Постанова № 39281931, 11.06.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва, 8, корпус 1

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

11 червня 2014 року 16 год. 30 хв. № 826/6108/14

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Данилишин В.М. розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "РМ-Техно" до державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві про скасування рішення відповідача.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва 07 травня 2014 року надійшов позов товариства з обмеженою відповідальністю "РМ-Техно" (далі - позивач) до державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві (далі - відповідач) про скасування податкового повідомлення-рішення відповідача від 06 листопада 2013 року № 80726552207 (далі - оскаржуване рішення).

В обґрунтування позову представник позивача зазначив, що оскаржуване рішення підлягає скасуванню, оскільки його прийнято відповідачем на підставі висновків, зроблених за результатами перевірки, які не відповідають фактичним обставинам.

Ухвалою суду від 08 травня 2014 року відкрито провадження в адміністративній справі, яку призначено до розгляду у судовому засіданні.

У ході судового розгляду справи представник позивача підтримав позов та просив задовольнити його повністю.

Представник відповідача не визнав позов та просив відмовити у його задоволенні повністю з підстав, зазначених у письмових запереченнях проти позову, поданих до суду через канцелярію 30 травня 2014 року.

Враховуючи викладене та зважаючи на достатність наявних у матеріалах справи доказів для розгляду та вирішення справи по суті, а також наявність письмових клопотань представників сторін про можливість розгляду справи за їх відсутності, у судовому засіданні 02 червня 2014 року, відповідно до ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), судом прийнято рішення про подальший розгляд та вирішення справи у порядку письмового провадження.

Оцінивши належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд -

ВСТАНОВИВ:

Відповідачем проведено перевірку позивача, за результатами якої 10 жовтня 2013 року складено акт № 499/26-55-22-07/36591039 про результати позапланової виїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні господарських операцій із товариством з обмеженою відповідальністю "Магреб Україна" (далі - ТОВ "Магреб Україна") за липень 2012 року, товариством з обмеженою відповідальністю "Соло-25" (далі - ТОВ "Соло-25") за травень 2012 року та товариством з обмеженою відповідальністю "Авто Безпека" (далі - ТОВ "Авто Безпека") за вересень-грудень 2012 року (далі - акт перевірки), згідно з висновками якого, позивачем занижено податок на додану вартість (далі - ПДВ), який підлягає нарахуванню до сплати у бюджет, у загальному розмірі 2348834,00 грн., у тому числі за: травень 2012 року - 815743,00 грн.; липень 2012 року - 119045,00 грн.; вересень 2012 року - 788027,00 грн.; жовтень 2012 року - 81250,00 грн.; листопад 2012 року - 27071,00 грн.; грудень 2012 року - 517698,00 грн., чим порушено п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України (далі - ПК України;. у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

На підставі акту перевірки, 06 листопада 2013 року відповідачем прийнято оскаржуване рішення, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з ПДВ у розмірі 2348834,00 грн. за основним платежем та у розмірі 1174417,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

За результатами розгляду заперечень та скарг в адміністративному (досудовому) порядку, висновки акту перевірки та оскаржуване рішення залишені без змін.

Суд не погоджується з доводами представника позивача щодо наявності підстав для задоволення позову, виходячи з оцінки наявних у матеріалах справи доказів та аналізу наступних положень і обставин.

Так, згідно з пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, пп. 78.1.1 п. 78.1, п. 78.4 ст. 78 ПК України, органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Документальна позапланова перевірка здійснюється за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту;

Про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Перевірку проведено на підставі наказу від 02 жовтня 2013 року № 1656, копію якого разом із направленням на перевірку вручено особисто під розписку уповноваженій особі позивача до початку проведення перевірки.

Стосовно прийняття відповідачем оскаржуваного рішення суд зазначає наступне.

Зі змісту акту перевірки вбачається, що висновок відповідача про заниження позивачем ПДВ за перевіряємий період ґрунтується на виявленому у ході перевірки факті здійснення позивачем фінансово-господарської діяльності у травні, липні, вересні-грудні 2012 року поза межами правового поля. Господарські операції між позивачем та його контрагентами є фіктивними та такими, що вчинені без мети створення правових наслідків, що обумовлюються цими правочинами. Контрагенти позивача, а саме ТОВ "Магреб Україна" та ТОВ "Соло-25", мають ознаки "фіктивності".

Відповідно до ст. 55-1 Господарського кодексу України, ознаки фіктивності, що дають підстави для звернення до суду про припинення юридичної особи або припинення діяльності фізичною особою - підприємцем, в тому числі визнання реєстраційних документів недійсними: зареєстровано (перереєстровано) на недійсні (втрачені, загублені) та підроблені документи; не зареєстровано у державних органах, якщо обов'язок реєстрації передбачено законодавством; зареєстровано (перереєстровано) у органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління підставним (неіснуючим), померлим, безвісти зниклим особам або таким особам, що не мали наміру провадити фінансово-господарську діяльність або реалізовувати повноваження; зареєстровано (перереєстровано) та проваджено фінансово-господарську діяльність без відома та згоди його засновників та призначених у законному порядку керівників.

У постанові Верховного Суду України від 01 вересня 2009 року № 21-1258во09 зазначено, що необхідно приймати до уваги факт наявності фінансово-господарських зв'язків з підприємствами, діяльність яких має ознаки "фіктивності".

Як зазначено в акті перевірки, первинні фінансово-господарські документи позивача щодо взаємовідносин із ТОВ "Магреб Україна" та ТОВ "Соло-25", на виконання вимоги прокуратури міста Києва та ухвали Подільського районного суду міста Києва від 07 березня 2013 року у рамках кримінального провадження № 12012110000000567 направлено до прокуратури міста Києва.

У зв'язку з викладеним, у ході перевірки відповідач звертався до прокуратури міста Києва із проханням надати можливість ознайомитись із переданою первинною документацією позивача щодо взаємовідносин із ТОВ "Магреб Україна" та ТОВ "Соло-25".

Вказану документацію прокуратурою міста Києва надано відповідачу для проведення перевірки, а тому така перевірка здійснювалась у приміщенні слідчого відділу лінійного управління в метрополітені ГУ МВС України в місті Києві.

Слід зазначити, що у матеріалах справи міститься копія вироку Дніпровського районного суду міста Києва від 12 березня 2013 року у справі № 2604/26239/12, зі змісту якого вбачається, що власника та учасника ТОВ "Соло-25" визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 205 Кримінального кодексу України (фіктивне підприємництво).

Зокрема, відповідно до інформації, яка міститься у вказаному вироку, ТОВ "Соло-25" використовувалось у якості прикриття факту здійснення незаконної діяльності.

У ході перевірки відповідачем взято до уваги отриману у ході проведення зустрічної звірки ТОВ "Авто Безпека" інформацію стосовно того, що первинну документацію вказаного товариства від імені його директора підписано третьою особою.

Зокрема, відповідно до висновку від 08 червня 2013 року № 446, підписи у графах "директор" документів, наданих для проведення експертизи, ймовірно виконані не ОСОБА_1, яка є директором ТОВ "Авто Безпека", а іншою особою.

На підтвердження факту реального здійснення фінансово-господарської діяльності між позивачем та ТОВ "Магреб Україна", ТОВ "Соло-25", ТОВ "Авто Безпека" представником позивача надано суду копії:

1) договору постачання від 03 травня 2012 року № 0305121, укладеного між позивачем ТОВ "Соло-25", та оформлених на його виконання:

- рахунків-фактур від: 03 травня 2012 року № 2062, 07 травня 2012 року № 2053, 10 травня 2012 року № 2074, 15 травня 2012 року № 2143, 17 травня 2012 року № 2148 та № 2149, 18 травня 2012 року № 2139, 21 травня 2012 року № 2154 та № 2155, 22 травня 2012 року № 2151, 23 травня 2012 року № 2150, 24 травня 2012 року № 2165, 28 травня 2012 року № 2167, 29 травня 2012 року № 2164 та № 2166, від 30 травня 2012 року № 2168;

- видаткових накладних від: 03 травня 2012 року № 1170, 07 травня 2012 року № 1158, 10 травня 2012 року № 1193, 15 травня 2012 року № 1309, 17 травня 2012 року № 1313 та № 1314, 18 травня 2012 року № 1307, 21 травня 2012 року № 1319 та № 1320, 22 травня 2012 року № 1318, 23 травня 2012 року № 1315, 24 травня 2012 року № 1334, 28 травня 2012 року № 1335, 29 травня 2012 року № 1337, 30 травня 2012 року № 1338;

- податкових накладних від: 03 травня 2012 року № 15, 07 травня 2012 року № 13, 10 травня 2012 року № 18, 15 травня 2012 року № 62, 17 травня 2012 року № 65 та № 66, 18 травня 2012 року № 60, 21 травня 2012 року № 71 та № 72, 22 травня 2012 року № 70, 23 травня 2012 року № 67, 24 травня 2012 року № 84, 28 травня 2012 року № 85, 29 травня 2012 року № 86 та № 87, 30 травня 2012 року № 88;

2) договору постачання від 17 вересня 2012 року № 17091, укладеного між позивачем та ТОВ "Авто Безпека", та оформлених на його виконання:

- специфікацій;

- акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 26 грудня 2012 року № 1609;

- рахунків-фактур від: 20 вересня 2012 року № 49, 30 жовтня 2012 року № 131, 27 листопада 2012 року № 196, 17 грудня 2012 року № 24, 20 грудня 2012 року № 253, 26 грудня 2012 року № 274, 28 грудня 2012 року № 275;

- видаткових накладних від: 20 вересня 2012 року № 1387, 30 жовтня 2012 року № 1468, 27 листопада 2012 року № 1533, 17 грудня 2012 року № 1581, 20 грудня 2012 року № 1589, 28 грудня 2012 року № 1611;

- податкових накладних від: 20 вересня 2012 року № 15, 30 жовтня 2012 року № 44, 27 листопада 2012 року № 28, 17 грудня 2012 року № 22, 20 грудня 2012 року № 30, 26 грудня 2012 року № 50, 28 грудня 2012 року № 52;

3) на виконання умов договору поставки від 25 червня 2012 року № 25061, укладеного між позивачем та ТОВ "Магреб Україна":

- рахунків-фактур від: 02 липня 2012 року № 2668, 04 липня 2012 року № 2672, 09 липня 2012 року № 2781, 12 липня 2012 року № 2822;

- видаткових накладних від: 02 липня 2012 року № 679, 04 липня 2012 року № 680, 09 липня 2012 року № 790, 13 липня 2012 року № 835;

- податкових накладних від: 02 липня 2012 року № 60, 04 липня 2012 року, 09 липня 2012 року № 96, 13 липня 2012 року № 130.

Слід зазначити, що копія договору поставки від 25 червня 2012 року № 25061 у матеріалах справи відсутня.

Разом з тим, у матеріалах справи також містяться копії договорів суборенди нежитлових приміщень від 01 січня 2012 року № ВМ-01/01/12-7 та № ВМ-01/01/12-11, договору найму (оренди) автомобіля від 21 серпня 2009 року та акту прийому-передачі транспортного засобу від 01 вересня 2009 року, договорів та документації до них, укладених позивачем із третіми особами, вантажних декларацій, подорожніх листів, реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, а також банківських виписок з рахунку позивача.

Будь-яких інших доказів, зокрема, платіжних доручень, які б свідчили про здійснення розрахунків за укладеними між позивачем та його контрагентами договорами, тобто підтверджували реальність здійснення господарських операцій між зазначеними суб'єктами господарювання, суду не надано.

Згідно з п. 44.1 ст. 44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом 1 цього пункту.

Відповідно до ст. 1, ч. 3 ст. 8, ч. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років, несе власник (власники) або уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством відповідно до законодавства та установчих документів.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

З викладених положень вбачається, що будь-які документи мають силу первинних документів тільки за умови фактичного здійснення господарської операції.

В інформаційному листі Вищого адміністративного суд України від 02 червня 2011 року (06 травня 2011 року) № 742/11/13-11 зазначено, що якщо фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатись первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Для підтвердження даних податкового обліку можуть братись до уваги лише ті первинні документи, які складені у разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Тобто, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Відповідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14, п. 198.6 ст. 198 ПК України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Водночас, як зазначено в інформаційному листі Вищого адміністративного суду України від 02 червня 2011 року (06 травня 2011 року) № 742/11/13-11, за відсутності факту придбання товарів (послуг) або у разі, якщо придбані товари (послуги) не призначені для використання у господарській діяльності платника податків, відповідні суми не можуть включатись до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Аналогічна позиція міститься в інформаційному листі Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2011 року № 1936/11/13-11.

Таким чином, враховуючи викладені положення та обставини, а також зважаючи на факт ненадання представником позивача суду доказів, які б свідчили про реальність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами, хоча про необхідність їх надання наголошувалось у кожному судовому засіданні, суд прийшов до висновку про правомірність прийняття відповідачем оскаржуваного рішення.

Згідно з ч. 1 ст. 11, ч. 1 ст. 69, ч.ч. 1, 2, 6 ст. 71 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Із системного аналізу викладених положень та обставин вбачається, що позов товариства з обмеженою відповідальністю "РМ-Техно" до державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про скасування рішення відповідача є безпідставним, необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню повністю.

Згідно з ч. 2 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.

Поряд з цим, відповідно до пп. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, справляється судовий збір у розмірі 2 відсотків розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати.

Згідно зі ст. 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" з 01 січня 2014 року установлено мінімальну заробітну плату у розмірі 1218,00 грн.

При цьому, відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

Керуючись ст.ст. 7-12, 69-71, 86, 94, 128, 158-163, 167 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити повністю у задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю "РМ-Техно".

2. Стягнути із товариства з обмеженою відповідальністю "РМ-Техно" (ідентифікаційний код 36964568) решту судового збору у розмірі 4384,80 грн. (Чотири тисячі триста вісімдесят чотири гривні вісімдесят копійок) на рахунок Окружного адміністративного суду міста Києва за наступними платіжними реквізитами: отримувач коштів - УДКСУ у Печерському районі міста Києва, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38004897, банк отримувача - ГУ ДКСУ у місті Києві, код банку отримувача (МФО) 820019, рахунок отримувача 31218206784007, код класифікації доходів бюджету 22030001.

Копії постанови у повному обсязі направити сторонам (вручити їх уповноваженим представникам) у порядку та строки, встановлені ст. 167 КАС України.

Згідно зі ст.ст. 185, 186 КАС України, постанова може бути оскаржена шляхом подання до Київського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги протягом десяти днів із дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Київського апеляційного адміністративного суду.

Відповідно до ст. 254 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя В.М. Данилишин