Постанова № 39282144, 16.06.2014, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" червня 2014 р. Справа№ 910/2802/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Алданової С.О.

суддів: Дикунської С.Я.

Коршун Н.М.

при секретарі Шмиговській А.М.

за участю представників:

від позивача - не з'явився

від відповідача - Коцюба А.Є. (довіреність б/н від 05.06.2014 р.)

розглянувши матеріали апеляційної скарги Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна організація 107 Голосіївського району»

на рішення господарського суду міста Києва від 24.04.2014 р.

у справі №910/2802/14 (суддя Пінчук В.І.)

за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА-Страхування»

до Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна організація 107 Голосіївського району»

про стягнення суми

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «АХА-Страхування» звернулось до господарського суду міста Києва з позовною заявою до Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна організація 107 Голосіївського району» про стягнення з відповідача на користь позивача в порядку регресу 4412,35 грн.

Рішенням господарського суду м. Києва від 24.04.2014 р. позов задоволено. Стягнуто з відповідача на користь позивача 4412,35 грн. страхового відшкодування в порядку регресу, 1827,00 грн. судового збору.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Апеляційну скаргу мотивовано тим, що рішення суду першої інстанції є незаконним та необґрунтованим, винесеним з порушенням норм матеріального та процесуального права, з неповним з'ясуванням обставин справи.

Представник відповідача в судовому засіданні повністю підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, просив скаргу задовольнити, рішення скасувати, в позові відмовити.

Представник позивача в судове засідання не з'явився про причини неявки суд не повідомив.

Враховуючи те, що в матеріалах справи містяться докази належного повідомлення всіх учасників судового процесу про час та місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги, а строки розгляду апеляційної скарги обмежені ст. 102 ГПК України, колегія суддів, вважає можливим здійснити перевірку рішення суду першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі представника позивача.

Колегія суддів зазначає, що ухвалою від 02.06.2014 р. явка сторін у судове засідання обов'язковою не визнавалась.

Зважаючи на те, що неявка представника позивача не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, апеляційний господарський суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України без участі представника позивача.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

14.11.2011 р. між позивачем (страховик) та ОСОБА_1 (страхувальник) був укладений договір добровільного комплексного страхування майна, відповідальності та від нещасного випадку № 3581957/АКН, відповідно до умов якого страховик зобов'язався компенсувати будь-яке пошкодження або знищення житлового приміщення в результаті володіння, користування або розпорядження застрахованим майном, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1.

12.09.2012 р. власниця квартири - ОСОБА_1 виявила, що внаслідок залиття зверху було пошкоджено застраховане майно, а саме: стеля у ванній кімнаті та коридорі, плитка у ванній кімнаті, в коридорі антресоль, пофарбовані стіни в коридорі.

У зв'язку з вказаною подією, на підставі договору добровільного комплексного страхування майна, відповідальності та від нещасного випадку № 3581957/АКН від 14.11.2011 р. та зібраних документів було виплачене страхове відшкодування в розмірі 4412,35 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 4651 від 14.12.2012 р.

Відповідно до акта від 03.10.2012 р., який був складений комісією відповідача - Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна організація 107 Голосіївського району» пошкодження квартири АДРЕСА_1 відбулося внаслідок її залиття з покрівлі.

В обґрунтування своїх позовних вимог, позивач посилається на те, що пошкодження майна за вказаною адресою сталося внаслідок невиконання відповідачем своїх обов'язків з утримання будинку АДРЕСА_1, оскільки балансоутримувачем будинку АДРЕСА_1 є саме відповідач - Комунальне підприємство «Житлово-експлуатаційна організація 107 Голосіївського району».

Згідно ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч. 1 ст. 1191 ЦК України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

За змістом ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України «Про страхування», до страхової компанії, яка здійснила виплату страхового відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування має до особи, відповідальної за завдані збитки.

З метою досудового врегулювання спору, позивач направив відповідачу вимогу № ЛВ1508 від 22.11.2013 р. з проханням здійснити виплату страхового відшкодування в порядку регресу, але відповідач зазначену вимогу залишив без відповіді та задоволення.

Посилаючись на ст.ст. 993, 1166, 1191 ЦК України, позивач просить суд стягнути з відповідача в порядку регресу виплачене страхове відшкодування в розмірі 4412,35 грн.

Правовідносини у сфері надання житлово-комунальних послуг щодо відповідальності за збитки завдані майну, приміщенню, життю, здоров'ю внаслідок неналежного надання або ненадання житлово- комунальних послуг врегульовані Законом України «Про житлово-комунальні послуги», зокрема ч. 1 ст. 20 вказаного Закону передбачає право споживача на відшкодування збитків завданих майну, приміщенню, життю, здоров'ю внаслідок неналежного надання або ненадання житлово-комунальних послуг.

Відповідно до наказу від 17.05.2005 р. № 76 «Про затвердження Правил утримання жилих будинків та прибудинкової території», виконавцем послуг - є суб'єкт господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальної послуги споживачу відповідно до умов договору, до утримання будинків та прибудинкових територій відноситься господарська діяльність, спрямована на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи щодо забезпечення експлуатації та/або ремонту жилих та нежилих приміщень, будинків і споруд, комплексів будинків і споруд, а також утримання прилеглої до них території відповідно до вимог нормативів, норм, стандартів, порядків і правил згідно із законодавством, поточний ремонт виконується виконавцем послуг власними силами або із залученням підрядних організацій. Виконавець робіт ( послуг) зобов'язаний відшкодувати шкоду, завдану фізичній або юридичній особі внаслідок конструктивних, технологічних, рецептурних та інших недоліків товарів, робіт (послуг), відшкодування шкоди не залежить від їхньої вини, а також від того, чи перебував потерпілий з ними у договірних відносинах, шкода завдана внаслідок недоліків робіт (послуг), підлягає відшкодуванню їх виконавцем.

Згідно ч. 2 ст. 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», виконавець зобов'язаний забезпечувати своєчасність та відповідну якість житлово-комунальних послуг; здійснювати контроль за технічним станом інженерного обладнання будинків, квартир, приміщень; підготувати та укласти із споживачем договір на надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором; своєчасно проводити підготовку жилого будинку і його технічного обладнання до експлуатації в осінньо-зимовий період; розглядати у визначений законодавством термін претензії та скарги споживачів і проводити відповідні перерахунки розміру плати за житлово-комунальні послуги в разі їх ненадання або надання не в повному обсязі, зниження їх якості; утримувати в належному технічному стані, здійснювати технічне обслуговування та ремонт внутрішньобудинкових мереж, вживати заходів щодо ліквідації аварійних ситуацій, усунення порушень якості послуг у терміни, встановлені договором та/або законодавством; своєчасно за власний рахунок проводити роботи з усунення виявлених неполадок, пов'язаних з отриманням житлово-комунальних послуг, що виникли з його вини.

Крім того, правила утримання житлових будинків та прибудинкових територій, що затверджені Наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 р. № 76, передбачають, що чергові технічні огляди покрівель під керівництвом інженера (старшого майстра) або техніка-доглядача (майстра) здійснюються два рази на рік (навесні та восени), а по м'яким покрівлям ще й у літній період не менше одного разу на два місці. Позачергові огляди дахів - після злив, великих снігопадів, сильних вітрів і інше.

Відповідно до своїх технічних характеристик та державних будівельних норм, покрівля не повинна пропускати дощові та талі води. Герметичність покрівлі забезпечується надійністю конструкції, щільними з'єднаннями елементів покрівлі, правильною організацією водовідведення з покрівлі.

Відповідно до ст. 2 Статуту відповідача, основними напрямками діяльності підприємства є утримання та експлуатація житлового і нежитлового фонду на підставі замовлення (п. 2.2.1); технічне обслуговування будівель, споруд, окремих будівельних конструкцій та інженерного обладнання будинків (п. 2.2.2); обслуговування на договірних засадах відомчого житлового фонду, будинків ЖБК, ОСББ, приватного житлового фонду (п.2.2.6).

Пунктом 4.2.1 Статуту відповідача закріплено, що до обов'язків підприємства належить утримання та обслуговування житлового і нежитлового фонду комунальної власності, прибудинкових територій з елементами благоустрою, інженерних мереж.

Як вбачається з матеріалів справи, залиття квартири страхувальника відбулося внаслідок попадання атмосферних опадів через покрівлю над застрахованою квартирою в будинку АДРЕСА_1, виконавцем послуг по управлінню і утриманню якого є КП «Житлово-експлуатаційна організація 107 Голосіївського району».

Колегія суддів не погоджується з висновком місцевого господарського суду, що не можуть бути прийняті до уваги доводи відповідача про те, що між Комунальним підприємством «Житлово - експлуатаційна організація 107 Голосіївського району» та Комунальним підприємством «Дирекцією з управління та обслуговування житлового фонду Голосіївського району» існує договір №3 від 02.01.2013 р. на утримання та обслуговування житлового і нежитлового фонду, що перебуває у комунальній власності, з тих підстав, що зазначений договір розпочинає діяти з 01.01.2013 р. по 31.12.2013 р. (п. 8.1. договору).

З матеріалів справи вбачається, що затоплення застрахованої квартири АДРЕСА_1 відбулося 12.09.2012 р.

В матеріалах справи наявний договір №5 на утримання та обслуговування житлового і нежитлового фонду, що перебуває у комунальній власності Голосіївського району м. Києва від 04.01.2010 р., в п. 8.1 якого зазначено, що строк дії цього договору з 01.01.2010 р. по 31.12.2012 р.

В п. 2.2.2. вказаного договору зазначено, що виконавець (відповідач) зобов'язується виконувати весь комплекс заходів по підготовці житлового фонду до осінньо-зимової експлуатації і на належному технічному рівні проводити опалювальний сезон.

Також, пунктом 2.2.12. договору передбачено, що виконавець зобов'язується забезпечувати своєчасне та якісне усунення аварійних та надзвичайних ситуацій. Попереджувати випадки можливого травмування мешканців на території, що обслуговується.

Відповідачем не доведено в судовому засіданні факт належного виконання зобов'язань, зокрема передбачених п.п. 2.2.2., 2.2.12. договору, а також вжиття заходів попередження та усунення аварійної ситуації (відновлення належного стану покрівлі будинку), внаслідок чого настав страховий випадок.

Враховуючи вищезазначені обставини, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 4412,35 грн. страхового відшкодування в порядку регресу є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем, в порушення зазначеної норми, належним чином апеляційну скаргу не обґрунтовано, доказів та підстав для скасування рішення суду першої інстанції апеляційному суду не наведено.

З огляду на викладене, посилання скаржника на неповне з'ясування обставин справи та порушення норм матеріального та процесуального права, не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні. Крім того, доводи апеляційної скарги не спростовують висновку місцевого господарського суду та не підтверджуються наявними матеріалами справи.

Тому колегія суддів вважає, що рішення господарського суду міста Києва від 24.04.2014 р. у даній справі є таким, що відповідає нормам матеріального і процесуального права, фактичним обставинам та матеріалам справи, у зв'язку з чим підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 102, п. 1 ч. 1 ст. 103, ст. 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна організація 107 Голосіївського району» залишити без задоволення.

Рішення господарського суду міста Києва від 24.04.2014 р. у справі №910/2802/14 залишити без змін.

Справу №910/2802/14 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання судовим рішенням апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий суддя С.О. Алданова

Судді С.Я. Дикунська

Н.М. Коршун