Рішення № 39309368, 18.06.2014, Роздільнянський районний суд Одеської області

Справа № 511/3323/13-ц

Номер провадження: 2/511/78/14

Роздільнянський районний суд Одеської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2014 року Роздільнянський районний суд Одеської області в складі:

головуючого судді Іванова О. В.,

за участю секретаря - Томчук Є.П., Фадєєвої О.В., Кирилової І.В.

позивача - ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2

представника відповідача - ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Роздільна цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про визнання права власності в порядку спадкування за законом та зустрічній позовній заяві ОСОБА_4 до ОСОБА_1, за участю третьої особи без самостійних вимог ОСОБА_5, ОСОБА_6 про встановлення факту проживання однією сім'єю та визнання права власності по праву спадкування за законом на ? частину земельної ділянки, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4, який в подальшому уточнив (а.с.50-52), в якому просив визнати за ним право власності по праву спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_7, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 на земельну ділянку площею 7,88га, розташовану на АДРЕСА_1.

ОСОБА_1 свої вимоги мотивує тим, що він є спадкоємцем першої черги за законом після смерті матері - ОСОБА_7, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1, якої при житті належала на праві власності земельна ділянка 7,88га, яка розташована на території Новоукраїнської сільської ради. ОСОБА_1 вчасно звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, але проте при оформлені спадщини з'ясувалося, що відсутній оригінал державного акту на вказану земельну ділянку, тому він позбавлений можливості в адміністративному порядку оформити спадкові права, а тому звернувся до суду з зазначеним позовом та просить його задовольнити.

Заперечуючи проти позову, у березні 2014 року ОСОБА_4 звернулася до суду із зустрічним позовом, в якому просила встановити факт проживання однією сім'єю ОСОБА_8 та ОСОБА_9 та визнати за позивачем право власності по праву спадкування за законом на ? частину спірної земельної ділянки як за спадкоємцем за законом, посилаючись на те, що її мати - ОСОБА_8, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2, була рідною донькою померлої ОСОБА_7 та спадкоємцем першої черги. Оскільки ОСОБА_8 постійно проживала з листопада 2005р. з ОСОБА_7 на день смерті останньої однією сім'єю, тому вона спадщину прийняла шляхом постійного проживання, але не оформила спадкових прав у зв'язку з хворобою. Після смерті ОСОБА_8, вона прийняла спадщину по закону як спадкоємець першої черги. Просила встановити факт постійного проживання однією сім'єю ОСОБА_8 та ОСОБА_7 з листопада 2005 року по 10.03.2006 року, та, оскільки вона прийняла спадщину після смерті матері, визнати за нею право власності по праву спадкування за законом на ? частину земельної ділянки, яка залишилася після смерті бабусі - ОСОБА_7 (а.с. 80-82).

В судовому засіданні ОСОБА_1 свої вимоги підтримав, заперечуючи проти задоволення зустрічного позову. При цьому ОСОБА_1 надав пояснення з приводу позовних вимог, наполягав на задоволенні первісного позову у повному обсязі та необхідності відмови у зустрічному позові, пояснивши, що оскільки його померла мати ОСОБА_7 постійно проживала та була зареєстрована з ним за адресою - в АДРЕСА_3, а тільки перед смертю деякий час знаходилася у своєї доньки - ОСОБА_8, він вчасно звернувся до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини, а ОСОБА_8 не зверталася - тому в задоволенні позову ОСОБА_4 належить відмовити.

Представниками ОСОБА_1 - ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_2, в судовому засіданні позовні вимоги по первісному позову підтримані у повному обсязі з підстав, зазначених у позовної заяві та надані відповідні пояснення. Заперечуючи проти задоволення зустрічного позову, пояснили, що оскільки ОСОБА_8 до нотконтори із заявою про прийняття спадщини після смерті матері не зверталася, то вона своїм правом на отримання спадщини після смерті матері не скористалася, тому не може вважатися такою, що прийняла спадщину. Вказували, що факт постійного сумісного проживання померлої ОСОБА_7 разом з ОСОБА_8 в судовому засіданні не доведений, а тому в задоволенні зустрічного позову належить відмовити.

Відповідач по первісному позову та позивач по зустрічному позову - ОСОБА_4 в судовому засіданні не оспорювала право ОСОБА_1 за спадщину, але вважала, що первісний позов повинен бути задоволений частково, а її позов задоволений повністю, оскільки вона як і ОСОБА_1 має право на ? частку спірної земельної ділянки, яка залишилася у спадщину після смерті її бабусі - ОСОБА_7 Вказувала, що її мати - ОСОБА_8 є рідною донькою померлої ОСОБА_7 та сестрою позивача - ОСОБА_1 Оскільки ОСОБА_7 померла за місцем мешкання її мати - ОСОБА_8 - в АДРЕСА_4, ОСОБА_8 тривалий час доглядала ОСОБА_7, постійно проживала з нею однією сім'єю, тому ОСОБА_8 вважається такою, що прийняла спадщину, хоча в установлений строк із заявою до нотаріуса про прийняття спадщина не зверталася в зв'язку з хворобою.

Представник ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_3 в судовому засіданні позовні вимоги ОСОБА_4 підтримав у повному обсязі, не оспорюючи право ОСОБА_1 на ? спадщини, просив первинний позов задовольнити частково, а зустрічний - повністю оскільки ОСОБА_8 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 та свої права на фактично отриману спадщину не оформила, а ОСОБА_4 разом з сестрою - ОСОБА_6 отримала спадщину після смерті матері, тому просить встановити факт постійного проживання однією сім'єю ОСОБА_7 та ОСОБА_8 та визнати за ОСОБА_4 право власності по праву спадкування за законом на ? частину земельної ділянки. Крім того представник зазначив, що за життя померла ОСОБА_7 залишила заповіт, у відповідності до якого земельний сертифікат на спірну земельну ділянку заповідала саме ОСОБА_4, але оскільки за життя ОСОБА_7 отримала державний акт на цю ділянку, ОСОБА_4 до нотаріуса та суду із будь якими вимогами з цього приводу ОСОБА_4 не зверталася.

Третя особа - ОСОБА_5 до суду не прибула, про час та місце розгляду справи сповіщена належним чином, надала письмову заяву з проханням слухати справу без її участі, просила позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити, у задоволенні позову ОСОБА_4 відмовити.

Третя особа - ОСОБА_6 до суду не прибула, про час та місце розгляду справи сповіщена належним чином, надала телеграму, згідно якої позовні вимоги ОСОБА_4 просила задовольнити у повному обсязі.

Ухвалою Роздільнянського районного суду від 25.03.2014р. позовні вимоги ОСОБА_1 про встановлення факту належності за життя на праві власності спадкового майна та визнання права на спадкування обов'язкової частки на підставі ст. 207 ч. 1 п. 5 ЦПК України залишено без розгляду.

Суд, заслухавши пояснення сторін, свідків, вивчивши матеріали справи , давши оцінку обґрунтованості заявлених вимог, прийшов до наступного висновку.

В судовому засіданні встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_7 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть, виданим 13.03.2006 року Новоукраїнською сільською радою Роздільнянського району Одеської області серії НОМЕР_2 (а.с. 13).

ОСОБА_7 при житті на праві власності належала земельна ділянка площею 7,88га з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на АДРЕСА_1, що підтверджується державним актом на право приватної власності серії Ш-ОД № 032563, виданим 11.12.2003 року Роздільнянською райдержадміністрацією, яка зареєстрована 11.12.2003р. за № 146 (а.с.66зв-67, ).

Померла ОСОБА_7 була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3, вказане підтверджується довідкою сільради № 20 від 17.01.2014р. (а.с.98), погосподарською книгою № 2 Новоукраїнської сільскої ради за 2006-2010р.р. та випискою з домової книги від 03.01.1977р.

Даний будинок зареєстрований на праві приватної власності за ОСОБА_1, що підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно, видане 20.09.2006р. (а.с. 49).

Після смерті ОСОБА_7 відкрилась спадщина на належну їй на праві власності на вказану земельну ділянку.

При житті ОСОБА_7 склала заповіт, яким сертифікат серії ОД № 0090775, виданий Роздільнянською районною держадміністрацією від 14.02.1997р. на право на земельну частку (пай), розміром 7,6га, яка перебуває у колективній власності КСП ім. Т.Г.Шевченка заповідала онучці ОСОБА_4, яка в подальшому змінила прізвище на «ОСОБА_4» (а.с.).

ОСОБА_4 до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини у встановлений законом строк - не подавала.

Оскільки при житті ОСОБА_7 склала заповіт на земельний сертифікат, а в подальшому отримала державний акт на спірну земельну ділянку, із заявою про прийняття спадщини по заповіту до нотконтори ніхто не звертався, тому має місце спадкування за законом.

Спадкоємцями першої черги за законом після смерті ОСОБА_7 є її син - ОСОБА_1 та була її донька - ОСОБА_8, що підтверджується:

- свідоцтвом про народження ОСОБА_1 серії НОМЕР_3 від 20.01.1967 року, виданого Будьонівською сільрадою Роздільнянського района Одеської області (а.с.9), з якого вбачається що його матір'ю є ОСОБА_7;

- свідоцтвом про народження ОСОБА_8 серії НОМЕР_4 від 10.08.1966 року, виданого райбюро ЗАГС Роздільнянського района Одеської області (а.с.87), з якого вбачається що її матір'ю є ОСОБА_7;

- свідоцтвом про укладення шлюбу, виданим Новоукраїнською сільрадою Роздільнянського району Одеської області 10.06.1967р., серії НОМЕР_5, згідно якого ОСОБА_8 уклала шлюб з ОСОБА_14, призвіще після укладення шлюбу - ОСОБА_8 (а.с.).

Як вбачається із спадкової справи № 391/06, після смерті ОСОБА_7 до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини вчасно, а саме 08.09.2006 року звернувся ОСОБА_1 (а.с. 60зв.).

ОСОБА_8 з заявою про прийняття спадщини після смерті матері до нотаріальної контори не зверталася, хоча листом державного нотаріуса була повідомлена про наявність в неї права на подачу заяви про прийняття спадщини після смерті матері (а.с.62).

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_8 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_6, виданим 10.04.2007 року Новоукраїнською сільською радою Роздільнянського району Одеської області на підставі актового запису про смерть № 9 (а.с.).

Спадкоємцями першої черги за законом після смерті ОСОБА_8 є її доньки - ОСОБА_4 та ОСОБА_6, які в установленому порядку прийняли спадщину після смерті матері, що підтверджується свідоцтвами про право на спадщину за законом, виданими на ім'я ОСОБА_4 та ОСОБА_6 (а.с. 175зв, 177).

Стосовно права цих осіб на спадкування майна. яке належало їх бабусі ОСОБА_7, і яке начебто успадкувала їх мати, суд вважає наступне.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла ( спадкодавця), до інших осіб ( спадкоємців).

Відповідно до ч.1, ч.3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Виходячи з аналізу змісту ч. 3 ст. 1268 ЦК України та відповідно до вимог ст. 214 ЦПК України, під час вирішення позову суд повинен встановити, зокрема, місце проживання спадкодавця на день його смерті; чи було це місце постійним або переважним місцем його проживання (ст. 29 ЦК України) або тимчасовим; чи проживав разом із спадкодавцем до його смерті позивач; характер та період його проживання із спадкодавцем.

Таким чином, аналізуючи вказані норми закону, для того, щоб спадкоємець вважався таким, що прийняв спадщину, самого факту спільного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини недостатньо, необхідно, щоб таке проживання було постійним.

Згідно правовою позицією, викладеною у п. 1 листа ВССУ № 24-753/0/4-13 від 16.05.2013р. «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» місцем проживання фізичної особи згідно з ч. 1 ст. 29 ЦК є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово. Місце проживання необхідно відрізняти від місця перебування фізичної особи, тобто того місця, де вона не проживає, а тимчасово знаходиться. Заяви про встановлення факту постійного проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини підлягають задоволенню судом, якщо у паспорті спадкоємця відсутня відмітка про місце реєстрації особи.

Відповідно до абз. 3 п. 3 правової позиції, викладеній у роз'ясненнях постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року N 7 "Про судову практику у справах про спадкування" місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця, яке визначається за правилами ст. 29, ч. 2 ст. 1221 ЦК України. Якщо спадкодавець мав кілька місць проживання, місцем відкриття спадщини вважається останнє місце реєстрації спадкодавця.

Саме до цього зводиться правова позиція, висловлена у постанові Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року N 7 та листі ВССУ від 16.05.2013р., які згідно зі статтею 360-7 ЦПК України є обов'язковими для судів, які зобов'язані привести свою судову практику у відповідність із такими рішеннями Верховного Суду України.

Судом встановлено, що померла ОСОБА_7 постійно проживала та була зареєстрована за адресою проживання сина - ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_3.

Вказане підтверджено матеріалами справи та не спростовано і поясненнями допитаних в судовому засіданні свідків ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, які зазначали, що ОСОБА_7 померла у ОСОБА_8 вдома, де вона проживала тимчасово у зв'язку з хворобою перед смертю і куди її взимку 2006р. привіз ОСОБА_1, при цьому свідки зазначали різні періоди перебування померлої дома у доньки - взимку 2006р., з грудня 2005р., та січень-лютий 2006р., але свідки зазначали, що зареєстрована вона була у сина, а не у доньки.

Суд вважає, що посилання ОСОБА_4 на проживання однією сім'єю її покійної матері - ОСОБА_8 разом з ОСОБА_7, та настання смерті саме за місцем проживання ОСОБА_8 правового значення по справі не має, т.я. в судовому засіданні встановлено, що померла ОСОБА_7 періодично знаходилася і за адресою реєстрації і за адресою проживання доньки, тому для прийняття спадщини необхідною умовою є встановлення останнього місця реєстрації спадкодавця на час відкриття спадщини.

Згідно ст.60 ЦПК України кожна особа повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Оскільки ОСОБА_1 вчасно звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, але йому було відмовлено у зв'язку з відсутністю правовстановлюючого документу на спірну земельну ділянку, а в судовому засіданні достовірно встановлено на підставі листа відділу держземагентсатва № 19-1903/2167 від 02.06.2014р., що спірна земельна ділянка дійсно належала на праві власності померлій ОСОБА_7 та була за нею зареєстрована, тому порушені права ОСОБА_1 підлягають захисту шляхом задоволення його позову.

Суд зазначає, що обравши зазначений спосіб захисту, ОСОБА_4 в силу ст. 10 ЦПК України, не довела фактичну підставу вимог, оскільки ОСОБА_8 за життя своїм правом на спадщину після смерті матері не скористалась та до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини не зверталася.

Суд вважає, що перебування ОСОБА_7 на день своєї смерті за адресою проживання ОСОБА_8 є тимчасовим, а тому позовні вимоги ОСОБА_4 є не доведеними.

Таким чином, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, враховуючи, що обставини, на які посилається ОСОБА_4 повністю не знайшли своє підтвердження в судовому засіданні, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є обгрунтованими та підлягають захисту, а ОСОБА_4 - є недоведеними та необґрунтованими, а тому вони не підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім того, у відповідності зі ст.ст. 79, 88 ЦПК України підлягає стягненню на користь держави з ОСОБА_4, оскільки рішення ухвалено не на її користь, судовий збір в розмірі 825,83грн. - оскільки вартість земельної ділянки складає 105523грн., а при зверненні до суду сплачено 229.40 грн,.

Керуючись ст.10,11, 60, 61, 88 , 212, 214 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Первісний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_4 за участю третіх осіб - ОСОБА_5, ОСОБА_6 про визнання права власності в порядку спадкування за законом - задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 право власності по праву спадкування за законом на земельну ділянку площею 7,88га, розташовану на АДРЕСА_1, згідно державного акту на право приватної власності серії Ш-ОД № 032563, виданим 11.12.2003 року Роздільнянською райдержадміністрацією, яка належала ОСОБА_7, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1У задоволенні зустрічної позовної заяви ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про встановлення факту проживання однією сім'єю та визнання права власності по праву спадкування за законом на ? частину земельної ділянки - відмовити повністю.

Стягнути з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, мешкаючу АДРЕСА_4 (паспорт серії НОМЕР_7, виданий 28.07.2008р. Роздільнянським РВ УМВС України в Одеській області, ІПН № НОМЕР_1) на користь держави судовий збір у розмірі 825, 23грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через Роздільнянський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя О.В.Іванова