Ухвала суду № 39284010, 19.06.2014, Роздільнянський районний суд Одеської області

Справа № 522/5743/14-к

Номер провадження: 1-кп/511/201/14

У Х В А Л А

підготовчого судового засідання

"19" червня 2014 р. Роздільнянський районний суд Одеської області в складі:

головуючого судді Ільяшук А. В.

за участю: секретаря Войнікової Л.Ф.,

прокурора Мерет М.Д.,

потерпілої ОСОБА_1,

представника потерпілої - адвоката ОСОБА_2,

обвинуваченої ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у залі суду м.Роздільна матеріали кримінального провадження по обвинуваченню:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки міста Роздільна, Одеської області, громадянки України, не військовозобов'язаної, з вищою освітою, працюючої головним бухгалтером відділу освіти Роздільнянської РДА, одруженої, має на утриманні двоє неповнолітніх дітей, яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимої,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.368 ч.2 КК України, зареєстрованого в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за №12013170020000655 від 04.09.2013 року, -

ВСТАНОВИВ:

25.04.2014 року до Роздільнянського районного суду Одеської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні за №12013170020000655 відносно ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.368 ч.2 КК України.

ОСОБА_3 - 10.10.2013 року повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченного ст.368 ч. 4 КК України, як вбачається із реєстру матеріалів досудового розслідування (№15 реєстру проведених в ході досудового розсідування процесуальних дій).

29.11.2013 року ОСОБА_3 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри з ч.4 ст.368 КК на ч.2 ст.368 КК України (№39 реєстру процесуальних дій).

28.03.2014 року ОСОБА_3 повідомлено про підозру за ч.2 ст.368 КК України (№52 реєстру процесуальних дій).

Досудовим розслідуванням встановлено, що згідно постанови КМУ №116 від 02 лютого 2011 року «Про затвердження Порядку надання послуг з харчування дітей у дошкільних, учнів у загальноосвітніх та професійно-технічних навчальних закладах, операції з надання яких звільняються від обкладення податком на додану вартість», та постанови КМУ №1591 від 22.11.2004 року «Про затвердження норм харчування у навчальних та оздоровчих закладах» відділ освіти, як складовий орган виконавчої влади - Роздільнянської РДА, забезпечує організацію харчування школярів, шляхом щорічного укладання договорів з підприємцями про закупівлю продуктів харчування для загальноосвітніх закладів району за державний кошт.

Відповідно до річного плану закупівель продуктів харчування та норм харчування централізована бухгалтерія відділу освіти Роздільнянської РДА здійснює розрахунок за видами і кількістю продуктів харчування на дитину по кожній школі.

Наказом начальника відділу освіти Роздільнянської районної державної адміністрації Одеської області №06 від 20.01.2010 року ОСОБА_3 призначена на посаду головного бухгалтера централізованої бухгалтерії відділу освіти Роздільнянської РДА.

Згідно з посадовою інструкцією, з якою ОСОБА_3 ознайомлена під особистий підпис, вона в тому числі:

- організовує роботу ц/б, здійснює загальне керівництво діяльністю працівників ц/б, і несе персональну відповідальність за результатами роботи;

- своєчасно складає необхідну бухгалтерську звітність і подає її у встановлені терміни до відповідних органів;

- готує інформацію, а також проекти наказів та розпоряджень відповідно до своїх повноважень, після видання яких організовує контроль за їх виконанням.

Виходячи зі свого службового становища ОСОБА_3 та бухгалтер по харчуванню ОСОБА_4, яка нічого не підозрювала про злочинні наміри останньої, здійснювали розрахунок за видами і кількістю продуктів харчування на дитину по кожній школі.

Крім того, ОСОБА_3 акумулювала в себе всю документацію, надану підприємцями для майбутнього укладення з ними договорів.

Також, перебуваючи в довірливих стосунках з начальником відділу освіти ОСОБА_5, який нічого не підозрював про злочинні наміри останньої, ОСОБА_3, маючи намір на незаконне збагачення та отримання неправомірної вигоди з ФОП ОСОБА_1,, шляхом використання свого службового становища, замкнула на собі організацію збору документів та підготовки до їх підписання.

Повідомивши про це у травні 2013 року ОСОБА_1, яка 06.10.2011 року зареєструвалася як приватний підприємець, ОСОБА_3, маючи єдиний умисел на одержання від неї неправомірної вигоди, запропонувала останній сплачувати їй щомісячно грошові кошти в розмірі 10% від суми, перерахованої ОСОБА_1 згідно укладеного договору про закупівлю продуктів харчування для загальноосвітніх закладів району за державний кошт у літній період.

Вказані кошти ОСОБА_1 мала сплатити за вчасне оформлення та підписання ОСОБА_3 платіжних доручень на перерахування Управлінням державної казначейської служби України у Роздільнянському районі Одеської області грошових коштів на її розрахунковий рахунок, а також за можливість укладення в подальшому з нею аналогічних договорів.

Прийнявши згоду ОСОБА_3, ОСОБА_1 23.09.2013 року о 12 годині 30 хвилин, перебуваючи на вул..Котовського в м.Роздільна Одеської області передала ОСОБА_3, а остання отримала частину з грошових коштів в розмірі 2000 гривень, в якості неправомірної вигоди із перерахованих ОСОБА_1 за забезпечення харчуванням шкільних закладів у літній період 2013 року.

Продовжуючи свої злочинні дії, обумовлені єдиним злочинним умислом, та направлені на одержання неправомірної вигоди, ОСОБА_3 у вересні 2013 року запропонувала ОСОБА_1 сплатити їй за вчасне оформлення та підписання платіжних доручень на перерахування Управлінням державної казначейської служби України у Роздільнянському районі Одеської області грошових коштів на її розрахунковий рахунок за вересень 2013 року, грошову суму еквівалентну 5% від перерахованих коштів на рахунок ОСОБА_1, на що остання погодилась.

Так, 09.10.2013 року близько 14 години 55 хвилин, перебуваючи в своєму службовому кабінеті, розташованому в будівлі відділу освіти Роздільнянської РДА Одеської області за адресою: Одеська область, м.Роздільна, вул..К.Маркса,17, одержала від ОСОБА_1 неправомірну вигоду у розмірі 4400 гривень, за вчасне перерахування на розрахунковий рахунок останньої грошових коштів за поставлений товар згідно договору про закупівлю товарів за вересень 2013 року, які привласнила та мала можливість розпорядитися ними на власний розсуд.

Умисні дії ОСОБА_3 кваліфіковані за ч.2 ст.368 КК України, як одержання службовою особою неправомірної вигоди для себе за вчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду дії з використанням наданого їй службового становища.

В підготовчому судовому засіданні потерпіла ОСОБА_1 та її представник адвокат ОСОБА_2 подали скаргу в порядку ч.2 ст.303 КПК України на бездіяльність посадових осіб Одеського міського управління ГУМВС України в Одеській області в якій просили поновити строк для оскарження бездіяльності відповідальних осіб Одеського міського управління ГУМВС України в Одеській області по внесенні заяви ОСОБА_1 від 04.09.2013 року про скоєння кримінального правопорушення за правовою кваліфікацією злочину, передбаченого ч.4 ст.368 КК України відносно ОСОБА_6 до Єдиного реєстру досудових розслідувань; зобов'язати відповідальних посадових осіб слідчого відділу Одеського міського управління ГУМВС України в Одеській області внести до ЄРДР заяву ОСОБА_1 про скоєння кримінального правопорушення, за правовою кваліфікацією за ст.368 ч.4 КК України відносно ОСОБА_6; повернути обвинувальний акт відносно ОСОБА_3 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.368 КК України прокурору м.Одеси для продовження досудового розслідування у загальному порядку.

Свою скаргу ОСОБА_1 мотивує тим, що нею 04.09.2013 року подана заява до ВДСБЕБ УМВС України в Одеської області про притягнення до кримінальної відповідальності ОСОБА_3 та ОСОБА_6, про що було складено відповідний протокол прийняття заяви про скоєння цього кримінального правопорушення начальником сектору вказаного підрозділу міліції майором міліції ОСОБА_7. Однак відомості про скоєння кримінального правопорушення ОСОБА_6 до ЄРДР не було внесено в порушення вимогч.1 ст.214 КПК України, отже не були виконані вимоги статей 2, 8 КПК. Згідно з приписом ч.4 ст.214 КПК заява про кримінальне правопорушення повинна бути прийнята та зареєстрована, відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається. Допустивши бездіяльність, щодо невнесення даних про скоєння кримінального правопорушення ОСОБА_6 у співучасті з ОСОБА_3, слідчий або прокурор не розпочали досудове розслідування відносно підприємця ОСОБА_6 для з'ясування фактів її співучасті у злочині, скоєному ОСОБА_3. Тим самим допущена неповнота досдіження обставин кримінального провадження, що призвело до ненадання належної правової оцінки цим обставинам та не забезпечено прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень. У заяві про скоєння злочину потерпіла повідомила 04.09.2013 року про те, що ОСОБА_3 та підприємець ОСОБА_6 вимагали у неї хабарі протягом тривалого проміжку часу - з кінця 2011 року по 09.10.2013 року, та отримали близько 64000 гривень неправомірної винагороди за вказаний час. У повідомленні про підозру ОСОБА_3 від 10.10.2013 року остання вказала, що отримала та вимагала хабарі у ОСОБА_1 на протязі декількох років. У новій редакції підозри від 28.03.2014 року та обвинувальному акті від 02.04.2014 року ця обставина не знайшла свого відображення, а ОСОБА_3 безпідставно звільнена від відповідальності за значну кількість злочинів, а в провину їй залишено лише один епізод затримання її на місці скоєння злочину 09.10.2013 року, що не відповідає фактичним обставинам справи. Потерпіла звернула увагу суду на те, що ОСОБА_3 неодноразово на допитах її у якості підозрюваної визнала, що сама пропонувала ОСОБА_1 давати їй незаконну винагороду та встановила її розмір - 10% від суми, яку отримувала потерпіла, як компенсацію за організацію харчування дітей. На прохання потерпілої знизити їй суму до 5%, ОСОБА_3 відмовила у знижці, наполягаючи на подвійній виплаті відсотків, при цьому підкреслила, що її вимога була пов'язана із залежністю від неї ОСОБА_1 у зв'язку із погрозою розірвання договору про співпрацю, що виключає добровільні дії потерпілої при передачі підозрюваній неправомірної винагороди. Права потерпілої неодноразово порушувалися на досудовому розслідуванні, не прийняті процесуальні рішення по її клопотанням, в постанові про продовження терміну досудового розслідуванні до 3-х місяців не вказано конкретний термін, в порушення ч.2 ст.295 КПК, що відповідно до ч.8 ст.223 КПК тягне за собою недійсність слідства, а отримані докази недопустимими. В матеріалах справи, на думку потерпілої, є докази скоєння ОСОБА_3 інших кримінальних правопорушень, по яких не прийнято жодних процесуальних рішень, які можуть вплинути на правову кваліфікацію дій підозрюваної, міру та вид покарання. Клопотання потерпілої та її представника про призначення та проведення ревізії фінансово-господарської діяльності відділу освіти Роздільнянської РДА під час роботи ОСОБА_3 на посаді головного бухгалтера - не розглянуто слідчим. В реєстрі в порушення вимог ст.109, ст.291 КПК не міститься необхідна інформація щодо проведення вказаних процесуальних дій, строки застосування забезпечення кримінального провадження у вигляді продовження строків слідства, що свідчить про невідповідність обвинувального акту та додатків до нього вимогам КПК. В зв'язку з чим, потерпіла та її представник вважають за неможливе призначення судового розгляду по даному обвинувальному акту.

Крім того, ОСОБА_1 заявила клопотання про відсторонення ОСОБА_3 від посади головного бухгалтера відділу освіти Роздільнянської РДА на два місяці, оскільки термін відсторонення, застосований слідчим суддею ухвалою від 28.02.2014 року, сплинув, а ОСОБА_3, перебуваючи на посаді перешкоджає ОСОБА_1 у здійсненні підприємницької діяльності, здійснює тиск на свідків, може знищити бухгалтерські документи, які є доказами по даній справі, та може іншим чином перешкоджати встановленню істини по справі.

Розглянувши скаргу та клопотання потерпілої ОСОБА_1, оглянувши матеріали справи та докази надані сторонами кримінального провадження, заслухавши думку потерпілої ОСОБА_1 та її представника адвоката ОСОБА_2 , які вважали, що скарга та клопотання підлягають задоволенню повністю, а обвинувальний акт підлягає поверненню прокурору для усунення недоліків, думку прокурора Мерет М.Д., який вважав скаргу безпідставною та невмотивованою, а отже такою, що задоволенню не підлягає, вказав, що досудове слідство по справі проведено повно та об'єктивно, а підозра пред'явлена ОСОБА_3 в межах доведеності її вини, права потерпілої не порушені, всі її клопотання розглянуті та на них дана відповідь, вважав, що обвинувальний акт та додатки до нього відповідають нормам КПК і є всі підстави для призначення його до судового розгляду по суті, щодо відсторонення ОСОБА_3 від посади, залишив це клопотання потерпілої на розсуд суду, думку обвинуваченої ОСОБА_3, яка підтримала позицію прокурора щодо призначення справи до розгляду, просила відмовити у задоволенні скарги та клопотання, як безпідставних, суд прийшов до наступного.

У підготовчому судовому засіданні встановлено, що ухвалою Роздільнянського районного суду Одеської області від 28.01.2014 року по результатам підготовчого судового засідання прийнято наступні рішення: - скасувано, як незаконну, постанову про відмову у визнанні потерпілим від 29 листопада 2013 року старшого слідчого СВ Приморського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області ОСОБА_8, якою відмовлено у визнанні ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5, потерпілою у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12013170020000655 від 04.09.2013 року; відмовлено у затвердженні угоди про визнання винуватості від 29 листопада 2013 року, укладеної між старшим прокурором прокуратури м.Одеси юристом 2 класу ОСОБА_9 та підозрюваною ОСОБА_3, згідно якої остання визнала себе винуватою у скоєнні кримінального правопорушення, вказаного вище, за ч.2 ст.368 КК України; повернуто матеріали відносно ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 368 ч.2 КК України (кримінальне провадження №12013170020000655 від 04.09.2013 року) прокурору міста Одеси для продовження досудового розслідування у загальному порядку.

Дослідивши обвинувальний акт, суд вважає, що обвинувальний акт підлягає поверненню прокурору, оскільки даний обвинувальний акт не відповідає вимогам статті 291 КПК України, а саме обвинувальний акт не містить відомостей про виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону про кримінальну відповідальність з кваліфікуючими ознаками, передбаченими ч.2 ст.368 КК України та формулювання обвинувачення.

Як вбачається з реєстру матеріалів досудового розслідування №1201317002000655 від 04.09.2013 року - у розділі І. «Проведені в ході досудового розслідування процесуальні дії»: під №1 зазначено - протокол прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення: дата проведення: 04.09.2013 року: час проведення: 18.00 (в порушення вимог п.2 ч.5 ст.214 КПК не внесено відомості про потерпілого або заявника); під №45 - зазначено внесення відомостей до ЄРДР (прийняття до провадження після повернення провадження судом) - 27.02.2014 року; 09.24 год, тобто з цієї дати і часу досудове розслідування по справі продовжено. Слідчі дії проводилися до 28.03.2014 року до 10.05 (№52 реєстру). З №53 - №58 реєстру (розділ І) вбачається, що відбулося відкриття матеріалів іншій стороні; ОСОБА_3 та потерпілій ОСОБА_1 повідомлено про завершення досудового розслідування та складено протоколи про надання доступу до матеріалів ОСОБА_3 - 28.03.2014 року о 10.20 год.; та потерпілій ОСОБА_1 - 01.04.2014 року - 01.04.2014 року з 14.50 по 15.37 год. У розділі ІІ. «Прийняті в ході досудового розслідування процесуальні рішення»: під №13 зазначено - постанова про продовження строку досудового розслідування до трьох місяців - 04.03.2014 року (без визначення дати початку та закінчення цього строку).

В обвинувальному акті зазначено, що матеріальні збиткі нікому не спричинено кримінальним правопорушенням.

ОСОБА_1 подала скаргу на дії органів досудового слідства та прокурора у кримінальному провадженні, які порушили її права на досудовому слідстві, вказані вище.

Дана скарга розглянута судом у підготовчому судовому засіданні на підставі ч.3 ст.303 КПК України.

ОСОБА_1 пояснила суду, що її заява від 04.09.2013 року, а саме: про вчинення відносно неї кримінального правопорушення ОСОБА_3 у співучасті з підприємцем ОСОБА_6, не внесена до ЄРДР, та досудове слідство по даній заяві не проведено. На досудовому слідстві потерпіла давала пояснення, що кошти у розмірі 5% суми перерахувань з бюджету, вона щомісячно з грудня 2011 року по вересень 2013 року віддавала ОСОБА_3 на її вимогу через підприємця ОСОБА_6. А влітку ця сума дорівнювала 10% від перерахованих сум, цьому є підтвердження, але ці обставини на досудовому слідстві не досліджені у повному обсязі, не прийнято жодного процесуального рішення по її клопотанням. Вона не згодна на те, що дії ОСОБА_3 перекваліфіковані слідчим зі ст.368 ч.4 КК на ст.368 ч.2 КК України.

Судом зазначалося в ухвалі від 28.01.2014 року, що відповідно до вимог ст.55 КПК потепілим є фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди. Процесуального статусу потерпілого особа набуває з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого. З моменту набуття особою статусу потерпілого їй вручається пам'ятка про процесуальні права та обов'язки, передбачені ст.56, ст.57 КПК, тобто, на думку суду, ОСОБА_1 набула статусу потерпілої від злочину.

Право потерпілого оскаржувати рішення, дії чи бездіяльність слідчого, прокурора, слідчого судді, суду надається йому на виконання такої засади кримінального провадження, як забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності. За допомогою реалізації цього права потерпілий офіційно вимагає від компетентних органів усунення певного порушення, допущеного органами чи посадовими особами, які здійснюють кримінальне провадження, та поновлення своїх порушених прав та інтересів. Оскарження рішень, дій чи бездіяльності під час досудового розслідування здійснюється потерпілим у порядку, передбаченому главою 26 КПК.

У даному випадку порушено право потерпілої ОСОБА_1 на оскарження рішень, дій чи бездіяльності під час досудового розслідування, оскільки відсутні дані про повідомлення її згідно ст.111 - ст.112 КПК про прийняті після 27.02.2014 року процесуальні рішення. Право потерпілого, згідно п.13 ч.1 ст.56 КПК, одержувати копії процесуальних документів та письмові повідомлення у випадках, передбачених цим Кодексом, також належить до категорії прав, які покликані забезпечити належну поінформованість потерпілого про хід і результати кримінального провадження. Після закінчення досудового розслідування потерпілий має право отримувати копії всіх матеріалів, які безпосередньо стосуються вчинення щодо нього кримінального правопорушення.

Таким чином, суд приходить до висновку, що права потерпілої ОСОБА_1 під час досудового розслідування порушені та підлягають відновленню.

Судом також встановлено, що всупереч п. 1 ч.2 ст. 109 КПК України в реєстрі матеріалів досудового розслідування взагалі відсутні такі процесуальні дії як роз'яснення прав свідкам, відсутні дані про вручення їм пам'ятки про процесуальні права та обов'язки, відсутні відомості про надання представнику потерпілої адвокату ОСОБА_2 доступу до матеріалів. В реєстрі відсутні відомості про прийняте рішення відносно заяви ОСОБА_1, внесеної в ЄРДР 04.09.2014 року, про скоєння злочину ОСОБА_6 у співучасті з ОСОБА_3. В реєстрі відсутні відомості про розгляд клопотань потерпілої і її представника про виконання будь-яких процесуальних дій у відповідності зі ст.220 КПК України. Частина 2 ст.220 КПК передбачає, що про результати розгляду клопотання повідомляється особа, яка заявила клопотання. Про повну або часткову відмову в задоволенні клопотання виноситься вмотивована постанова, копія якої вручається особі, яка заявила клопотання, а у разі неможливості вручення з об'єктивних причин - надсилається їй.

Відповідно до вимог п. 1 ч. 9 ст. 290 КПК, визнавши зібрані під час досудового розслідування докази достатніми для складання обвинувального акта, прокурор або слідчий зобов'язаний повідомити підозрюваному, його захиснику про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування, а сторони кримінального провадження зобов'язані письмово підтвердити протилежній стороні, а потерпілий, його законний представник - прокурору факт надання їм доступу до матеріалів із зазначенням найменування таких матеріалів.

Як вбачається з реєстру матеріалів досудового розслідування, дані вимоги закону не виконані, що не відповідає вимогам ч.1 ст.290 КПК України.

Відповідно до вимог ч.12 ст.290 КПК України, якщо сторона кримінального провадження не здійснить відкриття матеріалів відповідно до положень цієї статті, суд не має права допустити відомості, що містяться в них, як доказ, та є підставою для визнання недопустимими усіх інших доказів, не зазначених у реєстрі.

Вищенаведені обставини свідчать про невідповідність обвинувального акту та додатків до нього вимогам ст.ст. 109, 291 КПК України. Скарга потерпілої ОСОБА_1 підлягає задоволенню частково.

Стосовно клопотання потерпілої про відсторонення від посади ОСОБА_3, то воно не може бути задовлено, оскільки згідно ст.155 КПК України з таким клопотанням до суду під час судового провадження може звернутися прокурор або слідчий, за погодженням з прокурором. Потерпілій та її представнику законом не надано право на таке звернення. На день проведення підготовчого судового засідання до суду не надійшло вмотивоване клопотання від прокурора про необхідність відсторонення підозрюваної від посади.

Керуючись п.5 ч.1, ч.3 ст. 303, ст. 468, ст.470, ст.472, ч.7 ст.474 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Скаргу потерпілої ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Повернути обвинувальний акт відносно ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 368 ч.2 КК України (кримінальне провадження №12013170020000655 від 04.09.2013 року) прокурору міста Одеси для усунення недоліків, вказаних в ухвалі.

В іншій частині - у задоволенні скарги відмовити.

У задоволенні клопотання потерпілої ОСОБА_1 про відсторонення від посади ОСОБА_3 - відмовити, як заявленого безпідставно.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до апеляційного суду Одеської області протягом семи днів з дня її проголошення через Роздільнянський районний суд Одеської області.

Суддя:А. В. Ільяшук