Ухвала суду № 39313960, 16.06.2014, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

16.06.14р. Справа № 904/2493/14

За позовом ОСОБА_1, м. Дніпропетровськ

до

відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича фармацевтична компанія "Біо-Фарма ЛТД", м. Дніпропетровськ

відповідача-2: Дніпропетровського міського управління юстиції в особі Реєстраційної служби Дніпропетровського міського управління юстиції, м. Дніпропетровськ

третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ОСОБА_2, м. Дніпропетровськ

третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ОСОБА_3, м. Дніпропетровськ

про визнання недійсним рішення загальних зборів та скасування його державної реєстрації

Суддя Крижний О.М.

Представники:

від позивача: ОСОБА_4, посвідчення НОМЕР_1 на підставі Свідоцтва НОМЕР_2 від 13.11.2007 року, адвокат;

від відповідача-1: Базіна К.А., довіреність № 03/03/14 від 03.03.14 року;

від відповідача-2: Федик О.В., довіреність № 5 від 24.01.14 року;

від третьої особи-1: не з'явився;

від третьої особи-2: ОСОБА_7, довіреність № 1100 від 10.06.2014 року.

СУТЬ СПОРУ:

ОСОБА_1 звернувся до господарського суду з позовом, у якому просить визнати недійсним рішення загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича фармацевтична компанія "Біо-Фарма ЛТД" № 13 від 06.09.2011 року та скасувати його державну реєстрацію.

У судовому засіданні представник відповідача-1 подав письмову заяву про відвід судді.

Заява мотивована тим, що при розгляді справи суддею Крижним О.М. начебто суттєво були порушені норми ГПК України, зокрема, не додержано триденного строку при прийнятті позовної заяви, не повернуто позовну заяву через несплату позивачем судового збору у повному обсязі, до того ж відповідачем-1 не отримано ухвали про порушення провадження у справі. Також, відповідач-1 зазначає, що позивач не надає документи, які витребувані судом та не з'являється у судові засідання, тому, на думку відповідача-1 позов повинен бути залишений без розгляду, проте не враховуються дані обставини та вживаються інші дії, що свідчать про упередженість при розгляді справи.

Представник позивача заперечує проти заявленого відводу, вважає заяву відповідача-1 необґрунтованою, представники відповідача-2 та третьої особи-2 просять прийняти рішення на розсуд суду.

Розглянувши заяву про відвід судді, заслухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст.20 Господарського процесуального кодексу України, суддя не може брати участі в розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо він є родичем осіб, які беруть участь в судовому процесі, або буде встановлено інші обставини, що викликають сумнів у його неупередженості.

Згідно ч. 2 ст. 20 ГПК України відвід повинен бути мотивованим, заявлятись у письмовій формі до початку вирішення спору. Заявляти відвід після цього можна лише у разі, якщо про підставу відводу сторона чи прокурор дізналися після початку розгляду справи по суті.

Розглянувши заяву про відвід, суд зазначає, що підстави є явно надуманими та такими, що не відповідають дійсності.

Так, заявник вказує, що судом порушено триденний строк на порушення провадження у справі, передбачений ст. 64 ГПК України.

Суд зазначає, що позовна заява надійшла до суду 16 квітня 2014 року (середа).

Відповідно до ч.3 ст.50 ГПК України перебіг процесуального строку, обчислюваного роками, місяцями або днями, починається наступного дня після календарної дати або настання події, якими визначено його початок, тобто з 17 квітня 2014 року (четвер).

Отже, третім днем є 19 квітня 2014 року (субота).

При цьому, згідно ч.3 ст.51 ГПК України у випадках, коли останній день строку припадає на неробочий день, днем закінчення строку вважається перший наступний за ним робочий день.

Отже, 19 квітня є неробочим днем, 20 квітня також, а оскільки 20 квітня є релігійним святом, передбаченим ст.73 Кодексу законів про працю України (Пасха (Великдень)), то 21 квітня (понеділок), також є неробочим днем (ч.3 ст.67 КЗпП України).

Отже, наступним робочим днем є 22 квітня 2014 року, і саме цього дня судом прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження у справі. І цього ж дня, згідно відмітки канцелярії суду, сторонам направлено копії ухвали про порушення провадження у справі.

Таким чином, вказівка відповідача про порушення судом ст. 64 ГПК України є явно надуманою та містить ознаки зловживання процесуальними правами.

Стосовно зобов'язання позивача оплатити судовий збір за другу немайнову позовну вимогу та неповернення позовної заяви (ст. 63 ГПК України) суд зазначає наступне.

На даний момент у судовій практиці та юридичній думці немає єдності щодо оплати судового збору при поданні позовів з подібного роду вимогами. Існує також інша точка зору, ніж викладена в ухвалі суду про порушення провадження у справі, яка має свої доводи. Так, зокрема, прибічники вказаної точки зору зазначають, що рішення суду про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників господарського товариства само по собі є підставою для внесення змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (наприклад ст. 31 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців"), а тому вимога про скасування державної реєстрації є складовою першої вимоги про визнання недійсним рішення загальних зборів і, відповідно, не розглядається як окрема самостійна немайнова вимога та, відповідно, не підлягає оплаті судовим збором.

Суд, що розглядає справу, притримується іншої точки зору, оскільки друга вимога, не дивлячись на те, що є похідною, все ж таки має свій предмет і окремий порядок виконання.

І з точки зору того, що професійні юристи не можуть дійти до єдиного висновку, ставити вимоги до фізичної особи, громадянина іншої країни, на такому рівні розуміти чинне українське законодавство, щоб орієнтуватися в таких деталях, неможливо.

Тому повернення позовної заяви за таких умов було б порушенням передбаченого ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод права на доступ до правосуддя. І це, звичайно, відомо представнику відповідача-1, який є юристом.

Стосовно тривалого непереходу судом до розгляду справи по суті суд зазначає наступне.

Відповідно до п.3.9. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26 грудня 2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції": розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання. Необхідно мати на увазі, що розгляд справи за відсутності будь-якої із сторін, не повідомленої належним чином про час і місце засідання суду, є безумовною підставою для скасування рішення місцевого або постанови апеляційного господарського суду (пункт 2 частини другої статті 111-10 ГПК).

На початку судових засідань судом здійснювалася така перевірка, і в матеріалах справи були відсутні докази належного повідомлення позивача. Тому перехід до розгляду справи по суті за таких обставин є порушенням процесуального законодавства. І повідомлення про вручення поштового відправлення, що поверталися після засідань, свідчили про те, що позивач не був у розумний строк до засідання повідомлений про час і місце його проведення.

Інші підстави, зазначені в заяві про відвід, взагалі не відповідають дійсності. Так, у судовому засіданні 11.06.2014 року, у зв'язку з закінченням строків розгляду спору, суд з'ясовував у сторін можливість їх явки у судове засідання 12.06.2014 року, однак після з'ясування секретарем судового засідання у телефонному режимі причин неявки позивача, в результаті чого з'ясовано, що позивач може з'явитися о 12:45 11.06.2014 року, у судовому засіданні оголошено перерву до 12:45 год. 11.06.2014 року. І судове засідання на 12.06.2014 року взагалі не призначалося і не проводилося.

Стосовно неотримання ухвали про порушення провадження у справі, то дані обставини не залежать від діяльності суду, обов'язком суду є направлення учаснику судового процесу відповідного документу на юридичну адресу такого учасника. Так господарський суд у строк направляє учасникам судового процесу ухвали по даній справі, про що відповідно свідчать матеріали справи.

Щодо зауважень відповідача-1 про залишення у даній справі позову без розгляду, то господарський суд зазначає, що відповідачу-1 необхідно уважно вивчати ГПК України та п.3.9. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26 грудня 2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", оскільки залишення позову без розгляду можливе лише за наявності доказів належного повідомлення позивача, докази чого у суду були відсутні.

Отже, заява про відвід є необґрунтованою, містить ознаки зловживання процесуальними правами (враховуючи також те, що представник відповідача-1 ознайомився з матеріалами справи перед першим засіданням, однак на засідання не зявився), наведені в ній обставини не відповідають дійсності, а тому задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 20, 86 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Виробнича фармацевтична компанія "Біо-Фарма ЛТД" в задоволенні заяви про відвід судді Крижного О.М.

Суддя О.М. Крижний