтверджено актами приймання виконаних робіт: №1 від 29 квітня 2011 року, №2, №3 від 30 квітня 2011 року. Згідно податкових накладних: №35 від 29 квітня 2011 року, №36, №37 від 30 квітня 2011 року та звітів про витрати основних матеріалів у будівництві в співставленні з виробничими нормами зазначено перелік наданих послуг та найменування використаних робіт, в яких застосовано позначені в звітах матеріали. Оплата послуг підтверджена копіями платіжних доручень №468, №469 від 11 травня 2011 року, №501 від 16 травня 2011 року, №525 від 18 травня 2011 року, та банківських виписок: №1, №2 від 11 травня 2011 року, №3 від 16 травня 2011 року.

За результатами здійснення господарських операцій за договором, ТОВ "БПФ "Україна" включило до складу податкового кредиту суми ПДВ у складі ціни виконаних робіт у розмірі 31849, 69 грн.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що послуги, придбані ТОВ "БПФ "Україна" у ТОВ "СП ЕТО" та ТОВ "РІП" замовлялись для виконання зобов'язань перед іншими суб'єктами господарювання, зокрема: ТОВ "Теплолічильник", по договору будівельного субпідряду №4-ДП/11 від 04 квітня 2011 року; ПАТ "Київська кондитерська фабрика "РОШЕН" за договором капітального ремонту №133 від 03 березня 2011 року; Коростишівська районна рада згідно договору ремонтних робіт №1 від 07 квітня 2011 року; ПП "Гарантсервіс" по договору будівельного субпідряду №12-БП/10 від 25 січня 2010 року.

Відповідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу

Згідно п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Судом апеляційної інстанції зазначено, що реальність здійснення господарських операцій ТОВ "БПФ "Україна" з контрагентами ТОВ "СП ЕТО" та ТОВ "РІП" підтверджено розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, придбані послуги використані у власній господарській діяльності ТОВ "БПФ "Україна". Васильківською ОДПІ не надано доказів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, щодо наявності запису про виключення з реєстру ТОВ "СП ЕТО" та ТОВ "РІП" на момент укладення чи виконання договорів або відсутності у них статусу платника ПДВ. Також відсутні докази того, що на момент укладення договорів, установчі документи ТОВ "СП ЕТО" та ТОВ "РІП" були визнані недійсними, не було порушено кримінальної справи, не було вироків суду щодо посадових осіб ТОВ "СП ЕТО" та ТОВ "РІП".

За таких обставин суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що ТОВ "БПФ "Україна" правомірно сформовано податковий кредит за наслідками операцій з ТОВ "СП ЕТО" та ТОВ "РІП", а тому податкове повідомлення-рішення Васильківської ОДПІ є протиправним.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про задоволення позовних вимог ТОВ "БПФ "Україна".

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки рішення суду апеляційної інстанцій постановлене з додержанням норм процесуального та матеріального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновок суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби залишити без задоволення, постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 13 грудня 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді С.Е. Острович О.І. Степашко М.О. Федоров