Вирок № 39301474, 10.06.2014, Вільхівський районний суд міста Луганська (до 25.04.2025 - Артемівський районний суд м. Луганська)

Справа № 434/3672/14-к

Провадження № 1кп/434/455/14

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 Червня 2014 року м. Луганськ

Артемівський районний суд м. Луганська в складі:

головуючого - судді Зоріка М. В.,

при секретарі Рябчинській В. В.

за участю прокурора Логачова В. С.,

обвинуваченого ОСОБА_1

представника потерпілого ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Луганська кримінальне провадження за обвинуваченням:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, що народився у м. Красний Луч, Луганської області, громадянина України, українця, що має середню спеціальну освіту, одруженого, тимчасово не працюючого, раніше не засудженого, що зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1

за частиною 3 статті 191, ч. 2 ст. 369 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Так, ОСОБА_1 восени 2012 року, з метою оформлення незаконної виплати пенсії за віком на пільгових умовах, перебуваючи на кварталі Ленінського Комсомолу, 7 д, офіс 324 м. Луганська познайомився з ОСОБА_3, яка запропонувала ОСОБА_1 за грошову винагороду оформити трудову пенсію на пільгових умовах. При цьому ОСОБА_3 пояснила ОСОБА_1, що вказана пенсія буде оформлена незаконно, з використанням завідомо неправдивих документів, за допомогою посадових осіб Управління пенсійного фонду України в Артемівському районі м. Луганська та Публічного акціонерного товариства «Луганський ливарно-механічний завод». У ОСОБА_1 виник злочинний намір на заволодіння чужим майном - грошовими коштами пенсійного фонду України, і в результаті чого останній погодився на пропозицію ОСОБА_3

Усвідомлюючи відсутність свого законного права на отримання пенсії на пільгових умовах, ОСОБА_1 вступив у змову з ОСОБА_3 та посадовими особами УПФУ в Артемівському районі м. Луганська і ПАТ «ЛЛМЗ», направлений на заволодіння чужим майном, шляхом зловживання вказаними особами своїм службовим становищем, за попередньою змовою групою осіб.

Восени 2012 року, перебуваючи на кварталі Ленінського Комсомолу, 7 д, офіс 324 м. Луганська, реалізуючи спільний злочинний намір ОСОБА_1 передав ОСОБА_3 свої особисті документи: паспорт, ідентифікаційний код, диплом про середню освіту, та заповнив бланк заяви про призначення йому пенсії, який йому передала ОСОБА_3

ОСОБА_1 був поінформований ОСОБА_3 про те, що посадовими особами ПАТ «ЛЛМЗ», будуть виготовлені завідомо неправдиві довідки про попередню роботу ОСОБА_1 на ПАТ «ЛЛМЗ», які, в свою чергу, є підставою для розрахунку пільгового трудового стажу.

Передаючи ОСОБА_3 заяву про призначення пенсії, ОСОБА_1 усвідомлював, що на її підставі посадовими особами УПФУ в Артемівському районі м. Луганська будуть нараховані пенсійні виплати.

За період серпня 2012 по вересень 2013 року посадовими особами УПФУ в Артемівському району м. Луганська ОСОБА_1 нараховано та виплачено 35 тисяч 785 гривень 29, копійок у якості пенсії, призначеної за віком при неповному пільговому стажі (зі зниженням пенсійного віку).

Вказаними грошовими коштами, ОСОБА_1 заволодів, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_3 та посадовими особами УПФУ в Артемівському районі м. Луганська і ПАТ «ЛЛМЗ», та розпорядився ними на власний розсуд.

Крім того, восени 2012 року, перебуваючи на кварталі Ленінського Комсомолу, 7 д, офіс 324 м. Луганська, усвідомлюючи відсутність свого законного права на отримання пенсії на пільгових умовах ОСОБА_1 передав ОСОБА_3 грошові кошти у сумі 8 тисяч гривень у якості хабара, усвідомлюючи, що частина вказаних грошових коштів буде передана посадовим особам УПФУ в Артемівському районі м. Луганська та ПАТ «ЛЛМЗ», за незаконне оформлення йому пенсії, призначеної за віком при неповному пільговому стажі.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою провину у скоєнні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 191, ч. 2 ст. 369 КК України визнав повністю, щиросердно розкаявся у скоєних злочинах, підтвердив обставини вчинення злочинів, викладених вище. Обвинувачений ОСОБА_1 не оспорював обставин викладених вище, та суму заподіяної потерпілій особі шкоди. Обвинувачений ОСОБА_1 заявлений уточнений цивільний позов, визнав у повному обсязі.

Свідчення обвинуваченого повністю відповідають фактичним обставинам справи, які він не заперечує.

Суд, враховуючи думку учасників судового провадження, за відсутності заперечень та сумнівів у добровільності їх позиції, на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. Учасникам судового провадження роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені можливості оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

За таких обставин, суд дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем за попередньою змовою групою осіб, його дії правильно кваліфіковані за ч. 3 ст. 191 КК України (в редакції КК України станом на час скоєння злочину), а також у вчиненні дій, які виразилися у даванні хабара, його дії вірно кваліфіковані в цій частині за ч. 2 ст. 369 КК України (в редакції КК України станом на час скоєння злочину)

При вирішенні питання про вид та міру покарання, суд, відповідно до ст. 65-67 КК України, враховує ступень тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Відповідно до статті 66 КК України, обставинами, що пом'якшують покарання ОСОБА_1 є щиросердне каяття, повне визнання вини, часткове добровільне відшкодування шкоди.

Відповідно до статті 67 КК України обставин, що обтяжують покарання суд не вбачає.

Враховуючи ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_1 злочину, один з яких відповідно до ст. 12 КК України є злочином середньої тяжкості інший злочином невеликої тяжкості, дані про особу обвинуваченого, який позитивно характеризується за місцем проживання; раніше засуджений, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря нарколога не перебуває, суд вважає за необхідне обрати ОСОБА_1 покарання у межах санкції ч. 3 ст. 191 КК України покарання у вигляді позбавлення волі без додаткового покарання, за ст. 369 ч. 2 КК України в межах санкції статті у вигляді обмеження волі із застосуванням статті 70 КК України. Призначаючи обвинуваченому покарання за ч. 3 ст. 191 КК України без застосування додаткової міри покарання, суд вважає за можливе без посилання на ст. 69 КК України - у відповідності до п. 17 Постанови Пленуму ВСУ № 7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», оскільки вчинені ОСОБА_1 кримінальні правопорушення не були пов'язані з його діяльністю чи займаною посадою.

Враховуючи, що обвинувачений ОСОБА_1, позитивно характеризується за місцем мешкання, щиросердно покаявся у скоєному злочині, має постійне місце проживання, одружений, має на утриманні неповнолітню дитину сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 р. н., потерпілому матеріальну шкоду частково відшкодував, враховуючи думку представника потерпілого, який на суворій мірі покарання не наполягав, суд вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченого можливе без ізоляції його від суспільства, та враховуючи викладене, суд вважає за можливе застосувати до обвинуваченого вимоги ст. 75 КК України та від реального відбування покарання його звільнити з випробуванням, поклавши на нього зобов'язання, передбачені ст. 76 КК України.

Уточнений цивільний позов по справі, заявлений потерпілим УПФУ в Артемівському районі до обвинуваченого ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди завданої злочином у сумі 34 585, 29 грн., враховуючи той факт, що обвинувачений визнав свою провину, у повному обсязі, та її провина знайшла своє підтвердження під час розгляду справи судом, а також враховуючи, що обвинувачений уточнений цивільний позов в судовому засіданні визнав у повному обсязі підлягає задоволенню.

Речові докази по справі відсутні.

Судові витрати по справі відсутні.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 368-371, 373, 374, 376 КПК України, суд,

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 191 КК України та призначити йому покарання за цим законом у вигляді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки.

ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 369 КК України та призначити йому покарання за цим законом у вигляді обмеження волі строком на 3 (три) роки.

На підставі ст. 70, 72 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_1 визначити остаточне покарання у вигляді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки.

ОСОБА_1 на підставі статті 75 КК України від відбування покарання звільнити з випробуванням, встановити йому іспитовий строк 3 (три) роки.

На підставі статі 76 КК України зобов'язати засудженого ОСОБА_1 під час іспитового строку: 1) не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; 2) повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну

місця проживання, роботи або навчання; 3) періодично з'являтися для реєстрації в

кримінально-виконавчій інспекції;

Міру запобіжного заходу ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили залишити без змін - особисте зобов'язання .

Уточнений цивільний позов по справі, заявлений потерпілим УПФУ в Артемівському районі м. Луганська до обвинуваченого ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди завданої злочином у сумі 34 585, 29 грн. задовольнити у повному обсязі, стягнути з ОСОБА_1 на користь УПФУ в Артемівському районі м. Луганська (р/р25607314723у філії Луганське ОУ АТ «Ощадбанк», МФО 304665, ЄДРПОУ 21792301) матеріальну шкоду завдану злочином у сумі 34 585 /тридцять п'ять тисяч п'ятсот вісімдесят п'ять/ грн. 29 коп.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.

Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Луганської області через Артемівський районний суд м. Луганська протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім у судовому засіданні.

Суддя: М. В. Зорік